З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну щонайменше 11 незалежним російським журналістам було відмовлено у в’їзді до Грузії без пояснення причин відмови. Організація «Репортери без кордонів» (RSF) підозрює, що на це вплинув тиск з боку Росії, та закликає Грузію обґрунтувати своє рішення й припинити таку практику.

Зокрема, серед тих, кого не впустили до Грузії, була журналістка російського телеканалу «Дождь» Олександра Шведченко. Як з'ясувалося, їй було відмовлено у в'їзді до країни, в якій вона раніше прожила близько року, коли дівчина приземлилася в міжнародному аеропорту Тбілісі 14 березня після відпустки в Латвії.

«У документі, який вони мені надали, було написано, що причиною відмови є "інша причина, передбачена законодавством Грузії", без уточнення», — сказала Шведченко RSF.

Організації також відомо про щонайменше 10 інших російських журналістів, яким було відмовлено у в’їзді без пояснень після того, як Росія вторглася в Україну. 

Так, Філіп Дзядко жив з сім'єю в Грузії протягом року. Однак 19 лютого, коли він приземлився в Тбілісі, його затримали в аеропорту після прибуття, потім конфіскували телефон і, зрештою, відмовили у в’їзді.

У схожій ситуації також опинився редактор подкастів незалежного медіа «Холод» Олексій Пономарьов. 10 грудня, коли він повертався з конференції в Осло, йому також відмовили у в'їзді.

«Було помітно, що навіть прикордонники приголомшені», — повідомив він виданню «Ехо Кавказу», говорячи про ймовірне існування списку небажаних осіб. 

«Для багатьох російських журналістів, які тікають від тоталітарного занепаду своєї країни, Грузія вже давно є країною притулку. Ці невиправдані рішення про відмову у в’їзді — з жахливими наслідками для відповідних журналістів, які знову змушені будувати своє життя заново — відображають більш жорстку позицію уряду Грузії щодо незалежних ЗМІ. Ми закликаємо уряд та його прем’єр-міністра Іраклія Гарібашвілі пояснити ці рішення, протистояти будь-якому тиску з боку російської влади та відновити політику прийому всіх російських журналістів, які змушені залишити свою країну», — сказала Жанна Кавельє, керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії RSF. 

У звіті «Перешкоди для перетину кордону» Асоціації молодих юристів Грузії (GYLA), який незабаром буде опубліковано, зазначено, що такі дії грузинських прикордонників суперечать рекомендаціям Управління ООН у справах біженців. Згідно з грузинським законодавством, ті, кому відмовлено у в’їзді з «іншої причини, передбаченої грузинським законодавством», мають право оскаржити це рішення. Однак їм рідко повідомляють про таку опцію, йдеться у звіті GYLA. Кожен, хто опинився в цій ситуації, має 10 робочих днів, щоб подати апеляцію. Водночас Асоціація молодих юристів Грузії зауважила, що цього часу занадто мало. 

Нагадаємо, 10 березня парламент Грузії відхилив у другому читанні законопроєкт «про прозорість іноземного впливу», через який у країні почалися масові протести. На думку опозиції, цей законопроєкт «суперечив прозахідному курсу» Грузії.

7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». Він передбачав створення реєстру неурядових організацій та засобів масової інформації, які на понад 20% фінансуються з-закордону.  Аналогічне законодавство про «іноземних агентів» діє в Росії. 

Міністерство закордонних справ України висловило солідарність із грузинським народом у його прагненні продовжити розбудову європейського майбутнього Грузії і заявило, що грузинський законопроєкт про «іноземних агентів» підважує функціонування громадянського суспільства.

Ввечері 7 березня під парламентом Грузії розпочались масові акції протесту проти  ухвалення закону про «іноагентів», які переросли у сутички з правоохоронцями. 

Колаж: RSF