У травні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 16 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».

Серед російських злочинів 11 випадків: викрадення, обстріли телевеж та кібератаки.

Внаслідок російської агресії в травні на фронті загинули двоє медійників, які захищали Україну:

• Олександр Машлай — військовослужбовець, тривалий час був головним редактором громадсько-політичної газети, а згодом журналу «Правий поступ» Загинув на Авдіївському напрямку 7 травня 2024 року.
• Ірина Цибух — парамедикиня медичного батальйону «Госпітальєри». Працювала менеджеркою Департаменту регіонального мовлення Суспільного, на «Громадському радіо» працювала гостьовою редакторкою та журналісткою. Загинула 29 травня під час ротації на Харківському напрямку.

Станом на 6 червня, за даними ІМІ, в Україні загинули 81 медійник, 10 із них — під час виконання професійної діяльності.

Порушення свободи слова в Україні у травні 2024 року

У травні стало відомо про перебування майже десятий місяць у російському полоні адміністратора чату українського телеграм-каналу «Мелітополь — це Україна» Владислава Гершона.

Окупанти затримали його 20 серпня 2023 року, в той день сталися масові затримання адміністраторів телеграм-каналів «РІА Мелітополь». Усіх затриманих звинувачують за кількома статтями російського кримінального кодексу: про публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Їм загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі.

Ім'я Владислава Гершона оприлюднила служба «Викрадені мелітопольці» 3 травня 2024 року з нагоди Всесвітнього дня преси.

Крім того, ІМІ дізнався, що в полоні росіян у 2022 році побував журналіст з Луганщини Володимир Мартинов. Росіяни викрали його 10 грудня 2022 року з власного будинку. Вивезли до Луганська, де протримали «на підвалі» 18 діб. За словами журналіста, за весь цей час до нього жодного разу не прийшов слідчий/-ча, його не допитували та не висували обвинувачень.

За весь час тримання йому жодного разу не дали помитися. В туалет із сусідом по камері вони ходили у відро, яке забирали лише тоді, коли воно було повне.

28 грудня Володимира вивезли в невідомому напрямку і відпустили. Він дістався до своєї сестри, а потім поїхав у Новоайдар. З часом йому допомогли виїхати з окупованої території. Зараз він живе у столиці Косово Приштині за програмою для українських журналістів та працює як журналіст-фрилансер.

Володимир має підозри, що окупантам його здав знайомий, з яким вони мали суперечки і розходилися в поглядах.

Крім того, російські війська продовжили обстрілювати телевежі.

Так, 6 травня окупанти обстріляли телевежу в місті Білопілля Сумської області, внаслідок чого вона була пошкоджена і наразі не працює. Нагадаємо, телевежу в Білопіллі росіяни обстріляли вперше 9 березня 2022 року.

Також країна-агресор продовжує кібератаки на українські медіа.

Впродовж травня ІМІ зафіксував щонайменше сім таких випадків. До 9 травня російські хакери масово ламали українське мовлення на супутниках і запускали трансляцію російського параду з Москви. Зокрема, таких втручань зазнали канали групи Віктора Пінчука, «Дім», «Еспресо», Суспільне.

Крім того, про потужні DDoS-атаки на свої сайти заявили «Громадське радіо» та dev.ua. Обидві редакції пов'язують кібератаку з Росією.

Також ІМІ зафіксував п’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України.

Це випадки погроз, цензури, політичного тиску та кібератаки.

Про погрози журналісту-розслідувачу Михайлу Ткачу та іншим співробітникам заявила «Українська правда». Він отримав у месенджер повідомлення від адресата, що назвався Олександром Cлобоженком (героєм нещодавнього розслідування редакції «Непридатні»). Той пропонував «укласти мирову» за гроші.

Також невідомі без успіху намагалися ввійти в акаунт Монобанку журналіста, а ще Ткач почав отримувати десятки дзвінків з невідомих номерів та смс із кодами авторизації з банківських та кредитних установ.

Згодом на електронні пошти мінімум 10 співробітникам «Української правди» надійшли листи з погрозами такого змісту: «Я вже писав про це Ткачу, але, мабуть, до нього не дійшло, зроблю спробу донести думку востаннє. Іноді вміння вчасно закрити рота рятує життя. Моя пропозиція закрити питання миром у силі, я чекаю на відповідь. С.».

Випадки цензури стосувалися «темників» в «Укрінформі».

Нагадаємо, 29 травня «Українська правда» оприлюднила статтю «Всі свої. Як Офіс президента бере під контроль Укрінформ», у якій повідомила, що журналіст Олексій Мацука, якого вважають ставлеником Офісу президента, на посаді гендиректора «Укрінформу» запровадив цензуру, «темники», а також планував переформатувати структуру агенції в такий спосіб, щоб на окремі посади призначити «потрібних» людей.

Інформацію про «темники» підтвердив кореспондент «Укрінформу» в Чернігівській та Черкаській областях Юрій Стригун. Він розповів, що в грудні 2023 року отримав від редактора «темник» з бажаними та небажаними спікерами в Чернігівській області.

Проте на наступний день Юрій Стригун отримав повістку з вимогою з'явитися до ТЦК за місцем реєстрації. Він назвав дивним збігом обставин таку увагу до нього з боку військкомату після підтвердження ним отримання «темника».

Нагадаємо, у квітні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 19 випадків порушень свободи слова.

Читайте також: 

• ІМІ зафіксував 16 випадків порушень свободи слова в Україні у березні
• У 58% українських журналістів погіршився психологічний стан, — опитування ІМІ

Фото: ІМІ