12:01
Вівторок, 27 Жовтня 2020

Місцеві вибори в телемарафонах: когнітивний дисонанс

2 570
Якщо на Прямому говорили про фіаско проросійських сил, то на каналах Медведчука оспівували перемогу «ОПЗЖ» й готувалися до коаліції з Партією Шарія. Єднало марафони різних каналів смакування поразки партії влади «Слуга народу» на тлі успіхів мерських проєктів. Огляд виборчих токшоу «України 24», «Інтера», ZIK, Newsone, Прямого, Суспільного, «Києва» та «Київ live».
Місцеві вибори в телемарафонах: когнітивний дисонанс
Місцеві вибори в телемарафонах: когнітивний дисонанс

«Україна 24»: падіння «Слуги народу»

Інформаційний канал Ріната Ахметова «Україна 24» підготував спецпроєкт «Ніч виборів із Савіком Шустером», що тривав три з половиною години у вечірньому прайм-таймі. Савік Шустер мав ексклюзив, довкола якого й побудував обговорення, – результати власного екзитполу, проведеного у 12 містах (опитування щодо виборів мерів і міських рад). Його результати оприлюднювали поступово протягом усього ефіру – почавши з Києва та завершивши Ужгородом. Наприкінці програми навели ще цікаву соціологію щодо вікового розподілу виборців різних кандидатів у мери або політсил у п’яти найбільших містах.

Однак такий ексклюзив накладав і свої обмеження, що стало мінусом програми. У Шустера фактично не говорили про інші міста. Коли журналістка Соня Кошкіна намагалася наводити дані по Житомиру чи Рівному, господар студії її зупиняв, бо волів говорити про власну соціологію. Крім того, у Шустера взагалі не йшлося про вибори до обласних і районних рад, тож глядачі програми не мали жодного уявлення про майбутній склад цих органів влади. На заваді обговоренню облрад стояла й відсутність соціологічних даних (екзитполи по регіонах проводити дуже складно і дуже дорого). Утім, інформація для обговорення обласного рівня все одно є: попередні дані штабів, дані спостерігачів, зрештою, прогнози експертів – але в токшоу «України 24» вирішили не виходити за межі міст.

Гості програми періодично змінювали одне одного (вочевидь, їздили між каналами), стабільними учасниками були журналісти. Загалом цього вечора в студії Шустера вибори обговорювали: Дмитро Гордон (журналіст), Сергій Щербина (журналіст), Любомир Мисів (соціологічна група «Рейтинг»), Леонід Кравчук (перший президент України, через дистанційний зв'язок), Світлана Крюкова (журналістка), Юрій Бойко («Опозиційна платформа – За життя»), Сергій Власенко («Батьківщина»), Олександр Мартиненко (журналіст), Кіра Рудик («Голос»), Соня Кошкіна (журналістка), Арсеній Яценюк (колишній прем’єр-міністр України, через дистанційний зв'язок), Ольга Айвазовська (громадянська мережа «Опора»), Антон Геращенко (заступник міністра внутрішніх справ), Олександр Турчинов («Європейська солідарність»), Олександр Корнієнко («Слуга народу»).

Був ще цілий парад включень кандидатів у мери: Вадим Бойченко (Маріуполь, чинний мер), Олександр Попов (Київ, «ОПЗЖ»), Сергій Притула (Київ, «Голос»), Віталій Кличко (Київ, чинний мер), Борис Філатов (Дніпро, чинний мер), Олексій Кучеренко (Київ, «Батьківщина»), Віталій Ільченко (Черкаси, «Слуга народу», єдиний із кандидатів був безпосередньо у студії), Анатолій Бондаренко (Черкаси, чинний мер), Загід Краснов (Дніпро, «Громадська сила»), Андрій Садовий (Львів, чинний мер), Олег Синютка (Львів, «Європейська солідарність»), Олексій Каспрук (Чернівці, чинний мер), Віталій Михайлішин (Чернівці, «Команда Михайлішина»), Сергій Моргунов (Вінниця, чинний мер), Богдан Андріїв (Ужгород, чинний мер), Віктор Щадей (Ужгород, «Слуга народу»), Олег Філімонов (Одеса, «Слуга народу»). Але кількість не означає якість: без більшості цих включень можна було обійтися, не втративши у змісті проєкту.

Ну, й канал Ахметова ніяк не міг обійти увагою свого улюбленця – Олега Ляшка, чию кампанію на довиборах у Верховну Раду у 208-му окрузі на Чернігівщині активно піарили канали «Україна» та «Україна 24». У прямому включенні Ляшко заявив про свою перемогу, яку «намагається вкрасти СБУ», й вимагав припинити фальсифікації, відповідальність за які, мовляв, несе влада. Антон Геращенко від імені МВС пообіцяв захистити вибір людей. А Савіка Шустера слова Ляшка про роль СБУ «трошки тривожать, якщо це відповідає дійсності». На цьому 4 хвилини Ляшка в ефірі Ахметов-ТБ скінчилися – і більше вибори в його окрузі не обговорювали.

Протягом ефіру було кілька включень і сюжетів ведучих і журналістів каналу «Україна 24» про хід голосування в різних регіонах (Київ, Київська область, Донбас, Львівщина, Чернівці, Одеса), з даними ЦВК про явку, з даними «Опори» та МВС про порушення, інформацією про події в Білорусі. А також два телемости зі студією програми Олега Панюти «Сьогодні. Підсумки» на каналі «Україна». Під час першого глядачі «України» почули від Савіка Шустера повтор даних екзитполу щодо виборів мерів Києва, Харкова та Одеси та свіжі дані екзитполу щодо виборів мера й міськради Маріуполя. Під час другого – дізналися результати екзитполу групи «Рейтинг» щодо «5 питань від президента».

Загалом же дискусія будувалася довкола кількох тем.

1. Низька явка. За даними «Опори», на 10% нижча, ніж на місцевих виборах 2015 року. Експерти й політики зійшлися на тому, що причиною цього став коронавірус і низький інтерес українців до місцевих виборів через нерозуміння ролі та важливості місцевої влади. Це частково вплинуло й на результат: хто змобілізувався – той і отримав високий результат.

Однак коли місцеві ради й мерів обирає така незначна кількість виборців – це, мовляв, може призвести до втрати легітимності органів місцевої влади. Протягом наступних п’яти років можуть відбуватися зняття мерів із посад міськими радами, може бути втрата довіри місцевих громад до їхньої влади. Олександр Мартиненко висловив оптимістичне сподівання: коли процес децентралізації пройде й завершиться – на місцеві вибори ходитимуть більше людей, ніж на центральні.

2. Складність нової виборчої системи. «У мене вища освіта, але навіть я не розібрався, як правильно заповнювати новий бюлетень», – зізнався Дмитро Гордон. Черги на виборчих дільницях утворювалися саме через це (адже явка була низькою): люди довго розбиралися з бюлетенями, багато часу проводили в кабінках.

Екзитполи не враховують фактора зіпсованих бюлетенів, яких може виявитися досить багато. За словами Сергія Власенка, коли в Польщі вибори вперше провели за схожою системою, то 30% бюлетенів були визнані недійсними. «Кожна позначка в бюлетені, поставлена в маніпулятивний спосіб, може призвести до визнання бюлетеню недійсним», – додала Ольга Айвазовська. Хоча формально бюлетені можуть визнати недійсними тільки у двох випадках: проставляння двох галочок за різні партії чи різних кандидатів або проставляння лише однієї позначки за кандидата без позначки за партію.

Нова виборча система передбачає складний підрахунок голосів. Результати виборів мерів ми дізнаємося досить швидко, а от результатів по радах доведеться чекати довго.

3. Незначна кількість серйозних порушень. «Опора» зафіксувала порушення на 5% дільниць, але переважно незначні: порушення таємниці голосування, незначні процедурні. Серйозні порушення зафіксовано лише на 1% виборчих дільниць. За даними МВС, за день отримано 4729 заяв і повідомлень про порушення, складено 285 адмінпротоколів, відкрито 87 кримінальних проваджень. Це небагато, каже Антон Геращенко, враховуючи, що у виборах узяли участь близько 10 млн виборців.

Однак і гості студії, й журналісти каналу «Україна 24» у сюжетах про хід голосування в різних містах згадували про деякі скандальні випадки: у Броварах на бюлетенях і відкріпних талонах надрукували номери, що дає змогу зіставити бюлетені з талонами та унеможливлює таємницю голосування; у Рівненській області в бюлетенях не надрукували прізвище одного з кандидатів; в Одесі на одну з дільниць перекинули значну кількість студентів одного з вишів, керівник якого був кандидатом у мери, через що на дільниці була постійна черга зі 100 студентів й інші люди не могли потрапити на голосування. Кіра Рудик, Олександр Турчинов, кандидати в мери нарікали на спроби підкупу, використання адмінресурсу, фальсифікації, незаконну агітацію та чорний піар, але без конкретики.

4. Програш партії влади. Жоден чз представників партії влади не здобув лідерства в жодному з великих міст, хоча четверо керівників ОДА були кандидатами в мери (Чернівці, Харків, Вінниця, Рівне). Винятком став лише Житомир, де «слуги народу» першими заходять у міськраду, сказала Соня Кошкіна. Також непогані позиції «Слуга народу» має в Черкасах та Ужгороді.

Журналісти в студії не скупилися в епітетах та оцінках падіння рейтингу «Слуги народу» за рік від моменту парламентських виборів до місцевих. «Маючи такий результат, так його розгубити – це бездарність» (Дмитро Гордон), «Пропала магія бренду “Слуги народу” і президента Володимира Зеленського» (Сергій Щербина), «Була загальнонаціональна вивіска “Слуги народу”, але це лише вивіска – партією вона не стала» (Олександр Мартиненко).

Опонував цій «панахиді за “Слугою народу”» (визначення Олександра Мартиненка) Олександр Корнієнко, який повідомив, що в його партії буде найбільша кількість місцевих депутатів по всій Україні (хоча в них і не буде більшості у великих містах). Його слова підтвердив соціолог Любомир Мисів, за даними якого, «Слуга народу» займає перші місця в багатьох облрадах, а тому «не треба “Слугу народу” списувати з рахунків».

Але журналісти не вгавали. Сергій Щербина говорив Олександрові Корнієнку, що мажоритарники і списочники «Слуги народу» перестають вірити в силу бренду. Світлана Крюкова ділилася інсайдами, що серйозні досвідчені політики та бізнесмени, які роками переманювали депутатів з одних фракцій до інших, уже розхитують лави «Слуги народу» й низка депутатів цієї фракції вже думає про те, як піти і «запротоколювати свою зраду».

5. Перемога мерів. На цих виборах зіграв мерський фактор: виграють чинні мери, за собою вони ведуть і свої партії, на базі яких і будуватимуться неформальні коаліції в міськрадах. Закріпивши свої позиції у владі, мери зовсім інакше вибудовуватимуть свій діалог із центральною владою.

Ці прогнози гостей студії підтвердило і включення Бориса Філатова із Дніпра. Він досить різко звернувся до «Слуги народу» і влади: «Після цих виборів ви отримали холодний душ. Центральна влада має почати слухати місцеве самоврядування. Ми готові до співпраці. Перестаньте згортати децентралізацію. Перестаньте вмикати адмінресурс, політично мотивовані справи».

Крім партій мерів проходять до міськрад і партії місцевих активістів, на противагу загальнонаціональним політсилам. Наприклад, «Єдина альтернатива» в Чернівцях. Отже там є «гарні хлопці», яких ми просто не знаємо на загальнонаціональному рівні, пояснив Олександр Мартиненко.

6. Програш медійно активних партій. Дві політичні сили, які були дуже медійно активними, фактично програли. Це «За майбутнє» та «Перемога Пальчевського», які завішали своїми бордами всю Україну та піарилися в ефірі загальнонаціональних каналів (без Ігоря Палиці не обходився жоден ефір «Права на владу» на «1+1», Пальчевського до останнього тижня піарили канали Медведчука). Партія Пальчевського, за попередніми даними, не проходить нікуди. А «За майбутнє» явно розраховувала на більше.

Втім, у Черкасах лідирує чинний мер Анатолій Бондаренко, який висувався якраз від «За майбутнє». Під час мерських включень у студії Шустера саме йому влаштували найгострішу зустріч. Конкурент Віталій Ільченко (кандидат від «Слуги народу») назвав Бондаренка одним із очільників організованого злочинного угруповання і звинуватив у купівлі підтримки депутатів у міськраді. А Світлана Крюкова закинула, що мер Черкас на цих виборах переметнувся з однієї партії до іншої: за її даними, він збирався йти з партією «Пропозиція», а потім, мовляв, Ігор Коломойський перекупив його в «За майбутнє». Анатолій Бондаренко назвав це нісенітницями і сказав, що Коломойського жодного разу не бачив. «Головне, щоб він вас бачив», – зреагував Савік Шустер.

7. Розкол України. Під час цих виборів схід і захід України голосував за ідеологічно протилежні партії: схід – за «ОПЗЖ», захід – за «ЄС». У центрі голосували за «Слугу народу». Тобто в нас знову трисмугова країна, помітив Олександр Мартиненко. Олександр Турчинов зауважив, що схід і захід ніколи синхронно не голосували.

Дмитро Гордон у цьому вбачає розкол країни: «Від того, що “Слуга народу” так рухнула – вгору пішли сили, які працюють на розкол України (і “Європейська солідарність”, і “За життя”)». Сергій Власенко – теж: «Вибори 2019, 2015 років були об’єднавчими. Зараз Україну знову розколюють на схід і захід дві партії, які не можуть існувати одна без одної, як близнюки-брати, ЄС і "ОПЗЖ"».

Голова «Слуги народу» Сергій Корнієнко скористався можливістю наголосити, що саме його партія зберігає вектор на об’єднання країни, і закликав майбутні місцеві ради об’єднатися довкола вирішення місцевих проблем, а не висловлення позицій щодо загальнополітичних питань. Натомість Олександр Турчинов про можливі коаліції «ОПЗЖ» і «Слуги народу» в місцевих радах сказав, що «капітулянти і колаборанти об’єднуються».

8. Загроза сепаратизму і феодалізму. Гості студії згадували прецеденти із самопроголошеними виборами на Сумщині, Чернігівщині, Миколаївщині. Там частина громад відмовилася входити в ОТГ, організувала свої виборчі комісії, надрукувала свої бюлетені. За словами Ольги Айвазовської, такі антидержавницькі позиції в сільській місцевості протискають деякі «лендлорди». Савік Шустер назвав це сепаратизмом, Арсеній Яценюк – феодалізмом. «Найбільша небезпека – щоб децентралізація не була замінена феодалізацією, а самоуправління самоуправством», – наголосив він.

Арсеній Яценюк нагадав, що імперативний мандат для місцевих рад почне діяти через рік. Він спрогнозував, що протягом року депутати формуватимуть коаліції для вирішення земельних питань, а вже через рік почнеться партійна дисципліна. І тоді місцеві ради можуть почати приймати політичні рішення, у яких може бути загроза територіальній цілісності й національній безпеці: висловлювати недовіру то президенту, то уряду, приймати якийсь новий курс замість євроінтеграції тощо.

Олександр Турчинов зауважив проходження Партії Шарія до місцевих рад на півдні та сході: «Проросійська інформаційна технологія працює дуже активно. Партія Шарія – результат цієї технології». Хоча Арсеній Яценюк тішився тому, що «шарікови та пальчевські» не пройшли в загальнонаціональному масштабі. Савік Шустер теж повсякчас звертав увагу політиків і політологів на результати Партії Шарія, особливо в Харкові, де вона популярна не лише серед молоді, а й серед покоління 45-59 років.

9. Опитування президента. «5 питань від президента» у студії Шустера обговорювали декілька разів, зокрема наводили результати «опитування щодо опитування» соціологічної групи «Рейтинг». Хоча Арсеній Яценюк вважає, що його не варто було обговорювати, бо воно не має ніяких юридичних наслідків. Ольга Айвазовська навела дані «Опори», що опитування проводили на 55% виборчих дільниць із явним перекосом на півдні; що в ньому заради експерименту деякі учасники брали участь 7-10 разів; що в ньому брав участь її знайомий іноземець (громадянин Японії). Ця акція не мала жодних ознак соціологічного опитування, зате на неї витратять понад 30 млн грн. Гості Савіка Шустера оцінили її як сумнівний піар і політичну технологію, яка не матиме ефекту, ще й зажене організаторів у пастку. А Серій Власенко сказав, що це профанація таких важливих інструментів волевиявлення, як референдум.

«Інтер» проти Зеленського та «слуг»

«Інтер» висвітлював місцеві вибори в уже традиційному для себе форматі. Новини та розмовна студія з Юрієм Бойком, Нестором Шуфричем і представниками інших партій та експертами. Однак якщо минулої весни після президентських виборів лейтмотивом дискусії було бажання захистити результат Володимира Зеленського і не дати комусь украсти його перемогу, то тепер президент і його політична сила стали цапом-відбувайлом і всі гості студії, включно із представниками «ОПЗЖ», не відмовляли собі в задоволенні шпигнути гаранта та його «слуг».

