14 і 15 грудня найбільші канали показали у новинах відеозйомку з нової камери Юлії Тимошенко в Лук’янівському СІЗО. Відео анонімне. В ньому чутно слова екс-прем’єр-міністра: «Ще до того мене тримали в умовах, які недопустимі… і тому я хочу, щоб ви цією показухою не займалися».

«Детектор медіа» поставила авторам сюжетів, представникам Тимошенко і незалежним експертам запитання: чи етично було з боку телеканалів давати в ефір таке відео?

Опитані журналісти, серед яких і автори сюжетів «Інтера» й СТБ, вважають, що зйомка і ретрансляція – різні речі. Мовляв, загалом-то знімати без дозволу людини аморально, але всі питання до оператора, канали ж лише показали це відео. 

Кореспондент «Інтера» Руслан Ярмолюк додав: він не знав, що жінка була проти зйомки. Якби знав, то не давав би запису в ефір. 

Наталя Соколенко з СТБ впевнена: сам факт зйомки брутальний і порушує права людини. Але громадськість має про нього знати, тому СТБ й показав відео. Ще один нюанс, зауважує журналістка: практика Європейського суду з прав людини свідчить, що людина, обравши політичний шлях, має бути готовою до підвищеного інтересу журналістів і проникнення в приватне життя. 

Зауважмо, що СТБ дав два сюжети: 14 грудня – без коментарів, 15-го – з необхідними коментарями представників Тимошенко і Державної пенітенціарної служби.

Олексій Мустафін із того ж таки СТБ називає і зйомку, і показ такого відео свинством. На його думку, для ілюстрації слів тюремників про нібито комфортні умови перебування Тимошенко в СІЗО цілком вистачило б фото приміщення.

Прес-секретар Юлії Тимошенко Марина Сорока вважає і появу відео, і його розповсюдження спецоперацією. «Якщо вже використовувати його, то треба було дати другу точку зору», – впевнена вона (14 грудня канали транслювали відео без коментарів представників Тимошенко. – ТК). «Юлія Володимирівна заперечувала проти зйомки. … У тому готельному номері, який на відео називають нібито її камерою, Тимошенко не була жодного дня. А людей вводять в оману, щоб відволікти від проблем в державі», – прокоментувала пані Сорока.

Олексій Мустафін, заступник голови правління СТБ:

– Я вважаю, що і проводити подібну зйомку, і демонструвати отримане відео в телевізійних новинах не просто неетично, але й ницо. Людина, навіть позбавлена свободи, має свою особисту, приватну територію, хай навіть розміром із камеру. Порушувати приватність без чітко і недвозначно артикульованої згоди цієї людини – аморально, як аморальне будь-яке підглядання у шпарину. Я вже не кажу про те, що Тимошенко за статусом не є навіть засудженою. Пояснення, що іншого способу ретранслювати слова самої Тимошенко (на відео нібито вона каже, що це показуха і до цього приміщення її тільки перевезли) я особисто не сприймаю. Ці слова можна переказати або ретранслювати на тлі фото Тимошенко, скажімо.

Врешті-решт, версію тюремників про умови перебування проілюстровано ще й фото – але без присутності самої Тимошенко. Цього, як на мене, цілком вистачило б.

Можна погодитися, що знімання і ретрансляція (зокрема тоді, коли відео й так потрапило до інтернету) – це різні речі. Але це не знімає відповідальності з ретрансляторів. На що розрахували ті, хто наважився провести таке знімання, в принципі зрозуміло. Претензій західних європейців це аж ніяк не знімає, адже вони стосуються насамперед судових процедур (як на першій, так і на апеляційній стадії, а також із «виїзним засіданням» просто в камері). Оприлюднене відео точно не зробить їх «чистішими» і ближчими до «європейської практики». Відео – це насправді замануха для заздрісних вітчизняних глядачів. І своєрідна відповідь на закиди у «скотстві» з боку тієї частини журналістської тусовки, що співчуває Тимошенко. От тільки замість спростування вийшло ще більше свинство. І навіщо долучатися до цього ЗМІ, принаймні тим, які турбуються про власну репутацію?

Руслан Ярмолюк, кореспондент «Інтера», автор сюжету:

– Коли я робив сюжет, то не знав, що Тимошенко проти того, щоб її знімали. Відео я взяв із YouTube. Звісно, це неетично, але це питання до оператора, який знімав. Бо особисто я, наприклад, ніколи не знімаю, якщо людина цього не хоче. По-друге, це питання до тих, хто розмістив це відео в інтернеті, до тих людей, які були зацікавлені викласти його в мережі. Вони розуміли, що всі це покажуть. Зокрема, після нас це показали СТБ, Перший національний та інші канали. На відео в нашому сюжеті практично немає інтершуму, я не міг розчути, що вона каже. У тексті за кадром ішлосся про санепідстанцію, яка перевірила і сказала, що є гаряча вода і тепла кімната. Ми показали кімнату, але спочатку дали відео з інтернету. Якби я знав, що вона проти цієї зйомки, ми б її не показали.

Анжела Руденко, випусковий редактор ТВі:

– Я не думаю, що журналісти порушили етичні норми, показуючи в ефірі відео, на якому видно Тимошенко, яка лежала в ліжку. Скоріше за все, ці норми порушили ті, хто знімав і розповсюджував відео. Юлія Володимирівна в першу чергу політик, до якого прикута величезна увага ЗМІ, і не тільки українських. Вона публічна особа, і розуміє, що її можуть зняти в будь-якому місці і за будь-яких обставин. Неправильно і неетично, що знімали, буквально підглядаючи в дверну шпарину, і вона була проти цього, але зйомку продовжували приховано.

Юрій Стець, народний депутат, секретар парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації:

– З чисто людської точки зору і виходячи з тих норм, які є в Конституції, очевидно, що знімати Тимошенко в камері ніхто не мав права. Будь-яка людина не хотіла б, щоб її знімали в такому стані. Тому треба було взяти дозвіл. Сама зйомка Тимошенко є неетичною, неморальною і по факту порушує всі права людини. Якби не зробили відео, то ми б сьогодні не говорили, чи мали право журналісти з моральної точки зору це показувати в сюжетах. Вони не мали права приховати суспільно значущу інформацію. Я би відокремив тих журналістів, ті медіа, які не дали цього відео до моменту, поки в них не було позиції захисника Тимошенко. Тобто ті, які не просто показали відео з інтернету, а дали позицію Сергія Власенка, пенітенціарної служби. З іншого боку, якби канали не показали, то їх би звинуватили в заангажованості. Якщо казати про мене особисто, то я би не пускав таке відео за жодних обставин. 

Наталя Соколенко, кореспондент СТБ, автор сюжету:

– У нас була дуже гаряча дискусія в ньюзрумі, я навіть не пригадую, коли ми так гаряче сперечалися з приводу етичності. Думки розділилися, приміром, Ольга Червакова була категорично проти.

Коли це відео з’явилося у Facebook, ми достеменно не знали, хотіла Тимошенко, щоб її знімали, чи ні. Ми навіть напевне не знали, що це вона. В першому сюжеті ми прагнули проінформувати глядачів про подію, яка вже відбулася і розійшлася інтернетом. Ми зазначили позицію Тимошенко, але не щодо того, чи хотіла вона, щоб її знімали, а щодо того, що ті, хто прийшов до неї в камеру, займаються показухою, і що до цього моменту її тримали в інших умовах. Оскільки якість звуку була погана, то ми ще й дали титри.

Знаю, що ще раніше, ніж це розійшлося інтернетом, це показав у новинах «Інтер», без жодного коментаря сторони Тимошенко. Ми, принаймні, в першому сюжеті дали позицію Тимошенко, яку могли там розчути. Ми це відео знайшли в новинній стрічці у Facebook за півгодини до випуску новин і не мали часу зв’язатися з захисником Тимошенко, чи БЮТом, чи пенітенціарною службою. 

У другому сюжеті ми дали вже більше інформації. Зокрема, що першим це відео показав «Інтер», який належить дружині голови СБУ Хорошковського, також дали максимально чітку позицію захисника Тимошенко Власенка, який прямо каже, що це знімали працівники СБУ, щоб у глядачів склалося враження, що Тимошенко, цитую Власенка, «жирує, а насправді це не так». І ми дали позицію СБУ, яка відхрещується, і спробували дізнатися думку пенітенціарної служби. Вони на камеру кажуть, що була комісія, але не кажуть, хто знімав. А вже поза камерою, телефоном кажуть, що вони знімали. А на питання, власне, для чого і як відео з’явилося в інтернеті, чи буде розслідування факту, як воно там з’явилося, прозвучала фраза: «Без коментарів». Тобто на другий день ми дали глядачам можливість зробити висновки, хто для чого це зробив. І ми дали на відео посилання на сайт «Ревізор». Саме він був одним із перших, де з’явилося це відео.

Щодо етичності. З одного боку, ті, хто знімав, порушили права людини, якщо Тимошенко не давала згоди себе знімати. Факт є фактом: вдерлися в камеру, зняли і розповсюдили. Чому я погодилася використати це відео в моєму сюжеті? Тому що є практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить: якщо людина обрала політичний шлях, вона має бути готова до підвищеного інтересу журналістів; проникнення в приватне життя буде глибшим, ніж стосовно звичайної людини. Тому в мене вагань не було. Це кричущий брутальний факт по відношенню до ув’язненої, і я вважаю, що ми мусили б його повідомити. 

Валерій Іванов, член Комісії з журналістської етики, президент Академії української преси:

– Те, що відбулося, – за межами не тільки закону, а й етики. Це абсолютна зневага до людини, характерна для пенітенціарної служби. Так робити не можна. Сьогодні в жодній цивілізованій країні це було б неможливо. На жаль, в Україні для представників владних інституцій це абсолютно прийнятно для досягнення політичних цілей. 

Але журналісти не порушили етичних норм, враховуючи велику суспільну значущість цієї інформації. Якби вони записали це відео, вони були б винуваті. Вони правильно зробили, що відгукнулися на цей факт. Ігнорувати цю подію не можна було. Але ж більшість медіа правильно розставили акценти: цитували і захисника Тимошенко, який жорстко засудив це правопорушення. 

Тут визначальним є конфлікт. В Україні на першому плані держава. А людина – це щось таке дрібне, чим можна пожертвувати, одна людина нічого не значить. А чому таке неможливо в цивілізованих країнах? Бо там на першому місці людина.

Святослав Цеголко, ведучий 5-го каналу:

– Знімати подібні речі аморально, але не показати їх неможливо. Тому що це відео є суспільно важливим. 5 канал дочекався реакції на це відео з пенітенціарної служби і від захисника Тимошенко Власенка. Ми взяли це відео з YouTube і показали його і в новинах, і в програмі «Час».

Марина Сорока, прес-секретар Юлії Тимошенко:

– Юлія Володимирівна не є засудженою і користується всіма правами, окрім права на свободу пересування. А всі інші права за нею залишаються, їх їй гарантовано Конституцією України й законами, міжнародними конвенціями і деклараціями, ратифікованими нашою державою. Наразі Апеляційний суд розглядає скаргу Печерського судилища, під час якого не тільки було системно порушено права Юлії Володимирівни, а й права журналістів. 

Те, що її зняли на відео в ліжку – це аморально й підло, це знущання з людини. Я погоджуюся зі словами Сергія Власенка, що людину від тварини відділяє одна межа – мораль. Всі, хто брав участь у зйомці – аморальні люди, вони переступили межу. Журналісти повинні обережно ставитися до такого роду інформації, бо своїми діями вони можуть порушувати права людини, закони. Це удар нижче пояса.

Як телевізійник із великим досвідом, можу сказати, що відео було змонтовано. Ті журналісти, які показали сюжети з коментарями другої сторони, показали, що вони не погоджуються бути знаряддям виконання брудних замовлень від влади. Камера, яку показали, це не та камера, де Тимошенко перебувала чотири місяці. Це медсанчастина. Вона перебувала в набагато гірших умовах. А відео показали, щоби ввести людей в оману.

Це спецоперація – і поява цього відео, й те, як його розповсюджували. Якщо вже використовувати його, то треба було дати другу точку зору.

Юлія Володимирівна заперечувала проти зйомки. Хочу, щоб оприлюднили прізвище людини в погонах, яка порушила низку норм, знімаючи Тимошенко в камері. Було порушено ч. 1 ст. 307 Цивільного кодексу України, статтю 12 Загальної декларації прав людини; статті 10 та 17 Міжнародного пакту громадянських та політичних прав, статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими гарантовано захист від незаконного втручання чи посягання на особисте життя. Зокрема, у ч. 3 ст. 307 Цивільного кодексу зазначено, що зйомку без згоди особи може бути проведено лише у випадках, установлених законом. Такого випадку не було.

У тому готельному номері, який на відео називають її камерою, Тимошенко не була жодного дня. А людей вводять в оману, щоб відволікти від проблем у державі. Люди в нашій країні абсолютно незахищені.

Роман Головенко, юрист Інститут масової інформації:

– Я вважаю, що кожна людина має право відмовитися від того, щоб її знімали на відео. Хоч Юлія Тимошенко публічна особа, але на цьому відео немає жодного аспекту її політичної діяльності чи приватного життя, на яке вона впливає. Цю камеру облаштовано адміністрацією СІЗО, від Тимошенко не залежало – впускати їх до камери чи ні. Я не бачу суспільної потреби робити це відео, і потім демонструвати його у ЗМІ. Тим паче, що було оприлюднено фотографії, на яких видно, як облаштовано камеру, без Тимошенко. Думаю, достатньо було показати ці фотографії. А відео – це занадто, це порушення її прав. 

Наталія Лигачова, шеф-редактор «Детектор медіа»:

– Вне зависимости от того, какие цели преследовали те, кто снимал это видео без согласия Юлии Тимошенко, кто его размещал в Интернете с явным прицелом, что оно всплывет и на ТВ – они достигли эффекта, прямо противоположного ожидаемому. Ибо, во-первых, сразу всплыл скандал с незаконностью содеянного. Во-вторых, это видео, попавшее на телеканалы, причем с явно намеренно не смикшированными  возмущениями самой Тимошенко – ярчайшим образом продемонстрировало СУТЬ нынешней власти. Хотели показать, в каких тюремных суперусловиях содержится экс-премьер-министр, продемонстрировать, что и  возмущается  она, якобы,  потому, что не хочет, чтобы народ увидел, как ей хорошо!..

А получилось совсем наоборот. Ибо любой мыслящий человек, с неатрофированными нравственными рефлексами, мог увидеть в этом спектакле только то, что для нашей власти Человек, кто бы он ни был – это Ничто, это Ноль. Что теми, кто посадил Юлю, движет не только желание избавиться от сильного оппонента, но и Месть. Месть, реализация которой проносит им сладострастное удовольствие, как и само созерцание  униженного поверженного врага.   Уверена, что это видео, как, разумеется, и многое другое,  еще аукнется нынешней власти. 

Что же касается телеканалов – то у меня к факту демонстрации ними этого видео отношение неоднозначное. С одной стороны – да, оно было снято незаконно и в нарушении всех моральных норм. С другой – благодаря размещению его в Интернете оно все равно уже стало фактом Публичным. Поэтому на самом деле, на мой взгляд, вопрос состоял не в том, демонстрировать или нет, а в том, КАК его демонстрировать, в каком контексте и с какими комментариями. 

И вот тут если с такими телеканалами, как, скажем, «Интер» или Первый национальный – мне все ясно, то к такому каналу, как News One - у меня есть вопросы. В подборке новостей канал показал это видео, дав затем комментарии Интернет-пользователей к нему. Комментарии были даны  однотипные, разве что с разным градусом злорадства  их авторов от того, что Тимошенко содержится  в лучших условиях, чем другие украинские заключенные. Я не хочу сейчас останавливаться на том, что на самом деле Инет кипит и комментариями, совершенно иными по смыслу, а, значит, такая однозначная подборка – манипулятивна. Я не хочу также морализаторствовать, что любая несвобода, даже в золотой клетке – это все равно Несвобода, худшее, что может с человеком произойти,  тем более в стране, когда практически любой, кто за 20 последних лет имел хоть какое-то отношение к украинской власти, мог бы быть на месте Тимошенко, причем большинство из тех, кто туда ее посадил – по гораздо более серьезным поводам. И что даже искренняя нелюбовь к Тимошенко не должна застить глаза  в этом смысле никому, тем более -  журналистам.

Я хочу только напомнить, что на самом деле миссия журналистики состоит в том, чтобы защищать права общества, права человека – в том числе и  арестованного или осужденного.  А также в том, чтобы доносить до аудитории Суть происходящего. Так вот в данной ситуации Суть состояла в том, что права человека были нарушены, и нарушены государственными(!) силовыми органами, а также в том, что мы увидели, повторюсь,  воочию  моральное лицо этого государства. Любой другой контекст вокруг этого видео и любые другие акценты – это прежде всего непрофессионально. 

Фото Руслана Новосьола, Павла Старостенка, guard.in.ua, livejournal.com, pozycia.dp.ua, tv.net.ua та з архіву ТК