Інформаційний день, який повністю провела команда каналу іномовлення, розпочався із заяви політолога Олега Саакяна, що Україна під час саміту в Києві утвердилася в статусі «Кандидат+» у члени Європейського Союзу — більше, ніж просто держава-претендент на вступ.

Голова громадської організації «Центр прикладних досліджень» Андрій Каракуц згадав про турне німецького канцлера Олафа Шольца країнами Південної Америки: Європа зацікавлена у поглибленні зв'язків з глобальним Півднем.

Директор Центру Європейських Ініціатив з Естонії Євген Криштафович назвав єдиною зброєю Росії страх і звернув увагу, що Естонія, на відміну від багатьох інших країн НАТО, справно виділяла на оборону 2% свого валового внутрішнього продукту, бо «знала, хто в них на сході».

Редактор журналу Doxa Армен Арамян сказав, що росіяни загалом не розчаровані проведенням так званої «спеціальної військової операції», бо їм так і не озвучили її чіткі цілі. Але все більше людей бачать, що дії російської влади впливають на їхнє життя більше, ніж вони сподівалися.

Науковий співробітник  Atlantic Council Пітер Дікінсон розповів, що Велика Британія зустріла трьохріччя виходу зі складу Євросоюзу з негативними підсумками: стало більше бюрократичних процедур, багато бізнесів змушені були закритися, кількість мігрантів через Ла Манш зросла у п’ять разів.

Доктор технічних наук Леонід Уніговський назвав ключові причини того, що Європа вистояла під газовим шантажем Росії: тепла погода, жорстке нормування, грамотна політика європейських лідерів та використання інших енергоресурсів.

Народний депутат Олексій Гончаренко сформулював головний підсумок саміту Україна-ЄС у Києві так: «Більше немає питання, чи стане Україна членом ЄС, питання тепер лише в тому, коли це станеться».

Головний редактор видання Defense Express Олег Катков висловив думку, що Данія й Нідерланди могли б стати першими, хто передасть Україні винищувачі, адже вони вже мають літаки F-16, які виводять із використання, аби замінити на інші моделі.

Представник Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов наголосив, що Україні вигідно, аби у відносинах США та Китаю зберігалася стабільність. Тому випадок зі збиттям над Штатами китайської кулі-розвідниці, яку в Китаї назвали метеорологічним зондом, не є для нас позитивним сигналом.

А професор університету Нью-Йорка Ігор Айзенберг назвав два роки перебування Джо Байдена в Білому домі «одним із найбільш ефективних президентств для громадян США», перелічивши ключові позитивні моменти: зростання економіки, рекордно низьке безробіття, посилення взаємодії із Європою.