Громадські організації закликали «не допустити послаблення культурно-інформаційного простору України» через окремі положення проголосованого у першому читанні законопроєкту «Про медіа». Заява опублікована у фейсбуці спільноти «Мова об’єднує».

Громадські організації нагадали, що в умовах повномасштабної російської агресії, захист української мови є ключовим завданням.

«В умовах війни і геноциду, розв’язаних Росією проти нашого народу, захист української ідентичності та культурно-інформаційного простору від російських впливів є ключовим завданням інформаційної політики. Це питання нашого виживання як держави та нації. Будь-які змістовні поступки й компроміси тут неприпустимі.

На жаль, у проголосованій у першому читанні редакції законопроєкту №2693-д «Про медіа» містяться положення, які послаблюють передбачені навіть чинним законодавством інструменти захисту української мови та національного культурно-інформаційного простору, хоча національні інтереси України й потреби часу вимагають, навпаки, посилення цих інструментів».

У заяві говориться, що «були проігноровані обґрунтовані застереження багатьох депутатів та громадських організацій, унаслідок чого майже половина парламенту не голосувала за цей законопроєкт».

«Він був ухвалений за основу лише 233 голосами, причому значна частина цих голосів подана «авансом», у розрахунку на внесення в другому читанні до законопроєкту важливих змін. Усвідомлюючи важливість законопроєкту «Про медіа», у тому числі для європейської інтеграції України, ми вважаємо поганими для України сценаріями як провал цього законопроєкту, так і його протягування з величезними шпаринами для «русского міра». Ми щиро дякуємо всім народним депутатам з різних фракцій, які підтримали наші пропозиції і подали численні поправки, врахування яких під час другого читання законопроєкту дозволить розв'язати цю проблему».

Підписанти заяви закликали народних депутатів, перш за все членів профільного Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, врахувати ці поправки, які усунуть істотні загрози для захисту українського культурно-інформаційного простору, що містяться в законопроєкті:

1. Текст проєкту буде повністю узгоджений із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», зокрема в частині розповсюдження і демонстрування фільмів.
2. Буде збережено чинні норми Закону України «Про телебачення і радіомовлення» про заборону розповсюдження в медіа фонограм, відеограм та кліпів російських співаків.
3. Буде збережено передбачений статтею 15 закону «Про кінематографію» Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, який успішно діє понад 7 років, порядок його функціонування й наповнення з урахуванням змін, внесених законом 2310-ІХ від 19 червня 2022 року.
4. Буде збережено чинний упродовж 6 років рівень санкцій за недотримання радіостанціями вимог закону про обов’язкову частку пісень українською мовою. Норми законопроєкту «Про медіа» про можливість багаторазового порушення цієї частки «на 10 і менше відсотків» без накладання штрафу будуть вилучені.
5. Дотримання визначених законом часток української мови в теле- та радіоефірі обраховуватиметься в добовому, а не тижневому вимірі, що дозволить уникнути маніпуляцій і полегшить здійснення офіційних моніторингів за дотриманням відповідних норм закону.
6. Збільшення обов’язкової частки україномовних телепрограм (зокрема, для національних телеканалів – з 75% до 90%) відбудеться вже за кілька місяців, а не в далекому липні 2024 року.
7. З визначення україномовної програми буде вилучено абсурдні формулювання, які майже всуціль російськомовні телепрограми дозволяють формально вважати україномовними і суперечать рішенню Конституційного Суду про неприпустимість змішування української та іншої мови в межах однієї й тієї ж телепрограми.
8. Уточнені формулювання норм про заборону популяризації органів влади держави-агресора та пропаганди комуністичного режиму не дозволять звузити дію цих норм та зроблять їх дієвими.

Підписанти заяви:

Тарас Шамайда, Рух «Простір свободи»,

Катерина Чепура, Громадянський рух «Відсіч»,

Святослав Літинський, ГО «Незалежні»,

Ганна Гопко, Мережа захисту національних інтересів «АНТС»,

Олег Слабоспицький, Громадський сектор Євромайдану,

Роман Матис, ініціатива захисту прав україномовних «И так поймут!»,

Сергій Оснач, ініціатива «Бойкот російського кіно»,

Анастасія Розлуцька, ГО «Український світ»,

Сергій Сиротенко, Центр промоції змін «Взаємодія»,

Максим Ковбик, ініціатива «Бойкот російської попси».

30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, «за» проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним. Законопроєкт «Про медіа» передбачає, зокрема, й залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці.  

В Україні критика законопроєкту зосередилась на тому, що нібито нова редакція документа «фактично скасовує заборону російської музики та "чорні списки"» діячів, які загрожують національній безпеці України. 

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін запевнив, що законопроєкт «Про медіа» не знищує «чорні списки». За його словами, він робить його ведення більш цивілізованим.

Також спільнота критикує окремі положення законопроєкту, які нібито містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії. Зокрема, як заявляв громадянський рух «Відсіч», ці зміни передбачають фактичне зменшення української пісенної квоти в радіоефірі на 10%.

Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що ухвалений законопроєкт «Про медіа» не зменшує квоти, а збільшує.

Фото: «Радіо Свобода»