Одне з найчастіших запитань до «Детектора медіа» останнім часом — чому на нашій «Дошці ганьби» немає Анатолія Шарія. Що ж, річ у тім, що саме обличчя Шарія — це і є дошка ганьби. Він настільки відомий російський пропагандист та українофоб, що немає сенсу заносити його до якихось списків. Хіба що до списку речей, яких має не стати в Україні після остаточної перемоги над Росією. 

У зв’язку з цим обидва канали Шарія на ютубі заблоковані в Україні ще з 7 березня. Але втікач за кордон дуже хоче повернутися в нашу країну. Після блокування основних майданчиків на ютубі активувалися вже щонайменше два запасних. Вони не викладають багатогодинні стрими русофіла повністю, натомість обмежуються «найкращими моментами». Імовірно, ви здогадуєтеся якими. 

Як і раніше, Шарій зовсім «не проросійський». У тому сенсі, що він не цілує фотографії «іскандерів» і не закликає українців здатися. Ні, у своїх відео блогер начебто викриває правду та захищає простий народ. Результат виходить тим самим, але деякі люди не можуть розпізнати зміст за формою. 

Найтиповіші дії Шарія зараз — дискредитація допомоги армії. У численних роликах він стверджує, що 98% пожертв розкрадають. Що на цих грошах начебто наживаються навіть в Офісі президента. Що самі волонтери лишають пожертви собі. Що ніхто чомусь не перевіряє, куди ці люди витрачають мільйони. А армія України тим часом буцімто лишається голою та босою. При цьому блогер активно піариться на допомозі, яку начебто надає його «призупинена» партія. Очікуваний результат від постійного повторення такої брехні зрозумілий — зробити так, аби глядачі засумнівалися й менше допомагали українському війську. Чи в ідеальному варіанті — жертвували гроші на допомогу українцям… Шарію. 

У другу чергу Шарій торпедує протидію Росії. Пояснює, що не закликає росіян виходити на протести, бо мітинги не допоможуть. Засуджує блокаду фур на польській митниці. Стверджує, що Володимир Зеленський починає дратувати закордонних союзників своїми вимогами. Вважає, що санкції лише змусять Білорусь атакувати Україну. А санкції проти «простих росіян» лише роблять їх антизахідними. Навряд Шарія дивляться люди, які щось вирішують. Але такими закликами він погіршує суспільне ставлення до протидії Росії. А політики орієнтуються на соціологію.

Що ближче до безпосередніх бойових дій, то прозорішою стає риторика блогера. Наприклад, про пропагандиські ракети «Кинжал» у Шарія є пафосний ролик, який має залякати глядачів російською міццю. Це практично ретрансляція меседжів російського Генштабу. Що ж до перемовин, то Шарій стверджує, що Україна програє війну й тому говорить про нейтралітет. Тут він буквально посилається на російських дипломатів. У відео 23 березня Анатолій стверджує, що українцям брешуть про перемоги, російські плани в Україні здійснюються й, насправді, у них уже «практически все получилось». Нагадаємо, що так думає лише Путін та Шарій, — тим часом західні розвідки, Пентагон і навіть необачні гості російських токшоу визнають провал «операции». Якщо цього вам замало, то на каналі можна знайти й пряму ретрансляцію слів російського Генштабу, який визнає, що послав в Україну строковиків. При цьому називається ролик чомусь «В Украине напали на срочников». Вибачте, українці напали?!

До речі, щодо українців. Російська пропаганда завжди працює в тандемі «Хвали Росію — критикуй Україну». І зараз Шарій зрозуміло не відступив від цієї схеми. Наприклад, він виловлює негуманні заяви щодо росіян (погрози кастрацією полонених чи погрози сім’ям), які роблять українські посадовці чи просто люди на телебаченні. І роздуває з цього скандали, мовляв, подивіться на цих неадекватних. Про не слова, а реальні воєнні злочини Росії на жодному з каналів Шарія відео чомусь немає. 

Також Шарій жаліється, що українська влада буцімто розмістила військову техніку поблизу торгівельного центру «Ретровіль», і тому його розбомбили. Стверджує, що всі перші вбиті диверсанти не були диверсантами. Вихоплює таблоїдні історії про погане ставлення до закордонних добровольців в Україні. Заявляє про погане ставлення влади до українській бійців. Показує «приховані» українські втрати. І в особливо епічному відео заявляє, що полк «Азов» спеціально відправили в Маріуполь на знищення, адже керівництво держави боїться його дій після потенційної згоди Зеленського на капітуляцію. Коротше кажучи, єдине, чим Шарій відрізняється від штатних російських ведучих, — його вілла в Іспанії ще не під санкціями.

Якщо ви раптом сумнівалися, то більшість цього трешу Шарій повідомляє з посиланнями на «свої джерела», «надійних людей», «знайомих військових» та інші подібні вигадки. Є навіть відео, у якому Шарій із посиланням на «по моей информации» розповідає, що Захід схиляє Зеленського до капітуляції, бо воєнна ситуація безперспективна. Відтоді минуло вже майже два тижні. Але задумайтеся про інше: хто з дипломатів навіть теоретично міг заговорити із Шарієм? 

Окремо варто зазначити, що під час прямих трансляцій блогер зачитує прохання допомогти та повідомлення, що де бахнуло. У відео на каналі немає точних координатів вибухів. Зате в телеграм-каналі Шарія є фотографії постраждалих місць. Наче ви сумнівалися, що Шарій допомагає росіянам вбивати українців.

На момент написання цього тексту обидва ютуб-канали все ще функціонують та використовують для обходу блокування специфічний захист. По-перше, ролики починаються написом: «Внимание. Это не канал Анатолия Шария. На этом канале можно посмотреть интересные моменты с разных каналов на Youtube». При цьому обидві сторінки складаються, звісно ж, лише з відео Шарія. По-друге, на одній зі сторінок ролики оформлюють милою рамкою. 

У час повномасштабної війни з Росією Шарій лишається вірним собі: демонізує Україну, підспівує російській пропаганді, займається примітивним обманом. Тож сподіваємося, ці канали теж швидко заблокують. А заходи для захисту допоможуть Анатолію так само, як іконки в кабіні російським пілотам.