Володимир Лупацій: Інформаційна політика щодо ТОТ потребує єдиного координаційного центру

Володимир Лупацій: Інформаційна політика щодо ТОТ потребує єдиного координаційного центру

6 Вересня 2026
0
304
6 Вересня 2026
14:22

Володимир Лупацій: Інформаційна політика щодо ТОТ потребує єдиного координаційного центру

0
304
Експерти наголошують на необхідності створення профільного органу для роботи з окупованими територіями.
Володимир Лупацій: Інформаційна політика щодо ТОТ потребує єдиного координаційного центру
Володимир Лупацій: Інформаційна політика щодо ТОТ потребує єдиного координаційного центру

Після ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій у 2024 році робота держави з ТОТ опинилася розподіленою між різними відомствами та структурами. 

Експерти й представники влади, з якими поспілкувався «Детектор медіа», наголошують на відсутності єдиного центру координації, системної інформаційної політики та окремого органу, який би відповідав за комунікацію з людьми на тимчасово окупованих територіях. 

Зокрема співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Лупацій зазначає, що інформаційна політика щодо ТОТ фактично розпорошена між різними відомствами: «Це і Міністерство національної єдності, і Міністерство соціальної політики, і Міністерство розвитку громад, і Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, а також силові структури – СБУ, ГУР, Сили спеціальних операцій. 

Окремі дії та заходи є, але немає консолідації, точки ухвалення рішень і людини чи структури, яка бачила б усю картину. Ми не розуміємо, де саме зараз перебуваємо у взаємодії з тимчасово окупованими територіями і як маємо коригувати політику, адже ситуація постійно змінюється. Одна справа – 2022–2023 роки, інша – 2025-й, і ще інша – сьогодні. Тому передусім потрібна координація. Кому делегувати цю функцію – наприклад, структурі при РНБО чи віцепрем’єру – це вже інструментальне питання. Але координація необхідна». 

Він також зазначає, що розпорошені не тільки державні структури, а й волонтерські та медійні проєкти, які працюють з інформаційним простором та інформаційними потребами жителів ТОТ. 

Тому, на його думку, потрібна платформа, яка дозволила б створити синергію між державними органами, громадянським суспільством і волонтерським рухом.

Окремо це важливо і для роботи з міжнародними донорами, аби актуалізувати проблему ТОТ у їхньому порядку денному. 

«Головне – не чекати деокупації, щоб почати цю роботу. Вона має відбуватися вже зараз», - каже Володимир Лупацій. 

Тієї ж думки, що політика держави щодо окупованих територій формується хаотично і це є наслідком ліквідації профільного органу, дотримується і адвокаційна директорка Центру прав людини Zmina Альона Луньова.  

«Інформаційна політика має бути вторинною відносно загалом державної політики щодо окупованих територій, яка має формуватися єдиним суб'єктом, який би координував всіх інших.

У нас нема суб'єкта, для якого це було би пріоритетом. Тому, коли ми говоримо про суб'єкт, який мав би формувати політику, то це має бути, звичайно, центральний орган виконавчої влади, який опікується, досліджує питання окупованих територій, займається певним вивченням ситуації, політики Російської Федерації, тому що вона безумовно впливає на життя людей на окупованих територіях», - каже експертка.

Народна депутатка України, заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук пояснює, що наразі в Україні не має достатньої кількості інструментів, щоб проводити інформаційну політику чи комунікацію, спрямовану на мешканців ТОТ. 

«Зараз ми намагаємося порушити тему комунікації з людьми на окупованих територіях у межах координаційної групи з питань ідентичності, яку координує Міністерство молоді та спорту. Зокрема, йдеться про спілкування з молоддю на ТОТ. У вересні має відбутися засідання, присвячене інформаційній політиці та протидії російській дезінформації, пропаганді й наративам, - каже Кравчук

Також вона розповіла про міжвідомчу координаційну робочу групу при РНБО з питань інформаційної стійкості, до якої входять, зокрема, представники спецслужб. 

«Наш Тимчасовий слідчий комітет, який займається розслідуванням злочинів Росії проти медіа та журналістів, кілька тижнів тому провів спільне засідання з цією робочою групою. Ми також окремо порушували тему протидії російській пропаганді. Це питання стосується і роботи спецслужб, які можуть використовувати канали комунікації, що не є офіційними. Є також Представництво Президента в Автономній Республіці Крим, яке проводить свою роботу», - зазначає Євгенія Кравчук. 

Але водночас народна депутатка підтвердила, що конкретного державного органу, який системно займався би зв’язком із тимчасово окупованими територіями, комунікацією з людьми і отриманням інформації звідти, зараз немає.

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
304
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду