Часто коротеньке інтерв’ю відомого політика може розкрити його позицію набагато краще, аніж годинний виступ на телебаченні. Чарівна ведуча вечірніх новин телеканалу CBS Кеті Коурік, яка, до речі, працює на різних американських каналах з 1979 року та удостоєна за свою професійну журналістську роботу престижної премії Emmy і нагороди Associated Press, провела виїзне інтерв’ю з кандидатом у віце-президенти сенатором Джо Байденом.

 

Зрозуміло, що під час президентської гонки час Джо Байдена розписаний буквально по хвилинам, тому Кеті Коурік проїхала з сенатором Байденом в автобусі, під час його перебування в штаті Огайо, з міста Акрона до міста Янгстауна, запитуючи в нього, що б адміністрація Барака Обами зробила б для того, аби заспокоїти паніку на фінансових ринках. Джо Байден не приховував свого неприйняття поведінки Джорджа Буша у цей непростий для Америки час. «Якщо ви президент, – наголосив сенатор Байден, – то було б правильним кроком пояснити у цю хвилину американцям, що трапилося, чому ми опинилися в такій біді. Вони ж не знають. Президент, наскільки мені відомо, не сказав нічого. Люди повинні були знати, що сталося, які заходи ви вживаєте, чого ви прагнете досягти і що ви збираєтеся робити далі».

 

Утім, можна взагалі подискутувати, наскільки кандидати у президенти США Джон Маккейн чи Барак Обама готові до керівництва американською економікою. Так, одна із провідних співробітниць штабу Маккейна – Карлі Фьоріна – вже двічі за останні декілька днів заявила, що ані республіканський кандидат у президенти, ані його напарниця не змогли б керувати якою-небудь серйозною фірмою, наприклад, Hewlett-Packard, де пані Фьоріна довгий час була генеральним директором. Правда, тут же Карлі Фьоріна оговорилася, що демократи Барак Обама і Джо Байден також не мають відповідного досвіду.

 

Можливо, це й дійсно так, але не можна здобути президентського досвіду, не провівши хоча б якийсь часовий термін на посаді президента. Утім, у Джо Байдена колосальний політичний досвід політика, який протягом трьох десятиліть був причетний до прийняття історичних рішень американських політичних еліт. Автобусне інтерв’ю Байдена не перше, яке йому доводиться нині давати «на колесах». Адже він сьогодні веде передвиборну кампанію, активно виступаючи перед виборцями по території всіх Сполучених Штатів, акцентуючи увагу електорату передусім на тих проблемах, котрі тепер є найбільш важливими для американців: податки, охорона здоров’я, доступність енергоносіїв, а також відмова від марних витрат.

 

Впадає в око, що якщо кандидат у віце-президенти від Республіканської партії Сара Пейлін лише проходить «обкатку» у великій політиці і поки що не зажди комфортно почувається під час спілкування з журналістами, то Джо Байден, навпаки, почувається у взаєминах зі ЗМІ, як риба у воді, адже йому доводиться спілкуватися з ними протягом 30 років. Водночас з’явлення кандидатів на телебаченні не можна замінити спілкуванням «наживо» з виборцями, оскільки іноді не інтерв’ю, а саме можливість вийти до натовпу прихильників демократів чи республіканців, в решті решт може стати тим переломним моментом, який здатен остаточно переконати того чи іншого конкретного пересічного виборця – за кого краще віддати свій голос.

 

Загалом, демократичний кандидат у віце-президенти дуже активно спілкується з американською пресою. Так, станом на сьогодні, після проведення з’їзду Демократичної партії в кінці минулого місяця, Джо Байден уже дав понад 80 інтерв’ю місцевим і національним засобам масової інформації. І якщо говорити про його останні спілкування з пресою, то він, крім інтерв’ю Кеті Коурік на CBS, з’явився на телеканалі NBC, провів дві прес-конференції з журналістами і був «допитаний» на п’яти мережевих вранішніх шоу.

 

Кеті Коурік із того покоління журналістів, яке мало змогу протягом багатьох років спілкуватися з багатьма видатними особистостями з американської вищої політичної ліги. Та й сама вона входить у світову вищу журналістську лігу і є однією з найбільш високооплачуваних журналісток світу. До всього, пані Коурік є дуже мужньою жінкою, можна пригадати, що наприкінці серпня 2007 року вона вирушила у 10-денну поїздку по Іраку та Сирії. Репортажі відомої журналістки дали об’ємне уявлення американській телеаудиторії про те, що діється в Іраку. Кеті Коурік пробула в Іраку шість днів, ведучи у прямому ефірі репортажі з різних куточків країни, а потім вирушила до Дамаску. Це була дуже ризикована інформаційна місія, адже у травні 2006 року в Іраку від час військових дій загинуло два репортера CBS, а ще одного було серйозно поранено.

