У середу, 17 листопада, Bellingcat та The Insider оприлюднили другу частину розслідування про спецоперацію із затримання «вагнерівців» у Білорусі. Щойно з’явились новини про їхній арешт, йдеться у розслідуванні, українська влада почала формально та неформально впливати на Мінськ, щоби той видав їх Україні.

Згідно зі свідченнями найманців, деякі з них отримали від СБУ рекомендованим листом на свої домашні адреси повідомлення про кримінальні звинувачення, висунуті проти них в Україні. Звинувачення датовані 29 липня 2020 року – днем ​​затримання у Мінську. 

30 липня 2020 року міністр закордонних справ Білорусі викликав тимчасового посла України до Мінська, щоб повідомити його про арешт та запросити в України інформацію про можливі злочини, скоєні цими людьми на території України.

3 серпня Офіс Генерального прокурора України направив до Білорусі запит про арешт 28 із 33 осіб в очікуванні офіційного запиту про екстрадицію. Офіційний запит про екстрадицію подали лише через вісім днів, 11 серпня 2020 року.

• Читайте також: ВВС заявила, що отримала бойовий планшет «вагнерівця» з доказами, що той воював на Донбасі

Неформальним впливом українська влада займалась як мінімум за двома напрямками. За словами одного з опитаних членів команди Головного управління розвідки, СБУ надала своїм білоруським колегам інформацію про найманське минуле 33 затриманих осіб, а також про решту бойовиків, «завербованих» ПВК «МАР». 

Ймовірно, саме через цю інформацію Мінськ згодом заявляв, що вони розшукують ще до 200 осіб із так званої ПВК «Вагнера» на території Білорусі

Також відомо, йдеться у тексті, що президент Володимир Зеленський особисто лобіював екстрадицію бойовиків до України у телефонній розмові з Олександром Лукашенком 5 серпня 2020 року.

• Читайте також: Упереджене ставлення Зеленського та ОП до Бурби могло стати причиною зриву операції із затримання «вагнерівців» – Bellingcat

Нагадаємо, що 17 листопада Міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікувала першу частину розслідування про спецоперацію із затримання «вагнерівців».

Cпецоперація під назвою «Авеню» мала завершитися примусовою посадкою літака з бойовиками «Вагнера» в Україні. Однак в останній момент розвідники зустрілися з політичним керівництвом і операцію «перенесли».

За даними Bellingcat, операцію з примусовою посадкою літака схвалили на початку липня 2020 року, однак рішення відкласти її проведення призвело до повного «провалу».   

За день до планованого від'їзду бойовиків Бурба та Баранецький прибули до ОП. Вони мали подати остаточну інформацію про перебіг запланованої спецоперації.

Читайте також: 

• Справа «вагнерівців»: ТСК каже, що не знайшла доказів витоку інформації, через який зірвалась спецоперація
• Зеленський сказав, що особисто розповів Лукашенку про «вагнерівців» (ДОПОВНЕНО)

Бурба повідомив Bellingcat, що Зеленський не зміг з ними сконтактувати, а голова Офісу президента Андрій Єрмак нібито запропонував відкласти операцію на тиждень.

Напередодні президент Зеленський досяг угоди з Росією та підтримуваними нею терористами про припинення вогню на Донбасі. Угода мала набрати чинності 27 липня.

У відповідь Бурба запропонував відкласти операцію на чотири дні. Зрештою її вирішили перенести на п'ять днів.

«За словами Бурби, позиція Офісу президента була такою, що якщо операція триватиме, як було заплановано, і завершиться затриманнями 25 липня, то припинення вогню буде приречене ще до початку», – говориться у розслідуванні.

Журналісти Bellingcat зауважили, що не змогли перевірити розмову в Офісі президента, адже ОП не надав своїх коментарів щодо розслідування.

У розслідуванні Bellingcat немає згадок про залученість до спецоперації спецслужб інших країн, зідно із текстом, її реалізовували виключно ГУР Міноборони та СБУ. Також немає жодних згадок про нібито злив росіянам інформації про плани провести спецоперацію, про що раніше писали окремі журналісти.

Що передувало розслідуванню

29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх до РФ.

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, що брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.

ЗМІ підозрювали, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України заперечують цю інформацію.

9 вересня 2020 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав СБУ відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».

6 березня 2021 року ZN.ua написало, що Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців». У британській розвідці відповіли, що нічого не можуть зробити з розслідуванням журналістів через свободу слова.

Фото: з вільних джерел