Президент та СЕО RFE/RL Джеймі Флай в інтерв’ю «Детектору медіа» розповів про роботу «Радіо Свобода» для аудиторії на тимчасово окупованих територіях України.

За словами Флая, RFE/RL шукає можливості розширити охоплення аудиторії на тимчасово окупованих територіях України.

«Діджитал також є частиною цього процесу, тому що як тільки після боїв на нещодавно окупованих територіях відновлюється інтернет, росіяни втягують ці населені пункти в свою інтернет-інфраструктуру, щоб мати змогу контролювати контент. І вони застосовують до окупованих територій таку саму цифрову цензуру, яку ми бачимо в Росії. Ми переконуємося, що можемо націлити наші VPN та інші технічні інструменти на тих українських громадян, які все ще хочуть отримати доступ до матеріалів без інтернет-цензури», – каже Флай.

Президент RFE/RL додав, що протягом багатьох років виходять спеціальні радіопрограми для української аудиторії, зосереджені на Східній Україні та Криму. За словами Флая, у RFE/RL був хороший діалог із різними українськими посадовцями щодо проблеми охоплення людей у нещодавно окупованих районах: «Росіяни хочуть звузити можливості до дуже обмеженого потоку новин, над яким вони матимуть повний контроль. Ми це бачили з російською аудиторією всередині Росії. І я думаю, що це мета в кожній частині України, яку вони здатні окупувати. Я вважаю, що ці партнерства є корисними, тому що ми можемо об’єднати наші ресурси та запропонувати різноманітні опції для людей, які хочуть отримати доступ до незалежної інформації».

Флай нагадав, що радіомовлення «Радіо Свобода» охоплює і частину Росії, а також Білорусь.

«Наш підхід до охоплення аудиторії в Росії справді актуальний для Білорусі та інших закритих середовищ, де стає важко повідомляти правду в обхід державної цензури. Ми намагаємося переконатися, що доступні на всіх платформах. Ми діємо в умовах суворої цифрової цензури та блокування сайтів, що вимагає від аудиторії використання нових інструментів, таких як VPN або сайти-дзеркала. І ми все це робимо. Але ми також повинні переконатися, що якщо люди воліють обирати радіо, то вони мають доступ до контенту й там. І ми маємо супутникові можливості для охоплення аудиторії, якщо в неї є супутникові приймачі. Ми також працюємо на платформах соціальних мереж, які не були заблоковані, включаючи ютуб і телеграм», – каже Флай.

Нагадаємо, у березні RFE/RL тимчасово припинила роботу у Росії через тиск місцевих податкових органів, які розпочали процедуру банкрутства російської юридичної особи «Радіо Свобода». Крім того, поліція посилила тиск на журналістів RFE/RL.

Перешкоджають роботі RFE/RL і самопроголошені владні органи Білорусі, які внесли сайт білоруської редакції «Радіо Свобода» до списку «екстремістських формувань».

У вересні редакція «Радіо Свобода» стала переможцем конкурсу Online Journalism Awards 2022 у категорії Breaking News, Large Newsroom.

Огранізатори конкурсу заявили, що перші години повномасштабної війни Росії проти України в лютому 2022 року стали історичним моментом для «Радіо Свобода»: медіа змогло донести на багатьох платформах термінові новини про ці події мільйонам людей в Україні, Росії, Білорусі, Молдові та в інших країнах.

Кореспонденти «Радіо Свобода» працювали і працюють в різних куточках України та на передовій. З великим особистим ризиком вони вели прямі трансляції, живі блоги усіма мовами регіону, зокрема й англійською. Ключову роль в успішному виробництві новин відігравали саме українські, російські та білоруські журналісти «Радіо Свобода», які знали контекст подій і місцевість, де вони відбувалися.

Фото: «Радіо Свобода»