Колишньому командиру роти спецпідрозділу «Беркут» у Севастополі та одному з міліціонерів цього підрозділу оголосили про підозру. За даними слідства, саме вони здійснили перші постріли з помпових рушниць по мітингувальниках на Майдані 20 лютого 2014 року. Про це повідомляють ДБР та Офіс Генерального прокурора.

У той день загинули 48 учасників акцій протесту та ще 90 зазнали вогнепальних поранень.

20 лютого 2014 року командир роти севастопольського «Беркута» та його підлеглі перебували на вулиці Інститутській у Києві в районі пішохідного мосту. За погодженням із правоохоронцями спецроти київського «Беркута» вони застосували проти протестувальників вогнепальну зброю — помпові рушниці «Форт-500», заряджені патронами зі свинцевою картеччю.

Внаслідок пострілів загинули троє мітингувальників, а ще троє зазнали поранень різного ступеня тяжкості.

Як пишуть правоохоронці, ці постріли фактично підштовхнули бійців київського «Беркута» (так званої «чорної роти») та військовослужбовців внутрішніх військ МВС України продовжувати умисні розстріли протестувальників. У той день через їхні дії загинули 48 учасників протесту і ще 90 зазнали поранень.

Командиру севастопольського «Беркута» і його підлеглому інкриміновано перевищення влади та службових повноважень, незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинене службовою особою із застосуванням фізичного насильства, умисних вбивств трьох осіб та замахів на умисні вбивства трьох людей.

За це загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. 

Підозрювані разом з іншими працівниками підрозділу втекли до Севастополя, де згодом перейшли на бік росіян та сприяли анексії півострова.

Нагадаємо, напередодні підозру в державній зраді оголосили колишньому командиру автотранспортного взводу «Беркута» в Севастополі та ще трьом його співробітникам, які в січні-лютому 2014-го взяли участь у придушенні Майдану, а згодом блокували шляхи між Кримом та Херсонщиною, сприяючи окупації півострова.

Раніше Офіс генпрокурора скерував до суду обвинувальний акт щодо колишнього заступника командира підрозділу «Беркут» у Криму. Слідчі встановили, що внаслідок незаконних дій експравоохоронця понад 100 активістів отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.

У жовтні 2023-го ДБР передало до суду обвинувальний акт щодо шести «беркутівців», які вбили 48 учасників Революції гідності. У січні 2024-го ДБР завершило розслідування щодо ще 20 колишніх міліціонерів, яких підозрюють у вбивстві активістів Майдану. За даними слідства, вказівку застосувати зброю надав тодішній президент України Віктор Янукович, перебуваючи в резиденції «Межигір’я», через урядовий зв’язок тодішньому міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку.

У жовтні 2023 року ДБР скерувало до суду обвинувальний акт щодо 10 колишніх високопосадовців — організаторів розстрілів учасників акцій протесту на чолі з Віктором Януковичем. Ексміністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та його підлеглих судитимуть заочно. Також ДБР оголосило підозру у «справі Майдану» керівництву Служби безпеки України часів Януковича та двадцятьом співробітникам ФСБ Росії (зокрема колишньому керівнику служби безпеки президента РФ Віктору Золотову).

За даними ДБР, станом на лютий 2024 року за «справами Майдану» було повідомлено 239 підозр, до суду направили 117 обвинувальних актів щодо 211 осіб.

• Читайте також: Знищені докази та нелінійні злочини: в Офісі генпрокурора пояснили, що заважає довести справи Майдану до кінця