«Свінгери-2»: член президентської компанії

«Свінгери-2»: член президентської компанії

1 Березня 2019
5083
1 Березня 2019
10:30

«Свінгери-2»: член президентської компанії

5083
Першого березня в український прокат виходить сиквел одного з найбільших вітчизняних хітів минулого року «Свінгери». Тут іще більше розмов про секс, слизьких жартів та оголеної Даші Астафьєвої.
«Свінгери-2»: член президентської компанії
«Свінгери-2»: член президентської компанії

Рік тому, нагадаю, фільм Андрейса Екіса став рекордсменом українського прокату зі зборами у понад 22 мільйони гривень. Погоду зробили малобюджетність (2,5 мільйони гривень приватних грошей), жанрова складова (експресивна комедія з невигадливим сюжетом) і наявність таких поп-зірок, як Оля Полякова й Даша Астафьєва з одного боку, і Олексій Вертинський та В’ячеслав Довженко з іншого.

Власне, ці складові, вперше добре проявлені «Dzidzio Контрабасом», спонукали український продакшен-ринок перейти на рейки виробництва низькопробного, але комедійного і зіркового шоу-продукту. Втім, за відсутності одного з компонентів формула не діє, тому без зірок у кадрі такі комедії, як «Сотка», «Шляхетні волоцюги», «Пригоди S Миколая», «11 дітей з Моршина», «Продюсери» і «Зустріч однокласників», провалилися. Як і «Секс і нічого особистого», середній бюджет якого (26 мільйонів гривень) мав би залучити утричі більші збори для можливого отримання прибутку, натомість отримані в прокаті 25 мільйонів гривень у кращому випадку повернули виробникам лише 30% витраченої суми.

Тепер у других «Свінгерів» бюджет 9 мільйонів гривень (теж неможлива сума для створення більш-менш якісного українського кінематографічного витвору). А епізодичну роль зіграв той самий Dzidzio (Михайло Хома). Але фільм має ще один, принциповий у формулі успіху компонент. Виробники вирішили дати своїй вдячній аудиторії, яка проголосувала за першу частину гривнею, відчутно більшого драйву, наповнюючи жартомет невичерпною кількістю гумористичних бомб на будь-яку з актуальних тем. А це – несумнівне загравання з публікою, гра на актуальних бідах нашого суспільства, на стереотипах, на нових страхах і новомодних збоченнях.

Тому ми чуємо жарти про політику, президента і президентські вибори, члени, прутні та «пиріжки», імпотенцію та секс утрьох, гомосексуалізм, трансвеститів та всиновлення дітей геями, про те, що «піпл хаває» і від чого його нудить, і як той «піпл» треба задовольняти. Часом сценаристи потрапляли в десятку образності, маючи за ціль сексуальні проблеми («В тебе вісяча карма»), політику («А чого ти пішов в політику, в тебе ж ніби грошей достатньо?») чи соціокультурні та місцеві особливості («Пов'язані як Троєщина і гопники»). Звісно, це порушувало всі межі, встановлені риторикою політкоректного суспільства, – гендерні, статеві й моральні, межі пристойності та доброго смаку, всі культурні надбання й закони професії. Бо жартували про все, опускаючись нижче плінтуса («Я не знав, що ти лазиш по драбинах» – про Полякову), кидали брудні лесбійські порівняння й реготали з цього («На 10 хв залишив, а вони вже пиріжками труться»), влучно й резонно кидали помідори в обличчя президента («Ти – липецька фабрика “Рошен”, яка не знає, кому продатися») і ще влучніше – в обличчя, власне, народу («Хочете, щоб якесь чмо прийшло і все за вас порішало?!»).

Жарти забирають левову частину часу фільму. Певно, вони забрали час і в сценаристів, які не впоралися з одним чітким завданням – ясно розказати історію, щоби глядач не бився в конвульсіях нерозуміння, запитуючи себе й оточуючих – «якого біса відбувається на екрані?!»

Те, що в героя Михайла Кукуюка почалася імпотенція, – зрозуміло. І що він іде у президенти під впливом брата своєї дружини, героїні Полякової – теж. Не зрозуміло, навіщо він приходить до квартири героя Довженка. І чому з персонажем Довженка живе героїня Астафьєвої як коханка, а дружина (Ганна Саліванчук) – побирається на дивані й бореться за кухню і м'ясо для свого зрадливого чоловіка?

Вже на 15-й хвилині події сюжету втрачають зрозумілий хід, і головним чином тому, що чіткість, здається, нікому не була потрібна – ні раніше сценаристам, ні тепер глядачеві. Бо на жарти, спрямовані на фізіологічне, організм подекуди реагував на рівні рефлексів, без залучення мозку – гомеричним реготом із дуже непристойними децибелами (ну, дуже смішно було, коли чулося про «прутневого мольфара» чи «пісюнькового злодія»).

Гадаю, фільм має більшу орієнтацію на чоловічу аудиторію, на яку була спрямована й жіноча акторська складова фільму: всі три артистки виглядали приємно для ока, підкреслено сексуально, мали різний типаж і різні амплуа. До еротизму другі «Свінгери» так і не доходять, смак творців у цьому плані їх зовсім підвів. Хоча опускання культурного рівня до примітивної й наочно-вербальної сексуальності був навмисним ходом, як туалетний гумор у фільмах братів Фареллі. Фраза «з такою пикою тобі і пробірка відмовить» ідеально ілюструє бажаний рівень гумору. Не дивно, що на прем’єрі в кінотеатрі «Оскар» в ТРЦ «Гуллівер» деякі глядачі сиділи з кам’яними обличчями: «Свінгери-2» апелюють до вкрай простих реакцій, бажаючи залучити аудиторію, що фанатіє від «Кварталу 95» із тотальним сміхом і цілковитим забуттям як попередніх надбань цивілізації, так і нинішніх проблем. «Свінгери-2» – це кіно за межами добра і зла, кіно – за межами самого кіно, бо просто не є ним, а є одним суцільним «га-га»...

Хіба що з певним додатком: у фіналі героїня Даші Астафьєвої скидає з себе рушник, і залишається в першоприродній красі божественних форм. Тож задоволення від «Свінгерів» зможе отримати не тільки любитель комедії з невибагливими вимогами щодо пристойності жартів, а й поціновувач краси, втіленій у п’янкому тілі української жінки.

Фото: кадри з фільму

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5083
Читайте також
13.04.2019 10:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
1 762
17.01.2018 09:30
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
4 574
12.01.2018 12:30
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
11 344
05.01.2018 12:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
12 971
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду