«Це яйце!»: пресслужба поліції, сайт «Радіотрек» та інші отримали антипремію за сексизм

«Це яйце!»: пресслужба поліції, сайт «Радіотрек» та інші отримали антипремію за сексизм

7 Грудня 2021
3879
7 Грудня 2021
14:00

«Це яйце!»: пресслужба поліції, сайт «Радіотрек» та інші отримали антипремію за сексизм

3879
Переможців Антипремії «Це яйце!» обирали в трьох номінаціях.
«Це яйце!»: пресслужба поліції, сайт «Радіотрек» та інші отримали антипремію за сексизм
«Це яйце!»: пресслужба поліції, сайт «Радіотрек» та інші отримали антипремію за сексизм

7 грудня у Києві під час пресконференції громадські організації вручили третю антипремію «Це яйце» за сексизм у публічних висловлюваннях і медіа. Номінантами й номінантками стали народні депутати, чиновники, локальні медіа та загальнонаціональні ЗМІ.

Переможців обирали шляхом голосування з короткого списку претендентів у трьох номінаціях: «Сексистське висловлювання», «Сексистський матеріал» та спецпремії «Моралізатор року». 

«Сексистський матеріал»

Цього року Антипремію «Це Яйце» в номінації «Сексистський матеріал» отримує рівненське інтернет-видання «РадіоТрек» за статтю «Зґвалтував!? "Молодий красень-хореограф, за яким упадали зграї учениць" (ФОТО/ВІДЕО)» журналіста Максима Розенка. 

Голова ГО «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко під час пресконференції в агентстві «Укрінформ» розповіла, що в тексті автор називає ученицю «криворізькою Монікою Левінськи», а потенційного злочинця ідеалізує. «Це свідчить не лише про бажання журналіста поставити під сумнів свідчення неповнолітньої, а й, фактично, про його звинувачення дівчини у поведінці, що сприяла можливому зґвалтуванню», — розповіла Ліза Кузьменко. 

Вона додала, що медіа — не лише надають доступ до інформації, а й виступають соціальним гравцем з особливими позиціями щодо суспільно-важливих тем, як, наприклад, протидія поширенню коронавірусу, висвітлення російсько-української війни чи забезпечення гендерної рівності у суспільстві. «Саме тому, ми продовжимо відмічати антипремією за сексизм ті, медіа, які забувають про свою соціальну місію», — розповіла Ліза Кузьменко.

Також в цій номінації відзначене інтернет-видання «Коментарі» за статтю «Коментарі» запускають опитування “Найсексуальніші народні депутати України (жінки) — ТОП-25”». Доцентка Києво-Могилянської академії, гендерна експертка Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Тамара Марценюк впевнена, що це є сексистським і поширює гендерні стереотипи про жінок як «окрасу» Верховної Ради України. «У цьому кейсі також маємо приклади лукізму — дискримінації за зовнішнім виглядом, сексуалізації і об’єктивації політикинь, — сказала Тамара Марценюк. — Шкода, коли замість того, аби привертати увагу до дійсно успіхів жінок у політиці, а також тих проблем, з якими вони стикаються (брак ресурсів, стереотипи, кібербуллінг тощо), присутність жінок у політичній сфері зводиться до “прикраси”»

У короткому списку номінації «Сексистський матеріал» опинилися і телеканали — «Україна» за статтю «Чоловіки на шоу “Я везу тобі красу» розповіли, як реагують на великі груди”» та «1+1» за спецпроєкт ТСН «Код доступу». «На жаль, наше телебачення систематично поширює сексизм і стереотипи про жінок та чоловіків у своїх програмах. Зокрема й в тих, де висвітлюються перевтілення жінок, яким так звані експерти й експертки диктують правила, як вони повинні одягатися, аби задовольнити смаки чоловіків», — розповіла редакторка «Детектора медіа» Гала Скляревська. 

Ще один номінант Антипремії у цій номінації — видання «Новини Закарпаття» та автор Василь Сочка за статтю «Закарпатські ліси отримали нового красуню-керівника». Медіааналітикиня Інституту масової інформації Яна Машкова зауважила, що сексизмом «хворіють» не лише загальнонаціональні медіа, а й локальні, де це помітно навіть яскравіше. «У випадку, що трапився на сайті “Новини Закарпаття”, автори хотіли привернути увагу до нової керівниці лісового господарства Закарпаття — Вікторії Білоусової. Однак журналісти дещо недопрацювали і водночас вдалися до сексизму, сексуалізації та дискримінації жінки через знецінення її професіональності», — сказала Яна Машкова. 

«Сексистське висловлювання»

У номінації «Сексистське висловлювання» перемогу отримав секретар Коростишівської міської ради на Житомирщині Юрій Сарапійчук за образливі висловлювання щодо депутатки Юлії Юзефович. Координаторка з гендерних питань проєкту «Кампанія проти сексизму в медіа та політиці "Повага"» та платформа «Жінки — це 50% успіху України» Анастасія Багаліка розповіла, що кейс Юрія Сарапійчука настільки прозорий, що отримав не лише широкий осуд суспільства і громадських організацій, а й завершився звільненням фігуранта. «Вперше посадовця звільнили за сексистські висловлювання. Те, що Юрій Сарапійчук публічно говорив депутатці Юлії Юзефович — за межею не лише через сексизм, ці слова взагалі порушують усі допустимі правила поведінки і висловлювань чиновника на посаді. Я не знаю, чи говорив би пан Сарапійчук щось подібне чоловікові з депутатським мандатом, але я переконана, що системність його поведінки щодо Юлії Юзефович не в останню чергу продиктована стереотипами і сексизмом», — сказала Анастасія Багаліка. 

До цієї номінації також потрапив нардеп Сергій Рудик, який 28 січня 2021 року у парламенті прокоментував виступ народної депутатки від «Слуги народу» Мар’яни Безуглої про законопроєкт щодо реформи СБУ із сексизмом та назвав її «дівчинкою».  Голова Громадського альянсу «Політика для жінок» Ірина Тишко каже, що депутат Сергій Рудик не поніс жодної відповідальності за своє висловлювання і навіть не вибачився за свої слова. «Його заява суперечить нормам цивілізованої поведінки парламентаря. Але, що найгірше, сам парламент не покарав депутата — не відсторонив його від засідань, тим самим легітимізував таку поведінку, — розповіла Ірина Тишко. — Відверто кажучи, в українській політиці сексистських скандалів чимало, але жодного реального покарання тих, хто вдався до сексизму, не було. Дуже прикро, що парламент тягне із запровадженням визначення “сексизм” до українського законодавства та покарання за нього». 

«Моралізатор року»

Спеціальну номінацію «Моралізатор року» отримала пресслужба Херсонської поліції, яка повідомила про складений протокол на матір за те, що батько привів дитину на майданчик і залишив її там на кілька годин без нагляду. Журналістка Центру прав людини ZMINA Єлизавета Сокуренко розповіла, що такі публікації від Нацполіції не поодинокі, проте самі правоохоронці не вбачають у них сексизму, — мовляв, хто за дитиною прийшов, на того адмінпротокол і склали. «Направду ж такі повідомлення рясніють фразам зі звинуваченнями на адресу жінок через глибоко вкорінені у суспільстві гендерні стереотипи, що дитиною передусім має опікуватися жінка, — сказала вона. — Те, як поліція подає такі новини, лише сприяє утвердженню та виправданню образу “безпорадного батька”. Раджу правоохоронцям натомість подивитися наше останнє відео про відповідальне татівство». 

Цього року також відзначився Олександр Дедюхін, полтавський священник і депутат, який назвав жінок, які відстоюють право розпоряджатися своїм тілом, «недорозвинутими особистостями». «Сексизму не місце в церкві, чи у Парламенті. Ми як суспільство повинні засуджувати сексистські заяви, а також наголошувати на тому, що ми всі має право на гідне ставлення», — прокоментував правозахисник, виконавчий директор ГО «Точка опори» Тимур Левчук. 

З усіма номінантами, що увійшли до короткого списку Антипремії можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, Антипремія «Це яйце!» вручається медійними громадськими організаціями як некомерційна ініціатива з 2019 року та започаткована ГО «Жінки в медіа», Кампанією проти сексизму в медіа та політиці «Повага», ГО «Інститут масової інформації», Центром прав людини ZMINAa, ГО «Детектор медіа», ГО «Українська Гельсінська спілка з прав людини».

Торік Антипремію отримали народні депутати Олександр Корнієнко і Давид Арахамія, кандидат на посаду міського голови Одеси Євген Червоненко, начальник Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у Кривому Розі Павло Дабіжа, канал ZIK, «Новини Черкащини» та «Таблоїд 18000», «Гал-інфо», Ірина Верещук. 

До жюрі Антипремії «Це Яйце 2021» увійшли: Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики, Ліза Кузьменко, голова ГО «Жінки в медіа», Вікторія Єрмолаєва, журналістська Громадського радіо Тамара Марценюк, гендерна експертка Української Гельсінської спілки з прав людини, Гала Скляревська, редакторка «Детектора медіа», Ольга Беца, журналістка «Детектора медіа», Яна Машкова, медіааналітикиня Інституту масової інформації, Єлизавета Сокуренко, журналістка Центру прав людини ZMINA,  Анастасія Багаліка, координаторка з гендерних питань кампанії проти сексизму в медіа та політиці "Повага”, Вікторія Кобиляцька, редакторка сайтів “Повага” та “Жінки — це 50% успіху України”,  Ана Море, авторка відеоблоґу #Шопосексизму, журналістка «Поваги», Ірина Тишко, голова Громадського альянсу «Політика для жінок» та Тимур Левчук, правозахисник, виконавчий директор ГО «Точка опори». 

Фото: unsplash

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3879
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду