Майже чверть українців за кордоном стикалась із фейками про Україну. Кожен шостий — в українських ресурсах

Майже чверть українців за кордоном стикалась із фейками про Україну. Кожен шостий — в українських ресурсах

23 Червня 2023
1015
23 Червня 2023
14:03

Майже чверть українців за кордоном стикалась із фейками про Україну. Кожен шостий — в українських ресурсах

1015
Найбільше фейків траплялося їм у месенджерах і соцмережах. Водночас половина з них не перевіряють інформації, адже «і так знають, що це фейк».
Майже чверть українців за кордоном стикалась із фейками про Україну. Кожен шостий — в українських ресурсах
Майже чверть українців за кордоном стикалась із фейками про Україну. Кожен шостий — в українських ресурсах

Майже чверть опитаних українців, які перебувають за кордоном, вказали, що стикались із неправдивою інформацією про Україну. Найбільше фейків про Україну вони бачили в російських джерелах, утім кожен десятий — в міжнародних медіаресурсах і кожен шостий — в українських. Більшість фейків, за їхньою оцінкою, стосуються української армії та влади і спрямовані переважно на українців та росіян, а не іноземців.

Про це свідчать результати дослідження Громадянської мережі «Опора» під назвою «Медіаспоживання та громадсько-політична активність українців за кордоном», проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у квітні–травні 2023 року.

Майже чверть респондентів — українців за кордоном — вказали, що бачили неправдиву інформацію про Україну. Найменше таких випадків зафіксовано в США та Великій Британії (до 20%), більше — в країнах Європи (в межах 20–26%), найбільше — в Ізраїлі (32%).

40% із тих, хто бачив фейки про Україну, натрапляли на цю неправдиву інформацію в російських джерелах або ж на ресурсах так званих «Л/ДНР». Соціологи відзначають, що це єдиний випадок, коли респонденти вказали, що споживали контент російських медіа.

Кожен десятий опитаний бачив неправдиву інформацію про Україну в міжнародних медіаресурсах, кожен шостий (близько 16%) — в українських. Як йдеться у дослідженні, у країнах, де влада підтримує Росію на державному рівні, фейки фіксують і на державних каналах — зокрема, наводили такі приклади опитані з Угорщини й Ізраїлю.

У міжнародному сегменті найчастіше респонденти бачили фейки про Україну в соціальних мережах (62%), значно менше на новинних сайтах та в месенджерах (33% і 22% відповідно).

Серед українських джерел найбільше фейків траплялося в каналах та групах у месенджерах (50%) і соціальних мережах (47%). На новинних інтернет-сайтах фейки бачили лише 15% опитаних, на ютубі й телебаченні — 11%.

Із російських джерел лідерами за кількістю фейків є соціальні мережі (53%), а про фейки в російських каналах та групах у месенджерах та на новинних сайтах зазначили 27% і 25% респондентів відповідно.

 

Часто респонденти відзначали, що натрапляли на інформацію про викриття фейків іншими. Водночас вони наголошували на тому, як складно відрізнити правду та дезінформацію — тут, за словами одного з респондентів, «кожен сам додумує».

Більшість опитаних самостійно не перевіряє сумнівні повідомлення, а «просто знає, що це брехня чи маніпуляція», особливо коли йдеться про старших респондентів. Лише третина опитаних перевіряє інформацію в інших джерелах — частіше це молодь.

Опитані здебільшого вважають, що неправдива інформація спрямована на українців (48%), чверть вважає, що на росіян, і лише 16% — що на іноземців. За оцінками респондентів, фейки найбільше впливають на росіян (75%) та іноземців (68% — для місцевих в країні перебування та 56% — для інших іноземців). Натомість, на думку опитаних, 65% українців на дезінформацію не піддаються.

Щодо тематичного наповнення дезінформації, за оцінками опитаних, більшість фейків про Україну стосуються української армії (53%) та влади (38%). Значно менше неправди опитані бачили про мовне та релігійне питання в Україні і українських мігрантів (11–13 %).

Неправдива інформація про українських мігрантів, на їхню думку, спрямована здебільшого на іноземців, тоді як на українців та росіян спрямовують фейки про ЗСУ й українську владу.

 

Опитування провела соціологічна група «Рейтинг» протягом 8 квітня — 19 травня 2023 року у Великій Британії, Ізраїлі, Іспанії, Німеччині, США, Угорщині та Чехії. Щодо медіаспоживання дослідники опитали онлайн на платформі Rating Online 2000 респондентів, а також провели 43 глибинних інтерв’ю середньою тривалістю 37 хвилин. Помилка дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.

Нагадаємо, за даними цього ж дослідження, для українців, які перебувають за кордоном, основними джерелами новин є месенджери та соціальні мережі — 50% та 47% опитаних відповідно. Новинними інтернет-сайтами як основним джерелом інформації про Україну користується чверть переселенців, телебаченням — лише 8%.

При цьому українці за кордоном виявляють постійний високий інтерес до новин з України. Постійно цікавляться подіями на загальнонаціональному рівні 82% опитаних. В основному респонденти регулярно моніторять обстріли та ситуацію на фронті.

Фото: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1015
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду