22 грудня 2021 року онлайн-видання «Медуза», яке окремі західні політики називають смішним словом «опозиційне», опублікувало розслідування про вербування в Росії нових і старих найманців для чергового бойового відрядження на Донбас. Авторка розслідування — молода, але хвацька журналістка «Медузи» Лілія Яппарова. Оскільки це розслідування наповнене коментарями та прямою мовою джерел, необхідно розуміти, чи були вони реальними, а не придуманими. На жаль, приклади вигадування джерел я фіксував під час інформаційного супроводження медузівцями кризи в Білорусі в серпні 2020 року. А отже, важливо розуміти, чи справді у журналістки або її колег були такі зв’язки, що дозволили б зібрати первинну інформацію.

Оскільки я віддавна спостерігаю за творчістю Яппарової, то можу сказати, що журналістка справді професійно володіє контекстом роботи ринку найманства в Росії та довго працює з тематиками, що пов’язані з Євгенієм Пригожиним. Наприклад, доклалася до розслідування вбивства у Центральноафриканській республіці російських журналістів Орхана Джемаля, Кирила Радченка та Олександра Расторгуєва. Таким чином, вона справді має досить широкі зв’язки в середовищі колишніх та теперішніх найманців. 

Один із контактів Яппарової повідомив, що у другій половині жовтня 2021 року він отримав дзвінок від «вербувальника», який пропонував підзаробити війною. Де саме доведеться воювати, вербувальник не сказав, бо й сам не знав. Однак припустив, що це буде одна з країн Африки. На початку грудня 2021 року виявилося, що підготовка нового підрозділу найманців має проводитися на хуторі Веселий Ростовської області. Саме там розташована військова база Міністерства оборони Росії, де готували першу хвилю найманців, які у 2014 році поїхали воювати на Донбас. Від хутора Веселого до українського Донецька всього 180 кілометрів. Вербувальник озвучив і ціну за вбивства: 240 тисяч рублів на місяць (близько трьох тисяч доларів).

За словами джерела Яппарової, почувши, що воювати доведеться на Донбасі, найманець категорично відмовився від цієї роботи. Втім він же назвав цю кампанію з вербування найбільш масштабною з 2014 року.

За даними «Медузи», з листопада 2021 року подібні пропозиції почали отримувати російські найманці та просто ветерани Донбасу. Крім того, активний набір у підрозділи найманців почався і в окупованих частинах Луганської та Донецької областей. 

27 січня 2022 року цю інформацію підтвердив у своєму телеграм-каналі Олександр Ходаковський, або той, хто стоїть за цим телеграм-каналом. Ходаковський — колишній керівник групи «Альфа» у Донецькій області, а пізніше — ватажок банди «Восток», яка воювала на боці терористів так званої «ДНР». 

У своїй заяві Ходаковський обурився, що найманців буцімто вербують для війни у Лівії, у той час як на окупованих територіях «кожний штик на рахунку».

Співрозмовники Лілії Яппарової, зокрема, говорили, що серед вербувальників були представники так званого Союзу добровольців Донбасу (СДД), який очолює Андрій Пінчук. Це колишній офіцер ФСБ, який був під керівництвом іншого офіцера ФСБ — Володимира Антюфеєва. Антюфеєв у 2013 році служив офіцером резерву на посаді заступника директора з безпеки «Об’єднаної двигунобудівної корпорації». А до того — міністром держбезпеки так званої Придністровської Молдавської Республіки, яку контролює російська армія та спецслужби.

У 2014 році Антюфеєв разом із Пінчуком допомагали організовувати захоплення й анексію Криму, вербуючи співробітників управління Служби безпеки України в Сімферополі. А потім так само синхронно поїхали у Донецьк до Олександра Бородая, де Антюфеєв став «віцепрем’єром з безпеки». А Пінчук очолив Міністерство державної безпеки «ДНР». Пізніше Пінчук написав книжку «Таємна війна», в якій задокументував усі свої злочини.

28 січня, наступного дня після того, як Ходаковський публічно оголосив про набір найманців на окупованих територіях, Андрій Пінчук розмістив на сайті СДД заяву, в якій повідомив, що від одного з ватажків донецьких бойовиків Едуарда Басуріна та інших джерел вони отримали інформацію про буцімто «наступ українських військ на окуповані території Донбасу», що, поза всяким сумнівом, є повною нісенітницею та фейком. Однак на підставі цього Пінчук оголосив, що вони «приступили до формування воєнізованих підрозділів» та, не встигши приступити, вже «завершують командно-штабні навчання добровольців та готові виступити до Донбасу».

З «добровольцями» також вийшла накладочка, бо, за повідомленнями джерел Лілії Яппарової, окремим найманцям обіцяли 160 тисяч рублів на місяць за перебування у місцях дислокації та 320 тисяч рублів на місяць за час безпосередніх бойових дій на Донбасі. Втім жодної передплати на купівлю спорядження вербувальники не пропонували. І взагалі, сказали, щоб кожен шукав спорядження вже на місці, де їх поселять у казарми. А це означає, що у лютневі морози найманці будуть грітися біля пічок без душу і засобів гігієни.

Усе це здалося джерелам Лілії Яппарової великим «розводом» і брехнею. Тим більше, що суми були названі завеликі, що також вселяло сумніви в адекватності пропозицій. А тому люди не палали бажанням їхати й ризикувати своїм життям.

Однак, за даними журналістів «Медузи», є й такі, що залюбки йдуть воювати у російські банди. Це колишні в’язні, яких випускають із тюрем Луганщини та Донеччини прямо у казарми народної міліції «ДНР». До речі, саме таким чином сучасний медіарупор Головного розвідувального управління Міністерства оборони Росії Владлен Татарський і зробив свою карколомну кар’єру.

Крім медійних смітників, які почали тиражувати заяву Андрія Пінчука та ура-патріотичні відео про те, як «добровольці» збираються їхати заробляти гроші на Донбас, інформаційну підтримку також надали близькі до ГРУ МО Росії ресурси WarGonzo Семена Пегова, та телеграм-канал Reverse Side Of the Medal (RSOTM). Цікаво, що телеграм-каналу RSOTM, який публікує інформацію про «пригоди пригожинців» по всій планеті, довелося переконувати своїх читачів, що «на Донбасі вже засвітилися командири-легенди», оскільки у відповідь на заклик СДД люди в коментарях стали відповідати, що «не поїдуть воювати за яхти Ротенберга».

Спікером цього «проєкту» є Олександр Бородай — нині депутат Державної Думи Росії. «Проєкт», скоріш за все, полягає у зароблянні грошей ошукуванням найбідніших громадян Росії, що їдуть за заробітком на війну. Вони знайдуть свою смерть в Україні, а їхні гроші залишаться в руках «організаторів». Профіт!

У червні 2021 року Олександр Бородай та Владислав Сурков дали інтерв’ю Семену Пегову про «майбутнє ЛДНР». Схоже на те, що вся ця компашка вирішила вчергове скористатися нагодою «нагріти руки» на росіянах, які прагнуть заробити хоч якісь гроші, ризикуючи своїм життям, і вступають у лави найманців.

Інформація про рекрутування найманців із числа громадян Росії для відправки на Донбас під егідою СДД підтверджується в багатьох джерелах. Кількість цих людей не встановлена. Однак з упевненістю можна сказати, що процес вербування бойовиків проходив недолуго. Кожен вербувальних був готовий на все, тільки б заробити свої гроші. А тому обіцянки «манни небесної» роздавалися на всі сторони. Це говорить про низький рівень бойової спроможності бойовиків. Особливо враховуючи наявність колишніх «зеків» серед них.

До того ж, Владислав Сурков та Олександр Бородай справді є спеціалістами тільки в одному ремеслі — піарі, що не ґрунтується на реальності. Тому можна впевнено припускати, що ця акція має більше інформаційного значення, аніж бойового. Жодного вторгнення чи наступу ця ватага блатних і жебраків організувати не в змозі. Можливо, йдеться про організацію провокацій, яких на лінії зіткнення й без того чимало. 

Разом із тим, ці ворожі дії представляє депутат російського парламенту Олександр Бородай. Тому критично важливо, щоб депутати фракції «Слуга народу» нарешті прокинулися і почали хоч трошки робити свою роботу: звертатися до парламентів інших країн хоча б із вимогою засудити дії російської сторони.

Архівне фото: JOHN MACDOUGALL/AFP via Getty Images