 

Одним із найголовніших питань інтерв’ю Кеті Коурік із Джо Байденом стало зниження податків. Байден не намагався уникати гострих кутів у цьому питанні. Зокрема, він підкреслив, що «марнотратні зниження податків збільшують дефіцит, примушуючи нас позичати гроші у Китаю, щоб заплатити за нафту із Саудівської Аравії». Далі Кеті Коурік запитала: «Ви говорите про зниження податків, і справді сенсаційним став ваш коментар, що встановити вищі податки для тих, хто заробляє 250 тисяч і більше доларів на рік є патріотичним рішенням. Ваш конкурент у змаганні за віце-президентство Сара Пейлін говорить, що для іншої частини Америки це не патріотизм. Піднімання податків стане знищенням робочих місць, спричинить шкоду малому бізнесу та створить ще гірші речі».

 

Очевидно, що Джо Байден був готовим до цього складного питання: «Скільки малих бізнесменів мають середні доходи в 1 400 000 доларів на рік? Один відсоток. Не вішайте мені локшину на вуха. Я нагадую моєму другу Джону Маккейну, що він говорив. Коли Буш закликав до війни та зниження податків, він сказав, цитую: “Це аморально, аморально втягнути націю у війну і не мати нікого, хто б заплатив за це”. Я так втомився і переситився цією фальшивістю. Правда полягає у тому, що ми в біді, і люди, котрі не потребують нового скорочення податків, мають бути американськими патріотами, розуміючи, що утримання цієї економіки – означає надати платникам податків із середнього класу послаблення. Ми послаблюємо податки, і їх зниження стосується середнього класу».

 

Джо Байден, як це висвітлює його інтерв’ю Кеті Коурік, цілком усвідомлює, яка відповідальність ляже на нового президента Сполучених Штатів, адже зараз Америка зіштовхнулася з найбільш руйнівною фінансовою кризою з часів Великої Депресії. Ця фінансова криза та її крахові фінансові похідні змінюють і вносять істотні корективи у цьогорічну американську президентську гонку. Адже завдяки невмілому керівництву президента Джорджа Буша-молодшого і Республіканської партії політичний клімат у 2008 році є більш сприятливим для кандидата від Демократичної партії Барака Обами. Кінець політичної ери Буша закінчується економічним сум’яттям і великою непопулярністю президента та його партії. 

 

Так трапилося, що ключовим елементом президентської гонки протягом наступних тижнів стане питання американської економіки. Й американці віддадуть свою перевагу тому кандидату в президенти, котрий наочно доведе їм, що розуміє їхні тривоги і сподівання. В цьому сенсі, як показує й інтерв’ю Джо Байдена телеканалу CBS, демократам простіше «фарбувати» свого політичного супротивника в непривабливі і непрезентабельні тони, адже вони мають перевагу в політичних пунктах, оскільки не несуть прямої відповідальності за стан американської економіки. Події на Волл-Стріті відзначають гострий момент у президентській кампанії. Кожен із кандидатів, чи то Барак Обами чи Джон Маккейн, намагаються при цьому не лише наголошувати на негативах свого політичного противника, але й на позитивах свого майбутнього можливого політичного національного лідерства та на тому, які реальні дивіденди воно обов’язково принесе американській економіці.

 

Проте Джо Байден і Барак Обама, концентруючи останнім часом увагу виборців на проблемах економіки, опиняються у значному іміджевому виграші, адже отримавши країну в спадок від демократичної адміністрації Білла Клінтона з небаченим до того фінансовим профіцитом, адміністрація Джорджа Буша передаватиме її з астрономічним фінансовим дефіцитом. Адже уряд витрачав увесь час набагато більше, ніж отримував від податків, і ці витати зросли вельми драматично в рази у зв’язку з гігантськими затратами на війну в Іраку. Крім того, дуже багато американців, котрі взяли іпотечні кредити на житло, виявилися неплатоспроможними і тепер втратили право викупу закладної. А це є своєрідним «рекордом» з 1953 року, тобто з того часу, як у США почала вестися подібна статистика.

 

Виглядає, що картковий будинок, вибудуваний адміністрацією Джорджа Буша, починає падати. Адже будь-який школяр зможе вам пояснити, що якщо ви витрачаєте більше, ніж заробляєте, то кінець-кінцем не матимете жодних грошей, навіть якщо ви продовжуєте запозичення, щоб покрити ці видатки. Очевидно, що нині Америці потрібен президент, котрий визнає, що необхідно оподатковувати більше, витрачати менше, збалансовувати бюджети на рівні уряду і штатів та взяти на себе відповідальність за «затягування поясів» без якого, швидше за все, вже не обійтися. В цьому сенсі інтерв’ю Джо Байдена телеканалу CBS підкупає своєю чесністю і конструктивністю. Адже не можна мовчати, коли твоя країна, як це підкреслив кандидат у віце-президенти Джо Байден, у біді.