Видавництво «Лабораторія» анонсувало книгу на основі свідчень журналістки з Маріуполя Надії Сухорукової.

Не впасти у відчай Надії вдалося лише завдяки власному щоденнику, впевнені видавці. «Відверто і до болю емоційно, вона показує Маріуполь очима його мешканки. Але насамперед — демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами», — йдеться в описі майбутньої книги.

Візуальне оформлення книги створить інший мешканець Маріуполя — художник-графік Данііл Немировський. У своїх ілюстраціях він передав атмосферу воєнного міста і відчуття людей, на очах яких руйнують їхній дім.

Данііл Немировський — художник, дослідник, викладач Маріупольської філії Національної академії мистецтв і архітектури. Член Національної спілки художників України. Був художником-резидентом у Барселоні, Клементовіце, Франкфурті-на-Майні, Дніпрі. До повномасштабного російського вторгнення в Україну жив і працював в Маріуполі.

«Це місто мого дитинства, моєї любові, мого щастя. Я бачила його різним, але ніколи не думала, що побачу його мертвим», — пише про Маріуполь Надія Сухорукова.

Під час блокади Маріуполя вона публікувала дописи у соцмережах. Ці свідчення прозвучали у кількох країнах світу. Уривки зачитував під час виступу у Європарламенті міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевич, її історії звучали на благодійному вечорі на підтримку України в Британії у виконанні британської акторки Грети Белламасіної.

За мотивами щоденника литовський режисер Андрюс Саулюс поставив виставу у Вільнюському драматичному театрі. Також свідчення Надії Сухорукової передрукували платформа «Відкрита демократія» у Великій Британії, видання «Голос Америки», «New York Times», «Frankfurter Allgemeine Zeitung», «Bild-Zeitung», «Freefils» у Шотландії «Українська правда».

На основі щоденників Об’єднання українських продюсерів випустило документальний фільм «Маріуполь. Невтрачена надія». Режисером фільму виступив Максим Литвинов.

Фото — кадр із фільму «Маріуполь. Невтрачена надія»