Таку думку висловив голова напряму «Цифрові права» громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки» Максим Дворовий під час публічного обговорення законопроєкту №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація».

Згідно з проєктом закону №11115, провайдер платформи спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація, який не підпадає під юрисдикцію України або держави - члена Європейського Союзу, зобов’язаний забезпечити наявність в Україні повноважного представника для здійснення комунікації з Національною радою з питань телебачення та радіомовлення та іншими органами державної влади.

За словами Максима Дворового, великі компанії, такі як Meta, зможуть просто не виконувати ці норми і не відкривати своїх представництв, адже їх усі можна підвести під юрисдикцію ЄС. «Частина з них має там дочірні компанії, а частина, наприклад телеграм, вже номінувала своїх представників на території ЄС як legal representatives, тому вони фактично можуть вважатися під юрисдикцією ЄС», - пояснює Дворовий.

Окрім того, Україна не має інструментарію для регулювання платформ в тому випадку, коли компанія і не підпадає під юрисдикцію ЄС, і не реєструється в Україні. Тобто просто ігнорує українське законодавство.

«Як ми можемо змусити їх робити хоч щось? Тут ми потрапляємо в пастку регулювання щодо будь-якої платформи, тому що юрисдикції над такими суб’єктами у нас де-факто немає. Гіпотетично ми можемо заборонити проводити фінансові операції з цими юридичними особами, щоб вони не отримували прибутку. Можна також говорити про заборону користування державним органам та військовим – це прийнятно, але тоді треба подумати більш чітко над критеріями, які саме платформи вони не можуть використовувати. Якщо дійсно визначати прозорість платформи по структурі власності, то через одного акціонера, наприклад, фейсбуку, ми маємо визнавати всі сервіси Мета непрозорими і забороняти ними користуватися усім особам з цих категорій. Тому поки що ми не маємо достатнього інструментарію задля впровадження цих норм», - каже Дворовий.  

Цю думку підтримав заступник директора ЦЕДЕМ, експерт із медійного права Ігор Розкладай: «Співзасновником гугла є росіянин Сергій Брін. Тож чи готові ми зараз вимагати від Meta чи від Google, чи від будь-якої іншої платформи дати весь перелік акціонерів, де можуть бути «хороші росіяни»? І чи готові ми тоді блокувати ці платформи, якщо якісь акції були куплені «хорошим росіянином», навіть якщо він раптом став британцем чи німцем? Коли ми дамо відповіді на ці питання, тоді вже можна буде говорити, яку механіку ми хочемо використати».

Ігор Розкладай додав, що ці платформи не мають представництв в жодній з країн світу. Наприклад, у фейсбуку є невеликі локальні офіси в декількох містах Європи, але вони не є представництвами. Також варто використовувати термін «контактна особа» від платформи, адже вони не є посольствами.

«Meta, тікток, ютуб тощо – вони мають свої відмінності, але діють приблизно за одним шаблоном: встановити регуляторну рамку, яка гарантуватиме безпечне ведення бізнесу, і мінімально відповідати за будь-що. Їх абсолютно не цікавить те, що у нас відбувається. Це не цікавить великі корпорації, які просто хочуть продавати свій маркетплейс і нас разом з ним для поширення реклами, отримувати з цього профіт і розвивати свої нові сервіси. Якщо ми бачимо загрозу виключно в телеграмі, давайте щось вирішувати з телеграмом, використовуючи законодавство, наприклад, закон "Про санкції"», - вважає експерт.

Щодо регулювання окремо взятих платформ висловився голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв: «На саміті ОБСЄ у мене була дуже цікава розмова з американськими колегами про те, чи щось змінюється після прийняття закону про тікток. Вони кажуть, що нічого. Китайці відмовилися продавати соціальну мережу, все це піде в суди, які, за оцінками американських колег, буде тягнутися роки два. Державних структур у тіктоці майже і не було, а політики там залишаються, тому що це – свобода особистості. Загалом, там нічого не відбувається».

Також досвідом з Потураєвим поділились естонські колеги, які за американським зразком вийшли з тіктоку. «Вони стикнулися з тим, що залишилося порожнє місце, тобто усі "чорти" там залишились, а всі, хто міг би представляти там державну офіційну думку, пішли. Естонці дійшли висновку, що це нічого хорошого не дало. Але поки що вони думають, чи варто відмовлятися від цього рішення. Можливо, замість держави регулятивну функцію виконуватимуть громадські активісти», - розказав Потураєв.

Нагадаємо, 25 березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». У документі, зокрема, пропонується врегулювати роботу телеграму в Україні. 

Ініціатор законопроєкту народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький зауважував, що в ньому йдеться не про блокування телеграму, а про те, щоб «запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація, приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу ютубу».  

10 липня під час публічного обговорення законопроєкту Микола Княжицький повідомив, що якщо законопроєкт приймуть, в Україні можуть обмежити користування телеграмом державним органам та військовим формуванням. Варто додати, що це не остаточна версія законопроєкту і до винесення на голосування можуть бути внесені зміни. 

Представник ГУР Андрій Юсов зазначив, що телеграм активно та швидко взаємодіє зі спецслужбами Росії, проте звернення України до платформи залишаються безрезультатними.

Фото: Ігор Васильєв