Україна покращила політичний та безпековий показники в Індексі свободи слова, попри війну
Україна покращила політичний та безпековий показники в Індексі свободи слова, попри війну
Україна, яка піднялась за рік на 18 позицій в Індексі свободи слова від «Репортерів без кордонів» (RSF), покращила свій показник у політичній площині та коефіцієнт безпеки. Про це повідомляє RSF.
Україну, оцінка якої покращилася на 3,81 бала, попри повномасштабну війну, RFS назвала «несподіванкою рейтингу».
Організація пояснює це покращення двома факторами: поліпшився політичний фактор (36) та піднявся коефіцієнт безпеки (142).
У коментарі «Детектору медіа» RFS відзначає, що хоча верховенство права не застосовувалося на всій території країни після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року, що не дозволяло українській владі гарантувати свободу преси в усіх регіонах, адже деякі з них перебувають під російською незаконною окупацією, політичне втручання у діяльність медіа на вільній частині України зменшилося.
«Динамізм українського громадянського суспільства та ЗМІ у засудженні такого типу тиску обмежує його та змушує владу реагувати», — відзначають «Репортери».
Коефіцієнт безпеки, як пише організація, також покращився завдяки меншій кількості журналістів, які загинули внаслідок атак Росії у 2023 році (2) порівняно з 2022 роком (9). RSF нагадує, що ситуація для журналістів, які працюють у вільній Україні, залишається дуже важкою через щоденні російські бомбардування. Україна була передостанньою в рейтингу безпеки у 2023 році, а зараз посідає 142 місце зі 180 у 2024 році, що свідчить про те, що ситуація все ще дуже серйозна.
За іншими факторами оцінювання — правовим, економічним та соціальним — Україна залишається стабільною, відзначає RSF.
«Український медіаландшафт різноманітний, але частково залишається під контролем олігархів, які володіють більшістю національних телеканалів. Держава також стала центральним медіа-актором після російського вторгнення в лютому 2022 року. Медіа-сектор несе на собі основний тягар впливу російського вторгнення, що порушує роботу редакцій і навіть ставить під загрозу їхнє економічне виживання. На територіях під контролем Росії українські ЗМІ замовчуються та замінюються кремлівською пропагандою», — йдеться в описі України на сайті «Репортерів».
У політичній складовій організація відзначає «отруйний клімат в Україні» внаслідок «інформаційної війни» з Росією, зокрема заборону прокремлівських ЗМІ, обмеження доступу до російських соцмереж. Після вторгнення російська армія навмисно атакувала журналістів, ЗМІ та телекомунікаційну інфраструктуру, щоб перешкодити українському населенню отримати доступ до незалежних новин та інформації, пише RSF.
У правовій площині RSF відзначає прийняття кількох пакетів законів про прозорість ЗМІ, доступ до інформації та захист журналістів після революції 2014 року, створення незалежного Суспільного мовника та новий закон про медіа, який привів Україну у відповідність до європейського законодавства.
«Війна кардинально змінила роботу журналістів та сюжети, які вони висвітлюють. Російські напади по всій країні перетворили їх усіх на військових репортерів. Однак українські ЗМІ продовжують висвітлювати соціальні теми та відігравати важливу роль у викритті корупції в еліті країни, незважаючи на тиск. Проте гендерна нерівність у засобах масової інформації залишається проблемою, особливо коли мова йде про можливість висловити думку експертам із певних тем – проблема, яка загострилася після російського вторгнення», — йдеться в описі.
«Репортери» також відзначають, що російське вторгнення послабило українську економіку та спричинило втрату для медіа багатьох передплатників і рекламодавців. Враховуючи матеріальні руйнування, порушення ланцюгів постачання та вимушене вигнання працівників внаслідок війни ця ситуація загрожує виживанню багатьох українських ЗМІ. Найбільше постраждали від цих викликів місцеві та друковані медіа, пише RSF.
Безпека журналістів після російського вторгнення опинилася під загрозою як ніколи раніше, пише організація. Журналістів навмисно обстрілюють військові, попри їхні посвідчення «Преса», а список поранених або вбитих репортерів та медіа, що постраждали від авіаударів, продовжує зростати. Серед загроз «Репортери» згадують також кібератаки, порушення конфіденційності джерел і обмеження доступу до інформації.
Нагадаємо, організація «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднила Індекс свободи слова у 2024 році, до якого увійшли 180 країн світу. Україна опинилася на 61-ій сходинці, піднявшись за рік на 18 позицій.
Перші місця у рейтингу отримали Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Фінляндія, Естонія, Португалія та Ірландія. Це єдині країни світу, які продемонстрували цього року «добрі» показники свободи слова. Останні місця у рейтингу посідають Іран, КНДР, Афганістан, Сирія та Еритрея.
В Індексі свободи слова за 2023 рік Україна опинилася на 79-ій сходинці. У 2022 році Україна була 106-ю, перед повномасштабною війною у 2021-му — 97-ю.
