Цьогорічною Премією імені Василя Стуса було відзначено відомого режисера-документаліста Сергія Буковського. Члени журі Премії оголосили ім’я лауреата під час урочистої церемонії, яка відбулася 14 вересня в Києві у просторі PEN Ukraine. Про це «Детектору медіа» повідомили в Українському ПЕН.

Перед нагородженням присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять митців, загиблих унаслідок російської агресії.

Декан Києво-Могилянської бізнес-школи, співзасновник премії імені Василя Стуса Олександр Саврук, вручаючи відзнаку Сергієві Буковському, сказав: «Культура разом з освітою мають відтворити нам наступні покоління, зберегти, закласти фундамент. І там мають обов’язково бути люди, які спроможні це робити, пропустивши, переосмисливши актуальні якісь контексти в ті смислові посили, які будуть формувати наступні покоління. Це характерне для людей, які отримують цю відзнаку. Це люди-інституції, люди-камертони, по-нашому ми б сказали — лідери».

Сергій Буковський повідомив, що присудження премії стало для нього несподіванкою.

«Скажу більше — у мене відчуття незручності, бо на мою долю, в моєму житті не випало й тисячної частини тих страждань і мук, які випали на долю поета, на долю Стуса. Мені повезло, бо я прийшов у професійне кіно вже, можна так сказати, в щасливі часи — часи перебудови, коли вже можна було у весь голос говорити і про великий голод, і про сталінські табори, і про розстріляне відродження, і про бойчукістів. Тоді, до речі, вперше я і почув ім’я Стуса. І, власне, студії вже почали робити фільми про шістдесятників», — поділився у своїй промові лауреат.

Він зазначив, що «шістдесятники, до когорти яких входив і Василь Стус, зробили все, аби незалежність, яку виборола Україна, стала реальністю».

«Я дійсно почуваюся винним і вважаю наше суспільство винним у тому, що ми фактично, не побоюся цього слова, зрадили цих людей. Зміни, за які вони боролися, так і не сталися. Хоча вже 32 роки ми живемо у незалежній Україні, на превеликий жаль, не сталося найголовнішого, на мою думку, — це покаяння, бо жертви і кати ходять одними вулицями. Нині ремонтуються дороги під час війни, певно, це прекрасно, але я точно знаю, що ці дороги до храму не приведуть», — заявив Сергій Буковський.

Кінорежисер вірить, що через десятиліття «з’являться глибокі кінофільми, які зможуть відрефлексувати, що сталося з нами, чому Україна опинилася на межі вирви, чому ворожі танки опинилися на околицях Києва».

Лауреат премії імені Василя Стуса отримав грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном і скульптором Станіславом Кадочниковим.

Сергій Буковський — український кінорежисер-документаліст, актор, представник критичної школи української документалістики. Народний артист України (2008), володар ордена «За заслуги» III ступеня (2021). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2004) за 9-серійний телефільм «Війна. Український рахунок» (2003). У 2017 році отримав Першу національну кінопремію «Золота дзиґа» за стрічку «Головна роль» у номінації «Найкращий документальний фільм». У 2023 році відбулась прем’єра фільму «Іван і Марта» про подружжя Івана та Марти Дзюб, над яким режисер працював з 2018 року. Загалом творчий доробок лауреата налічує понад 40 кінофільмів, серед яких, зокрема, фільм «Живі» (2008) про українців, що пережили Голодомор 1932–1933 років. У 2014 році Сергій Буковський створив Майстерню.doc  – майстерню документального кіно для молодих кінематографістів.

Премія імені Василя Стуса — одна з найдавніших українських премій у сфері культури. 1989-го року її заснувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. З 2016 року PEN Ukraine, Києво-Могилянська бізнес-школа та видавництво «Дух і Літера» продовжили цю ініціативу.

Премію імені Василя Стуса щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам, громадським діячам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції.

З часу заснування Премії її отримали понад 70 українських митців, зокрема Опанас Заливаха, Михайлина Коцюбинська, Василь Овсієнко, Іван Світличний, Мирослав Маринович, Євген Захаров, Володимир В’ятрович, Марія Бурмака, Сашко Положинський, Святослав Вакарчук, Тарас Компаніченко, Олександра Коваль, Сергій Жадан, Борис Ґудзяк, Влад Троїцький, Ахтем Сеітаблаєв, Тарас Возняк. Торік лауреатом став журналіст, письменник та публіцист Віталій Портников.

Фото: Сергій Буковський / Український ПЕН