«Я хотів зрозуміти, як насправді виглядає війна», — британський режисер фільму «Україна: Ворог у лісі»

«Я хотів зрозуміти, як насправді виглядає війна», — британський режисер фільму «Україна: Ворог у лісі»

17 Серпня 2024
1369
17 Серпня 2024
10:00

«Я хотів зрозуміти, як насправді виглядає війна», — британський режисер фільму «Україна: Ворог у лісі»

Дмитро Десятерик
для «Детектора медіа»
1369
«Українські військові виявилися приємними людьми з чудовим почуттям гумору, і це зробило фільм можливим. Вован, медсестра Наталя - неймовірні. На екрані потрібні персонажі, з якими глядачі хотітимуть спілкуватися, асоціюватися. І я одразу побачив, що вони є в цій бригаді. "Україна: Ворог у лісі" сприйнятий настільки добре саме завдяки бійцям, які в ньому знялися, і тому, як вони виражають себе».
«Я хотів зрозуміти, як насправді виглядає війна», — британський режисер фільму «Україна: Ворог у лісі»
«Я хотів зрозуміти, як насправді виглядає війна», — британський режисер фільму «Україна: Ворог у лісі»

«99 солдат захищають залізницю». Початок фільму звучить як фронтове зведення і як зачин казки водночас.

Залізниця йде через ліс — давній, сосновий, билинний, він підсилює казкову атмосферу, один із воїнів із захопленням описує його: там живуть різні гарні звірі, а ще літають пташки — злі  й стрекотливі, здатні скидати бомби. Суміш для скиду готує в стакані один із хлопців, називаючи «відьомським рецептом».  А істинна нечиста сила — з другого боку фронту, за обгорілими стовбурами.

Британський документаліст Джеймі Робертс спочатку працював у рекламному секторі, але в 2010-х перейшов до неігрової режисури і на сьогодні має низку найпрестижніших кінопризів. Так, його фільм «Чотири години в Капітолії» (2021) для HBO та BBC вийшов у світовий прокат і був номінований на дві премії BAFTA та на EMMY. За ним послідувала «Втеча з Кабула»,  що здобула премію EMMY та номінацію на BAFTA.  У 2023 році Джеймі зняв для Netflix Original номінований на премію BAFTA документальний детектив «Паризька людина-павук» про грабіжника, що здійснив найбільшу крадіжку творів мистецтва в історії Франції. 

Герої «Ворога в лісі», зробленого на замовлення телеканалу  BBC Two — військовослужбовці 210 окремого спеціального батальйону «Берлінґо», створеного в березні 2022 року з добровольців. Власне, Робертс компонує фільм із двох відеорядів. Він багато знімає в командному пункті, фіксує напружену роботу колишнього майстра ливарного підприємства, а нині комбата, якого всі кличуть Вован — неймовірно харизматичного.

Комбат Вован 

А втім, і медсестра Наталя, і решта вояків, що потрапляють у кадр, мають цю кіногенічну ауру; режисер милується ними, як правдивими зірками.

Медикиня Наталя

Проте левову частку динаміки і драми вносить матеріал з GoPro-камер воїнів. Адреналінові сутички, «м’ясні хвилі» окупантів, поранення, смерті побратимів: бої в лісі тривають люті, залізниця дуже потрібна ворогу, бо її захоплення дозволить Росії напряму атакувати Харків. Зазначену на початку казкову компоненту Робертс веде як сталий мотив, і в тому немає натяжки: це, як і в старі часи, боротьба добра зі злом, людей із чудовиськами, багатирів із багатоголовим драконом.

І багатирі перемагають. Тяжкою ціною, втративши 76% складу, але утримують позицію. А як інакше?

 Кадр фільму «Україна: Ворог у лісі»

Ми поговорили з Джеймі Робертсом про процес зйомок і про його враження від наших воїнів.

— Джеймі, то як виникла ідея цього фільму?

— Я закінчив кілька картин, а потім зустрівся з BBC, і вони спитали: «Що б ви хотіли зробити?». Мене дуже цікавила війна в Україні. Я впевнений, що вона впливає на нас тут, її перебіг важливий для Великої Британії, але ми бачимо війну по ТБ, а репортажі здаються дуже далекими. Ось у вас є хлопець із мікрофоном, можливо, ще хтось в окопах і в Києві, але я хотів зрозуміти, як насправді виглядає війна, і почути це від тих, хто там був, хто жертвує своїми життями, щоб зупинити вторгнення Росії. Цього не побачиш по телебаченню, але в інстаграмі, особливо в телеграмі, ви можете бачити все, там багато чого відбувається. Я бачив, як Третя штурмова бригада знімала себе на камери  GoPro, і подумав: «Гаразд. Це те, чого я не бачу в новинах. Тож я можу використати цю техніку, але дати їй контекст». Тобто не просто насильство, а показати життя людей, стати по-справжньому близьким до них. 

 Кадр фільму «Україна: Ворог у лісі»

— Як ви вийшли на батальйон «Берлінґо»?

— Це був складний процес. Я протягом двох місяців розмовляв із різними бригадами. З якимись домовився, але вони зазнали втрат і вийшли на відновлення. Люди відповідали: «Так, приїжджайте, щось зробимо», — а потім їм довелося передислокуватися. Це хаос війни. Одна з бригад узагалі була розформована. Одне слово, я мав зловити потрібний момент, і з «Берлінґо» це вдалося. Вони сказали: «Гаразд, чудово, приїжджай». Я дуже швидко познайомився з хлопцями. Вони ходили в ліс і з лісу що три дні. Я був із командиром, на командному пункті, піти в ліс не міг, бо це було смертельно небезпечно. Там щоразу гинули люди. 

 Український військовослужбовець, кадр фільму «Україна: Ворог у лісі» 

— Хлопці фільмували на  GoPro різні моменти на ваше прохання чи ви просто збирали відзнятий ними матеріал?

— У них були люди, які дуже добре вміли знімати і радо це робили, щоб показати, через що вони проходять, а також, можливо, трохи змінитися. Тож тоді йшли дуже цілеспрямовані зйомки, а я просто намагався бути там весь час, щоб переробляти камери, знімати все, що міг сам, щоб зблизитися з ними і проникнути під їхню шкіру. Вони виявилися приємними людьми з чудовим почуттям гумору, і це зробило фільм можливим. Вован, медсестра Наталя — неймовірні. На екрані потрібні персонажі, з якими глядачі хотітимуть спілкуватися, асоціюватися. І я одразу побачив, що вони є в цій бригаді. «Україна: Ворог у лісі» сприйнятий настільки добре саме завдяки бійцям, які в ньому знялися, і тому, як вони виражають себе. 

Медикиня Наталя та військовослужбовець Андрій

— Це правда. Камера любить їх, деякі з них наче справжні голлівудські герої. 

— Так, хоча маю сказати, що і в інших бригадах я знайшов класних персонажів. Не знаю, можливо, це національний характер, але також слід враховувати, що люди на передовій — унікальне середовище в драматичній ситуації. Але ви маєте рацію, з «Берлінґо» я був такий: «Вау!». Іноді ви зустрічаєте цікавих людей, але заглиблені в себе абощо. Тоді як Вован говорить поетично, але чесно і чудово. Ви ставите йому питання, а він просто розповідає вам про це і сміється сам до себе, і ви не нудьгуєте, хочете випити пива з цим хлопцем, провести з ним багато часу. А ще медикиня Наталя — така чесна й відкрита, що це рідкість. 

Медикиня Наталя

— Але що було найскладнішим у цьому процесі для вас особисто?

— Доступ. Приїхавши в Україну, ми спочатку не могли зафіксувати, як виглядає війна. Знаєте, репортери не могли дістатися достатньо близько до фронту з різних причин. Багато перешкод. А потім, коли ми отримали доступ, то, наприклад, у Марʼїнці в нас була група, яка почала знімати, і так сталося, що ми застали їх надто пізно. І, на жаль, дехто з героїв загинув, довелося переїхати, тож певний час я дуже хвилювався, що ми навіть не зможемо нічого зняти, тому що все настільки хаотично. Але з 210 батальйоном усе налагодилося. До речі, вони провели на ЛБЗ сім тижнів, хоча мали б ротуватися після пʼяти, тому що так багато боїв, багато втрат. Цей підрозділ діяв надзвичайно ефективно проти росіян. 

Українські військовослужбовці, кадр фільму «Україна: Ворог у лісі»

— Це не питання, а радше спостереження: зав’язка фільму трохи схожа на казку: древній темний ліс і хоробрий юнак, який бореться зі злом у цьому лісі, і сердиті птахи-дрони. Отакі несподівані казкові елементи.

— Це, безумовно, було частиною задуму. А ще я зустрів багато людей, що розповідали про війну або навіть про той-таки краєвид у досить епічний, класичний спосіб. Думаю, література в Україні важлива, і фольклор, і навіть те, як люди називають одне одного.

Я відчував, що ліс — дійсно гарне обрамлення. Ми не намагаємося пояснити всю війну. Частина авдиторії хоче осягнути її, але вона занадто велика. А чи можемо ми просто зануритися в інтимність досвіду людей на фронті? І ось кадр: ліс біля Купʼянська, і саме на ньому ми збираємося зосередитися. Коли ми починали, я розмовляв з одним українцем, і він спитав мене, чи збираюся я брати інтервʼю в Зеленського. І я відповів: «Ну, якщо тільки він піде в ліс, у чому я сумніваюся. Бо це історія Вована, його побратимів і посестер, і вони для мене зараз важливіші, ніж будь-хто у світі. Тож ви можете запропонувати мені кого завгодно, але мене цікавлять лише Вован, Наталя, ці люди». І то все, що я міг сказати. Тому що це їхній реальний досвід. 

Український військовослужбовець Максим,  кадр фільму «Україна: Ворог у лісі»

— Чи плануєте знімати ще один фільм в Україні?

— Я б із задоволенням. Я спілкуюся з хлопцями з різних бригад, ми зробили кілька сюжетів для вечірніх новин. Очевидно, що є незліченна кількість історій уздовж лінії фронту, а також в інших частинах України. Тому я дуже хочу продовжити. 

— Наостанок, чи зможемо ми побачити ваш фільм на українському ТБ?

— Так, українці, з якими ми знімали, теж запитували, чи буде це показано по телебаченню тут. Я намагався звʼязатися з «1+1», щоб сказати: «Послухайте, вам не потрібно платити за права на це. Ви можете показувати, якщо хочете». Але ніхто так і не відповів. 

Кадр фільму «Україна: Ворог у лісі»

— Це, на жаль, типово для деяких наших так званих великих каналів.

— Гаразд, то вже інша тема.

Титульне фото: кадр фільму «Україна: Ворог у лісі»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1369
Читайте також
28.09.2024 10:00
Дмитро Десятерик
для «Детектора медіа»
612
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Антон
46 дн. тому
знайшов)))
Антон
46 дн. тому
«Паризька людина-павук» - ніяк не знаходжу цей фільм і в фільмографії цього режисера теж немає
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду