У вівторок, 28 травня, парламент Грузії подолав вето президентки Саломе Зурабішвілі на закон про «іноагентів» («Про прозорість іноземного впливу»). За подолання вето президентки Грузії проголосували 84 депутати, проти — чотири. Про це пише «Эхо Кавказа».

Згідно з конституцією Грузії, тепер закон упродовж трьох днів передається президенту Грузії. Саломе Зурабішвілі  може підписати й опублікувати його протягом п'яти днів. Якщо ж вона відмовиться, це зробить у п'ятиденний термін голова парламенту Шалва Папуашвілі. Таким чином закон про «іноагентів» у Грузії може набути чинності вже на початку червня.

Закон зобовʼязує неурядові компанії та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як організація, що проводить інтереси іноземної сили. Такі організації та медіа зобов'язані самі звернутися до Національного агентства публічного реєстру із заявою про реєстрацію. Ухилення від реєстрації або неподання фінансової декларації у встановлені терміни тягне за собою штраф у розмірі 25 тисяч ларі.

Для виявлення «організацій, що проводять інтереси іноземної сили», і перевірки виконання вимог закону міністерство юстиції Грузії в будь-який час може здійснити моніторинг, а уповноважений чиновник — отримати необхідну інформацію, зокрема персональні дані.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі 19 травня наклала вето на прийнятий парламентом закон про «іноагентів», заявивши, що він за своєю суттю є російським законом, що суперечить конституції та є перешкодою для Грузії на європейському шляху. 

Нагадаємо, 14 травня парламент Грузії ухвалив законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», який спричинив масові протести, у фінальному читанні. Серед 116 зареєстрованих у залі парламенту депутатів законопроєкт підтримали 84, проти проголосували 30 осіб.

З початку квітня у Грузії тривають масові протести громадян проти ухвалення закону про «іноагентів», який владна партія «Грузинська мрія» повторно зареєструвала в парламенті. На акціях проти законопроєкту біля будівлі парламенту правоохоронці побили демонстрантів і журналістів.

17 квітня парламент Грузії затвердив проєкт закону «Про прозорість іноземного впливу» у першому читанні, а 1 травня — у другому читанні. 

Європарламент 25 квітня закликав не починати переговори з Грузією про членство в ЄС, доки діятиме закон «Про прозорість іноземного впливу».

Вперше закон про «іноагентів» влада Грузії ініціювала торік. Тоді це теж викликало масові акції протесту під парламентом, які переросли в сутички з правоохоронцями. Ухвалення законопроєкту засудили США, Євросоюз, а президентка Грузії Саломе Зурабішвілі обіцяла його ветувати. Після цього, 9 березня 2023 року, влада Грузії заявила, що відкликала законопроєкт про «іноагентів», а 10 березня парламент країни відхилив його в другому читанні.

Читайте також:

• «Опора»: Громадянське суспільство Грузії стало мішенню закону про іноземний вплив, написаного за російським зразком
• ЄСПЛ наказав Грузії виплатити компенсації журналістам, постраждалим під час розгону акції протесту
• Хакери Anonymous заявили, що атакували грузинські урядові сайти та державні «пропагандистські» ЗМІ
• Українські громадські організації закликали міжнародну спільноту захистити суверенітет Грузії від закону про «іноземних агентів»

Фото: «Радіо Свобода»