Гостя — шефредакторка «Детектора медіа», медіаоглядачка Наталія Лигачова.  Ведуча — Валентина Троян.

Плюси телемарафону

Валентина Троян: Виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв заявив, що телеканали розглядають можливі зміни формату марафону «Єдині новини». Єдине, що він не повідомив, які саме зміни будуть запропоновані і який буде формат телемарафону. І багато критикують його і продовжують критикувати. Самі колеги у спілкуванні, журналісти — невдоволені та говорять, що цей телемарафон вже зайшов занадто далеко. Чи ви можете визначити щось позитивне від того, що взагалі цей телемарафон з’явився?

Наталія Лигачова: На початку це було дуже позитивне явище, бо потрібен був єдиний голос держави, об’єднання телеканалів. Просто погано, що вони не всіх туди запросили, і опозиційні канали вони не взяли, не давали їм брати участь у виробництві. Це, безумовно, неприйнятно для таких великих телеканалів. Але це було важливо.

Хоча навіть багато хто тоді ще, під час окупації тієї ж Бучі, потім розповідав, що телемарафон не виконував своєї функції. Бо іноді, коли треба було дізнатися дуже таку конкретну якусь інформацію, то люди слухали радше «Українське радіо», а не телемарафон. Бо там часто якісь повтори йшли, дуже велика кількість гостьових студій, де просто думки, а не інформація.

• Є питання взагалі корисності телемарафону саме для таких складних ситуацій, як, наприклад, окупація.

Але принаймні перший рік війни це було позитивним явищем.

Хоча ще в березні 2022-го року я казала про небезпеку того, що в телемарафоні дуже глянцева картинка того, що відбувається. З точки зору, що «ми всі молодці, у нас ура, ура, ура», а всі росіяни — це «чмоні». Заколисували суспільство. Ми побачили, якою була реакція суспільства на інтерв’ю The Economist Залужного. Інтерв’ю цілком реалістичне, де він нарешті якусь правду привідкрив. І у суспільстві багато хто був шокований, бо був заколисаний. Не тільки телемарафонами, а взагалі, в принципі державною цензурою.

Якою мала б бути цензура

Наталія Лигачова: На жаль, вона в нас не має системи військової цензури. І це погано. Бо треба, як в Ізраїлі, зробити військову цензуру. Оце можна, оце не можна. Чітко, хай будуть військові цензори, хай вони переглядають всі сюжети. Ну, як це відбувається, власне, при роботі на фронті. Наші кореспонденти ж нічого не випускають в ефір або у друк, не показуючи пресофіцеру, не затверджуючи своїх матеріалів. І це нормально, коли це роблять військові. Але в нас же відбувається керування не тільки зніманням або повідомленнями про військові події.

А взагалі є лист на певних експертів, на представників політичних сил. Ми знаємо, що в телемарафоні тільки Суспільне показує представників опозиції. Хоча вона проукраїнська опозиція. Там не має бути «ОПЗЖ». Але «Європейська солідарність» і «Батьківщина» — це, в принципі, проукраїнські партії. Як би там ми до них не ставилися. Але чому їх немає в телемарафоні?

• Усе це ми помічаємо, але це все помічає і Захід.

Насправді критикувати телемарафон так вже гучно почали не українські медіа. Ми ж самоцензурувалися. А критикувати більше почали західні партнери і питати нас про це. І зараз на Заході багато цьому приділяють уваги. От вчора вийшла стаття в New York Times, де вони теж пишуть, що це ніби російська пропаганда. І це досить небезпечно, бо ми не маємо уподібнюватися російській пропаганді. Ми маємо все ж таки стояти на рейках демократії навіть під час війни.

Перебудовуватися треба. Я думаю, що перебудовуватися треба в напрямку:

• щоб була військова цензура, а не політична цензура, як зараз;
• щоб не було стільки піару саме президента, влади;
• я була б не проти того, щоб там були розважальні якісь програми. Але не байрактарщина, яка зараз є.

Для телемарафону вироблення контенту має бути не зациклене на тих самих «кварталівцях». Мають бути якісь незалежні продакшени, має бути якась художня рада, яка буде складатися з різних експертів: і за віком, і за уподобаннями якимись. Щоб вони були просунуті, щоб вони допомагали робити контент, не допускаючи ось такого, як зараз на нас несеться.

Нагадаємо, довіра до телемарафону «Єдині новини» продовжує знижуватися — з травня 2022 року вона впала на 26 пунктів. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 4–10 грудня 2023 року.

Торік 10 грудня голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зазначив, що через невисоку якість єдиного телемарафону люди шукають альтернативні джерела інформації, тому часто потрапляють на анонімні телеграм-канали, які легко маніпулюють даними.

Формат «Єдині новини» був ефективний на початку війни. За словами докторки політичних наук, професорки Лідії Смоли, він каналізував інформаційне мовлення провідних каналів. Він створював картину героїзму в символічному просторі, додала вона. Торік у квітні в етері ГР професорка зазначила, що на той час марафон став пропагандистським ресурсом. Підбір гостей, драматургія подання новин, ключові наративи вказують на бажання влади утримати інформаційну монополію.

Скриншот з ефіру «Єдині новини»