Як імплементувати закон «Про медіа» в умовах недофінансування Нацради
Як імплементувати закон «Про медіа» в умовах недофінансування Нацради
15 березня в Києві відбулася зустріч правозахисного клубу на тему «Закон про медіа: чого чекати українським ЗМІ?», який організувала громадська організація «Центр громадянських свобод». У заході взяли участь юристи, правозахисники, журналісти, а також представники парламенту та Нацради з питань телебачення і радіомовлення.
Нагадаємо, Верховна Рада 13 грудня 2022 року ухвалила закон «Про медіа». Ухвалення закону «Про медіа» є однією з вимог для вступу України до ЄС. 29 грудня закон підписав Президент України. З кінця березня закон набере чинності. Він упроваджує багато змін для медіа, які вже мають низку питань до розробників. Саме навколо імплементації закону й розгорнулася дискусія на зустрічі правозахисного клубу, яку модерувала виконавча директорка «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова.
Паралельно зі впровадженням закону «Про медіа» триває підготовка ще двох дотичних законів, які стосуються медіа: про рекламу і про зміни до виборчого законодавства. Обидва законопроєкти вже напрацьовані.
Учасники наголошували, що ефективність впровадження закону залежить не тільки від якісних підзаконних актів, а й від незалежності Нацради, повноваження якої значно посилюються. Водночас цього року регулятору не дають достатньо фінансового ресурсу, тому впровадження певних новацій — під питанням.
«Одна з важливих складових закону про медіа — посилення регулятора. На жаль, український регулятор до цього моменту є найслабкішим у Європі. Коли ми читаємо про санкції, які застосовує британський Ofcom, чи французький або німецький регулятори, розуміємо, що в нашого регулятора таких повноважень просто немає. Ми, звичайно, пам’ятаємо погані історії, що трапилися десять і більше років тому, про переслідування Нацрадою опозиційних каналів, непрозоре проведення конкурсу на цифрові ліцензії. Тому побоювання щодо посилення регулятора небезпідставні. З іншого боку, ми ніколи не матимемо нормального медіаринку, якщо не дамо регулятору нормального функціонала та не контролюватимемо його, щоб він не зловживав повноваженнями. Зараз ми ще маємо проблему з урізанням бюджету Нацради, яка зі набуттям чинності закону зобов’язана розширити свій функціонал. Це нездорова історія», — зазначив Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права, член робочої групи, яка працювала над законом «Про медіа».
- Читайте також: Десять найважливіших новел закону «Про медіа»
Народний депутат України Микола Княжицький зауважив, що ухвалення закону «Про медіа» є позитивним кроком, хоча він і містить певні недоліки, на які також вказали європейські експерти. «Будь-який закон працює в країні, в якій забезпечено розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову. У експертів були питання про незалежність регулятора. У нас за всіх влад Нацрада не була незалежною. Спроби залишити Нацраду залежною залишаються, і жодних запобіжників цьому немає», — сказав він, звернувши також увагу на посилення державного телебачення в Україні. На його думку, це є неприпустимим відповідно до стандартів Ради Європи.
Читайте також:
- Бюджет 2023 року: Менше на медійно-культурну сферу, але більше на марафон і систему захисту інформації
- 400 мільйонів на телеконтент: Dozorro підрахували, скільки державних коштів витратили на марафони та програми для «Дому»
Медіаюрист і член робочої групи Максим Дворовий уточнив, що наразі неможливо кардинально змінити механізм створення Нацради (четвірка від президента, четвірка від парламенту), бо так записано в Конституції. А Конституцію під час воєнного стану змінювати не можна. Тому в законі прописали процедуру призначення членів Нацради, яка має зробити цей процес максимально прозорим і справедливим.
