У Львові запропонували перейменувати вулицю на честь української письменниці Вікторії Амеліної, яка загинула внаслідок російського ракетного удару по Краматорську. Про це повідомили активісти проєкту «Деколонізація. Україна».

«Надіслали звернення до Львівської міської ради з проханням перейменувати вулицю Аральську іменем Вікторії Амеліної. (...) Назва Аральська не має жодного стосунку до Львова і є лише тому, що у совєцькому союзі, під чиєю окупацією був Львів, було таке море», — йдеться в повідомленні.

Вулиці поблизу Аральської мають назви Олени Теліги, Олександра Олеся та Олега Ольжича. Таким чином, у «Деколонізація. Україна» переконані, що перейменування вулиці на честь Вікторії Амеліної «створить відповідний топонімічний ансамбль».

Нещодавно ми також повідомляли про те, що наступного року італійський медіахолдинг Linkiesta у співпраці з Українським ПЕН запустить видавничий дім української та італійської літератури Vika. Назва видавництва є даниною пам'яті загиблій письменниці Вікторії Амеліній. 

Нагадаємо, Вікторія Амеліна — українська письменниця та громадська діячка родом зі Львова, членкиня Українського ПЕН. 27 червня 2023 року Вікторія Амеліна потрапила під обстріл у Краматорську, де перебувала разом з делегацією колумбійських журналістів та письменників. Коли вони вечеряли в ресторані в центрі міста, російські окупанти завдали ракетного удару по цій будівлі, внаслідок чого Вікторія отримала тяжкі поранення. 1 липня в лікарні імені Мечникова у Дніпрі її серце перестало битися. Репортаж з прощання з письменницею в Києві читайте тут.

Амеліна була авторкою роману «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» (2014 рік), роману «Дім для Дома» (2017 рік), дитячих книжок «Хтось, або Водяне Серце» (2016 рік) та «Е-е-есторії екскаватора Еки» (2021 рік).

У 2021 році вона стала лауреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.

З літа 2022 року Вікторія Амеліна долучилася до правозахисної організації Truth Hounds, з якою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема в Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.

Вже після смерті Вікторія Амеліна стала однією з номінанток премії «Читомо», а також отримала Премію за свободу слова від Норвезької спілки письменників.  У січні 2024 року президент Володимир Зеленський нагородив Амеліну посмертно орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

У лютому британське видавництво Jetstone випустило збірку «Writing Under Fire: Poetry and Prose from Ukraine and the Black Country» («Писати під вогнем: Поезія і проза з України та Black Country»), присвячену пам’яті загиблої української письменниці.

У червні стало відомо, що одне з найстаріших світових видавництв Macmillan Publishers St. Martin’s Press у США також опублікує книгу Вікторії Амеліної «War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War» («Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну»).

• Читайте також: Справа Вікторії Амеліної і те, у що вона вірила, має тривати. І це наш обов'язок і відповідальність

Фото: Вікторія Амеліна / фейсбук