У вівторок, 31 січня, Міжнародна неурядова організація Human Rights Watch (HRW) оприлюднила доповідь у якій припустила, що українська армія використовувала протипіхотні міни ПФМ-1 («міни-пелюстки») під  Ізюмом в Харківській області. Використання таких протипіхотних мін є воєнним злочином, це заборонено Оттавською конвенцією, яку Україна ратифікувала, а Росія — ні. 

Українські правозахисники вже заявили, що доповідь HRW підживлює російську пропаганду та підриває суспільну підтримку постійної військової допомоги Україні з боку західних урядів.

У доповіді Human Rights Watch припускає, що ЗСУ нібито могли запускати ракети, що містили протипіхотні міни в райони розташування російських військових обʼєктів на тимчасово окупованій Харківщині.

«Українські сили, схоже, розкидали міни в районі Ізюма, що спричиняло жертви серед цивільного населення та досі створює постійну загрозу. Російські війська неодноразово застосовували протипіхотні міни та вчиняли звірства по всій країні, але це не виправдовує використання Україною цієї забороненої зброї», —  заявив директор відділу озброєнь HRW Стів Гуз.

HRW заявила, що у період з 19 вересня по 9 жовтня 2022 року проводила опитування в Ізюмському районі серед понад 100 людей. Серед них були свідки використання наземних мін, постраждалі від наземних мін, рятувальники, лікарі, фахівці із розмінування (нагадаємо, Ізюм був звільнений від росіян у вересні 2022 року).

Читайте також:

• В ООН визнали, що російська агресія спрямована проти української ідентичності
• Катування в Ізюмі були частиною плану та політики Росії – Human Rights Watch

У листопаді HRW звернулася до Міністерства оборони, Офісу президента та МЗС з низкою питань щодо ймовірного використання ЗСУ заборонених протипіхотних мін.

HRW стверджує, що 23 листопада Міноборони України у письмовій відповіді на запит повідомило, що «військові дотримуються своїх міжнародних зобов'язань, зокрема щодо заборони застосування будь-яких протипіхотних мін».

«Однак не було відповіді на жодне із питань щодо використання мін ПФМ в Ізюмі та його околицях, Міноборони зазначило, що "інформація про типи зброї, які  використовує Україна... не підлягає коментуванню до закінчення війни..." », — пише HRW.

Правозахисна організація закликала Україну розслідувати ймовірні випадки застосування українською армією протипіхотних мін. Міноборони України наразі не коментувало публікацію доповіді Human Rights Watch.

Доповідь HRW розкритикували директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров та виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

«Ми намагалися зупинити цю публікацію, звернувшись 29 січня напряму до керівництва HRW. Ми пропонували спочатку вивчити це питання через консультації разом з нами з військовими з Міністерства оборони. Проте наші зусилля виявилися марними», — говориться у заяві українських правозахисників.

Захаров та Павліченко зазначили, що незалежно від коректності дослідження, оприлюднення такого звіту несе «значні репутаційні ризики для України» та, «безсумнівно, вплине на зусилля держави щодо забезпечення постачання західної зброї».

«HRW, як і Amnesty International, користуються значною громадською довірою в Європі та США, і такі звіти підживлюють російську пропаганду та підривають суспільну підтримку постійної військової допомоги Україні з боку західних урядів. Один з ключових принципів законодавства про свободу інформації проголошує, що інформація публікується, якщо шкода від публікації менша, ніж шкода від відмови від публікації. Ми переконані, шо в ситуації, коли Україна є об'єктом агресії значно більш могутньої у військовому відношенні держави, публікація такої доповіді принесе велику шкоду, значно більшу, ніж користь від отримання результатів дослідження. Ми глибоко обурені тим, що HRW фактично підтримує нашого ворога», — говориться в заяві.

4 серпня 2022 року правозахисна організація Amnesty International поширила звіт, у якому стверджувала, що українські військові нібито «створюють бази» у житлових районах, школах та лікарнях і в такий спосіб наражають цивільне населення на небезпеку. Заява Amnesty International була розкритикована в Україні та світі.

Зокрема, президент Володимир Зеленський заявив, що організація перекладає відповідальність з агресора на жертву, а міністр оборони Олексій Резніков наголосив, що спроби навіть побіжно урівняти неспровоковану російську агресію та український самозахист є свідченням втрати адекватності і способом знищити свій авторитет.

Британська The Times вийшла із заголовком «Позиція The Times щодо звіту Amnesty International про Україну: путінські пропагандисти».

У відповідь на критику організації Аньєс Калламар заявила, що Amnesty International стоїть «на боці всіх жертв», а її позиція є «неупередженою».

Очільниця «Amnesty International Україна» Оксана Покальчук через публікацію звіту звільнилася з організації, заявивши, що представники українського офісу зробили все, щоб доповідь AI зі звинуваченнями на адресу Збройних сил не оприлюднювали.

На знак протесту залишив організацію і співзасновник шведської Amnesty, письменник Пер Вестберг.

Фото: Human Rights Watch