Перша секретарка Національної спілки журналістів України Ліна Кущ обурилася випадом Ігоря Розкладая на адресу НСЖУ та Європейської федерації журналістів, що, мовляв, ці організації не спромоглися прочитати закон, а критикують його. «НСЖУ і раніше мала багато хейтерських атак саме за критику закону про медіа. Але сьогодні я хочу почати з похвали закону за впровадження Євродирективи про аудіовізуальні сервіси. На впровадженні цієї директиви НСЖУ наполягала ще з 2017 року. Похвалю закон про медіа також за регуляцію медіа в умовах збройної агресії. Вважаю, що воєнний стан передбачає обмеження свобод. Але ці обмеження мають бути вичерпними та відомими для всіх учасників», — сказала вона, окремо перелічивши й недоліки закону.
Ліна Кущ
На її думку, Нацраду можуть використовувати в політичних цілях. Поскаржилася, що представники НСЖУ не були включені в робочу групу, не були допущені на обговорення, де переважали представники влади або ті, хто підтримує владу, пропозиції НСЖУ до закону не були враховані. «До другого читання ми подали список із 50 наших пропозицій, і жодна з них не була врахована», — дорікнула Ліна Кущ. За її словами, наразі в редакторів місцевих газет є багато питань до імплементації закону, а юристів, які б їм усе роз’яснили, у їхньому штаті немає.
- Читайте також: «Це велика медійна реформа, яка наближає нас до ЄС». Нардепи коментують ухвалення закону «Про медіа»
Виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’ясникова (членкиня робочої групи) зазначила, що в багатьох членів НАМ також немає у штаті своїх юристів, але їм потрібно пройти цю реформу. «Нам потрібно пройти реформування комунальних медіа. Від усіх учасників процесу наразі залежить, яким буде результат реформи», — сказала вона, наголосивши, що закон регулює всі види медіа, частина з яких раніше була поза правовим полем, і це важливо.
Ухвалення закону — це лише початок реформи медіа, наголосив програмний директор ГО «Детектор медіа», секретар Наглядової ради Суспільного мовлення Вадим Міський. «Ми теж не були в робочій групі і теж могли спостерігати за процесом тільки ззовні. Але комунікували, часом критикували. Пам’ятаю баталії щодо можливого регулювання блогерів, щодо регулювання онлайн-медіа, якого ніколи раніше не існувало. Ми говорили, що ця регуляція є надмірною. Зрештою ці положення були скориговані. Тому процесом, може, й ні, але результатом ми задоволені», — сказав Вадим.
Він перерахував норми закону, які мають покращити роботу Суспільного мовника. Водночас Міський зауважив на ризику повернення у законодавче поле державних мовників, що суперечитиме стандартам Ради Європи. «Стандарти Ради Європи не передбачають державних мовників, а в нас закон тепер передбачає наявність окремого каналу “Рада”, який наразі є державним. Є три варіанти його подальшої долі: закрити канал, залишивши трансляції на сайті ВРУ, зробити частиною суспільного мовника або реформувати, створивши незалежну наглядову і редакційну раду та надавши гарантії невтручання в редполітику, але навіть такі законодавчі зміни не гарантують незалежність мовника», – зазначив Міський, уточнивши у представниці МКІП, чи розпочалася робота над новим законом про канал «Рада». Нагадаємо, відповідно до закону про медіа, такий проєкт має бути розроблений протягом трьох місяців після вступу в дію закону.
Читайте також:
- Микита Потураєв: Для каналу «Рада» має бути окремий закон
- Кількість піару у блоках «Ради» в ефірі «Єдиних новин» зросла вдвічі, — моніторинг
- Наталія Лигачова: Державний контроль в інформаційному просторі не повинен перетворюватись на політичну цензуру
Директорка директорату з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики Ганна Красноступ відповіла, що законопроєкт уже практично підготовлений. Вона не захотіла коментувати закон про медіа, оскільки, за її словами, виконавча влада має виконувати закони, а не оцінювати їх. Відзначила тільки, що закон про медіа є великим кроком на шляху до євроінтеграції.
