Заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук розповіла про нюанси нової редакції законопроєкту «Про медіа».

«Ми активізуємо роботу над головним медійним законом країни, адже останнім часом сталося багато знакових подій, які впливають на галузь. Реформа медіа була однією з перших вимог ЄС щодо України і зараз, із наданням статусу кандидата, постала ще гостріша необхідність прийняття закону про медіа, зменшення впливу приватних інтересів у сфері медіа та посилення ролі медійного регулятора», – повідомила Кравчук у фейсбуці.

За словами Кравчук, нова «прошивка» законопроєкту включає низку важливих змін:

• Отримаємо дійсно конвергентного регулятора, який працюватиме зі всіма видами медіа.
• Спеціальний розділ, який передбачає протидію російський агресії в медійній сфері, в тому числі тим медіа, які поширюються за допомогою Інтернет.
• Особливі повноваження для регулятора та механізми взаємодії між регулятором та медіа під час воєнного стану.
• Регулювання онлайн-медіа, яке поєднує ліберальні підходи (добровільна реєстрація) з відповідальністю за порушення контентних обмежень (незалежно від того, зареєстроване медіа, чи ні). За реєстрацію медіа отримують бонуси: офіційний статус медіа та його журналістів, зменшені санкції тощо.
• Чіткий перелік інформації, яка підлягає обмеженням (у т.ч. інформації, яка може завдати значної шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей).
• Чіткі порядок та процедура припинення використання стандарту аналогового телевізійного мовлення.
• Зрозумілий і вичерпний перелік суб’єктів у сфері медіа та структуровані вимоги до них.
• Механізм співрегулювання.
• З’являється інститут публічних аудіовізуальних медіа, який охоплюватиме не тільки Суспільного мовника, а й реформу, роздержавлення комунальних місцевих телерадіоорганізацій.
• Реформа ліцензування медіа на базі принципу технологічної нейтральності.
• Реформа повноважень Нацради для інституційного підсилення Регулятора.
• Реформа відповідальності: чутливіша диференціація санкцій, залежно від виду медіа та вчиненого порушення; ефективніший механізм застосування санкцій.
• Кодифікація - 1 закон поєднує у собі 5, що регулюють діяльність ЗМІ на сьогодні.

Кравчук додала, що законопроєкт не регулює діяльність журналістів: «Ми надаємо їм статус та права через можливість реєстрації онлайн-медіа, проте не вказуємо їм, що робити».

У фейсбуці та у коментарі «Детектору медіа» Кравчук повідомила, що зустріч робочої групи та індустрії щодо новацій у законопроєкті відбудеться у вівторок, 2 серпня.

27 липня нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа», комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики має розглянути їх найближчим часом.

Законопроєкт «Про медіа» був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам. 19 травня 2020 року парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання.

Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, блогерів та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним.

Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебаченні та радіомовлення.

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України в ЄС.

На думку голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, закон про медіа стане однією з найбільш дискусійних євроінтеграційних ініціатив, які планує ухвалити український парламент.

Громадські організації, які працюють у сфері ЗМІ, закликали владу відкрито обговорити, доопрацювати й ухвалити нове законодавство про медіа.

Фото: Yevheniya Kravchuk/Facebook