У вересні 2023 року проєкт технічної допомоги USAID «Трансформація комунікацій» (TCA) у співпраці з Київським міжнародним інститутом соціології завершили масштабне якісне дослідження про ставлення українців до англійської мови, стратегії її популяризації та перешкоди, з якими стикаються українці під час навчання. Дослідження виконано на замовлення Міністерства цифрової трансформації України. 

Дослідження охопило 12 різних цільових аудиторій. Учасниками глибинних інтерв’ю та фокус-груп стали 112 респондентів. Ця коротка аналітична довідка сфокусована лише на одному окремому аспекті дослідження — спонтанному сприйнятті англійської мови. 

Учасникам запропонували поділитися своїми спонтанними асоціаціями з англійською мовою. Враховуючи відсутність резонансних медіаподій щодо англійської мови протягом досліджуваного періоду, можна припустити, що висловлені асоціації відображають внутрішнє сприйняття українців, на яке, ймовірно, не вплинули поточні медіанаративи.

Рис 1. Якщо деякі асоціації респонденти згадували частіше разом, то між ними встановлювався стійкіший зв'язок. На мережевій діаграмі це позначено потовщенням зв’язків між вузлами. 

Існують численні асоціації з англійською мовою, жодна з них не пов’язана з колективним суспільним рівнем. Опанування англійської мови розглядається як особистий виклик і ніяк не пов’язане з модернізацією та зростанням потенціалу країни. Ця думка  поширена серед загального населення, за винятком групи державних службовців, які час від часу вважають англійську мовою-інструментом для професійного спілкування із закордонними колегами. Проте навіть для державних службовців сприйняття англійської є дещо прагматичним — мова є інструментом ефективного виконання щоденних обов’язків. 

Асоціації рідко стосуються складності чи легкості самого процесу вивчення англійської, негативні конотації повністю відсутні — англійська мова однозначно  сприймається як позитивне явище. 

Ключові асоціації з англійською охоплюють п’ять взаємопов’язаних аспектів: 

• надає доступ до глобального світу; 
• служить засобом особистого розвитку; 
• полегшує спілкування; 
• необхідна для подорожей і туризму; 
• є способом отримати вищу заробітну плату та піднятися по карʼєрних сходинках. 

Можна припустити, що домінантний наратив українців щодо англійської мови такий: англійська є ключем до глобальної спільноти, уможливлює спілкування з іноземними колегами та сприяє особистим економічним можливостям. Принагідно варто нагадати, що історично російська мова раніше відігравала для українців роль «вікна в глобальний світ», зараз цю роль починає перебирати на себе англійська мова. 

Особистий розвиток українці пов'язують насамперед з умінням спілкуватися з іноземцями та меншою мірою з потенційними кар'єрними перевагами. 

Подібним чином міркуючи про доступ до глобального світу, респонденти здебільшого бачать його як міжособистісні зв’язки та подорожі чи туризм і значно рідше як споживання англомовного контенту. Ймовірно, це пов’язано з тим, що багато українців, включно з опитаними, низько оцінюють власні навички англійської мови, насамперед читання та письмо. Це в підсумку призводить до підвищеного попиту на освітні програми та репетиторів, орієнтованих на розмовну англійську, зі значно меншим акцентом на навичках читання і письма. 

Ці спостереження зароджують скепсис до  поширеної в експертних дискусіях гіпотези, що англійська мова є інструментом протидії російській пропаганді та дезінформації  —  англійська найперше є засобом міжособистісного спілкування і не мислиться як спосіб доступу до англомовного контенту. 

Згадуючи про англомовний контент, респонденти зазвичай повʼязують його з розвагами, такими як англомовна музика та фільми, і значно менше говорять про знання та інформацію.  

Таке сприйняття на пару з акцентом на подорожі та спілкування з іноземцями може стати проблематичним. Якщо українці не змінять свого погляду на англійську мову як на засіб здобуття знань та каталізатор розвитку своїх спільнот і країни, пряме просування англійської мови може ненавмисно сприяти еміграції, загострюючи демографічні проблеми, з якими вже стикається країна. 

Стратегічні комунікаційні ініціативи мали б розширити це сприйняття до «володіння англійською мовою забезпечує доступ до світової спільноти та знань, які можна використати для просування України та зміцнення її позицій у світі». 

У світлі цих спостережень можна запропонувати кілька рекомендацій для стратегічного просування вивчення англійської мови в Україні. 

Щоб ефективно розпочати кампанію з популяризації англійської мови, слід використовувати символи, історії, рольові моделі для наслідування та речників, які відсилають до  асоціацій взаємодії з іноземцями та доступу до глобального світу.  Додатково таку кампанію варто поєднати з ініціативами, спрямованими на комунікацію інтеграції до ЄС  та модернізації України. Ці комунікаційні ініціативи будуть синергічними та взаємодоповнюваними. 

Стратегія розвитку англійської мови повинна мати форму довгострокової стратегічної комунікаційної кампанії. Вона має не тільки зміцнювати позитивне сприйняття англійської мови, але й розвивати та розширювати це сприйняття, щоб уникнути небажаного заохочення еміграції. 

Розширене сприйняття має підкреслювати, що англійська мова є не лише інструментом для взаємодії з іноземцями, а також є доступом до знань, які можуть прискорити зміни в громадах, містах і країні загалом — модифікований наратив має до певної міри інструменталізувати англійську.  

Раніше реалізоване TCA дослідження соціального капіталу вказує на те, що українці, як правило, замикаються у вузьких соціальних колах. Ці кола дають обмежений погляд на суспільство та різні практики в ньому, а тому, ймовірно, також пропонують дуже обмежене уявлення про цінність іноземної мови як засобу набуття знань. 

Отже, продукування соціально вагомого контенту та комунікаційних кампаній має вирішальне значення, адже таким чином зʼявлятимуться зразки для наслідування, які можуть продемонструвати практичні переваги англійської мови в різних сферах на простих, зрозумілих прикладах. Ці приклади мають підкреслювати усталене уявлення, що англійська сприяє засвоєнню глобальних знань і практик, дає змогу брати участь в обміні знаннями з іншими спільнотами та може привести до кар’єрного зростання і підвищення доходів. 

Спираючись на концепції Ірвінга Гофмана про зміну фреймів сприйняття можна сказати, що новий наратив має складатися з двох частин. Перша частина має підкреслювати вже сформоване сприйняття, тоді як у другу слід включити частинку наративу, який має зʼявитися як наслідок комунікаційних кампаній. 

TCA пропонує для розгляду дещо модифікований наратив і запрошує до  розмови про його доречність, сильні сторони і потенційні обмеження: 

опанування англійської мови відкриває доступ до глобального світу та знань, які можна використати для розвитку України і зміцнення її позицій на світовій арені. 

Таким чином  переосмислений наратив сприятиме економічному відновленню країни і потенційно зменшить еміграційні ризики. 

____________________________

Контекст: Аналітики TCA згрупували асоціації респондентів з англійською мовою за тематичними категоріями, серед яких були особистісний розвиток, орієнтація на глобальний світ, спілкування, розвиток кар’єри, туризм і подорожі, майбутнє, нагальність потреби вивчати англійську мову, англомовний контент тощо. 

Для детальнішого розуміння аналітики TCA застосували спрощений варіант мережевого дискурс-аналізу. Цей аналітичний підхід допомагає встановити зв’язки між різними асоціаціями з англійською мовою і перевірити їхню стійкість. Припускається, що респонденти сприймають світ через наративи, які об’єднують окремі факти і події в цілісні та правдоподібні історії.  

За допомогою аналізу мережевого дискурсу можна сформулювати обґрунтовані гіпотези про наративи, які, ймовірно, мають респонденти. 

Аналітики TCA припускають, що асоціації згадані разом одним респондентом свідчать про зв’язок між цими асоціаціями. Що частіше схожі комбінації асоціацій виникають у різних респондентів, то більш вірогідно, що звʼязок між цими асоціаціями невипадковий. Вивчаючи взаємозв’язки між асоціаціями, можна виокремити стійкі патерни сприйняття англійської мови.  Ми припускаємо, що ці патерни є проявом наративів, які визначають сприйняття англійської мови українцями. Тим не менш, спонтанні асоціації є лише частиною загального наративу щодо англійської мови.  

Описані в цьому документі асоціації  є радше точкою входу у тему сприйняття англійської мови. Наприклад, коли особа гортає стрічку  новин або її погляд потрапляє на рекламні лайтбокси в місті, її увага загострюється сильніше, якщо вміст резонує з її вже сформованим сприйняттям та чинними асоціаціями.  

Однак коли хтось вирішує систематично вивчати англійську мову, він спирається на  різні аспекти наративу про мову —  ставлення до системи освіти, зусилля для оволодіння мовою, бар’єри на шляху тощо. 

Довідково:       

Transformation Communications Activity (TCA) фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). В основі роботи  TCA є партнерство з урядом України, приватним сектором та громадянським суспільством з метою зміцнення стійкості української демократії за допомогою інноваційних комунікаційних ініціатив, які залучають громадян України до дискусій щодо демократичної трансформації країни та європейської інтеграції. 

Інформація, розміщена на цій вебсторінці, є частиною USAID Проєкту «Трансформація комунікації» в Україні. Ця вебсторінка не є офіційною інформаційною сторінкою уряду США.