«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.

Телеканали: «FreeДом», «Інтер», «1+1». 

У блоці каналу «FreeДом» експерт з комунікацій Міжнародного центру протидії російській пропаганді Дмитро Громаков запропонував не називати так званий мирний план Китаю «планом», позаяк він є швидше «баченням». На думку експерта, Китай не йтиме на конфронтацію із Заходом, відверто допомагаючи Росії, адже сам залежить від західних ринків. 

Такої ж думки дотримувався політичний коментатор Ігор Рейтерович, за словами якого «мирний план Китаю — це візія, альтернативи мирному плану України немає». 

Адвокат, представник З'їзду народних депутатів Росії Олексій Барановський говорив про політичні репресії в Росії й обіцяв, що «нова російська республіка вибачатиметься перед політв’язнями». Реабілітація також відбуватиметься за рахунок держави, прогнозував Барановський. 

Генеральна директорка і співзасновниця «Лабораторії журналістики суспільного інтересу» Наталя Гуменюк розповідала, як війна зміцнила українську державність. За словами коментаторки, соціологічні опитування свідчать, що рівень довіри громадян до держави суттєво зріс. 

Кореспондентка каналу Дар’я Литовченко виходила на зв'язок зі студією з Херсона, який постійно перебуває під ворожими обстрілами. 

В етері був також документальний проєкт «Настоящего времени» «Вільна освіта проти війни».

Російський письменник в еміграції Олександр Геніс в інтерв’ю з циклу «Люди доброї волі» розповів про свою роботу на Радіо Свобода, російську та зарубіжну літературу, самвидав, чимало уваги приділив трагедії в Бучі. Крім того, Геніс міркував про почуття російської інтелігенції, яка нині все розуміє і не знає, що робити — поїхати з країни чи піти у внутрішню еміграцію. 

У блоці каналу «Інтер» авіаційний експерт, колишній інженер-випробовувач Костянтин Криволап говорив про ймовірний підрив російського літака в білоруських Мачулищах. За словами фахівця, росіяни зазнали значної втрати, хоча порівняння з потопленням крейсеру «Москва» є перебільшенням. 

Політичний коментатор Володимир Воля коментував поїздку держсекретаря США Ентоні Блінкена до Казахстану, Узбекистану та Індії, а Директор Центру досліджень проблем національної безпеки університету «Острозька академія» Тарас Жовтенко — візит президента Франції Еммануеля Макрона на африканський континент. 

У блоці «1+1» турне Блінкена Центральною Азією коментував політичний коментатор Володимир Фесенко. На його думку, Узбекистан і Казахстан дистанціюватимуться від Росії. А візити Блінкена начебто мусять показати, що США пропонуватимуть цим країнам спільні економічні проекти та інші види співпраці, щоб вони, звільнившись від впливу Росії, не потрапили під вплив Китаю. Що стосується позиції Китаю, то легально він Росії зброю не постачатиме, переконаний Фесенко, — діятиме гнучко залежно від ситуації. 

Президент центру «Політика» Ігор Попов висловив думку, що Захід не хоче розколювати Росію: мовляв, краще мати справу з однією неадекватною ядерною державою, ніж із двадцятьма. 

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин аналізував десятий пакет антиросійських санкцій ЄС і намагався відповісти на запитання ведучих, чи хоче Захід завершення війни задля відновлення співпраці з Росією. На думку фахівця, Захід хоче перемоги України. 

Про турне Блінкена до країн Центральної Азії говорив також російський публіцист Андрій Піонтковський. Він теж вважав, що йде процес звільнення цих країн від російського впливу. 

Речник Одеської ОВА Сергій Братчук охарактеризував ситуацію на кордонах України з Молдовою, а також у Чорному морі. Радник голови Офісу Президента України Сергій Лещенко пригадав, як російські пропагандисти готували суспільну думку в Росії до вторгнення в Україну.