Основні меседжі розмови зводилися до кількох ключових блоків: порушення на виборах, провал президентського опитування, зневіра суспільства в Зеленському та його команді, посилення підтримки «ОПЗЖ», пандемія та незабезпечення виборчих комісій усім необхідним.

Гостями студії були: Олександр Попов (кандидат у мери Києва від «ОПЗЖ»), народні депутати Юрій Бойко, Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»), народні депутати Альона Шкрум («Батьківщина», незмінна гостя всіх передвиборчих ефірів каналу), Інна Совсун («Голос»), Марія Іонова («Європейська солідарність»), Леся Забурана та Євгенія Кравчук («Слуга народу»). Серед експертів: Олексій Кошель (голова Комітету виборців), Ольга Айвазовська (голова правління громадянської мережі «Опора») та Євген Лосовський (канал представив його як юриста-адвоката). Також по відеозв’язку долучився мер Києва Віталій Кличко, який зараз хворіє на коронавірус.

На цей раз обговорення голосування відбулось у межах токшоу «Мир чи війна», яке «Інтер» запустив восени. Під час попередніх виборів (президента й парламенту) розмовну студію вів Олексій Ліхман. Зараз же з гостями спілкувались Олексій Фадєєв та Роман Бочкала. Вони, на відміну від Ліхмана, не вдавались до тенденційних підводок, але відчувався їхній малий досвід модерування дискусії.

1. Порушення на виборах. Як і під час попередніх передвиборчих ефірів, це була домінуюча тема на каналі «Інтер». Ще у випуску «Подробиць», який передував токшоу, вийшло 4-5 сюжетів про порушення: вкиди бюлетенів, каруселі, мінування, «у Маріуполі не відкрилися три виборчі дільниці», «у Бахмуті члени виборчої комісії – представники міської ради», «на Одещині 80 людей прийшли голосувати за шпаргалками». Юрій Бойко в усіх своїх коментарях (а їх було не один-два, а значно більше) наголошував на тому, що «слуги» позбавили можливості проголосувати частину населення на сході України. А ще один представник «ОПЗЖ» Вадим Рабінович сказав, що вибори не можна назвати повноцінними через Донбас, а наостанок додав: «Нехай влада тепер розбирається не тільки з людьми, а й з Богом теж». Після перегляду новин складалося враження, що на виборах були одні порушення. І ця ж тема була в першому блоці обговорення токшоу.

Під час обговорення в студії журналіст каналу включився у студію із пресцентру МВС і розказав про 80 кримінальних проваджень та 5 тисяч заяв про вчинення правопорушень. Роман Бочкала, коментуючи цю інформацію, сказав, що це не така велика цифра і всі порушення ще попереду. Натомість Ольга Айвазовська сказала, що оголошені цифри щодо порушень близькі до ситуації минулого року, а серйозні порушення були лише на 1% виборчих дільниць.

2. Результати екзитполів та «соціологічного дослідження, яке проводилось напередодні». «Мир чи війна» розпочалось із представлення результатів екзитполу групи «Рейтинг». Ведучі одразу закцентували на тому, що в другий тур у Києві виходить Олександр Попов – хоча насправді дані екзитполу надавали одразу трьом кандидатам результати в межах похибки: Попову, Сергію Притулі та Ірині Верещук. Також наголосили на тому, що представники «ОПЗЖ» в Одесі, Миколаєві та Харкові виходять у другий тур. Це дані за результатами «соціологічного дослідження, яке було проведене напередодні». Саме так його представляли в ефірі ведучі. Результати цього таємничого дослідження час від часу демонструвалися на великому екрані (зокрема, слайди про те, що в міськрадах у Дніпропетровській та Донецькій областях на першому місці «ОПЗЖ»), і ведучі апелювали до них, не вказуючи навіть, хто й на чиє замовлення проводив його. Дрібним шрифтом на слайді, який вдалося розгледіти не одразу, зазначалось, що його проводила «Українська соціологічна група» – у «Детекторі виборів» ми неодноразово згадували маніпуляції на «Інтері» даними цієї контори, яка пов’язана з «Новою Україною» нардепа від «ОПЗЖ» і співвласника «Інтера» Сергія Льовочкіна.

Про результати цього опитування щодо інших регіонів ведучі не оголошували – вочевидь, метою цього блоку було продемонструвати глядачам тезу про те, що підтримка «ОПЗЖ» зростає. На цьому неодноразово наголошували, протиставляючи цю тенденцію падінню популярності Зеленського. «Зараз ми святкуємо перемогу», – казав Олександр Попов та зазначав, що його політсила заходить у міськраду Києва.

3. Низька явка. Звинувачували в цьому чинну владу. Так, Альона Шкрум пов’язувала це з тим, що президент не займається економікою, влада провалила очікування громадян, а президентське опитування викликало небажання йти на вибори. Олексій Кошель теж пов’язував низьку явку з президентським опитуванням, а також із недосконалістю виборчого законодавства, мовляв, низька явка – це відповідь людей на маніпуляції, які відбуваються в ході виборчої компанії. Навіть депутатка від «Слуги народу» Леся Забуранна брала удар на себе, але водночас закидала медіа напади на Зеленського: «Дві причини низької явки – пандемія та розчарування людей у можливості змін. Бо такої кількості політичного негативу, який сформувався за рахунок медіа, український політикум не знав давно».

Водночас Ольга Айвазовська наголосила на тому, що низька явка якраз характерна для демократичного суспільства. Також, за її словами, в Україні місцевим виборам надається менше значення, ніж президентським, і люди не розуміють, що саме перші безпосередньо впливають на їхнє життя й вирішення повсякденних проблем.

4. «Слуги народу втрачають підтримку». Олександр Попов, коментуючи результати «соціологічного дослідження, проведеного напередодні», підкреслював: «Правляча партія і влада втрачають довіру, і це результат антинародної політики». Марія Іонова, як тільки з’явилась у студії, одразу підкреслила, що партію президента не підтримали в більшості міст. А участь «Партії Шарія» у виборах – це вирок Зеленському. Юрій Бойко акцентував на падінні рейтингів «Слуги народу»: «Впасти втричі в рейтингу за рік – це ще треба вміти так примудритись».

Олексій Фадєєв запитував депутаток від «Слуги народу», чому люди зневірились у їхній політичній силі. Леся Забуранна особливо не заперечувала і виправдовувала свою партію високими очікуваннями, відсутністю солідарності та слабким економічним блоком. Євгенія Кравчук ближче до кінця програми відзначила, що вибори відбулись без адмінресурсу і що це заслуга влади. Адже владна партія «Слуга народу» в усіх обласних центрах змагалась як опозиція: «Тішуся, що в нас пройшли демократичні вибори».

5. Критика президентського опитування. Юрій Бойко назвав президентське опитування «жалюгідним видовищем», а Інна Совсун – «великим піар-провалом, ганебним для президента». Марія Іонова говорила, що «у прогресивній країні після такого президент би подав у відставку». Євген Лосовський коментував, що цим опитуванням президент порушив виборче законодавство, оскільки воно опосередковано було спрямоване на те, щоб вплинути на вибір.

Ольга Айвазовська розказала, що інтерв’юери були присутні лише на 55% усіх виборчих дільниць по всій країні, при цьому розподілялись вони не рівномірно: наприклад, найменше було на заході. Також вона показала відео, де представник «Опори» у Хмельницькому взяв участь у цьому опитуванні сім разів, просто попросив сім бланків і заповнив їх при інтерв’юєрі. Тож це опитування не може бути репрезентативним.

Натомість Євгенія Кравчук назвала опитування хорошим інструментом і підкреслила, що ідея належить Володимиру Зеленському.

Ольга Айвазовська звернула увагу, що команда президента, певно, шукала можливості, як у законний спосіб реалізувати ідею президента. Однак президент використовував ідеєю слоган однієї з партій, і цим порушив законодавство. За оцінкою експертки, бюджет опитування з огляду на кількість інтерв’юєрів та їхню зарплату 1200 грн + податки, становить 39 млн грн, однак невідомо, які саме дані потраплять в офіційний звіт «Слуги народа».

6. Пандемія та неналежне забезпечення виборчих дільниць. Учасники обговорення весь час звертали увагу на неробочі термометри, відсутність масок і щитків у членів виборчих комісій. І протиставляли цю ситуацію витратам на президентське опитування.

7. Дружнє включення Кличка. По відеозв’язку зі студією чинний мер Києва Віталій Кличко з’явився під час останнього блоку програми після 23-ї години. Його спілкування з представниками «ОПЗЖ» було досить дружнім. Та й під час усього ефіру жодної критики в бік Кличка або партії «УДАР» не було. Кличко розповів, що на нараді у президента йшлося про те, щоб не дати Олександру Попову вийти у другий тур. Але сам він готовий бути в другому турі з будь-яким кандидатом – головне, щоб не було маніпуляцій.

ZIK: оспівування перемоги «ОПЗЖ»

Марафон каналу ZIK «Місцеві вибори в Україні 2020» тривав весь день – це були включення журналістів з кількох міст, новини, робота виїзної студії перед київською мерією. Основна студія з гостями почала працювати після закриття виборчих дільниць о 20:00. Три години до закриття дільниць марафон вели Юлія Литвиненко та Назар Довгий, потім їх змінили Анастасія Дайнод і Ростислав Сухачов.

У студії протягом вечора побували представники «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Павленко, Олександр Качний, Володимир Кацман (член НСЖУ, який про «ОПЗЖ» говорив «ми»), представниця «Слуга народу» Олена Мошенець, депутат Київської обласної ради від «Самопомочі» Олексій Дорошенко, якого запросили як економічного експерта, юристка Марина Ставнійчук, адвокатка Олена Лешенко, політик Микола Катеринчук, колишній речник МВС Костянтин Стогній, політичні коментатори Михайло Чаплига, Валерій Димов, Віктор Таран.

З 19:00 і до появи гостей у студії марафон складався з включень журналістів: з Полтави, Дніпра, Миколаєва, Києва (жодного із Західної України). Також показували, як голосували депутати в цих же містах – або представники влади, або «Опозиційної платформи – За життя». Багато уваги приділяли порушенням: двоє редакторів у студії вишукували курйози або повідомлення про порушення в ЗМІ та соцмережах і зачитували їх. Співробітників ZIK найбільше вразила акція представниці «Фемен», яка поруч із президентом і його дружиною задерла спідницю, під якою не було спідньої білизни. Цей інцидент канал показував щонайменше шість разів за п’ять годин і обговорював з гостями в студії. Ведучі намагалися з’ясувати в гостей, чи засмутила ця дівчина президента, чи переказали йому цю історію.

Дайнод і Сухачов прямо заявили, що гостей і глядачів очікує «найгарячіша ніч у році» – і намагалися з усіх сил підтримати напругу в ефірі. Дайнод ставила конспірологічні запитання, перебивала всіх, не давала висловитися гостям, місцями майже кричала, забороняла гостям перебивати її саму. Гості намагалися діяти відповідно: говорили одночасно, перебивали. Тиша западала, лише коли говорив хтось із «ОПЗЖ» або «безпартійний журналіст» Володимир Кацман, який, коментуючи успіхи «ОПЗЖ» на виборах, сказав: «Почнемо з того, що отримаємо владу на місцях, потім піднімемося вище. Ми йшли до цього шість років». Інших гостей переривали – переважно через включення з пресконференцій.

Весь вечір обговорювали вибори лише в п’яти містах: Київ (вибори мера), Одеса, Дніпро, Миколаїв та Харків – їх називали «основними містами», на яких тримається економічний добробут країни. Саме в цих містах кандидати від «ОПЗЖ» – другі в перегонах кандидатів у мери або депутатів міськрад. При цьому результати виборів до Київради, де друге місце зайняла «Європейська солідарність», а перше «УДАР», показали лише раз і більше не обговорювали. Як і на NewsOne, в ефірі ZIK кілька разів показували пресконференцію очільника харківської «ОПЗЖ» Андрія Спаського з його скаргами на неправильний екзитпол Савіка Шустера і на те, що його відмовилися виводити в ефір програми Савіка Шустера. У студії взагалі не згадували, що вибори пройшли в сотнях місцевих рад, а не лише в п’яти великих містах.

З кожного згаданого міста, а також із підконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей ZIK показував пресконференції виключно представників «ОПЗЖ». У глядачів могло скластися враження, що в України немає західної та центральної частини, а також немає ніяких партій, крім «ОПЗЖ», «партій місцевих князьків» (так називали політсили чинних мерів) і партії влади. «Європейську солідарність» і «Голос» згадували буквально кілька разів у негативному контексті, а їхніх представників не було. Більшість ефірного часу на каналі оспівували перемогу «ОПЗЖ» – особливо старалися Михайло Чаплига і тричі у включеннях Ілля Кива.

Про що ж говорили в ефірі?

1. Низька явка. Її пояснювали по-різному: коронавірус, розчарування та зневіра людей у змінах, складне нове законодавство (новий Виборчий кодекс емоційно критикувала Марина Ставнійчук). Під кінець марафону у включенні голови ЦВК Олега Діденка з’ясувалося, що остаточна явка близько 37% не така низька, як дані «Опори» про 26% станом на 16:00, але найгірша за останнє десятиріччя. За словами Діденка, явка впала на 10% порівняно з попередніми виборами, і це прогнозовано через пандемію.

2. Вихід у другий тур представників «ОПЗЖ» на виборах мерів великих міст і їхні «фантастичні шанси на перемогу в другому турі». Михайло Чаплига, наприклад, вважає, що Олександр Попов переможе Віталія Кличка й «ОПЗЖ» вже зараз «треба відкривати шампанське». Такими ж оптимістами виглядають кандидати цієї партії в Харкові та Одесі.

При цьому Володимира Кацмана дуже зачепила «хвиля у фейсбуку», що рейтинг Попова – це наслідок голосування переселенців з Донбасу. Усі, включно з ведучими, були страшенно ображені новим «поділом» українців. Хоча за півгодини до цього Олександр Качний розмірковував про високі рейтинги «Європейської солідарності» в столиці за рахунок мешканців західних регіонів, які переїхали до Києва – і нікого це не зачепило.

До речі, Качний одразу заявив, що там, де пройде Партія Шарія, «ОПЗЖ» об’єднається з нею, оскільки в них «схожі ідеології». Хоча загалом про коаліційні угоди в студії говорили виключно в негативних висловах: «підмазати», «занести», «порішати».

3. Програш «Слуги народу». Поразка партії влади стала приводом для зловтіхи протягом багатьох годин марафону.  «Слуга» Олена Мошенець намагалася донести лінію «Слуги народи», що це не програш, а гарний результат, бо раніше на місцевих рівнях ця партія взагалі не була представлена. А місцеві вибори – це не про політику, ідеологію тощо, а про мости, ями, дороги.  Політкоментатор Валерій Димов логічно спитав: навіщо тоді президент так активно втручався у вибори, навіщо Ірина Верещук говорила в роликах, що президент у її команді, навіщо партія сама політизувала місцеві вибори, а тепер відмовляється порівнювати свої результати з парламентським тріумфом.

Дайнод запитала в Мошенець, чи могли Зеленський і його партія навмисно програти вибори в регіонах, щоб потім віддати «тарифи місцевим владам», а коли їх піднімуть – говорити виборцям, що президент хороший, а місцева влада погана. Мошенець навіть не зрозуміла запитання, бо ведуча не змогла його чітко сформулювати.

Олена Лешенко заявила, що «Слуга народу» злила вибори в Дніпрі за домовленістю з Борисом Філатовим – хоча в Макса Бужанського був «непоганий рейтинг».

Марина Ставнійчук похвалила стратегію «Слуги народу» домовлятися з місцевими елітами досить сумнівним компліментом на адресу Мошенець: «Уже на третій ефір на різних каналах прислали домовлятися розумну красиву білявку».

3. Порушення на виборах: «жахливі», «численні», «скандальні». Каруселі, сітки, вкидання бюлетенів, підкуп голосів, відсутність засобів індивідуального захисту для членів виборчих комісій – про це говорили стільки разів, що складалося враження, ніби в країні знову 2004 рік. У студії навіть пролунало порівняння з президентськими виборами 1876 року в США, коли через взаємні претензії демократів і республіканців щодо результатів виборів чинний президент увів федеральні війська в столицю та південні штати і країна опинилася на межі відновлення громадянської війни. Дайнод вважає, що місцеві вибори в Україні 2020 року «можна порівняти з найбруднішими виборами в США».

4. Необхідність відстояти результати виборів. У студії стільки разів сказали, що головне – це підрахунок голосів, стільки разів використали воєнну риторику (відвоювати результат), що здавалося, ніби кожну дільницю беруть штурмом невідомі зловмисники. Невідомі – бо про всі негаразди й порушення на дільницях заявляли дуже абстрактно. Хоч і поліція, і прокуратура, і ЦВК відзвітували, що порушень було мало, щоби вплинути на результат, а на порушників склали адмінпротоколи і відкрили кримінальні провадження. При цьому Костянтина Стогнія весь час цікавили кримінальні подробиці цих виборів.

5. Опитування президента. Стільки жартів, знущань і гніву з приводу «5 питань від президента» пролунало в студії, що навіть сам ефект виборів періодично відходив на другий план. Насамперед обговорювали неконституційність опитування (Чаплига), непотрібність і недостовірність (ведучі, показуючи відео людини, яка заповнювала анкети), фінансування. У студії вартість опитування оцінили мінімум у 100 млн грн і з’ясовували, звідки в «Слуги народу» ці гроші. За опитування виступав Олексій Дорошенко, який говорив про користь вливання в економіку країни 100 млн грн.

Про жодні результати опитування в студії не сказали, але Олександр Качний заявив, що «лобісти проштовхують марихуану» (згадав Уляну Супрун), але «в нашій християнській країні легалізація казино, марихуани і проституції» ніколи не знайде підтримки в народу.

NewsOne: «Слуга народу» програла ОПЗЖ

Вечірній ефір виборчого марафону каналу NewsOne тривав з 18:00 до 01:00 і складався з двох проєктів. Хоча насправді вони майже не відрізнялися і сприймалися як одна велика програма, просто з різними ведучими.

Перше токшоу «Вибір народу – 2020» вели Інга Мезеря та Олександр Шелест, яких згодом змінили Діана Панченко та В’ячеслав Піховшек. У їхній студії побували: Роксолана Підласа, Євгеній Шевченко (обоє – «Слуга народу»), Юрій Павленко, Олександр Качний, Віктор Чорний (усі – «ОПЗЖ»), Альона Шкрум («Батьківщина»), Олесь Маляревич, Ганна Старостенко (списочники «УДАРу» в Київраду), політичні коментатори Олександр Охріменко, Володимир Цибулько, Вадим Карасьов, Віктор Таран, Михайло Чаплига; колишня депутатка Надія Савченко, Тетяна Проторченко (партія Савченко), колишній головний військовий прокурор Анатолій Матіос та заступник голови Виконавчого комітету реформ Олександр Ольшанський.

Друге токшоу «Ніч поразок і перемог» вів Віталій Дикий. Його гостями були політичні коментатори класу «Б»: Ростислав Балабан, Віктор Скаршевський, Микита Василенко, Юрій Дудкін, а крім них Володимир Кацман, якого теж позиціонували просто експертом, хоча торік він балотувався у Верховну Раду по списку ОПЗЖ.

Протягом обох токшоу було кілька включень. Одне з них – з Олексієм Кучеренком, кандидатом у мери Києва від «Батьківщини». А всі решта – із членами чи фанатами «ОПЗЖ»: нардепи від «ОПЗЖ» Василь Німченко, Наталя Королевська, Ілля Кива, кандидат в мери Києва від «ОПЗЖ» Олександр Попов, місцеві представники з Одещини, Миколаївщини, Дніпропетровщини, Харківщини. Керівник осередку «ОПЗЖ» у Кривому Розі Костянтин Павлов включився до закриття дільниць і встиг поагітувати за «правильний вибір», який робив і робить місто кращим.

В ефірі наводили дані екзитполів Савіка Шустера та групи «Рейтинг». Також давали дані медіагрупи «Время» щодо виборів у Харківську міську раду, які показували суттєво менший розрив між Блоком Кернеса та «ОПЗЖ»: Блок Кернеса – 30,2%, «ОПЗЖ» – 28,7%, «Слуга народу» – 12,1%, Блок Світличної – 7,3%, Партія Шарія – 7,1%, «Європейська солідарність» – 5,4%. Представниця Віталія Кличка похвалилися в ефірі інформацією від «Інституту розвитку суспільства», згідно з якою Кличко виграє в першому турі (54%). Цікаво, що В’ячеслав Піховшек, порівнюючи різні дані Шустера та соціологів від групи «Рейтинг», сказав, що пішла війна екзитполів. І різні дані спеціально зроблені, щоб потім доводити ними щось у судах.

Головних тем вечора на NewsOne було декілька.

1. Низька явка. Як базову причину згадували коронавірус. Ще жартували про хорошу погоду і поїздку за грибами замість голосування. Але головний аргумент – розчарування владою. Ведучі намагалися роздути скандал із відредагованого допису ЦВК у соціальних мережах, де змінилася явка. В’ячеслав Піховшек нагло переконував, що ЦВК завищила явку виборців для фальсифікацій.

Тим часом Олександр Качний в ефірі заперечував загрозу коронавірусу. Він обурювався, що коли стало підозріло більше тестів – стало більше хворих.

2. Фальсифікації та необхідність захистити голоси. Причина фальсифікацій, на думку учасників ефіру NewsOne, – відчай влади. Про порушення протягом ефіру говорили дуже багато, але не про порушення від «ОПЗЖ». Окрему невеличку частину програми ведучі присвятили тому, щоб покритикувати використання Сергієм Ківаловим студентів в Одесі.

У всіх включеннях представники «ОПЗЖ» казали про дві речі: фальсифікації з боку влади й необхідність захищати голоси, а також як «ОПЗЖ» виривається в лідери українського народу. Найбільше включень протягом вечора було з Харківщини: член політради «ОПЗЖ» Андрій Спаський чотири рази жалівся на порушення й те, що екзитпол Савіка Шустера занизив їм голоси.

3. Вирок «Слузі народу». На NewsOne говорили про повний провал влади на виборах. Юрій Павленко настільки захопився контрагітацією проти «Слуги народу», що штатному юристу його довелося зупиняти. Піховшек тим часом дуже хотів, аби «ОПЗЖ» порушила монополію «Опоблоку» на Донбасі.

Між рядків канал просував посил, що «Слуга народу» програла ОПЗЖ. Наприклад, кияни, в інтерпретації «ОПЗЖ», скучили за міцними господарниками (звідси результат Олександра Попова). А виборці взагалі дали «оцінки владі та опозиції». Найкраще, що за весь вечір сказали про «Слугу народу»: що її бренд ще трохи працює. Олег Філімонов в Одесі сам би так не набрав, думає Вадим Карасьов.

4. Опитування Зеленського. Яких тільки оцінок тут йому не давали: незаконне, агітаційне, катастрофічно недолуге. Піховшек вирішив, що своїм опитування із сумнівним фінансуванням влада втягнула купу людей у кримінал. А коментуючи екзитпол «Рейтинга» щодо «5 питань від президента», Піховшек сказав, що для нього як православного канабіс недопустимий. І в церкви для тяжкохворих є інші методи.

Опитування захищали представники «Слуги народу». Роксолана Підласа сказала, що влада не називає компанії-організаторів опитування, бо боїться розправи з ними з боку людей Порошенка. Начебто його канали закликають до фізичної агресії.

5. Критика «Європейської солідарності». В'ячеслав Піховшек після закриття дільниць абсолютно не стримувався в політичних оцінках. Він оцінював відносно високі показники «ЄС» в Одесі як «Одесса сошла с ума». Називав показники партії Петра Порошенка «кошмаром». Казав, що «Європейська солідарність» не «європейська» і не «солідарність». А ще переживав, що якщо Порошенка не посадити, він відновиться.

6. Трошки уваги до Пальчевського та Шарія. Прізвище кандидата в мери Києва Андрія Пальчевського, який був частим гостем на каналах Медведчука в передвиборний період (за винятком останнього тижня перед виборами) вперше згадали на шостій годині ефіру. Ведучий Віталій Дикий та гість Юрій Дудкін його похвалили: розумний, компетентний, авторитетніший за Притулу, та сказали, що на бідного Пальчевського лили бруд. І більше не згадували. Олександр Охріменко протягом ефіру кілька разів хвалив локальні успіхи Анатолія Шарія.

7. Багато піару Олександра Попова. Після першого ж екзитполу від Шустера ведучі оголосили, що в другий тур київських виборів виходять Віталій Кличко та Олександр Попов. І за наступні п’ять годин ніхто жодного разу не розглянув інший варіант. Хоча згідно з екзитполами, розрив з Попова із Сергієм Притулою та Іриною Верещук – у межах похибки.

Під час включення Піховшек запитав у Попова, чи дзвонили йому з привітаннями президент Зеленський, Верещук та Кличко. Піховшек вирішив, що це було б абсолютно по-європейськи. Також ведучий знову розкритикував надто високі результати «ЄС» та «Голосу». Панченко сказала Попову, що на його адресу вже пішов хейт порохоботів.

Віталій Дикий, Юрій Дудкін та Микита Василенко почали заздалегідь піарити Попова перед другим туром. Про інших кандидатів Василенко був невисокої думки: казав, що кияни не мали голосували за Верещук тільки тому, що вона красива жінка, а Притулу підтримали тільки тому, що бабусі проголосували за молодого, красивого хлопця.

«Слуга народу» Євген Шевченко «може здогадуватися», що керувати КМДА буде хтось зі «Слуги народу», а не Кличко. А сам Шевченко у другому турі в Києві голосував би за Попова. І він же, радше за все, буде головою адміністрації, якщо буде в другому турі.

Прямий канал: фіаско «слуг» та проросійських сил

Прямий канал продовжив протягом усього дня виборів марафон «Місцеві вибори – 2020». До оголошення результатів екзитполів студійні дискусії поєднувалися зі включеннями кореспондентів з різних регіонів, які розповідали про хід голосування. Час від часу змінювалися ведучі студій: Світлану Орловську змінив Микола Вересень, нічний блок вели Валерій Калниш і Вікторія Попович.

Під час денних включень кореспонденти й гості студій зосереджувалися на інформації про наявність порушень на виборчих дільницях, явці, проведенні опитування президента, атмосфері на дільницях, прогнозах щодо швидкості підрахунку голосів (це буде складно і довго), зауваженнях щодо складності нової виборчої системи та ненаданні владою достатньої інформації про порядок проведення виборів напередодні дня голосування.

У студії говорили, що низькій явці сприяв не лише коронавірус, а й розчарування виборців у чинній владі. Ганна Гопко також відмітила роль ЗМІ, які, будучи олігархічними або на місцях «феодальними» (залежними від місцевих фінансово-промислових груп), мають значний вплив на свідомість виборців. Також політикиня сказала про важливість формування в суспільстві інституту репутації.

Багато разів у студії говорили, що опитування президента, попри наміри мобілізувати власний електорат, скоріше мало зворотний результат: мовляв, виборці заплутались остаточно й не пішли на дільниці. Водночас весь час до завершення голосування ведучі та гості Прямого закликали громадян прийти на дільниці. До речі, опитування президента називали незаконним, критикували за участь неповнолітніх у його проведенні, за непрозорість фінансування та вартість (оцінили у 100 млн грн), Ірина Геращенко емоційно заявляла, що вона після виборів буде весь час нагадувати, що 100 млн гривень пішло на опитування, а не на боротьбу з ковідом.

У студійних дискусіях домінували члени «Європейської солідарності» або експерти, налаштовані критично до влади та проросійських сил та часто лояльні саме до «ЄС». Серед представників інших партій були нечисленні нардепи від «Голосу», «Слуги народу» та «Батьківщини». Представників ОПЗЖ та будь-яких проросійських сил не було.

Після оголошення даних екзитполів групи «Рейтинг» (саме на цей екзитпол спиралися на Прямому) та «Фами» щодо виборів у Львові ефір ще більше став відкрито пропартійним. Так, великим титром на екран виводилися результати «Європейської солідарності» у Києві та Львові, вихід у другий тур мерських перегонів у Львові висуванця «ЄС» Олега Синютки.

Прямий канал дав лише одне включення з партійного штабу – саме «Європейської солідарності», з майже повним виступом Петра Порошенка (а раніше в марафоні ще й давали синхрон Порошенка з виборчої дільниці). Той сказав, що партія проводить паралельний підрахунок голосів, закликав захистити  результати виборів й додав, що завершився час фейкових новин, який був у 2019 році. З регіонів в ефір включалися теж суто представники «ЄС»: Іванна Климпуш-Цинцадзе з Ужгорода, Олексій Гончаренко з Одеси.

Водночас жорстка критика влади та піар успіху «ЄС» та проукраїнських сил час від часу за допомогою ведучих балансувався обговоренням більш глобальних проблем, можливих результатів і прогнозів щодо впливу виборів на політичні процеси в країні. Також можна відмітити, що дискусії велися досить толерантно, образливих випадів проти влади або особисто Володимира Зеленського цього разу не було.

1. Піар «Європейської солідарності» будувався на кількох меседжах:

  • Вибори засвідчили успіх децентралізації, яку розпочали ще за президентства Порошенка. А зараз децентралізація відбувається всупереч, а не завдяки владі (Леонід Ємець).
  • «ЄС» отримала позитивні результати в деяких південних та східних регіонах: наприклад, в Одесі до міськради, за даними екзитполів, проходить «ЄС».
  • Акцент на необхідності об’єднання всіх проукраїнських сил і протистояння проросійським. Це лунало весь час протягом марафону.

2. Критика чинної влади стосувалася насамперед її поразки, адже вона не здобула перемоги майже ніде. Та й узагалі, мовляв, вперше жоден чинний мер не пішов на вибори з партією влади.

3. Успіх місцевих проектів (перш за все мерських) – про це говорили багато спікерів. І це теж вкладалося в русло критики центральної влади. Адже вона тепер, мовляв, не зможе диктувати регіонам, а президент буде «сидіти у приймальнях» (місцевих. – Ред.), змушений домовлятися (Ірина Геращенко).

Хоча пролунало зауваження, що місцеві громади, на баланс яких з 2021 року перейдуть школи, дитсадки, медичні установи тощо, можуть не мати коштів на їхнє утримання і змушені будуть звертатися до центральної влади або до об’єднаних територіальних громад. Тобто, знову-таки, залишаться залежними.

Також зауважували: якби мери великих міст зробили б одну свою партію – вони б отримали феноменальний результат, але в них не було б ідеології (Сергій Соболєв). Є ще інша частина мерів – які заручилися підтримкою кланів, олігархів – і поліція в таких випадках не завжди могла завадити фальсифікації виборів, залякуванням людей. У цих випадках потрібні розслідування.

4. Демократичність виборів і децентралізація. Представниця «Слуги народу» Мар’яна Безугла намагалася перевести результати виборів у позитивне русло. Країна розвивається демократично, люди були вільними у своєму виборі – тож опозиція отримала своє. Низька явка була зумовлена коронавірусом і пасивністю громадян, які не розуміють децентралізації. Але запущено процес децентралізації в надскладних умовах пандемії, і хоча регіональні політичні проєкти ще незрілі, є передумови для того, щоб місцеве самоврядування запрацювало в новому форматі.

Від Безуглої пролунали аналогії партії «Слуга народу» з неназваним нею «Народним фронтом», який, мовляв, заклав реформи, але мав 4% рейтингу в кінці каденції. Рейтинг «Слуги народу», очевидно, падатиме, але партія готова й далі впроваджувати непрості рішення.

Водночас представники «ЄС» весь час підкреслювали, що децентралізація – це заслуга ще попередньої влади Порошенка.

5. Поразка проросійських сил. Саме так у марафоні Прямого каналу оцінювали результати «Опозиційної платформи – За життя» – протилежно до оцінок, які лунали в ефірі каналів Медведчука, де оспівували другий результат «ОПЗЖ» у великих містах півдня та сходу. На Прямому ж лунало, що «ОПЗЖ» зазнала фіаско й реваншу проросійських сил не відбулося.

Роман Костенко з «Голосу» вважає, що ці вибори будуть фундаментом для парламентських, і в наступній Раді вже не буде проросійських партій. Від гостей пролунало й схвалення Володимира Зеленського, який під час виступу у Верховній Раді серйозно відхилився «вправо», чим розчарував «ОПЗЖ». Представниця «Слуги народу» знову підкреслила, що так, вибори засвідчили поразку проросійських сил, набирають ваги центристи, тож шлях до демократії в країні вже незворотній.

Голосом реальності виступив Сергій Висоцький, який, навпаки, звернув увагу на тріумф «ОПЗЖ» у багатьох регіонах. За його спостереженнями, в Україні знову загострюються два вектори – проукраїнський і проросійський, і йде «третя хвиля» – «Партія Шарія», навіть Вітренко… Тобто, за його словами, відходить «зелена хвиля», яка накрила торік Україну (треба розуміти – яка об’єднала всю Україну), й українська політика повертається у звичне русло протистояння різних ідеологій.

5. Прогноз на зміну уряду. У марафоні обговорювали, чи буде розпуск Верховної Ради й уряду. Ірина Геращенко спрогнозувала, що до кінця року буде знову інший уряд. Але учасники дискусії зійшлися на тому, що навряд чи буде розпуск парламенту. За їхніми прогнозами, розсипатиметься «Слуга народу», й олігархи через «Довіру» та «За майбутнє» намагатимуться впливати на уряд, заручившись підтримкою бенефіціара цих депутатських груп Ігоря Коломойського.

Водночас Володимир Омелян казав, що Зеленський такими результатами виборів та своєю безпосередньо участю у промоції «Слуги народу» делегітимізує себе й урешті-решт може відбутися новий Майдан. Микола Вересень, посилаючись на власні розмови з якимись неназваними соціологами, сказав, що бунт не бунт, але роздратування в суспільстві зростає.

Отже, глядач ефіру Прямого каналу протягом виборчого марафону мав упевнитися в тому, що «ЄС» повертає собі вплив, навіть у тих регіонах, де традиційно виграють проросійські сили. Що навіть непрофесійній владі Зеленського не вдалося зупинити закладену Порошенком децентралізацію, й теперішні вибори – це лише початок прийдешньої поразки влади Зеленського. Що водночас терплять фіаско й проросійські сили, що об’єднання проукраїнських сил навколо «ЄС» – це єдиний шлях до розвитку України в європейському напрямі.

Суспільне: гугл у поміч

«UA: Перший», філії Національної суспільної телерадіокомпанії України та онлайн-платформи Суспільного у день виборів транслювали шестигодинний спецефір «Суспільна студія. Місцеві», який тривав у прямому ефірі з 20:00 до 02:00 разом із двома випусками «Новин». У першій половині спецефіру, до 23:00, у студії працювали Інна Москвіна та Роман Сухан. Завершальний блок із 23:35 до 2:00 вели Анатолій Єрема та Ігор Шавро.

Якщо токшоу «Зворотний відлік. Місцеві» наживо транслюють на телеканалах і водночас на «Українському радіо», то цього разу радійники мали власний марафон «Українське радіо. Місцеві» зі Світланою Мялик і Дмитром Хоркіним, який тривав із 20:00 до 23:00. І від цього радіослухачі, швидше за все, виграли, бо отримали включення кореспондентів із переважної більшості регіонів і не почули ніяких технічних багів і плутанин від ведучих.

Здавалося б, що за шість годин «Суспільної студії. Місцеві» телеглядачі мали б отримати всю можливу інформацію про місцеві вибори по всій Україні, особливо, зважаючи на те, що лише НСТУ має мережу регіональних телерадіокомпаній у кожній області. Але цього разу спецефір Суспільного не справився з таким викликом, через що іноді хотілося погуглити додаткову інформацію, що ж там сталося у штабі Віталія Кличка, що не було ніякого брифінгу, що сказали у Центральній виборчій комісії, хто у Харкові підтримує зв'язок із Геннадієм Кернесом і взагалі, де він подівся, і хто саме зі «Свободи» лідирує в Івано-Франківську та яка на це причина.

Спецефір розпочали з оголошення результатів екзитполу соціологічної групи «Рейтинг». Також ведучі в першому блоці називали деякі результати екзитполу «Савік Шустер студії» та «України 24».

Гостями студії стали заступниця голови Комітету виборців України Наталія Линник, координаторка руху «Чесно» Віта Думанська, експерт із політики, керівник програми практичної політики Олександр Солонтай, аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна, чинний міський голова Львова і лідер виборчих перегонів на цю ж посаду Андрій Садовий, кандидат на посаду голови Почаївської міської ради Тарас Паляниця, парламентський експерт Ігор Когут, політологи Володимир Воля, Володимир Цибулько, Дмитро Тужанський, Олег Саакян, Євген Магда, політтехнологи Сергій Гайдай та Олексій Голобуцький, головний редактор «НикВести» Олег Деренюга, керівник одеського осередку «Автомайдан», ведучий Віталій Устименко, керівник чернігівського політклубу Олександр Рись, координатор «Опори» Андрій Попик і голова міжнародної місії зі спостереження за місцевими виборами Світового конґресу українців Борис Вжесневський з Торонто. Частина з них виходили на зв'язок онлайн.

Під час спецефіру були включення кореспондентів Суспільного зі штабу «Слуги народу», з однієї з київських дільниць і майдану Незалежності, зі Львова, Харкова, Дніпра, Одеси, Краматорська та Українки Київської області. На Суспільному вирішили не розширювати кількість включень різних журналістів із різних міст, а зосередитися на кількох історіях. Наприклад, Єлизавета Кротик, яка працювала на київській дільниці № 801096, мала шість включень (приблизно о 20:08, 21:38, 22:45, 23.58, 00:50, 01:32), під час яких покроково висвітлювала діяльність виборчої комісії: як проходило голосування, чи всім виборцям вимірювали температуру, з якими порушеннями стикнулися члени виборчої комісії, що робили з невикористаними бюлетенями, вела пряму трансляцію під час підрахунку голосів тощо. Свою роботу на дільниці журналістка завершила словами: «Все пройшло спокійно, занадто ідеально». Три включення з Українки робила Марина Палій, яка о 01:54 підсумувала, що процес підрахунку голосів йде повільно і що самі члени комісії заплуталися та мусили проводити перерахунок.

Також під час спецефіру показали уривки брифінгів кандидата на міського голову Києва від партії «Голос» Сергія Притули, голови партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка і координатора проєкту «5 питань від президента» Артема Гагаріна. Ведучі студії й «Новин» мали кілька невдалих спроб зв’язатися телефоном із журналістом «Суспільного» Нікітою Галкою, який мав би розповісти про те, чим завершилося опитування від Зеленського і скільки людей взяли в ньому участь. То він був поза зоною досяжності, то вийшов у прямий ефір «Новин» із фразою: «Слухай, Валік, ти можеш поставити…». Через що ведуча «Новин» Анна Чередниченко виправдалася за колег: «Буває всяке, це прямий ефір». А потім ще й сама заговорилася щодо часу виходу наступного випуску та встигла виправитися: «Ледве не обманула вас».

Через технічні проблеми так і не вдалося включити у студію брифінг голови ЦВК Олега Діденка. «Намагаємося налаштувати звук», – сказав Роман Сухан після того, як запустили відео без звуку. Але цього так і не вдалося зробити, і до кінця спецефіру ніхто не повідомив, про що говорив Діденко.

Діалоги ведучих і гостей студії розбавляли не тільки включення кореспондентів, а й заздалегідь підготовлені сюжети, наприклад, про те, кого обирає Україна (де подали дані про кількість депутатів міських рад, депутатів районних у містах рад, депутатів селищних і сільських рад, міських, селищних і сільських голів), про те, хто балотувався на мера у Львові і Дніпрі, як креативно рекламували себе кандидати та в яку суму партіям і кандидат обійшлися вибори.

Під час ефіру не завжди вчасно титрували, хто саме говорить (Наталію Линник, Володимира Волю та Олега Саакяна). «Суспільній студії» варто було б доопрацювати колір титрів. Наразі вони білі, і коли потрапляють на світлий фон, то букви «з’їдаються» і складно прочитати, хто виступає.

Іноді здавалося, що ведучі розтягують час і залишають найважливіше на пізніше. У Наталії Линник уже наприкінці її гостювання (коли минула майже година ефіру і вона розповіла про свої особисті враження від голосування) запитали, коли чекати на другий тур виборів. Ведучі чомусь думали, що його можуть призначити хтозна-коли і рахувати голоси без дедлайну. Линник же пояснила, що максимум до 7 листопада всі результати голосування мають бути оголошені, другий тур виборів автоматично проводиться 15 листопада і що вибори дійсні навіть при низькій явці, це всього лиш показує рівень довіри до кандидатів. Та саме з цього варто було б почати розмову.

На початку ефіру Роман Сухан та Інна Москвіна не пояснили, чому є включення з київських штабів «Голосу» та «Слуги народу», а немає з «УДАРу», який лідирує. Цієї інформації не було і у випуску новин о 21:00. Анна Чередниченко взагалі переплутала, що журналістка Роксолана Бичай працює у штабі «Слуги народу» і сказала перед її включенням, що вона розповість думку «УДАРу» про результати екзитполу. Уже ближче до 23:00 у студії озвучили, що напередодні виборів Віталій Кличко захворів на COVID-19 і тому проводив брифінг онлайн. Кличку дісталося й від іншого ведучого студії Ігоря Шавра, який запитав у Володимира Цибулька, чи правда, що «за Кличка голосували люди літнього віку».

Загалом від гостей «Суспільної студії» прозвучало досить багато корисної інформації для роздумів як для телеглядачів, так і Офісу президента, ЦВК і журналістів.

Олександр Солонтай запропонував Офісу президента розгромити організаторів опитування від Зеленського за коробки під дільницями, мовляв, таку акцію можна було би провести за допомогою мобільного додатка. Віта Думанська зазначила, що ЗМІ останні два тижні перед виборами зробили безкоштовний піар «Слузі народу» і Зеленському, говорячи про опитування.

Дмитро Тужанський звернув увагу, що як виборець уже багато років стикається з однією і тією ж проблемою на дільницях – що у кабінках для голосування темно і навіть із добрим зором погано видно, за кого голосувати. Він також звернув увагу, що невідомо, мертвий чи живий кандидат у мери Харкова Геннадій Кернес. (І тут би мали або ведучі навести бекграунд, або попросити пояснити ситуацію з Кернесом у журналістів із Харкова. Бо хто не в темі, то мусив або шукати інформацію в інших ЗМІ, або пропускати це повз вуха. І, до речі, на відміну від «Суспільної студії», під час марафону «Українське радіо. Місцеві» кореспондент Володимир Носков швидко й детально пояснив, що і до чого).

Володимир Цибулько розповів, що багато партій працювали на зменшення явки, щоб на вибори прийшли тільки їхні виборці, при тому, на його думку, «партії мають свого виборця привести за руку на дільницю», а цього не було. Олексій Голобуцький вважає, що люди йдуть у місцеву владу «заробляти гроші», тому не скупилися на рекламі.

Для повної картини висвітлення місцевих виборів «Суспільній студії» бракувало зрізу ситуації, як голосували хворі на коронавірус. У «Новинах» був один сюжет про лікарню в Бахмуті, де показали, як члени виборчої комісії передавали скриньки й бюлетені в інфекційне відділення, але самі туди не заходили. Коли вони вийшли з лікарні, то сказали що утилізують засоби захисту, якими користувалися. Напередодні, 25 жовтня, на сайті «Суспільне Новини» із Буковини опублікували фото з лікарень, як голосують люди в кисневих масках. Під час спецефіру ніхто не пояснив, як же рахуватимуть бюлетені з лікарень і від виборців, які перебувають на самоізоляції. Адже потенційно на них можуть бути віруси, які передаватимуться під час дотику до бюлетеня. Також ніхто з кореспондентів не розповів, чи всі виборці мали свої ручки, а якщо забули, то як вирішували це питання. І чи траплялися випадки, що когось завертали з дільниці, бо виявили температуру.

Відомо, що під час виборів у філіях працювали по кілька знімальних груп. Але «Суспільна студія» цього практично не використала і телеглядачі так і не дізналися, як проходили вибори по всій Україні, за винятком кількох міст. Хоча цьому можна було присвятити окремий міжрегіональний марафон.

«Київ» і Kyiv Live: низька явка та її наслідки

Вибори у столиці обговорювали на двох столичних телеканалах – комунальному «Київ» та приватному (належить нардепу від «ОПЗЖ» Вадиму Столару) Kyiv Live. Тут транслювали марафони «День виборів» та «Великий марафон».

Серед гостей марафону «День виборів» на телеканалі «Київ» були політичний консультант Дмитро Васильєв, аналітик громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев та голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.

1. Низька явка. Найбільш обговорюваною темою була низька явка виборців по Україні і в столиці зокрема. За даними «Опори», станом на 16:00 явка складала 27% – тоді як на місцевих виборах 2015 року в цей же час явка була 36,2%. За даними ЦВК, станом на 22:00 явка на виборах у Києві склала 34,3%.

На думку Олександра Клюжева, причиною такої низької явки стало проведення виборів під час епідемії коронавірусу, а також недостатнє інформування про умови проведення виборів з боку держави. Він розповів, як люди середнього віку, бачачи черги перед дільницями, розвертались і йшли геть.

Ігор Чаленко вважає, що низька явка мала великий вплив на результати виборів: «Зараз ми маємо деформовані результати виборів. Вони не збігаються з результатами соціологічних опитувань. Це ми яскраво бачимо на прикладі другого місця Олександра Попова за результатами екзитполів. За нього проголосувало колишнє ядро “Партії регіонів”. Це десь 10% від усіх виборців».

2. Вибори за новими правилами. У студії «Києва» поговорили і про голосування за новим законом. Експерти зійшлися, що держава і Центральна виборча комісія провалили інформаційну роз’яснювальну кампанію перед голосуванням. Замість них правила голосування пояснювали окремі політичні сили.

Торкнулись й гендерної квоти під час виборів. Дмитро Васильєв відмітив, що було дуже мало жінок-кандидатів, але були політичні сили, списки яких очолювали жінки. Намагаючись позитивно оцінити це як європейську тенденцію, він вдався до сексизму: «Інколи жінка може бути набагато більш відповідальною за чоловіка. У неї в генах закладено продовжувати рід, через це вона думає про майбутнє».

Дмитро Васильєв вважає, що під час виборів були створені всі умови, щоб кандидати могли зарекомендувати себе і свої програми: «Було багато зовнішньої реклами, багато агітації в поштових скриньках. Проводилися зустрічі з кандидатами в депутати і мери». Однак бракувало дебатів кандидатів у мери, де б вони обговорювали питання міського господарства, генплану, будівництва доріг і ремонту водогонів.

Однак не всі погоджуються, що вибори пройшли демократично і без порушень. На думку народного депутата від фракції «Слуга народу» Данила Гетьманцева, вибори пройшли з суттєвими порушеннями. Через це нардеп назвав вибори «брудними». З такою оцінкою виборів погоджуються і в штабі партії «Голос».

3. Результати екзитполів. В ефірі каналу «Київ» навели дані екзитполів соціологічної групи «Рейтинг» та студії Савіка Шустера і телеканалу «Україна 24», за якими в другий тур проходять чинний мер Віталій Кличко та ексголова КМДА часів Януковича Олександр Попов (кандидат від «ОПЗЖ»). Навели ще дані екзитполу штабу Віталія Кличка, згідно з яким чинний мер виграв вибори в столиці в першому турі з результатом 50,2%. Голова виборчого штабу партії «УДАР Віталія Кличка» Оксана Продан заявила, що головне завдання для партії – захистити результати виборів.

Результати екзитполів у включеннях коментували Віталій Кличко, Олександр Попов, кандидатка від «Слуги народу» Ірина Верещук, кандидат від «Голосу» Сергій Притула. Так, Верещук продовжує вірити, що вона вийде в другий тур: «Явка низька, кожен мав свою електоральну нішу. Я оптиміст, бачу, що набираю (достатньо голосів. – Ред.)». Притула був стриманим і засмученим: «Вкрай низька явка дозволила представникам деяких проросійських сил значно наростити свою електоральну підтримку. Це вкрай сумно, що подібне відбувається у столиці України на сьомому році війни».

У вечірній студії «Великого марафону» каналу Kyiv Live були присутні кандидат у мери столиці від громадянського руху «Хвиля» Віктор Петрук, політичний експерт Микола Волков та чинні депутати Київради. Вони обговорювали переважно теми низької явки, програми кандидатів, торкнулись і проблем столиці.

Зокрема, Віктор Петрук звернув увагу, що лише 15 з 20 кандидатів на посаду міського голови Києва мали програму. Втім, депутати Київради зауважили, що виборці майже не читають програм кандидатів в депутати.

Іншим питанням, якого торкнулись гості студії була демократичність виборів. «Добре, що в нас хоча б є вибір, а не як в Білорусі. Там вибору немає зовсім. Однак не обов’язково бути депутатом, щоб вирішувати проблеми міста. Для цього можна бути громадським діячем», – сказав депутат Київради Олексій Новіков.

Микола Волков проаналізував вплив низької явки на результат: «Низька явка – це типово для виборців під час місцевих виборів. Люди, які прийшли на дільниці, дуже мотивовані і хочуть впливати на міське життя. За такої низької явки ми побачили те, чого не показувала соціологія, а саме рейтинг чинного міського голови Віталія Кличка. У нього не було конкурентів, або іншими словами спаринг-партнерів. Всі дуже пізно включились, і ніхто з них так і не зміг розвернутись».

Також Волков зауважив різке падіння рейтингу партії влади «Слуга народу»: «Ми на сьогодні є свідками перекроювання політичного ландшафту столиці. Зараз ми бачимо, як вбили рейтинг президентської політичної сили. На мою думку, це політична деградація».

Над оглядом працювали Маряна Закусило, Наталія Данькова, Гала Скляревська, Ярослав Зубченко, Наталія Лигачова, Ольга Жук, Наталія Міняйло



Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2570
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду