Упродовж 2023 року до Уповноваженого з прав людини надійшло 17 звернень щодо питань свободи і захисту від дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності. Це становить близько 5% від загальної кількості звернень щодо захисту від дискримінації за всіма ознаками. 

Такі дані навів представник Офісу омбудсмана Михайло Спасов під час публічного обговорення проблеми запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

За його словами, 11 випадків порушень рівності прав і свобод представників ЛГБТІК-спільноти було виявлено під час моніторингу ЗМІ та інших джерел розповсюдження інформації. Ці 11 випадків становлять 20% від загальної кількості виявлених Офісом омбудсмана проявів дискримінації за різними ознаками в інформаційному просторі. 

«За результатами виявлення цих випадків ми надіслали відповідні листи до органів державної влади та місцевого самоврядування, а також до правоохоронних органів і до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. І мені приємно відмітити той факт, що всі наші звернення знаходять відгук у представників Нацради. Ми діємо в одному напрямку щодо відновлення тих прав і свобод, за які всі з вами боремось», — зауважив Михайло Спасов.

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк звернула увагу на ту обставину, що тема толерантності та недискримінації в Україні сьогодні особливо загострена і надзвичайно важлива. І значною мірою це стосується ставлення українського суспільства до ЛГБТІК.

«Роботу, направлену на боротьбу з дискримінацією за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, ми ведемо постійно. Втім, не можемо стверджувати, що досягли у цьому великих висот. Наш моніторинг свідчить про те, що ситуація з проявам мови ворожнечі й дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності на телебаченні та радіо трохи вирівнялась. Відбувся перехід від відвертої мови ворожнечі до нейтрального тону. І все ж таки, час від часу даються взнаки упередженість і недостатність знань», — розповіла Герасим’юк.

Серед основних тез гомофобного й трансфобного характеру, що поширені у вітчизняному інформаційному просторі, вона виділила такі:

• нібито ідеологія ЛГБТ спеціально насаджується і підтримується українською владою;
• нібито ЛГБТ є агентом іноземного впливу і виконує деструктивні завдання;
• нібито ЛГБТ — це пропаганда сексуальних злочинів в агресивній формі.

«Ми неодноразово звертали увагу медіа на дискримінаційні погляди, гомофобні висловлювання, повторення пропагандистських меседжів на адресу ЛГБТ-спільнот і ухвалювали відповідні рішення. Але сьогодні в нас з’явився ще один інструмент для цього. В Законі “Про медіа” є положення про створення органів співрегулювання, куди можуть увійти як окремі медіа, так і їхні об’єднання. І ці органи співрегулювання, окрім іншого, мають виробити критерії, за якими ми і будемо боротися з проявами дискримінації і нетолерантності, мовою ворожнечі, приниженням, закликами до ворожнечі, у тому числі, за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності», — сказала очільниця Нацради.

Однак на це все знадобиться час, тож поки що, за словами Герасим’юк, медіарегулятор продовжить працювати за тими критеріями, які вже виробив спільно з громадськістю, зокрема, з представниками ЛГБТ-спільноти. «Це доволі великий масив критеріїв, які ми будемо брати до уваги, стежачи за тим, які події відбуваються в нашому інформаційному просторі і яка війна точиться у ньому. Йдеться про віднесення інформації до такої, що розпалює ненависть, ворожнечу або ж підбурює до дискримінації чи утисків представників/представниць ЛГБТІК-спільноти», — пояснила Ольга Герасим’юк.         

Вона нагадала, що у статті 36 закону «Про медіа» є перелік обмежень змісту інформації. Серед них і заборона поширювати висловлювання з розпалювання ненависті, ворожнечі, дискримінації та утисків осіб або груп «за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками». Поширення таких висловлювань вважаються значними та грубими порушеннями, вимагають реакції Нацради, і така реакція обов’язково буде, пообіцяла керівниця медіарегулятора.

Публічне обговорення проблеми запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності відбулось за ініціативи Національної ради з питань телебачення та радіомовлення у пресцентрі Укрінформу. У ньому взяли участь представники суб’єктів у сфері медіа, громадських об’єднань та організацій, державних органів, що опікуються правами людини. Це другий організований медіарегулятором захід у рамках проєкту «Компетентні медіа — демократичне і толерантне суспільство».

Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що, за словами голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим'юк, в Україні буде напрацьовано словник «небажаної» лексики та критерії до інформації, яка є неприпустимою для поширення в медіа. Йдеться про так звані чутливі спільноти: етнічні, національні, ЛГБТІК, спільноти людей з інвалідністю, ветеранські та інші.

Читайте також:

• Табу на мову ворожнечі в медіа: Нацрада готується до створення органів співрегулювання

• Гомофобія в соціальних мережах: між російською пропагандою та суперечками українців про цінності

• Як російський агітпроп намагається використати тематику ЛГБТКІА в умовах війни проти України

Фото: Укрінформ