ВЕДУЧИЙ: Я Павло Кужеєв. Недільний вечір на «5 каналі». В ефірі народне ток-шоу «Майдан». Вітаю всіх глядачів «5 каналу». Говорили-балакали, а потім сіли і заплакали – приблизно так можна охарактеризувати ті політичні події, які відбувалися цього тижня у Верховній Раді, а також взагалі на офіційних Печерських пагорбах. Отже, камо грідеж, або куди йдемо – про це будемо сьогодні говорити на народному ток-шоу «Майдан». По-перше, хочу сказати, що цього разу ми вирішили зібрати суто жіночий колектив для того, щоб саме із жіночої політичної точки зору подивитися на всі ці процеси, які відбуваються у нашому політикумі. Однак, в останню хвилину захворіла Ірина Бережна, депутат від «Партії регіонів», тому я дуже вдячний Владиславу Лук’янову, який на марші підтримав свою колегу. Вітаємо Вас на «Майдані». Добрий вечір. Владислав Лук’янов, «Партія регіонів».

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Добрый вечер.

ВЕДУЧИЙ: Також із нами сьогодні Ольга Боднар, Блок Юлії Тимошенко. Вітаю Вас.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Ксенія Ляпіна від Блоку «НУ-НС».

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: І заступник Голови Секретаріату Президента Марина Ставнічук. Вітаю Вас.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Вітаю вас.

ВЕДУЧИЙ: І вам, і нам, панове, допоможе сьогоднішній експерт також не чоловічого блоку нашого журналізму Олеся Домащенко. Вітаємо Вас. Також долучимо до нашої розмови за допомогою Яни Конотоп тих небайдужих громадян України, які зараз зібралися на Хрещатику у Києві. Їм буде слово після кожного виступу в тому чи іншому блоці нашого ток-шоу. А тих, у кого телевізор налаштований на «5 канал», ми запитуємо: «Кому краще, коли Україні гірше?». Вашингтону – дзвоніть першим номером телефону. Якщо Москві – дзвоніть другим номером телефону. Якщо ж нашим обранцям - ваш номер телефону третій. І підсумок голосування підіб’ємо вже наприкінці нашої розмови. Отже, прошу до слова від Блоку Юлії Тимошенко Вас, пані Ольго, на нашу невеличку трибуну. І поки Ви йдете, таке до Вас запитання. Як Ви вважаєте, ті процеси, які відбувалися цього тижня, я маю на увазі перемовини між вашою фракцією і фракцією «Наша Україна – Народна самооборона», чому вони виявилися майже безплідними, якщо не брати до уваги скасування тих законів, які були проголосовані другого вересня?

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Я думаю, що є ще час говорити про компроміси і про розуміння наших політичних сил тієї ситуації, яка склалася. В даній ситуації в нас є ще час. І я думаю, що ми повинні ним плідно скористатися. Ще не все, на мою думку, втрачено для України.

ВЕДУЧИЙ: А тим часом Юлія Тимошенко називає голову фракції «НУ-НС» Кириленка «ябидой».

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Це до мене запитання?

ВЕДУЧИЙ: Як можна тоді говорити про компроміси і про решту?

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Ви знаєте, в сім’ї всяке буває. Я думаю, що це не із зла сказано, навіть якщо це було сказано. Принаймні, це було зроблено не при мені.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, є ще шанс для того, щоб така коаліція утворилася і Президент готовий не підписувати указ про розпуск Верховної Ради у разі вашого юридичного об’єднання?

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Ви знаєте, у Президента є право, але не обов’язок. Тому, я думаю, що, якщо Президент зрозуміє, що Парламент готовий працювати і буде дієво працювати, то я думаю, що він відмінить це своє рішення про розпуск Парламенту.

ВЕДУЧИЙ: Щодо перевиборів Ви довіряєте тим соціологічним опитуванням, які зараз оприлюднюються раз по раз в тих чи інших засобах масової інформації, про втрату Блоку Юлії Тимошенко голосів довіри виборців чи навпаки підняття рейтингу вашої сили?

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: А Ви бачили коли-небудь соціологічні опитування, які робляться перед виборами або під час виборів, які дійсно відповідали би своїй дійсності?

ВЕДУЧИЙ: І не одне. Бачив і не одне.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Тому соціологічні опитування, які, скажемо так, призначені для користування політичними силами, які, власне, мають точну картину, вони завжди розходяться із тими зовнішніми соціологічними опитуваннями або із інформацією, яка, нажаль, йде вже, як виборча робота тих чи інших таборів.

ВЕДУЧИЙ: Сьогодні ми підсумовуємо політичний тиждень, який був в Україні. Розкажіть нам і глядачам позицію Блоку Юлії Тимошенко відносно оцієї історії із літаками. Хто, в кого, і що забрав, куди полетів?

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: От цікаво, в нас тема, наскільки я пам’ятаю, «Роль жінки у вирішенні політичних конфліктів». Наскільки я пам’ятаю, в принципі, у жінки теж є своє бачення. Я так, коли готувалася до цієї теми, я думала, що мене попросять розказати, що таке гендерна політика, а ми зараз будемо говорити про літаки. Ви знаєте, я думаю, що насправді всі теми, які зараз можуть якимось чином зашкодити Україні, я думаю, що ці теми зараз варто не піднімати взагалі. Так, була така певна неприємність із тими літаками. Так, була проблема, яку Юлія Володимирівна вирішила і вона вилетіла чартерним рейсом до Москви. А як це коментувати? Мені не хотілося б зараз це робити, тому що нам залишилося до сьомого числа не так багато, щоб зараз займатися оцим політичним пінг-понгом, яким вже догралися і наїлися. Я думаю, що, можливо, краще було би поговорити про те, що, наприклад, в скандинавських країнах більш, ніж 30 відсотків жінок в парламенті. І завдяки цьому в Швеції приймається Закон «Про захист прав чоловіків в політикумі», а не жінок. Але разом із тим Швеція посідає перше місце по соціальному благополуччю в країні. І я думаю, що, можливо, варто дослухатися до тієї ж Швеції. В нас менше, ніж сім відсотків жінок і подивіться, які жінки. Мені дуже приємно бачити тут своїх колег. Мені приємно бачити тих жінок, які працюють разом зі мною в Парламенті. Вони прекрасні люди. І завдяки цим жінкам нам вдається знайти домовленість, консенсус. Це жінки-політики. А є жінка-лідер, яка зараз тримає на плечах дуже багато. Скажімо так, велика відповідальність на ній лежить, починаючи від тих, скажімо, бюджетних питань, які вона повинна вирішувати по своїй посаді, і закінчуючи тим, що зараз відбувається на сьогодні чи будуть вибори, чи не буде виборів. Із нашого боку зроблено все.

ВЕДУЧИЙ: Час для Вашої вступної промови вже, як ми почули, вичерпано. Тим не менше, якщо все так чудово і саме завдяки жінкам цементується політична більшість або ж відбуваються якісь позитивні політичні процеси, давайте про це і дізнаємося. Прошу, Вашу запитання. Можливо, для Вас залишилися якісь білі плями.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Я можу прокоментувати, що пані Олі страшенно не достає в переговорній групі, тому що там переважною більшістю чоловіки, зокрема від БЮТ. І під час цих переговорів дуже багато взаємних якихось звинувачень, постійних згадок: «А ви мені», «А я вам». І мені здається, що це якраз диструктив. Власне, нажаль, жінка-лідер також дуже часто вносить диструктив. Я думаю, що пані Олі варто порадити жінці-лідеру згадати, що вона жінка і має певну роль в історії ще, як жінка, яка може бути мироносицею. І я думаю, що тоді значно краще залагодиться цей конфлікт.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Дякую, Ксенія, за пораду. Я спробую якимось чином пояснити. Справа в тім, що жінка, яка зараз намагається зробити все для того, щоб виконати обов’язок… Ми всі прекрасно розуміємо, що зараз вибори дострокові не потрібні не тільки громадянам, а вибори дострокові не потрібні країні, державі нашій Україні. І ця жінка, живучи в чоловічому політичному світі, звичайно, намагається і вона прекрасно лишається жінкою. Ми це бачимо, тому що чоловіки дуже сильно заздрять, а це означає, що жінка успішна. Зараз на плечах цієї жінки дуже велика, скажімо так, відповідальність. Як ми бачимо, наша політична сила і політична сила, яку представляє пані Ксенія, ми робимо зараз все, що можемо. А те, що чоловіки сваряться, коли зустрічаються, то це така в них природа, у чоловіків. Їм би от взяти томагавк в руки і воювати.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Ми виправляємо це. Ми ходимо на переговори.Ми дуже швидко вкладемо коаліції, але чомусь весь час на переговори ходять зовсім інші люди.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Немає питань. Я хочу сказати, знаєте, от приклад є реакції на толерантне рішення жінки, яка далекоглядна. Жінка, яка розуміє, що нам треба вирішувати певні питання, жінка, яка розуміє, що нам треба зробити так, щоб ми в геополітичному просторі були благополучними і при цьому зробити так, щоб наша політична карта, України політична карта була на гідному рівні. Вона робить все. Чоловіки якраз із-за того, що вони більше привикли вирішувати питання, можливо, руками або кулаками, вони чуть-чуть її не зрозуміли.

ВЕДУЧИЙ: Можливо, зараз на захист чоловічої частини Парламенту Владислав Лук’янов стане. Прошу, Вам слово на запитання.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Сейчас глянем на ситуацию, на атмосферу, которая здесь складывается. Здесь, действительно, ситуация умиротворения и все хорошо, прекрасная маркиза. И посмотреть на ситуации, то в общем-то, и спорить не с кем, и не о чем. Но у нас определенная проблема и эти проблемы в первую очередь касаются наших избирателей. И мне хотелось бы, чтобы наши девушки, женщины-миротворцы, которые здесь присутствуют, чтобы они, все-таки, нашли ответ на вопрос, который сегодня стоит перед страной «Будет работать законодательная ветвь власти или страна будет брошена в пучину непредсказуемую выборов и страна будет опять лихорадить все время?». Я скажу, что мы, как «Партия регионов», готовы идти на выборы и готовы побеждать. В то же самое время мы понимаем и отдаем себе отчет, что это невыгодно Украине. И мы обращаемся к вам. Вот здесь я сижу в окружении женщин. Найдите общий язык. Почему Президент заявил уже, что на вторник вызываются руководители фракций для консультации о роспуске Парламента? То есть, может, не так все хорошо, как мы пытаемся представить. Мне хотелось бы услышать ответ на этот вопрос.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Як бачите, ми-хлопці підемо пиво поп’ємо, а ви-дівчата, розберіться із тим, що ми накоїли.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Оля, про пиво никто не говорит.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: То це приблизно те ж саме виглядає.

ВЕДУЧИЙ: Ні, мова йде про законодавчий орган влади і взагалі про державу в цілому.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Ситуація дуже складна. В цю ситуацію загнали Україну всі, всі потроху. Треба тепер цю ситуацію вирішувати. Звичайно, що жінки візьмуться і будуть намагатися зробити по максимуму. Я думаю, що серед політичної сили, яку представляє Владислав, є теж жінки, які могли би долучитися до того, щоб зробити, можливо, неможливе, але зробити так, щоб Україна була стабільною і Парламент працював стабільно. Тому що на кінець року, тим більше на початок бюджетного процесу, на початку вирішення питань, які нас зустрінуть в холодну зиму ці вибори нікому не потрібні. В нас немає на то фінансів, в нас немає…

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: В цьому в нас спільна позиція, що вони непотрібні.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Та вона в усіх спільна: і у людей, які дивляться нас зараз по телебаченню, які стоять зараз на майдані, і у нас тут в залі, і в Парламенті, скрізь. Тому я і думаю, що почувши цю думку загальну, спільну всієї громади, а громада – це є Україна, я думаю, що, можливо, особа, яка прийняла рішення розпустити Парламент, передумає.

ВЕДУЧИЙ: Марина Ставнічук, прошу.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Ви знаєте, я слухаю цю дискусію і мені здається, що ми дещо понизили рівень нашої дискусії, тому що для мене великої різниці немає між політиком-жінкою і політиком-чоловіком. Для мене очевидні речі, що пріоритет повинен бути у порядності, пріоритет повинен бути у щирості, пріоритет повинен бути у фаховості. Ось це, власне, ті речі, які однаковою мірою стосуються в політиці і жінки, і чоловіка. Олю, розуміємо складність всієї ситуації, яка сьогодні є. Я так само, як і Ви, жінка і так само розумію, що завжди краще поганий мир, ніж добра війна. І для мене так само не властиво воювати, а краще вирішувати питання компромісом. Але на Вашу думку, в основі сьогоднішнього рішення про, скажімо, створення нової коаліції, що повинно лежати? Що повинно стати пріоритетом для того, щоб створити коаліцію в Парламенті? В мене сумніву немає, що потрібна лише демократична коаліція, бо власне, із цим отримали перемогу і «Наша Україна», і БЮТ на виборах. Але що повинно лежати в основі, щоб надалі запобігти ось таким конфліктам, які сьогодні ми маємо?

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Ви знаєте, я думаю, що питання про те, із чим йшли політичні сили на вибори, із якими гаслами йшли на вибори, люди дуже добре пам’ятають. Тому і було створено цю демократичну коаліцію. А от як вона вже працювала, то були певні складності. І висновки, я думаю, що треба буди обов’язково робити серйозні із цього. І необов’язково для цього робити дострокові вибори. я думаю, все одно в Парламенті знайдуться і є достатньо розумних голів для того, щоб зробити так, щоб вибори не відбулися, оскільки вони не мають зараз такої необхідності проводитися. А чи буде вона працювати, чи буде вона створена, то я думаю, що вона повинна працювати і повинна бути створена, тому що це є запорукою того, що ми зможемо виконати, та демократична коаліція, яка була утворена минулого року, ті завдання, які вона поставила перед собою на виконання тих обіцянок перед українським народом.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Можливо, треба змінити якісь умови, виставити інші пріоритети? Адже практично рік показав, що не спрацювала та угода, яка була укладена.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Так.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: То можливо, виставити, дійсно, серйозні пріоритети, принципи, засади, які би лягли в основу формування угоди про створення коаліції? І від цього вже починати вибудовувати подальші стосунки?

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Так, дуже гарна і слушна ця ідея. Я думаю, що взагалі умов Блок Тимошенко взагалі ніяких не ставить, тому що ми кажемо, що ми готові йти на будь-який компроміс, якщо він буде відповідати демократичним засадам, які покладені в основу тих, скажімо так, які делегували нас в Парламент. Я думаю, що тут треба говорити не про якісь поступки, а просто про конкретну роботу. І так, як Ви кажете, має бути кілька пунктів, а ці пункти мають починатися в інтересах народу, все. Перше – в інтересах народу. Друге – соціальні питання і так далі. А от всякі умови, які запобігають або заважають створенню цієї коаліції, треба відкинути і забути.

ВЕДУЧИЙ: Ця робота кипить, триває, а ми бачимо, що коефіцієнт корисної дії близький до нуля. Тим не менше, зараз поставимо три крапочки. У Вас буде ще нагода поставити запитання, як пані Ставнічук, так і пані Ксенії, тому що прошу, пані Ксенія, Вас до трибуни.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Ми дякуємо Ользі Боднар із Блоку Юлії Тимошенко. Багато чого цікавого почули ми цього тижня також від вашої фракції. На Вашу думку, те, що ми почули щойно від пані Ольги, це наблизило нас хоч до якогось рішення чи зрештою-таки Президент ухвалить рішення: «Давайте, хлопці та дівчата, збирайтеся і йдіть на перевибори»?

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Я можу сказати, що ситуація сьогодні, дійсно, далеко не така безхмарна, як, може, нам би всім хотілося її бачити. Насправді, ми докладали величезних зусиль для того, щоб не просто повернути владу, бо я хочу нагадати, що коаліція – це не сама ціль і не спосіб сховатися від позачергових виборів. Коаліція – це спосіб отримати владу. Владу отримують не просто ради того, щоб сидіти на кріслі, а для того, щоб щось зробити для країни. Власне, що зробити було предметом нашої коаліційної угоди. Можливо, недосконалої, складно сказати, але принаймні, це був чіткий предмет. Власне, він і був порушений, через що ми і змушені були прийняти рішення про вихід із коаліції. На щастя, в останній четвер минулого тижня ми змогли більшу частину із того, що було порушено в наших домовленостях, коли ми йшли до влади разом, виправити. І це я кажу, що на щастя, тому що це, принаймні, конкретна користь для України. Принаймні, це не зруйнує засади державності.

ВЕДУЧИЙ: Це і ті закони другого вересня також?

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Принаймні, це ми відновили. Практично дорога до коаліції стала відкритою більше, ніж це було раніше. Одначе, ми отримали ніж в спину і таку якусь дуже, скажімо, малочоловічу поведінку Блоку Литвина, бо весь цей час він заявляв, що він бере участь в переговорах. Я сама брала участь в кількох засіданнях переговорної групи, буквально із першого засідання. Із першого засідання ми чули, що ми утворюємо коаліцію трьох. Це було задекларовано із самого початку. І ми постійно задавали питання: «Яка ж позиція Блоку Литвина?». Чому вони приходять лише на десять хвилин? Я розумію, що їм нецікаво були чути взаємні звинувачення наших емоційних чоловіків з обох боків. І напевне, це були зайві звинувачення, як на мене. Якщо ми щось будуємо, то ми мусимо відкинути зайві емоції. Одначе, крім емоцій, було і багато предметних дискусій. В цих дискусіях Литвин не брав участі. І власне, в п’ятницю стало зрозуміло, чому.

ВЕДУЧИЙ: Шкода, що ми зараз не можемо почути думку Блоку Литвина. То Ви гадаєте, що саме через цю політичну силу не сталося єднання?

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Принаймні, коаліції трьох не сталося, власне, через позицію Литвина. Ким вона була спровокована є різні дискусії. В мене є із цього приводу своя думка. Мені здається, що саме через те, що представники БЮТ із першого дня ніби брали на себе таку місію за Блок Литвина щось вирішувати і постійно казали: «В нас є із ними домовленості, вони на все погодяться», то як на мене, це певним чином спровокована ситуація була саме взаємними домовленостями БЮТ і Блоку Литвина. В БЮТ є свій погляд на це питання. Вони також його висловлювали. Але це навіть не в цьому питання. Що у нас в сухому залишку? В сухому залишку коаліція на трьох практично стала неможлива через позицію Блоку Литвина. Що ми маємо із коаліцією на двох? Ми можемо, як завгодно довго констатувати, що ми навіть домовимося по тих принципах, які для нас абсолютно зрозумілі, ми їх виписали на папері, поклали їх вже три тижні тому на стіл і вони чіткі, і більш, ніж конкретні. Вони кажуть про безпеку України. Вони кажуть про територіальну цілісність. Вони не приховують той факт, що сьогодні існують, нажаль, реальні проблеми із безпекою країни і так далі. Є там основи економіки, є там основи соціальної політики. Будь ласка, це основа для коаліційної угоди. Одначе, а чи буде в нас 226 голосів – це питання, яке сьогодні, нажаль, руйнує такий наш настрій надто веселий. Проблема не зникла.

ВЕДУЧИЙ: Давайте почуємо, як же тоді Ви бачите із цієї проблеми вихід? Який він?

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Ми, як голосуємо 156, так і голосуємо. «Наша Україна – Народна самооборона» поставила для Блоку Юлії Тимошенко декілька умов, які ми виконали повністю. Тобто, ми відмовилися від результатів голосування по тим законам, які «Наша Україна – Народна самооборона» вважає неконституційними в тій чи іншій мірі. Мене інше хвилює. В минулому скликанні, пані Ксенія, в нас була подібна історія із Морозом, коли виникла така дилема, що Мороз хотів бути спікером, а «Наша Україна» категорично відмовлялася в цьому погодитися. В нас зараз є та ж сама проблема із Литвином. Литвин хоче бути спікером. Чому «Нашій Україні – Народній самообороні» не погодитися?

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: От дуже цікава позиція. От я беру участь в переговорних групах і жодного разу ми не дійшли до питання розподілу посад. Якщо б Литвин вийшов і сказав: «Моя умова участі в коаліції – це моя посада спікера», то принаймні, ми б знали, що ми обговорюємо. Я жодного разу не чула цього. Натомість я чула від Зарубінського, що їх не цікавлять посади, а цікавлять принципи і змістовна частина, про що ми вели дискусії. Якщо Ви вважаєте, що саме через не отримання спікерського крісла, то я хотіла би почути це від Литвина. Ви колись чули від нього це хтось тут в студії, чули, що він це сказав?

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Я чула відповідь Яценюка на це запитання.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Я не чула жодного разу такої позиції.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: А я чула.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Павле, чи можна мені запитати?

ВЕДУЧИЙ: Так, прошу.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Для мене досить дивним виглядає, скажімо, от ситуація, коли домовляються троє і двоє між собою домовилися, до квоту третього вони віддають іншій політичній силі. Адже попередньо, коли формувалася коаліція демократична і відповідно готувалася угод, то посада голови Верховної Ради належала відповідно квоті «Нашої України». Сьогодні зрештою представник БЮТ говорить про те, що квоту «Нашої України» у переговорах треба віддати для третьої сили для того, щоб вони створили нову коаліцію. Я думаю, що навряд чи це можна назвати конструктивним і чесним, принаймні, підходом.

ВЕДУЧИЙ: Тут доречним буде порівняння із ситуацією із Олександром Морозом тодішньої давності?

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Взагалі у нас ситуація зовсім інша на сьогоднішній день, тому що тоді взагалі створювалася коаліція із самого початку і, власне, тоді ж і йшли переговори про створення коаліції, а сьогодні мова йде про відновлення роботи. А якщо, скажімо, йде мова про створення абсолютно нової коаліції, тоді треба, дійсно, виділяти окремо і блок, пов'язаний із розподілом посад, переглядати квоти відповідно для всіх.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Пані Марино, я, власне, хочу наголосити на тому, що до цього питання жодного разу переговорна група не доходила.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Я на це звернула увагу, Ксенія.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Із ким, які кулуарні домовленості були досягнуті мені невідомо і я не хочу цього знати, бо я вважаю, що переговори мусять йти так, як вони мусять йти.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Відкрито і прозоро.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Тобто, ми свої не приховували погляди на життя. Ми їх виклали на папері і поклали.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Так, так.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Нас звинуватили, що це ультиматум. Скажіть, а навіщо коаліція, якщо від неї нічого не хотіти, крім посади? Я такої коаліції не хочу. Мені посада, наприклад, ніяка не потрібна.

ВЕДУЧИЙ: А от в «Партії регіонів», до речі, ваша коліжанка говорила пані Герман про те, що от такі недомовленості зробили вашій політичній силі просто безкоштовний піар.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Я не хотів би зараз повертатися до піару. Я хоті би, щоб зараз в цій студії ми, все ж таки, наблизилися до вирішення питань, які турбують наших громадян. Тому що я думаю, що більшість громадян зараз дивляться в цю студію і не розуміють, що відбувається. Я сам себе відчуваю в такій милій дівочій розмові, де все добре і все вирішено. Але ніхто не наважується задати прямі запитання. Я хочу закінчити думку і поставити пряме запитання. Всі ми розуміємо, але чомусь ніхто про це не каже, що головною проблемою в коаліції «НУ-НС» та БЮТ є питання кандидата на майбутні президентські вибори. І нажаль, ця кампанія передвиборча президентська вже почалася, тому Президент, як може, знущається над Тимошенко, а Тимошенко відповідає йому тією ж самою монетою. Я не хочу пригадувати цілу низку таких випадків одного на зустріч іншого.

ВЕДУЧИЙ: Ви говорили про те, що конкретне запитання буде.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Я хотів би, щоб ми, все-таки, відповіли на головне питання «Чи зможуть ці дві політичні сили, які зараз взяли на себе відповідальність за державу, за стан в економіці, дійти до спільного рішення?». Ви взяли на себе відповідальність. Ви створили коаліцію. В ситуації, коли Україна дійшла до економічної кризи, ви зробили досить красивий поступок – ви сказали: «Ми дальше не дійдемо, а дальше відповідальність несе Блок Тимошенко». І в цій ситуації, коли державі потрібна стабільність, ви виходите і робите зраду із своєї сторони. Чи будете ви виправляти цю зраду, чи ви будете продовжувати до кінця?

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Дякую. Перше – це із приводу, хто, над ким знущається. В 2007-му році ви так само вважали, що Президент знущається над Януковичем, а Янукович – над Президентом. Тобто, тут є якась системна вада.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: В нас інша була позиція і я її зараз поясню.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: І власне кажучи, ситуація дуже схожа. Одначе, я про інше. Я б також хотіла зараз дискутувати, наприклад, про комунальну реформу, бо це сьогодні цікаво людям. Я би хотіла дискутувати сьогодні, наприклад, про страхову медицину.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Про рівень цін, про інфляцію.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Одначе, ми, нажаль, без того, щоб чітко і зрозуміло побудувати систему влади, всі ці дискусії залишається виключно експертними, бо рішення немає, кому приймати із питань реформи комунальної, із питань реформи медичної через медичне страхування, із питань всіх реформ, які необхідні для того, щоб працювало підприємництво. Ми все це написали і вже неодноразово, що треба зробити.

ВЕДУЧИЙ: Але як у вас не виходить одне одного почути?

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Рішень, немає кому приймати. Але я підкреслюю, ми свою відповідальність із себе не знімали.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Пані Ксенія, це безвідповідальна позиція.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Наші члени уряду працюють до створення нової коаліції і до висування нового уряду. Вони виконують свою роботу і виконують її так, як мусить виконувати міністр, який несе відповідальність.

ВЕДУЧИЙ: Пані Ксенія, і тут ми робимо паузу. Ми почуємо думку Олесі Домащенко, прошу. Тому що люди на Хрещатику вже хочуть сказати своє вагоме слово. Прошу, Олеся.

Олеся Домащенко, політичний експерт: Дякую. Ви знаєте, мені здається, що сьогодні ситуація в нашій студії і, власне, в Парламенті особисто мені нагадує таку собі італійську родину, де чоловік із жінкою сваряться, одне одного не чують, на кухні безлад, діти плачуть і істини немає, власне. Особисто я переконана, що жінка, якщо повертатися до теми програми, має бути перш за все мудрою. Вона має бути виваженою, має слухати, чути. І перш за все дії чоловіка залежать від жінки. На щастя, сьогодні в українській політиці дуже багато жінок. На моє переконання, їх більше, ніж раніше і це дуже добре. І власне, мабуть, саме українська жінка завжди була господинею і має продемонструвати сьогодні не тільки в домі, скажімо так, в господарстві, а і в політиці, і власне, в Україні задатки господині. І я сьогодні…

ВЕДУЧИЙ: Ми вже почули про жінку-лідера.

Олеся Домащенко, політичний експерт: Ви знаєте, я б не говорила так, що роль жінки в політиці зводиться виключно до жінки-лідера. Я думаю, що і сьогодні багато представниць, які в студії, чудово демонструють те, що вони можуть вплинути. Але я не розумію, чому досі ми живемо не так добре.

ВЕДУЧИЙ: Не так стається, як гадається. Давайте звернемо наші погляди на Хрещатик у Києві і послухаємо, що люди думають із цього приводу. Яно, тобі слово.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Вітаємо всіх присутніх в студії гостей, вітаємо глядачів «5 каналу». Співгромадяни, які зібралися тут на Хрещатику, вже готові висловити свою думку, свою реакцію на всі ці позиції, які були озвучені нашими гостями. І першим це зробить пан Ігор. Будь ласка.

Пан Ігор: Доброго вечора. Мене звати Ігор. Я працюю у сфері освіти і науки, найбільш прибуткової в лапках зараз в Україні. Я хочу зробити дві таких зауваги. В першу чергу від сьогоднішнього політичної кризи страждають лише українські громадяни, а виграють всі, крім просто українського народу. Я хочу сказати, що навіть за радянських тоталітарних часів у Верховній Раді Української РСР, яка налічувала 650 депутатів, була чітка квота – одна третина місць мала належати жінкам. Можливо, нам потрібно було б у цьому відношенні повернутися до тих часів, оскільки Україна входить до другої десятки із кінця, якщо я не помиляюся, держав за представництвом жінок у парламенті.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: А жінки конструктивніші, чи як?

Пан Ігор: Ми бачимо на прикладі багатьох українських політиків, що вони, дійсно, можуть бути навіть більш конструктивними, ніж більшість чоловічої половини. На останок я хотів би сказати, що жодна конституція жодної розвиненої країни не передбачає обов’язкового існування коаліції. В успішних державах це існує лише на прецидентному принципі: розподіл портфелів, розподіл посад і формування коаліції. Можливо, нам потрібно говорити не про формування якоїсь нової коаліції, конфігурації партій у ній, а говорити про скасування цього принципу. І це й вирішить політичну кризу. Щиро дякую.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Дякую Вам. Пані Софія, будь ласка, Ваша думка щодо того, що відбувається, і кому це вигідно, на Вашу думку, тим двом мегадержавам, які намагаються поділити світ чи і нашим народним обранцям, які в усьому цьому варяться?

Пані Софія: Насамперед я хочу сказати, що вигідно всім, тому що слабкого, беззахисного не образить лише той, хто сам не захоче, а наша держава, нажаль, на сьогоднішній день такою і є. І тому я би хотіла насамперед в ці часи звернутися до всього українського народу. Народ, тримайте, не журися та щиро Богу помолися за Україну, за державу, щоб дав Господь нам силу і славу, за владу нашу і за Раду, яка сама собі не рада. Бо вже не знають депутати…

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Давайте на цьому і зупинимося, бо вони, справді, багато, чого не знають. Але дякую дуже. Пан Микола, будь ласка, Ваша позиція?

Пан Микола: Я думаю, что этот весь безлад нужен только России. Полит.реформа эта, которую писал Симоненко, Мороз и Медведчук, писался в Кремле. И вот эта анархия, которая сейчас у нас существует, она еще будет продолжаться. Значит, выборы надо проводить обязательно. Но для того, чтобы выборы проводить, надо восстановить национальность каждому гражданину в паспорте – раз, что он есть украинец. Чтобы в украинском парламенте, согласно квоте нашего народа, было 80 процентов чистых украинцев, столько-то россиян, сколько-то татар, немцев и так далее. Иначе толку там не будет.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Зрозуміло. Дякую. Пані Ольго, будь ласка.

Пані Ольга: Я хочу сказати, шановні депутати, вас там 450 і за 18 років ви нічого не можете зробити толкового на Україні, а тільки грабіж іде Україні і народу. Станьте, єднайтеся і працюйте. А не можете, то візьміть мене ще, то я швидко вас виведу на чисту воду. І от цих десять творів, де написано, що ви зробили за 17 років, і що треба зробити за 17 років. Нехай ось цей кореспондент передасть вам і кожен прочитайте.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Добре, передам. Ще одна співрозмовниця моя – це пані Марія. Будь ласка.

Пані Марія: Добрий вечір. Я хочу звернутися до самої пані Ксенії. Я хочу спитати. От якщо ви йдете на вибори, то вже, які ви гасла будете нести до людей? Ви вже сказали, що десять кроків до народу. Ви не тільки не зробили крок, ви не повернулися до цього народу. Ви сказали, що будуть правильні суди, а суди в нас, як дійшло, то корупції з’їдає Україну від судів до пенсійного фонду. В нас, сказали, буде закон один. В демократичній країні цій принижують жінку, жінку-прем’єра. А про яку жінку можна і говорити у цій державі?

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Зрозуміло. Із якими лозунгами, так? Я сподіваюся, пані Ксенія відреагує. Пане Тарас, будь ласка, Ваша думка, кому вигідна сьогодні дестабілізація в Україні?

Пан Тарас: Добрий вечір, шановна студія, шановні ведучі, шановні телеглядачі. мені дуже приємно тут перебувати і слухати те, що тут говориться. Вигідно це може бути тільки нашим політикам, тому що, як може держава мати поштовх такий великий економічний чи дестабілізацію в державі, якщо ми самі не можемо, можна так сказати, знайти свій шлях розвитку? Тому що, якщо держава сильна, то хоч світові такі кризи, як в США чи, можна так сказати, дестабілізаційні процеси, як можуть вплинути на державу? Вони можуть тільки чуть-чуть дати такий маленький поштовх. А якщо держава економічно розвинута, то вона не відчує такого сильного поштовху. Також хочу сказати про те, що говориться в студії – про жіночу консолідацію. Як можна сказати про жіночу консолідацію, якщо є в Парламенті партії і кожна партія має свій статут? І кожна жінка повинна підкорятися тій партії. Чому, як так говорять, що жіноча консолідація не може знайти виходу, як із Блоку «Нашої України», так із «Партії регіонів»? Якщо в Верховній Раді так багато жінок, то чому ж не можна, щоб Ганна Герман чи Вітренко знайшли свою консолідацію із іншими жінками і працювали на благо України?

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Це питання риторичне. Іще одне слово не можу не дати людині, яка святкує сьогодні своє професійне свято, пані Ользі, вчителю, будь ласка. Але якщо можна, то дуже лаконічно.

Пані Ольга: Дякую. Я вітаю всіх, кого я бачу: всіх депутатів, всіх телеглядачів. Я хочу сказати, що я, як мати, як стара вже людина, бажаю, щоб наша країна розцвіла. Але я хочу сказати, як вчитель на пенсії, що недавно Юлія Володимирівна обіцяла, що всім пенсіонерам України до пенсії із першого жовтня буде добавлено по 100 гривень. Я одержала вже пенсію за цей місяць – немає добавки і не тільки мені, але і всім моїм сусідам. Не дав нам нічого і Черновецький. Не дали нам нічого до Дня людини похилого віку першого жовтня.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Пані Ольго, проблема зрозуміла. Давайте, можливо, представник БЮТ зможе Вам відреагувати на цю проблему. Такі думки тут на Хрещатику. Прошу реакції у студії.

ВЕДУЧИЙ: Ми подякуємо зараз Яні і всім тих громадянам, які взяли участь, але ми трішки виходимо із регламентних берегів, тому зараз дивимося рекламу, а потім повертаємося на «Майдан».

ВЕДУЧИЙ: А тим часом в ефірі вже продовжується народне ток-шоу «Майдан». І нагадую наше опитування – «Кому краще, коли Україні гірше?». Хтось думає, якщо це Вашингтону – той дзвонить першим номером телефону. Якщо хтось вважає, що Москві – дзвоніть другим номером телефону. Якщо ж нашим обранцям, нашій владі це на краще – дзвоніть третім номером телефону. Зараз по репліці відповідей на те, що ми почули із майдану. Прошу, пані Ксенія, щодо гасел, із якими ви знову підете на вибори?

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Щодо гасла «Закон один для всіх», то воно зараз актуальне більше, ніж воно було актуальне навіть рік тому. А що ми встигли зробити, то я вам відповім, наприклад, в сфері, за яку ми відповідали – в сфері освіти незалежне тестування в цьому році, до речі, дало змогу багатьом дітям, наприклад, із села, які ніколи в житті не могли б фактично поступити в такий університет, про який вони мріяли, а в цьому році це зробили. І це реальний наслідок, реальна реалізація нашого гасла «Закон один для всіх». Нажаль, нам не вдалося зробити судову реформу. Це, дійсно, нажаль, бо є президентські законопроекти, які ми мріяли провести, але в цьому складі вони не проходили просто через глибоку якісь патологічну ненависть до всього, що подавалося Президентом. На моїх очах знищували президентські законопроекти.

ВЕДУЧИЙ: Це хто такі ненависники, скажіть?

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Нажаль, всі наші партнери і опоненти були однакові в цьому. Вони об’єднувалися, як тільки бачили закон під, власне авторством Президента. На моїх очах знищувалися законопроекти, до яких потім ми поверталися вже за депутатським авторством. Запитання, чому знищувалися? Тільки тому, що була от така якась орієнтація, що не можна приймати, не дай Боже, щось за авторством Президента. Власне, так поки що загибається судова реформа, оскільки суди не хочуть її бачити в такому вигляді, в якому пропонує Президент. І від судової гілки влади ми отримуємо суттєвий супротив. Наскільки він об’єктивний я зараз не можу сказати. Я думаю, що треба провести хороші дискусії, щоб суспільство зрозуміло, що пропонується, як реформувати. Але принаймні, ми ці кроки робили. І зокрема ми вже надоїли всьому Парламенту щоденно нагадувати, що є висновок Конституційного суду по питанню зняття депутатської недоторканності. І ми щоденно задавали величезне прохання до «Регіонів» і БЮТ, що давайте поставимо це питання на голосування. Одначе, отримували відповідь «ні». І Ваші півхвилини на те, щоб відповісти на ту фразу.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Я думаю, що це буде коректно і коротко.

ВЕДУЧИЙ: Ми в пана Владислава забираємо час.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: По-перше, я не думаю, що є якісь проблеми від авторства законопроектів. Вони можуть бути неякісними, і тому будуть не прийматися, звичайно. Закон «Про скасування недоторканності», який піднімається, звичайно, що є необхідним, але ми прекрасно знаємо, що на сьогоднішній момент в тій коаліції, яка буде за це голосувати, 156 голосів не найдеться.

ВЕДУЧИЙ: Щодо пенсії людина казала про те, що не отримала добавки.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Щодо пенсії, то насправді перерахунок пенсії відбувся. Насправді, просто цій жіночці треба звернутися у відділення пенсійного фонду і з’ясувати, тому що там застосовуються певні коефіцієнти для підрахунку перерахування пенсії. Можливо, вона внаслідок, скажімо так, її стажу або іншим нарахувань, можливо, вже вичерпала ці можливості, я не знаю. За Черновецького відповідати не буду. Йому, в принципі, мабуть, не дуже вистачає грошей після того, як він їх витратив на попередніх виборах. А тепер стосовно інформації, яку ми почули там, я вам скажу, що навряд чи… Пан Сергій чи хтось іще там сказав, що це вигідно нашим політикам. Насправді, тим політикам, які представляють демократичну коаліцію, це абсолютно невигідно має бути, тому що ми із таким трудом отримали цю можливість представляти державу при владі, то я думаю, що в даному випадку, виконуючи свої обіцянки дуже гарно і якісно, про що сказав, до речі, Президент. Перебуваючи за кордоном, він сказав, що в нас немає спаду в жодній економічній системі.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Давайте послухаємо Владислава Лук’янова.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Останнє я хочу сказати, що Україна знаходиться на 152-му місці по кількості жінок в політикумі, тому нам ще дуже далеко навіть до тієї Білорусії, яка стоїть перед нами.

ВЕДУЧИЙ: Можливо, ми колись будемо в першій десятці, але сьогодні ми про інше. Отже, пане Владиславе, скажіть, будь ласка, чому ваша політична сила називає Блок Юлії Тимошенко безпринципним? Це перше було питання. І друге – що ж таке сталося, що такий адепт «Партії регіонів», як Тарас Чорновіл, написав заяву про вихід із цієї сили? Давайте по порядку.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Ви знаєте, я зараз слухаю ці запитання, дивлюся на цих чарівних панянок в студії і серце болить, і соромно за наших людей, які зараз дивляться нас по телебаченню і думають, що знову зібралися депутати, знову створили сварку, знову не можуть домовитися і вирішити ті питання, які…

ВЕДУЧИЙ: Програма ще не закінчена. Можливо, до фіналу ви ще домовитеся.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Ті питання, які турбують людей. Чому ми зараз не відповідаємо на ті запитання, які нам ставлять люди? Чому ми придумуємо якісь питання, які нікого не цікавлять, які притягнуті за вуха із якоїсь третьої стороні, які мають третьорядні або другорядні значення? Чому так відбувається?

ВЕДУЧИЙ: Пане Владиславе, є факти і ми шукаємо відповіді на причини цих подій.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Павло, чому ми не можемо подивитися в очі нашим людям і сказати, що ми зробили для підвищення заробітних плат, що ми зробили для стримування інфляції, що ми робимо для того, щоб знайти спільну мову із Росією і не сваритися із ним сусідом, а домовитися про вигідні для України ціни постачання газу, чому коаліція, яка взяла на себе відповідальність, не може зараз це зробити?

ВЕДУЧИЙ: Ви півтори хвилини зараз ставите питання замість того, щоб витрачати свій час на відповіді.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Я свою позицію виказую. Я хотів би, щоб ми час, який залишився, разом із дівчатами, які тут присутні, спробували знайти вирішення цих запитань, спробували знайти спільну мову, відповіді на запитання, яких очікують від нас наші громадяни, люди, які зараз дивляться на нас із вами.

ВЕДУЧИЙ: Тоді почніть із відповіді на запитання, а чому ви називаєте Блок Юлії Тимошенко безпринципним? Давайте із цього почнемо.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Ви знаєте, це запитання не ставить тільки людина, яка зовсім не цікавиться політикою. Не можна декілька разів приймати закон, а після того відмовлятися від своєї позиції. Заради того, щоб змінити якусь ситуацію сьогодні казати біле, а завтра чорне. Сьогодні приймати Закон «Про Кабінет міністрів», завтра його відміняти. Післязавтра знову приймати той самий закон. На наступний тиждень знову його відміняти. Це принципова політична позиція. Політична сила має мати якусь відповідальність, мусить поважати хоча б саму себе, має прислухуватися до того, що люди кажуть, то того, за що люди голосували, підтримували, за що люди дали владу. І повинна вирішувати питання. А ми зараз бачимо сварку за сваркою. І є пропозиція – давайте припинимо сварки, давайте не будемо задавати жодного провокаційного запитання, а спробуємо подумати, що може зробити Україна зараз напередодні фінансової кризи. І криза вже почалася. Ми бачимо, як лихорадить то один банк, то інший. Що можна зробити? Давайте вирішувати запитання, а не закидати один іншому цвяшки, стосовно яких ми не можемо домовитися.

ВЕДУЧИЙ: Кажуть, в суперечці і істина народжується. Але щодо позиції партії про демарш Чорновола буквально п’ять секунд можете щось сказати?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Ви знаєте, це ще раз підтверджує, що «Партія регіонів» - це демократична політична сила. І як хочу сказати, ми сидимо із Тарасом Чорноволом в залі поруч. І кожного дня зустрічаємося, спілкуємося і маємо добрі, дружні стосунки. І я хочу сказати, що до Тараса ставлюся по-братньому. І в цій ситуації я розумію, що є, можливо, якась надія про те, що можна було створити коаліцію із Блоком Тимошенко, тому що основною мотивацією було те, що «Партія регіонів» не пішла у блок разом із Тимошенко. Хоча ми чули про те, що, якщо «Партія регіонів» піде у блок із Тимошенко, то це зрада виборців і досить багато риторики такої. Але я хочу сказати, що ми підійшли до цього питання відповідально. Ми призначили переговірників на ці перемовини із усіма політичними силами. І ми вели переговори для того, щоб створити коаліцію, щоб зберегти стабільність, тому що ми розуміємо, що те, що зараз відчувають і розуміють фахівці із фінансів, фахівці із економічних проблем, нажаль, за місяць, за півтора відчує кожна українська сім’я. І це найбільш така вагома проблема, яку повинні вирішувати. І я думаю, що Тарас в цій ситуації хотів зробити те, що, нажаль, є неможливим.

ВЕДУЧИЙ: Давайте почуємо запитання від безпринципного, за версією «Партії регіонів», Блоку Юлії Тимошенко. Прошу.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Владиславе, Ваш виступ – це вже, скажімо так, підготовлена домашня заготовка передвиборчої риторики. Якщо Ви хочете дійсно мати відповіді на ті запитання, які Ви задавали, то по-перше, спробуйте відповісти на те, а що хоче народ, чи хоче він виборів, чи ні. Виборів ніхто не хоче, то чому ті закони, які були поставлені в ультимативній формі, як умова, що ми повинні були їх скасувати для того, щоб зберегти даний Парламент і для того, щоб, як Ви кажете, не кинути країну в економічний безлад, і на тлі тої, скажімо, економічної проблеми, яка виникла в усьому світі, не залучити до неї іще й Україну, то чому ви вважаєте, що ми є безпринципними? Ми не вважаємо ці закони антиконституційними. Але якщо є така необхідність їх скасувати, тому що ще «Наша Україна – Народна самооборона» неготова до них, ми готові йти на такий крок. Цей крок є, в моєму розумінні, меншим, ніж та втрата, яку ми би зайняли принциповою позицією, як ви вважаєте, чи не так?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Це не так.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Не так? Дуже гарно.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: І починаю із першого. Зауваження про те, що це підготовлена домашня заготовка, то я хочу сказати, що я зовсім про інше сподівався спілкуватися в цій студії. Я сподівався, що ми будемо спілкуватися про жіночі архетипи в політиці, про те, що жінка має історично ролі, які розподілені між чоловіком і між жінкою. Це так традиційно склалося і в українському суспільстві також. Я хотів казати про гендерну політику. І я хотів саме на цих речах зосередитись, тому що така була тема програми. Але коли я почув, що…

ВЕДУЧИЙ: Тема програми саме «Жіночий погляд на ті ситуації, які відбуваються в нашій політиці».

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Але коли я почув знову звинувачення один одного, то я кажу, давайте сядемо і відпрацюємо ті кроки і речі, які дозволять вийти із кризи. Давайте вирішимо питання реального бюджету. Ми це пропонували і пропонуємо зараз.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Владиславе, немає проблем.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Як це немає проблем? Ви кажете, що немає проблем?

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Давайте сядемо.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Олю, ти кажеш, що немає проблем, але бюджет, який запропонований вашою політичною силою, він не має нічого спільного із реальністю.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Будь ласка, не перекручуйте.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Ми бачимо, що ВВП України за цей рік… Я декілька цифр наведу. Може статися десь біля трильйону гривень. Закладаються темпи росту шість відсотків. І ми бачимо, що навіть ці шість відсотків дуже складно буде досягти. Якщо в цій ситуації прорахувати, то ВВП наступного року може бути найбільше трильйон і 100 мільярдів – це найбільше. Ви закладаєте на 200 мільярдів більше ВВП. Що це? Як це можна порівняти? Тільки інфляцією можна надолужити цю цифру. В грошовому еквіваленті можна отримати цю цифру, але за рахунок інфляції. Що таке 20 відсотків інфляції? Це витрати на пенсії, на зарплати.

ВЕДУЧИЙ: Час на цю відповідь вичерпано, пане Владиславе. Прошу, пані Ксенія Ляпіна, Ваше запитання.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: На недофінансування капіталовкладень.

ВЕДУЧИЙ: Давайте рухатися згідно регламенту.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: І це головна проблема, тому що ви кажете одне, а робите інше.

ВЕДУЧИЙ: Згідно із регламентом ми працюємо. Прошу, пані Ксенія.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Я хочу звернути увагу на те, що трішки заготовочка є, тому що слова «я почув, що взаємно звинувачуєте», як мінімум, заготовка, оскільки ми взаємно не звинувачували одне одного.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Ви, мабуть, себе не слухали, нажаль.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: По-друге, я хочу сказати наступне. А чи не вважаєте Ви, що оця друга поспіль така криза, яка стається, кожен раз стається через бажання на момент той, який є, тої політичної сили, яка відповідає за прем’єр-міністра, обов’язково проголосувати такий закон про Кабмін, який щонайбільше дасть повноважень, хоч і Конституцією непередбачених, прем’єр-міністру? Це було в 2007-му році. Ви дуже добре пам’ятаєте, як на початку 2007-го разом із БЮТ ви проголосували тоді абсолютно неприйнятний, неконституційний Закон «Про Кабінет міністрів», який ми потім, дійсно, в коаліційній угоді заклали в зовсім іншому форматі. Потім БЮТ прийшов і ніби все нормально, коаліція працює, а раптом раз і знову хочеться проголосувати Закон «Про кабмін» такий, який більше дає повноважень прем’єр-міністру, ніж дала на це Конституція. Чи не вважаєте Ви, що от ця спокуса владою і є реальний підтекст у цієї кризи?

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло, тобто, точка сидения определяет точку зрения.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Пані Ксенія, я відповідаю на Ваше запитання. Я рахую, що трішки ненормальна ситуація, коли «Партія регіонів» задає запитання стосовно ваших колег по коаліції БЮТу.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: А Ви за себе відповідайте, що Вас спокусило на це?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Я Вам відповідаю, що у вас є коаліція, у вас є більшість у Верховній Раді. Була коаліція, нажаль, вже була, як ми бачимо. І у вас була можливість разом приймати всі закони, як ви рахуєте, як ви гадаєте, що буде краще розвиватися українська економіка і українське суспільство. Але чому? Не до Блоку Тимошенко, а саме до вас питання, чому саме ви вийшли із коаліції в той час, коли?..

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Відповідаю, друже мій.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Дайте мені закінчити.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Лише той Закон «Про Кабмін», який ми разом із БЮТ проголосували, як коаліція, вами із БЮТ був змінений.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Я розумію, що Ви боїтеся почути відповідь на своє запитання.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: І Ви брали участь в цьому голосуванні. Ви ж не даєте відповідь, Ви задаєте питання мені, правильно?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Я Вам відповідаю. Якщо риторична форма відповіді для Вас є дивною, то що я можу сказати про Ваш рівень дискусії?

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Я думаю, що це не дискусія. Відповідати питанням на питання – це щось зовсім інше.

ВЕДУЧИЙ: Давайте, щоб не забирати час у пані Ставнічук, дамо Вам слово на запитання, тому що потім Вам тут відповідати. Прошу, пані Ставнічук.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: І в ситуації, коли економіка стоїть біля прірви вийти із коаліції – це відповідальна позиція Президента і його президентської сили. Дякую.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Скажіть, будь ласка, у 2007-му році, коли Блок Юлії Тимошенко підтримував спільно із «Партією регіонів» і голосував Закон «Про Кабінет міністрів України», то єдине пояснення у Юлії Володимирівни було таке – «Я цей Закон голосую для себе». Сьогодні другого вересня, голосуючи «Партія регіонів» із Блоком Юлії Тимошенко, Ви, для кого голосували Закон «Про Кабінет міністрів» у новій редакції і ваша політична сила?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Пані Марино, «Партія регіонів» завжди мала одну і ту ж саму думку стосовно цього закону. І ми бачили, що не розподілення прав і обов’язків між Президентом і Кабінетом міністрів буде завжди провокувати ці конфлікти. І ми, як в 2007-му році хотіли уникнути цих конфліктів і мали таку саму позицію, яку ми маємо зараз, так і у 2008-му році, коли ми із другого вересня почали вирішувати ці проблеми, ми не змінили свою позицію. Ми стоїмо на тій самій принциповій позиції і ми так само рахуємо, що, якщо ми не бажаємо отримати президента із тоталітарним замахом і із можливостями стати таким вождем всіх народів, то ми…

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Пане Лук’янов, не лякайте суспільство. Немає такого президента із тоталітарними замахами, немає!

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: То ми повинні передати ці повноваження прем’єр-міністру. Це наша принципова політична позиція.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Аби отримати прем’єр-міністра із тоталітарними замахами, правильно я розумію?

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Ми маємо такого президента.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Звичайно, що так.

ВЕДУЧИЙ: Шановні пані, ми зараз подякуємо пану Владиславу Лук’янову. Пане Владиславе, дякуємо Вам. Зараз черга пані Марини Ставнічук. Владислава Лук’янова від «Партії регіонів» мали ми змогу щойно почути, позицію його, як депутата, а також позицію всієї фракції «Партії регіонів». Отже, пані Марино, скажіть, будь ласка, Президент сказав, що готовий розпустити Верховну Раду, але пообіцяв почекати до сьомого жовтня. Водночас він також і критикує бюджет, запропонований урядом. Щодо можливого розпуску Парламенту поговоримо. Що цим виграє або, що може втратити Президент? Навіщо це його розпускати Раду?

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Президент у цій ситуації, у цій парламентській кризі, яку ми сьогодні маємо, буде виконувати ту роль, яка визначена йому Конституцією України. Добре це чи погано, але в Конституції України закріплений статус коаліції у парламенті. І завдяки цьому інституту повинна формуватися парламентська політика, повинні прийматися закони. І у тому разі, коли такої коаліції немає, безперечно, що у Президента є право у порядку, який встановлений в Конституції, розпустити, тобто, достроково припинити повноваження Парламенту. Я скажу, що Президент не один раз говорив про те, що це неприємна річ, і що він так само розуміє всі неприємні наслідки для суспільства – вдруге, скажімо, практично впродовж другого року можливе призначення дострокових виборів. Разом із тим, Президент України, як інститут, не як Віктор Ющенко, а як інститут Президента, повинен консолідувати і в тому числі в системі стримування противаг відігравати ту роль, яка до певної міри стимулює Парламент до праці. Я вам скажу, що Президент дає можливість… А право у Президента, як відомо, вже виникло і є щодо розпуску достроково Парламенту, і є вже певний період часу. Президент має витримку, має мудрість і дає можливість парламентським силам домовитися. Я вам зверну увагу на те, що, коли формувалася коаліція демократична після позачергових виборів в 2007-му році, то також непросто йшли переговори. І якраз лише завдяки Президентові Україні, його зрештою наполегливості в цьому питанні, фракції між собою домовилися і було висунуто на посаду прем’єр-міністра Юлія Володимирівна. Ви знаєте, що непросто і проходило голосування в Парламенті. Ви пам’ятаєте, як складно голосували. І зрештою голосували аж руками у Парламенті, порушуючи всі… І зараз Президент очікує на розуміння тих сил, які є і називають себе демократичними у Парламенті, на те, що вони сформують коаліцію депутатських фракцій. Єдине, що він наполягає на тому, щоб в основі цієї коаліції лежали загальнодержавні інтереси, загальносуспільні інтереси. Безумовно, що у площині загальнонаціонального інтересу лежать і на даний період часу і показники, як макро, так і мікро державного бюджетного бюджету України, який оприлюднено Кабінетом міністрів України. 

ВЕДУЧИЙ: Пані Марино, от Ви сказали про те, що Президент, як інститут, має стимулювати Верховну Раду до роботи, тому може і розпустити Верховну Раду. Але ж Ви бачите, депутати не бояться, кажуть: «Ми готові йти на вибори і перемагати». Ми чуємо це від багатьох політичних сил, а навіть і від позапарламентських. Тому чи не є це таким слабким запобіжником від розвалу взагалі політичної ситуації?

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Я вам скажу, слабким чи ні – це конституційний механізм, який чітко встановлений Конституцією України. І нам тут не варто говорити про те, чи це слабко, чи ні. Варто говорити про те… Власне, ви правильно поставили в програмі питання, чи це дасть користь суспільству, чи не дасть. Президент говорить, що дострокові вибори – це не найкращий варіант розвитку подій. Із іншого боку, він говорить про те, що, якщо не буде створена коаліція депутатських фракцій, то безумовно, що за таких умов Парламент не може існувати відповідно до Конституції, він не є структурованим відповідно до Конституції і він не працює відповідно до Конституції України. Ось таким чином сьогодні повинно ставитися питання.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. А тепер Ваша черга відповідати на решту питань.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Будь ласка, я готова.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, пане Владиславе, із Вас почнемо.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Пані Марино, а Ви не рахуєте, якщо дійсно в суспільстві головною причиною дестабілізації є наступні президентські вибори, то для того, щоб вирішити цю проблему, треба провести разом дострокові парламентські і президентські вибори, і на цьому поставити крапку, і почати працювати і парламенту, і президенту із чистого листа, відкинувши всі старі образи, і почавши в кінці-кінців працювати на користь громадян і народу України?

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Ви знаєте, політична доцільність - це не найкращий варіант вирішення питань. Всі питання і всі проблеми, які є в суспільстві, повинні вирішуватися виключно в правовий спосіб, бо якщо ми будемо тільки доцільністю жити, то ми дуже далеко зайдемо і потім не буде відповіді навіть на найпростіші питання, які є в суспільстві.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Але ж минулого разу Президент видавав укази, порушуючи Конституцію?

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Я добре вивчила історію виборів парламентських і президентських 94-го року, оскільки спеціалізуюся на виборчому праві України. Так от минулого разу була зовсім інша ситуація, коли були одночасні дочасні вибори, як президентські, так і парламентські. Абсолютно ні в політичному, ні в правовому плані не співпадають ситуації. Ситуація, дійсно, складна, тому що існує такий інституційний конфлікт на рівні Конституції України. І щоб вирішити це інституційний конфлікт в системі розподілу повноважень між гілками влади, і ви звернули на це увагу, між Кабінетом міністрів, між Президентом України, між Верховною Радою України Президент в кінці минулого року запропонував всім політичним силам: «Давайте разом консолідовано попрацюємо над внесенням змін до Конституції України, щоб у цьому випадку вирішити і цю проблему в Конституції». Що вийшло із того? Попрацювали декілька разів у складі робочої групи, а потім і «Партія регіонів», і Блок Юлії Тимошенко почали грати у свої політичні ігри практично із робочої групи, де можна було дійти нормальної консолідованої згоди щодо вирішення оцих конституційних конфліктів. Вийшла і «Партія регіонів», а Блок Юлії Тимошенко весь час заявляв, що вони працюють, але не працював у складі робочої групи представник цієї політичної сили.

Владислав Лук’янов, народний депутат, «Партія регіонів»: Це питання не є питанням в компетенції Президента.

ВЕДУЧИЙ: Давайте почуємо запитання від Блоку Юлії Тимошенко. Прошу, пані Ольго.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Пані Марино, Ви правильно сказали про те, що у Президента виникає право. Це не є обов’язок, це є право. Право можна застосовувати тоді, коли його застосування призведе до позитивних наслідків, а не до погіршення ситуації. Ви правильно сказали, що дострокові вибори призведуть до складних дуже великих негативних наслідків. В даному випадку Ви ще сказали, що існує якась політична або парламентська криза.

ВЕДУЧИЙ: Питання.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Я не бачу цієї кризи. І мені хотілося б почути, що ж це за криза? Крім того, наскільки я пам’ятаю, в нас парламентсько-президентська республіка, чи не правда? І мета коаліції – це, в принципі, нести відповідальність за роботу уряду. Робота уряду відбувається дуже плідно. І про це знову ж таки, я повторюсь, Президент за кордоном неодноразово наголошував, розказуючи, що в нас немає ніякого падіння. То яка ж причина у Президента руйнувати ту демократичну коаліцію, яка напрацювали такий демократичний уряд?

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло, хтось бачить кризу, а хтось не бачить. Будь ласка.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Іде абсолютна підміна понять. І я із цим категорично незгодна, тому що парламентська криза є. Очевидно, ті інститути, які повинні в структурі Парламенту працювати, вони не працюють і це є ознакою в конституційно-правовому сенсі парламентської кризи. Що стосується політичної кризи, то насправді, уряд працює. Скажімо, показником роботи уряду є прийняття Закону «Про зміни і доповнення до державного бюджету України». Ви подивіться, от яка тільки із цією позицією складається ситуація у Верховній Раді. До теперішнього часу, скажімо, невнесені зміни до Закону «Про державний бюджет», які пов’язані з інфляційними заходами, на яких наполягав Президент України. Так, Парламент декілька разів розглядав Закон «Про державний бюджет України» і вносив до нього зміни. Але ж в чиїй редакції? Я хочу звернути вашу увагу, якраз в редакції, яка пропонувалася Президентом України. Отже, мені би, Олю, так само, як і Вам, дуже би хотілося, щоб Президент, Прем’єр-міністр і парламентська коаліція говорила одним голосом. З огляду на це абсолютно правильно поставлено сьогодні питання про роль жінки і про жіночий погляд у політиці. Так от, якщо про жіночий погляд, то скажу так, немає значення чи це жінка, чи це чоловік. Політик повинен бути щирим, чесним, відкритим по відношенню до себе і до суспільства, і до своїх політичних партнерів. Якби це так було, то другого вересня ніколи би Блок Юлії Тимошенко не проголосував, не погодивши із Блоком «Наша Україна – Народна самооборона», як ті не просили: «Вийдемо, зробимо перерву, погодимо ті зміни». Вони ж зверталися до вас разів з 20. Не чули і не голосували.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Замітьте, навіть в письмовій формі.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Якби так було, то цього б не сталося.

Ольга Боднар, народний депутат, БЮТ: Через ряд.

ВЕДУЧИЙ: Пані Марино, маємо почути голос від «НУ-НС».

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Я завершую.

ВЕДУЧИЙ: Прошу.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Я хочу сказати, що стосується жінки. В українському суспільстві жінка завжди є берегинею, завжди відповідальною, тому що вона народжує і має виростити дітей. От через те, що вона берегиня, вона має значно більше відповідальності перед суспільством, чим чоловік. З іншого боку, в сім’ї українській жінка також має своє місце. Яка б вона не була: народний депутат, заступник керівника Секретаріату, але в своїй сім’ї я точно знаю, що в мене головний чоловік.

ВЕДУЧИЙ: Поаплодуємо давайте на цю репліку.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Це так суто по-жіночому.

ВЕДУЧИЙ: Пані Ксенія, Ваше питання, прошу.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Але ще одна місія жінки – думати про майбутнє. Я хочу звернути увагу на наступне – криза, безумовно, є і це Ви праві. Можливий вихід із цієї кризи, якщо іншого не буде знайдено – це по життєвих показниках, можливо, будуть позачергові вибори. Одначе, що далі? Чи зміниться політичний ландшафт нашої Верховної Ради докорінно, щоб ми сказали, що більше таких криз не буде? От в мене велике побоювання, що не дуже зміниться. І тоді питання… А далі ще рік і знову якісь кризи. От в мене питання чи не є причиною тому, все ж таки, оця закрита пропорційна система, яка сьогодні працює, коли ми фактично маємо словами Юлії Володимирівни 2005-го року, коли кілька лідерів призначають в країні всі і всяк, від прем’єр-міністра до останнього чиновника?

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Абсолютно так.

ВЕДУЧИЙ: Ми знаємо, що всі говорять, що виступають за прозорість списків.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Це цитата Юлії Володимирівни, а сьогодні вона від цієї цитати відмовляється. Вона фактично проти пропорційних списків. Але питання, що робити, якщо ми далі будемо стояти на цій пропорційній системі?

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Ксеніє, я із Вами згодна щодо того, що Ви кажете, що в 2005-му говорилося одне, а зараз говориться інше. Другого вересня голосувалося одне, а в кінці місяця чи другого жовтня проголосоване інше. Це ще одна характеристика, тобто, послідовність і чесність у політиці, якою повинні володіти і жінки, і чоловіки однаковою мірою. А що стосується пропорційної системи, то ви знаєте, в теорії вважалося, що пропорційна система саме дасть стимул розвитку і структуруванню, як парламенту, так і політичної системи України. Нажаль, сталося так, що в Україні запроваджена найпростіша пропорційна система, яка, дійсно, є абсолютно корпоративно-закритою, практично виборчою системою для одного, двох, трьох людей, які керують тими чи іншими політичними силами. І мені здається, що найкращий варіант вам сьогодні, демократичній коаліції домовитися між собою, попрацювати певний період часу, як неважко і Блоку Юлії Тимошенко, і «Нашій Україні – Народній самообороні», треба шукати спільну мову. Я думаю, що консультації, які буде проводити Президент у вівторок, будуть стимулювати до цього. Треба змінити виборчу систему, яка дасть можливість людям бачити, за кого вони голосують, і питати із тих людей, яким вони дали вотум довіри.

ВЕДУЧИЙ: Ми наближаємося до фіналу нашої розмови. Її підсумує Олеся Домащенко, прошу, а потім Хрещатик у Києві.

Олеся Домащенко, політичний експерт: Дякую. Ще раз, мабуть, повторюсь, сьогоднішня розмова дуже віддзеркалює особисто для мене останні події в Парламенті і взагалі в українській політиці. На превеликий жаль, ми бачимо, що в публічному дискурсі політики не чують один одного. Ми слухали представників сьогодні «Партії регіонів», Блоку Юлії Тимошенко, «Нашої Україні – Народної самооборони». На превеликий жаль, всі говорять про одне і те ж саме. Цілі у всіх однакові. Говорять однією мовою і не хочуть чути одне одного. Хотілося б вірити, що у вівторок, все ж таки, якщо хтось дійде до Президента і почують його слова, почують одне одного, можливо, тоді ситуація зміниться на краще. Особиста моя думка, що перевибори суттєво ситуацію не змінять.

ВЕДУЧИЙ: Дякуємо. А от що із цього приводу думають небайдужі громадяни на Хрещатику зараз дізнаємося. Яно, у Вас півтори хвилини.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Отже, наші співгромадяни тут на Хрещатику готові відреагувати на ту жваву дискусію, яка відбувається у студії, і звісно, на ці не менш жваві політичні процеси в нашій країні. Отже, пане Іване, будь ласка, Вам слово. Давайте не будемо фокусуватися на тому, хто більше винен, оскільки це ніким не буде доказано. А що робити? Зокрема у вівторок почнуться консультації щодо можливого розпуску Парламенту. Як Ви вважаєте, чи додасть це конструктивну?

Пан Іван: Я, все-таки, хотів би відповісти на те питання, яке було задано на початку «Кому вигідно?..». Я переконаний на 100 відсотків, що невигідна ця колотнеча в нашій країні простим громадянам України, простим виборцям, а вигідно, я теж переконаний на 100 відсотків, тим, хто спочатку незалежності нашої крутить нами всіма, як циган сонцем. Але я би не хотів сьогодні говорити ні про Америку, ні про Росію, ні про Вашингтон, хто може впливати на нашу ситуацію в країні. Я би хотів поговорити про наші меншини, якщо можна, я коротенько. Ми завжди шукаємо росіян, інших. Звичайно, нам дуже багато допомагають росіяни будувати незалежну Україну, але ми забуваємо про таку меншину, як євреї. Я би хотів запитати всіх шановних депутатів в студії чи погоджуються вони із тим, що сьогодні все телебачення, преса, банки знаходяться?..

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Я зрозуміла. Пане Іване, ми говоримо трішки про інше. Ми говоримо не про те. Але в будь-якому разі дякую за думку. Пане Іване, дякую. Пане Анатолію, будь ласка, Вам слово.

Пан Анатолій:  Значить, ясно, що, коли етнічним українцям гірше, то краще нашим ворогам. А все, чому? Тому що національні питання в нас не зовсім правильно інтерпретуються. А ці питання такі: кожна нація має жити в своїй країні – це закон природу. Наступне відносно націоналізму, яким часто спекулюють комуністи Симоненко і Вітренко, а насправді націоналізм – це любов до своєї нації, а фашизм…

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Сьогодні, як домовитися нашим шановним політикам для того, щоб була одна-єдина стратегія на всю країну?

Пан Анатолій: Значить, щоб домовитися, повинна бути спільна мета, а спільна мета повинна бути така – влада і власність України має належати етнічним українцям, а не євреям.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Зрозуміло. Дякую за Вашу думку. Пане Сергію, будь ласка. Ви із Херсону, я так розумію, приїхали. Будь ласка.

Пан Сергій: Так. Добрий день. Перш за все, дозвольте привітати всіх вчителів України із їхнім професійним святом, всіх колег. І по-друге, в мене питання до всіх гостей у студії. Чи не здається вам, пані та панове, що от те поняття кризи, політичної кризи вигадане саме вами для того, щоб відволікти нас, простих громадян, від більш болючих питань, як соціальних, так і, можливо, економічних? Я не економіст, я в цьому не дуже розбираюся. А чи не здається вам, що ви відволікаєте словами: «криза», «тоталітаризм»? От пан в студії від «Партії регіонів» дуже часто використовує слово «тоталітаризм». Хоча в мене є таке враження, що він навіть не розуміє його поняття. Він не розуміє сутності понять «тоталітаризм», «влада» і все інше.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Зрозуміло. Тобто, політична колотнеча маскує непрофесіоналізм, якщо я правильно зрозуміла Вашу позицію.

Пан Сергій: Так, саме так.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Відреагують на неї обов’язково. І пан Петро, будь ласка.

Пан Петро: Не хотілося б шукати, кому вигідна наша нестабільність і криза, а хотілося б акцентувати увагу на тому, від кого залежить ця ситуація.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Від кого?

Пан Петро: Адже насамперед це залежить від тих трьох, хто фінансує оці три партії. Адже це не ідеологічні партії, це об’єднання людей із певною метою. Ідеології там зовсім мало. Там розбіжність трішки в мові, трішки в НАТО.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Домовляться, на Вашу думку, вони? Якщо можна, то дуже стисло.

Пан Петро: Так от суть в тому, що якраз це вигідно тим, хто їх фінансує. Адже розумієте, до чого зводиться робота Верховної Ради? Як сказав один із визначних діячів «Партії регіонів» Стоян, це є боротьба за місце біля корита. Тому я думаю, що… От уявіть віртуально, що дати їм велике корито десь на гарному острові, а у Верховній Раді лишити Сергія Пояркова і чарівну Соню Кошкіну, то рівень життя тільки підніметься.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Можливо. Зрозуміло. Дякую.

Пан Петро: Розумієте, оцей набір депутатів вже треба негайно міняти, причому, категорично, не голосувати за оцих політичних імпотентів, за оці три партії. Просто за них не голосувати, а проголосувати за… Є дуже багато розумних, поміркованих. І не треба боятися, що розколють Україну Вітренко і Тягнибок. Вони скоріше домовляться, ніж Ющенко і Тимошенко.

Яна Конотоп, кореспондент «5 каналу»: Зрозуміло. Цікаво було би почути реакцію зокрема на цю репліку, так само, як і на всі попередні від наших сьогоднішніх дійових осіб.

ВЕДУЧИЙ: Дякуємо, Яно. І в нас залишається на останнє Ваше слово трохи часу. Прошу, пані Марино.

Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента: Я вам скажу, моє відчуття, що повинні політичні сили домовитися, тому що весь світ живе компромісом, але весь світ живе компромісом по-іншому, не живе жодна політична система, жодна країна. І як сьогодні не складно Прем’єру, її політичній силі, «Нашій Україні – Народній самообороні», Блокові Литвина, він би був, дійсно, стабілізуючим фактором для цієї демократичної коаліції, необхідно домовлятися. Зрештою, коли не домовляться, Президентові України нічого не залишиться, як достроково припиняти повноваження Верховної Ради.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Марина Ставнічук, заступник Голови Секретаріату Президента, була сьогодні на «Майдані». Я підсумовую наше інтерактивне опитування, питання якого ми ставили на початку програми «Кому краще, коли Україні гірше?». Так ось, думаю, вам буде цікаво дізнатися, що нашим обранцям - вважають лише 12 відсотків опитаних. Вашингтону краще, коли Україні гірше – вважають 26 відсотків. А ось Москві – 62 відсотки.

Ксенія Ляпіна, народний депутат, «НУ-НС»: Люди розуміють, що відбувається.

ВЕДУЧИЙ: Будемо сподіватися, що, можливо, наступного разу, коли ми зберемося на цю тему говорити, то відсотки будуть зовсім іншими і паритетними. Дякую вам всім, що прийшли сьогодні у неділю підсумувати політичний тиждень в Україні. Це було народне ток-шоу «Майдан». Я Павло Кужеєв. І зустрінемося, сподіваюся, наступної неділі. На все добре.

Стенограма підготовлена компанією Sourcer.