Медіаюристка та голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська розповіла, які новації передбачені законопроєктом «Про медіа». Зокрема, експертка звернула увагу на прописані у документі критерії для визначення ЗМІ як онлайн-медіа та на покарання для онлайн-медіа за значні та грубі порушення. 

Під час круглого столу «Новий закон про медіа – крок до імплементації  рекомендацій Єврокомісії в рамках отримання Україною статусу країни-кандидата ЄС» в агенції «Укрінформ» Володовська зазначила, що у новій редакції закнопроєкту чіткіше прописано, кого саме вважатимуть онлайн-медіа. Запропоновано два основні критерії визначення онлайн-медіа:

1) суб’єкт заснований в Україні, має місцезнаходження в Україні і редакційні рішення ухвалює на території України;

2) медіасервіси, які надає суб’єкт, цілком або переважно спрямовані на територію або аудиторію України (мова, цільова аудиторія, доменні імена, дотримання національного законодавства).

Критерії віднесення до онлайн-медіа – акт спільного регулювання. 

«Також ми даємо можливість онлайн-блогерам зареєструватись як онлайн-медіа. Таким чином, вони також беруть на себе відповідальність стосовно прозорості, отримують певні права, які передбачені законом. Важливо, що Нацрада не буде регулювати самих блогерів, якщо вони не захочуть самі себе визнати онлайн-медіа», – сказала медіаюристка.

Володовська нагадала, що з 24 лютого 2022 року в Україні з’явились нові вимоги стосовно контенту. Зокрема, заборонено поширювати пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії РФ як держави-терориста проти України, а також символіку вторгнення російського нацистського режиму, крім випадків, передбачених законодавством. Найбільших змін зазнала система відповідальності медіа. Серед іншого, запроваджуються окремі режими відповідальності для зареєстрованих, незареєстрованих та анонімних медіа. 

• Читайте також: Нацрада зможе анулювати ліцензії та забороняти поширення медіа на час воєнного стану, - законопроєкт «Про медіа»

Серед заходів реагування є припис із вимогою видалити незаконний контент, а також штрафи за значні та грубі порушення: «За незначні порушення основним заходом буде припис, а штраф застосовується лише у випадку, якщо медіа вчинило п’ять таких порушень за один місяць».

Також запроваджується скасування реєстрації. Це стосується лише зареєстрованих медіа, але відповідне покарання не тягне за собою припинення діяльності онлайн-видань – у такому випадку на них буде поширюватись режим незареєстрованих медіа.

Крім цього, у законопроєкті прописані ще два заходи реагування на порушення. Перший – це тимчасова заборона поширення онлайн-медіа на місяць за рішенням Нацради. Такий захід автори законопроєкту пропонують вживати у випадку вчинення значних або грубих порушень, до яких належать заклики до повалення конституційного ладу та підтримки збройної агресії РФ.

Другий можливий спосіб реагування – заборона поширення за рішенням суду. Такий захід можуть вжити, якщо будуть зафіксовані систематичні грубі порушення (понад три протягом одного місяця). Для зареєстрованих та незареєсторованих медіа зберігається схожий механізм притягнення до відповідальності, єдина відмінність полягає у тому, що для незареєстрованих ЗМІ більш серйозні заходи притягнення до відповідальності можуть бути застосовані й за меншої кількості порушень.

Для анонімних медіа передбачена можливість заборони за рішенням Нацради поширення контенту у випадку значних порушень. Для реалізації такої заборони органи влади будуть взаємодіяти з провайдерами.

«Нова редакція містить дві важливі умови звільнення від відповідальності онлайн-медіа. Притягати за контент, який був оприлюднений до набрання чинності закону, не будуть. Тобто відповідальність не буде поширюватись на архіви медіа. Друге – якщо незаконний контент був поширений унаслідок кібератаки, і медіа надасть відповідні докази, тоді жодної відповідальності для редакції не буде», – резюмувала Володовська.

27 липня нардепи «Слуги народу» запропонували нову редакцію законопроєкту «Про медіа», який був зареєстрований у Верховній Раді наприкінці 2019 року. 19 травня 2020 року парламент відправив документ на повторне перше читання. Узгодження медійного законодавства України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги є однією з вимог для вступу України до ЄС. Запропонований у 2019 році, а нині оновлений законопроєкт має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів. На необхідності його відкритого обговорення та ухвалення наполягають медійники та громадські організації.

Народна депутатка від фракції «Слуга народу», заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук заявила, що восени Верховна Рада має ухвалити закон «Про медіа» у двох читаннях, а до 1 грудня закон має підписати президент Володимир Зеленський.

«Детектор медіа» провів опитування експертів та медіагрупи про основні зміни в новій редакції законопроєкту. Читайте першу частину опитування за цим посиланням, другу частину – тут.

Скриншот відео: Ukrinform TV/YouTube