Сьогодні, 4 листопада, Верховна Рада України мала розглядати в другому читанні законопроект «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії)». Проте поки що в порядку денному ВР це питання не фігурує - очевидно, його буде розглянуто найближчим часом. Голова правління Інтернет-асоціації України (ІнАУ) Тетяна Попова коментує поправки, внесені до законопроекту напередодні другого читання.

- Пані Тетяно, які громадські й індустріальні організації працювали із законодавцями над новою редакцією законопроекту? Як відбувався цей процес?

- Крім ІнАУ активну участь у роботі над законопроектом брали представники Української спілки промисловців і підприємців. Фактично робота тривала з минулого року, з того моменту, як було внесено першу редакцію законопроекту депутатом Павлом Унгуряном 8 жовтня 2008 року. Він збирав після цього представників громадськості для її обговорення. Більшість присутніх ще тоді висловилися проти запропонованого в законопроекті підходу. При підготовці другої редакції, яку було внесено в травні цього року й підписано вже групою депутатів, ми мали доволі тривалу зустріч із паном Унгуряном, на якій висловили свої зауваження і застереження та запропонували зосередитися на змінах до Кримінального кодексу та чіткому визначенні самого терміну «дитяча порнографія».

На жаль, нашу думку не було враховано. А бажання автора обов'язково «вставити» щось у закон «Про телекомунікації» унеможливило нашу співпрацю. Задля справедливості треба зазначити, що його помічник, який готував текст, спочатку погодився зустрітися з нами і попрацювати разом, але потім в електронному режимі запропонував терміново, за принципом «сьогодні на завтра», надіслати йому свої зауваження, бо вони вже готові вносити другу редакцію. Я вважаю, що при вирішенні таких суспільно важливих питань треба бути дуже зваженими, поміркованими, максимально враховувати міжнародний та європейський досвід і тому «сьогодні на завтра» пропонувати щось дуже важко. Тим паче у нас в ІнАУ такі пропозиції мають бути погоджені правлінням, а це займає певний час.

Законопроект обговорювався на нашій конференції в Судаку, де учасники висловили пропозиції щодо розробки власного (альтернативного) законопроекту. Ця робота велася.

Ми проаналізували чинне законодавство на предмет того, в які саме законодавчі акти, крім Кримінального кодексу, необхідно вносити зміни, проаналізували міжнародний досвід.

Але, як кажуть, «человек предполагает, а Бог располагает». І на фоні скандалу, який запалав навколо «Артека», цей законопроект раптом терміново розглянули і прийняли в першому читанні.

Далі нам уже нічого не залишилося, як аналізувати те, що пропонували депутати, розробити свій варіант до другого читання і надіслати відкритий лист, щоби привернути увагу до тих серйозних недоліків, які містилися в законопроекті, та можливих загроз.

- Чи змінився перелік законів, до яких пропонується внести зміни? Які це закони?

- Ні, нічого не змінилося. Законопроект має назву «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо протидії розповсюдження дитячої порнографії)» та пропонує внести зміни в закони «Про захист суспільної моралі» (статті 1 та 7), «Про телекомунікації» (статті 33 та 39) та в Кримінальний кодекс України (стаття 301).

- Від яких найбільш одіозних змін парламентарі відмовилися, врахувавши ваші зауваження?

- Фактично сьогодні ми можемо говорити про те, що профільний Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при роботі над законопроектом до другого читання прислухався до більшості наших пропозицій і голова комітету Віктор Швець вніс від свого імені правки, взявши їх до уваги. За що йому велика подяка від мене особисто.

- Що враховано з найважливішого?

- Наприклад, сам термін «дитяча порнографія» в законі «Про захист суспільної моралі» надано у відповідності до ратифікованих нами міжнародних документів, із уточненням щодо сексуальних цілей або поведінки. Родинні фотоальбоми громадян із малюками тепер поза підозрою (з попередньої редакції випливало, що вони можуть опинитися під підозрою).

Зникло «мотивоване подання» в законі «Про телекомунікації», а є тільки рішення суду, як ми і пропонували. Попередня редакція передбачала наступне: «На підставі мотивованого подання правоохоронних органів провайдери телекомунікаційних послуг зобов'язані вживати заходи з обмеження доступу своїх клієнтів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження незаконного інформаційного наповнення (контенту)», а нова редакція зобов'язує провайдерів робити це тільки за рішенням суду.

Ми вже не провайдери комунікацій, а оператори - провайдери телекомунікацій, які зберігають не інформацію взагалі, а дані у відповідності до Директиви 2006/24/ЄС Європейського парламенту і Ради Європи.

Також вилучено зміну до ст. 33 закону «Про телекомунікації», яка мала зобов'язати споживачів повідомляти провайдерів та/або правоохоронні органи про все підряд. Лишилося тільки зобов'язання щодо повідомлення про продукцію, що містить дитячу порнографію.

- Які зауваження ІнАУ не було враховано?

- Лишилося декілька дуже небезпечних місць у законі «Про захист суспільної моралі», які можна трактувати як завгодно та використовувати для вибіркового застосування. Це насамперед зміни до статті 7, де забороняється зберігати продукцію, що містить дитячу порнографію, і при цьому немає уточнення щодо мети такого зберігання. Ми пропонували законодавцями додати слово «умисне зберігання» або «зберігання з метою розповсюдження».

Крім того, там є заборона на пропонування або надання доступу, також без уточнення мети. Ми також пропонували термін «свідоме пропонування», а надання доступу - взагалі викреслити. Нам не вдалося переконати юристів, які вважають, що юридично норму виписано правильно, а роз'яснювати її кожному слідчому чи судді не є метою закону.

Ці норми залишають можливість для провокацій шляхом занесення ззовні на ваші комп'ютери або сервери зображень із «дитячою порнографією». Якщо ці норми ухвалять, я пропоную всім депутатам про всяк випадок перестати користуватися інтернетом, комп'ютерами, MMS-повідомленнями, адже виборчі перегони ще тільки почались і невідомо кого і з якого приведу можуть вибрати фігурантами наступних скандалів. Це ж стосується решти політиків, суддів, прокурорів, високопосадовців та інших.

- Чи містяться в законопроекті якісь уточнення, ще більш жорсткі для провайдерів і користувачів?

- Такі уточнення є. До статті 301 Кримінального кодексу запропоновано зміни, які пропонують відразу не адміністративну, а кримінальну відповідальність за «ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні», якщо ці дії зроблені з отриманням доходу у великому розмірі. Великий розмір означає, коли name="kol_4">сума у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (орієнтовно від 3400 гривень). Норми про доходи раніше не було. Тобто, якщо хтось удома має для власного користування якісь диски чи касети зі звичайною порнографією (не дитячою), вони мають коштувати менше, ніж 3400 гривень. До речі, оцінюють такі диски зазвичай у 150 гривень.

Крім того, в статті 39 закону «Про телекомунікації» законодавець вилучив одне маленьке слово «або», відсутність якого може призвести до продажу всіх без виключення телекомунікаційних послуг за паспортом, у тому числі SIM-карток або інтернет-послуг у пунктах колективного доступу (інтернет-клубах).

- Чи варто нині приймати перероблений законопроект, чи він ще потребує доопрацювання?

- Так, він потребує серйозного доопрацювання в частині змін до закону «Про захист суспільної моралі». Треба обов'язково внести уточнення щодо мети зберігання.

Також слід повернути наше «або» name="tabl">замість коми в норму: «Оператори, провайдери телекомунікацій зберігають дані про з'єднання своїх абонентів з мережею інтернет в обсязі, достатньому для ідентифікації часу з'єднання, абонента, [АБО] пункту закінчення телекомунікаційної мережі відповідного оператора, провайдера телекомунікацій, протягом року». Можливо, повернути з уточненням щодо випадків, коли неможливо встановити абонента (це більш за все стосується так званих препейд-послуг).

Думаю, варто було б вивчити Директиву 2000/31/ЄС Європейського парламенту і Ради Європи і, згідно з Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», здійснити її адаптацію. Положення її статті 12, наприклад, чітко визначають, у яких випадках постачальник послуг звільняється від відповідальності за передану інформацію. А стаття 13 стосується звільнення «постачальника послуг від відповідальності за автономне, проміжкове тимчасове зберігання інформації, що здійснюється з єдиною метою - більш ефективної поступальної передачі інформації до інших одержувачів послуг за їх запитом».