Ганна Красноступ
«Цей закон запрацює, лише якщо регулятор буде незалежним», — зауважив очільник Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Також він зазначив, що закон має бути передбачуваним, чітким і виконуваним. На його думку, він надто великий і перевантажений надзвичайно великими перехідними положеннями.
Член Національної ради з питань телерадіомовлення, член робочої групи Олександр Бурмагін зауважив, що на етапі підготовки закону відбулися десятки обговорень, у яких неодноразово брав участь і голова НСЖУ Сергій Томіленко. До проєкту внесли 2300 правок, більшість із яких врахували, зокрема й низку пропозицій від НСЖУ. «Тому говорити, що НСЖУ не запрошували до обговорення і не врахували жодної правки, неправильно», — дорікнув він Ліні Кущ.
Олександр Бурмагін
«Мені вже набридло весь час виправдовуватися за закон. Протягом останнього року робоча група працювала над усіма зауваженнями експертів Ради Європи, щоб зробити його відповідним до європейського законодавства. Це була важка праця, і якщо почитати висновок Ради Європи, то можна побачити, як робоча група протягом усього 2022 року працювала над помилками. Тепер експерти кажуть, що наш закон можуть взяти за приклад інші країни», — зазначив член Нацради.
Олександр Бурмагін також зазначив, що вже підготовлено близько 30 підзаконних актів. Вони будуть оприлюднені для обговорення, яке триватиме місяць. За його словами, органи співрегулювання можуть почати створюватися у вересні цього року. А в коментарі «Детектору медіа» він уточнив, що реєстрація онлайн-медіа розпочнеться не раніше травня.
Також Олександр Бурмагін відповів на закиди учасників обговорення щодо незалежності Нацради. За його словами, незалежність регуляторного органу передбачає фінансову незалежність. А саме з цим зараз виникли проблеми.
«Треба завершувати з виправдовуваннями членів робочої групи та переходити до роз’яснення впровадження закону. Під час імплементації треба звернути увагу на те, що і в більш мирний час впровадження таких законів є величезним стресом. А під час воєнного стану й поготів. Тому треба максимально публічно вводити підзаконні акти. І давати роз’яснення щодо того, зокрема, коли та як проходитиме реєстрація онлайн-медіа; коли та як будуть створюватися органи співрегулювання», — сказала голова Наглядової ради Суспільного та представниця «Детектора медіа» Світлана Остапа.
За її словами, закону пощастило потрапити у список євроінтеграційних законів, бо інакше його б іще 10 років обговорювали. «Мені б хотілося конструктивних дискусій. І в Європі теж. Бо експерти Ради Європи дали переважно позитивний висновок, але водночас у низці європейських медіа можна було побачити матеріали із заголовками: “В Україні ухвалили закон про медіа, який придушує свободу слова”. Сумніваюся, що ці “коментатори” взагалі читали цей закон. Думаю, що це була замовна кампанія задля перешкоджання інтеграції України в ЄС. Тому що критикували закон ті самі люди, які виступали проти закриття російських телевізійних помийок у країнах Європи. Колись у рейтингу довіри медіа входили в трійку лідерів, зараз уже не входять у десятку. На мою думку, хорошим результатом імплементації цього закону стане підвищення довіри до медіа», — сказала Світлана Остапа.
Світлана Остапа та Вадим Міський
Читайте також:
- Європейський Союз похвалив Україну за Закон «Про медіа»
- Міжнародна федерація журналістів розкритикувала закон про медіа. Реакція українських медійників
Модераторка заходу зазначила: у 1990-му Революція на граніті показала, що ми хочемо говорити; смерть Гонгадзе — що ми хочемо говорити правду; у 2004-му — що наше слово має визначати долю цієї держави, у 2014-му — що наше слово визначатиме цілі та плани на майбутнє. «А зараз ми говоримо про те, як саме працюватимуть наші медіа. Це еволюція, і ми на правильному шляху», — резюмувала Олександра Романцова.
