Війна вплинула на методи опитувань і змінила ставлення до Леніна та Бандери — директор Інституту соціології

Війна вплинула на методи опитувань і змінила ставлення до Леніна та Бандери — директор Інституту соціології

8 Липня 2022
3103

Війна вплинула на методи опитувань і змінила ставлення до Леніна та Бандери — директор Інституту соціології

3103
Найчастіше дослідники кажуть про те, що все складніше забезпечити якісну вибірку для дослідження.
Війна вплинула на методи опитувань і змінила ставлення до Леніна та Бандери — директор Інституту соціології
Війна вплинула на методи опитувань і змінила ставлення до Леніна та Бандери — директор Інституту соціології

Після початку великої війни опитувальні центри відмовилися від «фейс ту фейс» інтерв'ю, що забезпечували точніший результат досліджень. Про це в інтерв’ю «Укрінформу» розповів директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха.

«Проводяться так звані телефонно-комп'ютерні опитування: комп'ютер «генерує» номери для опитувань, — сказав Євген Головаха. — Це розроблена порівняно недавно у світі методика. Ми донедавна лише експериментували з цією методикою, а зараз вона стала основною. Вже у всіх смартфони. І так звані CATI (Computer Assisted Telephone Interviews), коли проводяться за допомогою вебпомічника, зараз стали вже звичними».

За його словами, у випадку з САТІ «є проблеми з вибірками та інтерпретацією», і це не найкращий метод для дослідження суспільних змін.

«У наших реаліях це єдина можливість з'ясувати громадську думку, бо класичний традиційний метод ми вже не скоро зможемо використати. І це катастрофа, звісно, для нашого моніторингу суспільних змін. Адже ми 30 років за однією методикою проводили «фейс ту фейс» інтерв'ю. Але цього року ми все одно не змогли б проводити, тому що частина території окупована, велика кількість біженців і скласти нормально вибірку неможливо», — пояснює директор Інституту соціології.

Війна зімнила Українців, каже Євген Головаха, посилаючись на дані досліджень після 24-го лютого:

  • Українці тягнуться один до одного, у них майже зникли регіональні відмінності.
  • Віра в армію разюча, попри все. Довіра до основних інститутів у принципі «зашкалює». Це армія, Президент, Кабінет Міністрів, місцеві адміністрації. Менше (довіри до Верховної Ради.
  • Людям, щоб зрозуміти, чим ти володієш, треба з чимось порівнювати. І коли вони побачили, хто до них «прийшов у гості», і хто викорчовує унітази та пральні машини, то вони просто зрозуміли: те, що вони збудували, не так погано, як вони думали. Не така погана держава, збудували не таку погану систему відносин. І спосіб життя був, виявляється, не такий поганий, як вони думали. Тим більше, якщо порівняти із цими голодними і дикими людьми, які прийшли.
  • Після початку великої війни українці зрозуміли, що можуть втратити. Те, що вони збудували, це настільки краще за те, що їм можуть нав'язати і змусити прийняти, що вони згуртувалися. І в усіх регіонах, і це дуже важливо.

«Я, чесно кажучи, навіть не уявляв, яким шляхом вирішити проблему регіональних відмінностей щодо історії та геополітичного становища України, — каже Євген Головаха. — От із історією все з'ясувалося. Ленін і Сталін абсолютно тепер неприйнятні для українців. А вже і Бандера, і Шухевич, якими лякали на сході, люди й не приймали, і вважали їх нацистами, прийняли тепер якщо не всі, то принаймні більшість. Уявіть собі, що у східному та південному регіоні більшість позитивно ставиться до Бандери та Шухевича».

Нагадаємо, серед ключових прав, гарантованих Конституцією України, найважливішими для респондентів сьогодні є право захищати своє життя та свобода слова. Про це йдеться в опитуванні Соціологічної групи «Рейтинг» на замовлення громадської ініціативи «Український арсенал свободи».

Фото: Вікіпедія

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3103
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду