Україна позбавила акредитації кореспондентку данської суспільної телерадіокомпанії DR Матільду Кімер. Журналістка стверджує, що в СБУ пояснили, що її дописи «свідчать про її симпатію до Росії». Вона каже, що Служба безпеки запропонувала поновити її акредитацію, якщо журналістка погодиться публікувати «хороші» матеріали про Україну, надані спецслужбою.

Про це повідомляє  данське радіо DR.DK, кореспонденткою якого є Кімер.

Данське радіо опублікувало на своєму сайті скриншот листа від Збройних сил України, датований 22 серпня, який повідомляв, що акредитація відкликана на запит Служби безпеки України.

DR.DK стверджує, що журналістці вдалось зустрітися з представниками СБУ в будівлі спецслужби у Києві лише 8 грудня – зустріч начебто організували за допомогою данського МЗС. Як розповіла Кімер, під час зустрічі їй повідомили, що «деякі її "дописи" виглядають так, наче вона симпатизує Росії».

Журналістка каже, що не визнає закидів: «Я взагалі не бачу того, що вони бачать. Я цього не розумію». Матильда Кімер запевняє, що досі переконує українську спецслужбу, що вона не веде пропаганду на користь росіян. Вона зібрала 10 своїх репортажів, переклала їх і відправила до СБУ.

За її словами, наразі їй запропонували одне рішення. Кімер каже, що начебто СБУ перегляне її справу, якщо вона погодиться писати те, що вони називають «хорошими історіями» про Україну. При цьому вона начебто повинна використовувати ті матеріали, які їй надає Служба безпеки. Кімер розповіла, що відмовилася це робити.

Як пише DR.DK, Данська асоціація журналістів засудила санкції щодо Матильди Кімер. «Це обурливо. Як світова спільнота ми повинні мати очі та вуха на землі. Нам потрібне належне журналістське висвітлення того, що відбувається в цих історичних подіях. І тому це справді невдача для свободи преси та нашої власної здатності інформувати себе», - сказала голова асоціації Тіне Йогансен.

За інформацією видання, міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен заявив, що його відомство робитиме все можливе для повернення акредитації. Влада Данії вважає рішення Києва помилковим.

Як передає DR.DK, Кімер вважає, що зауваження в СБУ могли викликати її дописи на сторінці у фейсбуці. Там Кімер публікує посилання на програми про Росію, зокрема про протести та переслідування росіян владою. Крім того, за останні місяці вона публікувала там матеріали DR.DK про російський балет і як Росія використовує культуру як «м'яку силу», про нове обов'язкове «патріотичне» виховання у російських початкових школах, про літературу та тиранів і складне ставлення росіян до власної історії, про можливість потрапити за ґрати у Росії за жарти тощо.

Відзначимо, на сторінці відсутні публічні дописи за період від жовтня 2020 до вересня 2022 року – тобто за період два роки до того, як Кімер позбавили акредитації в Україні.

До 2020 року Кімер публікувала пости переважно про події в Росії, зрідка про інші пострадянські країни. Останні «українські» дописи журналістки датуються 2017 роком, коли вона висвітлювала парад до Дня перемоги в окупованому Донецьку та сподівання «лідерів самопроголошеної ДНР» на перемогу над українськими силами, писала про труднощі для цивільних у перетині «кордону між Україною та бунтівною Луганською республікою», згадувала про «великі проблеми з корупцією» в Україні та шкодувала, що на Заході чимало хто вже не турбується тим, «яку високу ціну платять наші європейські сусіди» на війні.

Офіційна Україна цього повідомлення данського медіа не коментувала. «Детектор медіа» звернувся до СБУ, МЗС, управління зв'язків з громадськостю ЗСУ та самої Матільди Кімер, та чекає на відповіді. 

За інформацією «Радіо Свобода», Матильда Кімер почала працювати кореспонденткою DR у 2005 році, а з 2014-го стала постійною кореспонденткою данської телерадіокомпанії в Росії та Україні. До лютого 2022 року журналістка робила багато репортажів про Україну. Крім того, вона відвідувала райони збройного конфлікту на Донбасі, звідки публікувала матеріали, здебільшого присвячені мирним жителям.

24 лютого, у день початку повномасштабного вторгнення Росії, Кімер перебувала в Києві й виявилась однією з найперших данських кореспондентів, які змогли розповісти, що відбувається в місті.

У квітні журналістка опинилася в Москві. Вона зробила репортаж із Красної площі, а також розповіла про закриття через санкції магазинів. У серпні 2022 року ФСБ Росії заборонила їй в'їзд на територію країни на 10 років через загрозу безпеці.

Нагадаємо, 13 листопада Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що низці представників ЗМІ, які порушили правила роботи у звільненому Херсоні, скасовано дозвіл на роботу, а їхні прескарти визнані недійсними. Джерела «Детектора медіа» повідомляли, що дозвіл на роботу скасували щонайменше шістьом журналістам знімальних груп, зокрема CNN та SkyNews.  Про позбавлення акредитації через репортажі зі звільненого Херсона заявили також журналісти hromadske Анастасія Станко та Микола Пастико.

Українські та іноземні журналісти і медійні організації закликали владу розв’язати конфліктну ситуацію навколо позбавлення акредитації журналістів, які висвітлювали події у звільненому Херсоні. Повернути акредитацію українським та закордонним медійникам закликав також Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

• Читайте також: Севгіль Мусаєва про позбавлення медійників акредитації: Це постріл у ногу та абсолютно ганебне рішення

21 листопада журналістам hromadske Анастасії Станко та Миколі Пастику повернули акредитації, які дають право працювати на деокупованих територіях та в зоні бойових дій.