За даними ІМІ, з початку російсько-української війни з 2014 року заручниками Росії побували понад 100 українських журналістів. Станом на зараз у полоні перебувають щонайменше 30 медійників. 

Про це під час заходу «Журналісти мають значення: Заклик до звільнення українських журналістів, утримуваних у полоні Російською Федерацією» у ПАРЄ заявила керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації Катерина Дячук.

За її словами, кримська журналістка Ірина Данилович втратила слух через ненадання медичної допомоги Росією. Вона є однією з 30 українських журналістів-заручників, яких Росія утримує неправомірно. 

Ірина висвітлювала події в окупованому Криму і саме за свою журналістську діяльність була затримана. Її ув'язнили на 7 років і сфабрикували справу проти неї за те, що вона нібито зберігала вибуховий пристрій. 

«За даними ІМІ, з початку російсько-української війни з 2014 року заручниками Росії побували понад 100 українських журналістів. Станом на зараз у полоні перебувають щонайменше 30. Це ті, про яких ми знаємо. Це журналісти з окупованого Криму, журналісти з окупованої частини Запорізької області,  з Київщини. Всі ці особи є цивільними заручниками. Водночас Росія намагається зробити з них комбатантів, як з Дмитром Хилюком, журналістом агентства УНІАН, який був насильно вивезений до Росії під час окупації Київщини у 2022 році», — сказала Дячук.

Вона наголосила, що Росії не вигідно, щоб ця інформація про російські злочини в Україні поширювалася світом.

«Росія робить це для того, щоб не визнавати це злочинами, скоєними проти журналістів. Ми розуміємо, що журналісти документують російські злочини й Росії не вигідно, щоб ця інформація поширювалася світом. Водночас ми не маємо механізму повернення цивільних осіб, як з військовополоненими, і ситуація виглядає досить складною. Водночас ми говоримо про них, про журналістів, але немає конкретних дій. Росія часто відмовляється визнавати, що утримує журналістів на своїй території, використовує журналістів у своїх пропагандистських сюжетах. Вони їх називають екстремістами, терористами, шпигунами та державними зрадниками. Уявіть, що на вашу територію прийшов ворог, окупував частину вашої землі й називає вас державними зрадниками. Це ж стосується журналістів, яких Росія утримує протизаконно. Вони мають довготривалі терміни — від 14 до 20 років ув'язнення», — повідомила керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації.

За даними ІМІ, Росія застосовує до журналістів катування, тортури, знущання та не надає медичної допомоги. Доступу до журналістів не мають ні їхні родини, ні адвокати. Родини живуть у страху та невідомості. 

«Ми спілкувалися з журналістами, які побували в полоні та в розмовах з нами вони розповідають, що росіяни, коли окуповували наші території, вони мали списки журналістів, активістів та патріотів і в першу чергу зачищали ці категорії населення. Це також може слугувати доказом злочинів геноциду і потребує міжнародної оцінки», — розповідає Катерина Дячук. 

Так, наприклад у березні 2022 року був затриманий в окупованій Каховці на Херсонщині журналіст Олег Батурин. Ті, хто його викрадали, знали, що він журналіст, бо його протримали 8 діб і коли відпустили, то після того в розмові з ІМІ він розповідав, що його утримували саме за його журналістську діяльність і чітку громадянську позицію. 

Викрадення — це не єдині злочини, які вчиняє Росія. 

«Станом на сьогодні ми фіксуємо, що понад 600 злочинів вчинила Росія проти медіа та журналістів з початку повномасштабної війни. Це різні види злочинів: фізична агресія, вбивство, викрадення, обстріли, поранення і навіть погрози журналістам. Журналісти масово отримували погрози електронними листами, де їм погрожували, що “ми вас будемо катувати в Сибіру”. 

Також Росія вчиняє кіберзлочини, зокрема вона втручається в супутникове мовлення телеканалів. Останній приклад —  це вона намагалась транслювати свій парад з Москви з нагоди 9 травня. Тоді масово українські канали були зламані. Також Росія знищує українське мовлення на окупованій території, натомість створює свої мережі розгалужені, поширює пропаганду, закликає вбивати українців і використовує крайні форми мови ворожнечі», — наголосила  керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації.

Захід «Журналісти мають значення: Заклик до звільнення українських журналістів, утримуваних у полоні Російською Федерацією» відбувся під час сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у Страсбурзі, Франція. На заході були, зокрема, присутні новообраний генсек Ради Європи Ален Берсе, постійний представник України при Раді Європи Борис Тарасюк, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, народна депутатка Євгенія Кравчук, голова Наглядової ради Суспільного, заступниця шефредактора «Детектора медіа» Світлана Остапа, керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації (ІМІ) Катерина Дячук, дружина Владислава Єсипенка Катерина, колега Дмитра Хилюка Наталія Богута.

Захід організувала група ALDE в ПАРЄ в кооперації з програмою Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні».

Нагадаємо, що раніше директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк повідомила, що станом на травень 2024 року в російському полоні перебувають 29 цивільних українських медійників та ще четверо журналістів, які на момент захоплення росіянами були військовими.

Фото Світлани Остапи, «Детектор медіа»