Нацрада розробила критерії, за якими інформація щодо військових визначатиметься як дискримінаційна

Нацрада розробила критерії, за якими інформація щодо військових визначатиметься як дискримінаційна

24 Квітня 2024
1168
24 Квітня 2024
21:39

Нацрада розробила критерії, за якими інформація щодо військових визначатиметься як дискримінаційна

1168
До дискримінаційних висловлювань на адресу військовослужбовців, зокрема, належать ті, що стосуються образ і цькування бійців, які не розмовляють державною мовою під час війни, вживання в медіа некоректної лексики щодо ветеранів та військовослужбовців, які отримали інвалідність, недоречні запитання журналістів, що можуть погіршити ментальне і психічне здоров’я захисників.
Нацрада розробила критерії, за якими інформація щодо військових визначатиметься як дискримінаційна
Нацрада розробила критерії, за якими інформація щодо військових визначатиметься як дискримінаційна

Тема ставлення суспільства до ветеранів та військовослужбовців зазнає трансформації, яка може бути травматичною для українських захисників, тож Нацрада з питань телебачення та радіомовлення розробила пропозиції до критеріїв віднесення інформації до дискримінаційної стосовно ветеранів та учасників війни. 

Про це під час круглого столу на тему «Медіа і ветерани: як знайти порозуміння і забезпечити підтримку» розповіла голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, передає «Укрінформ».

Герасим’юк наголосила, що  середовище ветеранів і ветеранок буде розширюватися, тож «ми сьогодні думаємо про майбутнє, як ми будемо далі жити одне з одним, як ми будемо долати це вже сьогодні. Тому що всі сьогодні бачать, що відбувається, несподівано тема повертається своїми дуже гострими кутами, що дуже підсилюється дезінформаційними атаками”.  

Вона зазначила, що останнім часом посилились інформаційні атаки ворога, спрямовані на дискредитацію ветеранського середовища, Збройних сил, мобілізаційних процесів в країні тощо. Тому важливо, щоби поодинокі випадки виявлення тих чи інших порушень не перетворювались в огульну узагальнену критику на адресу всіх ветеранів чи військовослужбовців. Особливо негативні тенденції простежуються в соціальних мережах. Тому від якісної роботи медіа сьогодні залежить збереження балансу в поширенні інформації про військових та ветеранів, підкреслила Герасим’юк. 

Як вказали учасники круглого столу, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розробила пропозиції до віднесення інформації до дискримінаційної стосовно ветеранів/ветеранок та учасників/учасниць війни. До процесу розробки критеріїв були залучені 47 організацій та експертів, було підготовлено 33 пункти з пропозиціями до критеріїв і коментарі до них. 

До дискримінаційних висловлювань на адресу військовослужбовців належать ті, що стосуються образ і цькування бійців, які не розмовляють державною мовою під час війни, вживання в медіа некоректної лексики щодо ветеранів та військовослужбовців, які отримали інвалідність, недоречні запитання журналістів, що можуть погіршити ментальне і психічне здоров’я захисників. 

Ще однією проблемою є створення образу військовослужбовців як небезпечної соціальної групи. Йдеться про висловлювання, що мають на меті звинуватити бійців у порушенні звичаїв та правил ведення війни, криміналізація в медіа ветеранів чи військовослужбовців, які мають ПТСР, узагальнення окремих випадків колаборації та добровільного переходу окремих українських військових на сторону російської окупаційної армії. 

Окреме місце посідають гендерні упередження щодо військовослужбовців. Так, у медіа може простежуватися стереотипізація ролі жінки-військовослужбовиці лише до медико-санітарних посад у підрозділах ЗСУ. Іноді можна побачити сексистські твердження, що жінки є «тягарем для ЗСУ» та «слабкою» категорією тощо. 

На думку експертів, неприйнятним є на сьогодні використання прийомів надмірної драматизації та героїзації образу військовослужбовців, які отримали інвалідність унаслідок бойових дій, навішування ярликів щодо них, зображення військових як таких, що змусять чесно працювати бізнес та поборють корупцію і зловживання у владі. 

Представники Нацради вважають, не можна штучно віддавати перевагу учасникам повномасштабної війни над учасниками АТО/ООС або знецінювати ворога, не можна применшувати досягнення українських захисників, які в умовах агресії розміновують та звільняють тимчасово окуповані території. 

Експерти наголосили, що для недискримінаційного висвітлення варто не поширювати образливі твердження, стереотипи належності до спільноти ветеранів/військовослужбовців. Зокрема, треба утриматись від узагальнень, категоричності та уникати маскувальних слів. Треба дотримуватись принципу «спочатку людина». Представникам медіа рекомендується передбачати емоційний баланс: з одного боку не викликати гіпертрофоване почуття жалю до військовослужбовців, не допускати надмірної драматизації подій і обставин, а з іншого — не героїзувати їх через край. Варто висвітлювати супутні події війни максимально виважено та об’єктивно. 

Прикладами коректної лексики щодо ветеранів та учасників війни є «військова/військовий, який набув інвалідності внаслідок бойових дій», «військовий/військова з інвалідністю внаслідок війни». Якщо йдеться про загальні терміни про Сили оборони, рекомендується використовувати: «українська армія і флот», «українське військо», «Збройні сили України», «українське воїнство» тощо. 

Своєю чергою провідна спеціалістка відділу комунікацій Українського ветеранського фонду Юлія Пустова зазначила, що згідно з соціологічними опитуваннями, в суспільстві спостерігається зменшення довіри у ставленні до ветеранів та військовослужбовців. 

"Ми вважаємо, що першою сходинкою до поваги є довіра. І ми фіксуємо зниження довіри протягом цих років. Наприклад, у 2022 році 60% українців сказали, що вони цілковито довіряють ветеранам періоду АТО/ООС, і станом на березень 2024 року цифра знизились на 20%  — до 40%. Цілковита довіра до чинних військових зараз знизилась з 65% до 61%, і цілковита довіра до тих людей, які повернуться і будуть ветеранами, знижується також з 71% до 61%», — повідомила Юлія Пустова. 

Вона відзначила, що наразі складно пояснити таку тенденцію. 

«Ми вважаємо, що це може бути доволі дискусійним питанням, і його потрібно ще досліджувати — де утворюється розрив між цивільним суспільством і військовим, адже так не повинно бути, не може знижуватись настільки сильно ця довіра», — підсумувала представниця Українського ветеранського фонду.

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв наголосив, що спільне рішення представників медіа та регулятора повинно вирішити, як коректно висвітлювати тему ветеранів та військовослужбовців у подальшому. На його думку, саме медіа «мають задавати стандарти того, як і які слова говорити й використовувати. Бо простір соціальних мереж — це простір емоцій, на жаль, в переважній більшості, і ті негативні приклади, які з’являлись в медіа, прийшли всі з соціальних мереж».  

Читайте також: 

Фото: «Укрінформ»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1168
Читайте також
09.05.2024 16:36
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
805
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Федір
26 дн. тому
А ця вгодована за зелені 30 срібників громадянка (колишня шанована журналістка) не хоче провести круглий стіл щодо законного унормовання ТВ простору згідно вимог західних партнерів, прикриття нах телемарафону і покладення його функцій на вже існуюче і цілком придатне для цього Суспільне, про повернення пришелепкуватих Дім-Домів до англомовного іномовлення, яке конче потрібне, про "дезеленізацію" і повернення до парламентської роботи жополизного каналу Рада, про повернення до Т2 трьох викинутих звідти каналів, тощо? А, не на часі, Олічка... Ну, то ізвінітє за бєспокойство.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду