У п'ятницю, 15 жовтня, РНБО затвердила стратегію інформаційної безпеки України.

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що документ є вкрай актуальним з огляду на зростання кількості спеціальних інформаційних операцій з боку Росії.

Данілов додав, що агресія Росії триває не лише на фронті, але й у інформаційному полі.  

«Вони використовують ЗМІ для впливу на нашу Україну, на наших людей. Така стратегія була сьогодні розглянута і ухвалена на засіданні РНБО», – сказав Данілов.

За словами секретаря Радбезу, документ викликав «палкі дискусії» у членів РНБО.

У квітні 2021 року стало відомо про підготовку Мінкультом України проєкту нової стратегії інформаційної безпеки, яка мала замінити затверджену за часів п'ятого президента Петра Порошенка.

Читайте також: 

• ІМІ назвав головну відмінність «Стратегії інформаційної безпеки» від доктрини, ухваленої за Порошенка
• Аналіз стратегії інформаційної безпеки в порівнянні з чинною доктриною інформаційної безпеки

15 вересня стратегія інформаційної безпеки була схвалена Кабміном, вона розрахована до 2025 року і передбачає:

• протидію внутрішнім та зовнішнім загрозам інформаційній безпеці;
• захист державного суверенітету і територіальної цілісності України;
• підтримку інформаційними засобами та заходами соціальної та політичної стабільності, оборони держави;
• забезпечення прав та свобод кожного громадянина.

Результатами реалізації Стратегії мають стати:

• захищений інформаційний простір;
• ефективне функціонування системи стратегічних комунікацій;
• ефективна протидія поширенню незаконного контенту;
• інформаційна реінтеграція громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях та на прилеглих до них територіях України;
• підвищення рівня медіакультури та медіаграмотності населення;
• забезпечення захисту прав журналістів;
• формування загальнонаціональної ідентичності.

Після схвалення РНБО стратегію інформаційної безпеки має ввести в дію своїм указом президент України.

У березні 2021 року для протидії російській дезінформації та пропаганді в Україні створили два спеціальні органи. Зокрема, на базі РНБО був створений Міжнародний центр протидії дезінформації. Очільником центру стала Поліна Лисенко.

У складі Мінкульту був створений Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. З березня по вересень 2021 року його очолювала Любов Цибульська. Наразі керівником Центру є Ігор Соловей.

• Читайте також: Центр стратегічних комунікацій презентував інформаційну брошуру «У разі надзвичайної ситуації або війни»

У лютому-серпні 2021 року на засіданнях РНБО України було ухвалено низку резонансних рішень, покликаних забезпечити інформаційну безпеку України.

У лютому були запроваджені санкції проти нардепів «ОПЗЖ» Віктора Медведчука та Тараса Козака, які передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK. Пізніше РНБО запровадила санкції проти Медведчука та його дружини Оксани Марченко за статтею «фінансування тероризму».

18 червня РНБО запровадила персональні санкції проти олігарха та медіавласника Дмитра Фірташа, а також бізнесмена Павла Фукса. 

Санкції проти Фірташа запроваджений через його участь у титановому бізнесі та через постачання сировини на військові підприємства Росії. Через міжнародну групу компаній Group DF Фірташ контролює медіагрупу «Inter Media Group» (до складу якої входить, зокрема, телеканал «Інтер»). 

20 серпня РНБО запровадила персональні санкції проти позафракційного нардепа Андрія Деркача, з яким пов'язанане ТОВ «Ера-медіа». Деркач вже знаходиться під санкціями США.

Також Радбез запровадив санкції проти засновника й головреда онлайн-видання Strana.ua Ігоря Гужви, проросійського блогера Анатолія Шарія та його дружини Ольги Шарій.  

Архівне фото: пресслужба президента України