Якщо вам завжди було цікаво, що має трапитися, аби українські політики перестали ходити на якийсь телеканал, життя дало відповідь. Імовірне фінансування з окупованих територій чи безпосередньо з Росії; звинувачення в інформаційному тероризмі; санкції Ради національної безпеки і оборони; переїзд каналу на ютуб із катастрофічною втратою рейтингів. Перший незалежний — спадкоємець ZIK, «112» та NewsOne — це єдиний канал в Україні, проти якого спрацював інститут репутації.

За даними моніторингів «Детектора медіа», після того, як у лютому 2021 року проти медіа Медведчука запровадили санкції, їх перестали відвідувати практично всі представники парламентських політичних сил. Наприклад, в останні хвилини перед припиненням мовлення каналу на токшоу «112» ще було двоє «слуг народу», але вони ніколи не поверталися після рішення РНБО.

І політиків можна зрозуміти. Один Перший незалежний став настільки ж токсичним, як три його предки разом. Місцеві ведучі називають українську армію «угрупованням». Гості переживають про геноцид російськомовних в Україні. А ще тут просто закликають рівнятися на Медведчука.

У результаті на сьогодні в ефірі кума Путіна не лишилося нікого, крім членів «Опозиційної платформи — За життя», маловідомих проросійських коментаторів, дуету «Кролики». І ще п’ятьох людей.

Перший незалежний не припинив відвідувати Олексій Кучеренко, народний депутат від «Батьківщини». Анна Скороход, колишня нардепка «Слуги народу», а нині членкиня групи «За майбутнє». Павло Розенко та Андрій Рева, колишні міністри соціальної політики часів Порошенка. І Володимир Цибулько, політичний коментатор, який точно не репрезентує «Європейську солідарність». Усі вони хоча б раз з’являлися в ютуб-ефірі каналу кума Путіна протягом вересня.

Ця п’ятірка фігурує на каналі Медведчука в різних формах. Відвідує токшоу на правах гостей, включається в ефір із коментарями. Чи навіть отримує сольне інтерв’ю у вступній частині програм. Солідне досягнення, враховуючи, що до Олексія Кучеренка на «Протистоянні» в цій рубриці світилися, наприклад, Ганна Герман та Микола Азаров.

Хтось, напевно, скаже, що сходити на проросійський ютуб-канал — це нічого особливого. Дозволю собі з цим не погодитися.

Для початку об’єктивна причина: гості приводять за собою глядачів. Будь-який політик має певну кількість прихильників, а Анна Скороход ще й мажоритарниця. Виборці вмикають відео, аби почути позиції своїх представників. Та Перший незалежний пропонує значно більше: наприклад, у токшоу за участі Анни Скороход виправдовують звертання «хохол» та Путіна. І добре, якщо людина подивитися лише цю програму. А не лишиться з каналом Медведчука, де місця мешкання мусульман порівнюють зі смітниками, на довше.

По-друге, своєю присутністю в ефірі проукраїнські політики допомагають Медведчуку. Без опонентів та дискусій на токшоу пропаганда не так ефективно проникає у свідомість глядачів та поширюється. Тож у Росії кличуть на програми спеціальних «хлопчиків для биття», аби публічно висміювати й принижувати їх. А Першому незалежному досі щастить на неофіційних представників Порошенка. Наголосимо, що виграти в цього казино проукраїнські коментатори не можуть: модерація, баланс гостей та самі теми програм підтасовані проти них. І після потрапляння на такий ефір хорошого виходу з нього вже немає. Ви або мовчите, таким чином легітимізуючи пропаганду та маніпуляції. Або сперечаєтеся, провокуючи людей Медведчука на ще більше брехні для глядачів.

Просто подивіться, як Володимир Цибулько мотивував підозрюваного в державній зраді Юрія Дудкіна. Завдяки суперечці той перейшов від одинокого прикладу успіху СРСР аж до того, що Крим — це «спірна територія» для всього світу, а Британія втручається в інтереси Росії. Проукраїнські коментатори — це кисень, який потрібен пропаганді для горіння. Й у той час, коли всі інші діячі перекрили подачу, ці люди її продовжують.

Узагалі сам факт порушення настільки масового бойкоту шкодить громадянському суспільству та зачаткам інституту репутації. Замість продемонструвати єдність і те, що проти російської пропаганди можна боротися, ці політики показують, що її можна толерувати, а осуд ігнорувати. Олексій Кучеренко дає інтерв’ю програмі, в якій за 15 хвилин потому розповідають, що Росія зайшла на Донбас, бо Київ оголосив йому блокаду.

І не треба думати, що для політиків інституту репутації не існує як явища. Ви уявляєте електоральні наслідки, якщо ту ж «Батьківщину» помітять на націоналістичній ході чи з’їзді атеїстів? То чому політики не соромляться інформаційних терористів?

Урешті, хоча це вже проблеми їхніх піарників, присутність на каналах Медведчука просто принижує статус цих гостей. Із колишніми міністрами, якщо вони не мають політичних амбіцій, усе зрозуміло. А от імідж нардепки «За майбутнє» цілком може зіпсувати виступ на рівних із другорядними політичними коментаторами, підозрюваним у державній зраді політиком та дипломатом, в якого США забрали візу. Це вже не кажучи про атмосферу другорядності самого каналу: більшість токшоу Медведчука зараз не набирають навіть двадцяти тисяч переглядів на ютубі. Це менше, ніж у «Говорить великий Львів», — токшоу, про яке ви ніколи не чули. І яке при цьому виходить у телеефірі.

Виступаючи на каналі Медведчука, завжди є ризик стати рекламним обличчям для пропаганди

«Детектор медіа» звернувся до цих п’ятьох людей із запитаннями, чому вони продовжують ходити на канали Медведчука, що відчувають, слухаючи маніпуляції, чи не хвилюються про шкоду своєму іміджу. Нам не вдалося зв’язатися з Андрієм Ревою; Анна Скороход обіцяла перетелефонувати, але так цього й не зробила. Якщо будь-хто з них захоче надати коментар зараз, ми з радістю його опублікуємо.

Олексій Кучеренко під час листування спочатку попросив від нас «список правильних каналів», а потім відповів ось цим: «Якщо канал порушує ліцензійні умови, до нього негайно мають бути застосовані санкції з боку Нацради. Громадські активісти мусять звернутися прямо туди негайно із такими фактами».

Це маніпуляція. По-перше, Нацрада не раз штрафувала канали Медведчука. По-друге, рішення регулятора ніяк не впливають на особисті рішення політиків. Одного разу РНБО навіть закрила три телеканали, але деякі люди все одно продовжили відвідувати їхню ютуб-версію. По-третє, така позиція небезпечно нагадує захисну риторику пропагандистів. Мовляв, журналістів просто поділили на «правильних» та «неправильних» за якимись упередженими критеріями. Нагадаємо, що на каналах Медведчука ведучі буквально розповідали, що Київ намагався «упокорити повсталий Донбас».

Відповіді Володимира Цибулька та Павла Розенка проявили іншу, найпопулярнішу проблему проукраїнських гостей.

Володимир Цибулько написав: «Я вважаю, що свою позицію треба проводити навіть у тилу ворога. Якщо ці канали ворожі, то на їхньому полі їх і треба бити. Я ходжу говорити з їхнім глядачем. І що більше ненависті проти мене потім ллють вірні Медведчука, то правильніше я роблю. В особисту скриньку месенджера отримую привітики регулярно. Так, я не переагітую тих людей, але рано чи пізно вони почнуть мене чути. Якщо ж хтось поширює російські наративи, то я зразу ж їх тикаю в це, я не мовчу, я борюся!»

Відповідь Павла Розенка задовга для повного цитування, але її суть така: «Я вважаю незаконним і неконституційним закриття БУДЬ-ЯКИХ ЗМІ через рішення РНБОУ [...] Цей прецедент позасудового закриття ЗМІ буде використаний або Зеленським, або наступним президентом для придушення свободи слова в Україні [...] Питання не в назві каналу. Питання в принципах. Чи нас влаштовує, що завтра без рішень суду, навіть без рішень РНБО, без санкцій закриють доступ до сайта "Детектор медіа"?? Мене — не влаштовує.[...] Я ходжу на ті канали, на які мене запрошують. І ходжу, як правило, виключно на прямі ефіри. Де немає можливості каналу спотворити мою точку зору, щось висмикнути з контексту. І де я можу повноцінно висловити СВОЮ ТОЧКУ ЗОРУ [...] Я вважаю за необхідне також боротися із російською пропагандою. Але моя боротьба з російськими наративами — це не сидіти біля телевізора і з пляшкою пива бухтіти про російську пропаганду. А йти на ефіри і цю російську пропаганду розвінчувати. Боротися аргументами, правдою, а не ховатися від гострих дискусій [...] Знаєте, я хвилювався би за свою репутацію, якби почав би підлаштовувати свою точку зору під тон ведучих чи під тон більшості учасників. А так як я абсолютно чітко провожу саме проукраїнську лінію і відстоюю свої принципи і переконання, то ні граму в мене сумнівів немає».

Що ж, Розенко та Цибулько справді (хоч далеко не завжди) вступають у дискусії, коли чують відверту пропаганду. Особливо проти колишнього президента. Але в ефективності такої діяльності можна засумніватися. Ніхто ж серйозно не думає включатися в ефіри Скабєєвої чи Соловйова, аби спростувати їхню брехню та переконати  глядачів? То чому це має спрацювати з українськими аналогами? Якби дезінформацію можна було перемогти звичайними фактами, всі ці історії про «громадянську війну» та «нацизм» давно зникли б. А якби виступи «в тилу ворога» несли реальну загрозу пропагандистам, проукраїнських гостей ніколи б туди не пускали. Канали Медведчука навіть робили так раніше: токшоу на дражливі теми, на кшталт перемовин «ОПЗЖ» з Росією, обходилися без опонентів.

Коротше кажучи, Перший незалежний — це не мільйонна мережа ботів і не міжнародна дезінформаційна кампанія. Не та пропаганда, з якою варто активно боротися. Це радше комариний укус: краще не чухати, воно саме пройде.

З іншого боку, все сказане актуально лише тоді, коли риторика гостей суперечить риториці каналу. Але деякі з наших героїв мають і спільні позиції з Медведчуком. Анна Скороход жаліється на активістів та доводить, що Сергій Стерненко — вбивця. Олексій Кучеренко виклав на своєму ютуб-каналі відео під назвою: «Наглядові ради — інструмент зовнішнього впливу, тиску і управління».

Крім того, Перший незалежний може цінувати Кучеренка за його позицію щодо російського газу. Ясно, що Медведчук надасть нардепу сольний виступ, якщо на екран при цьому можна дати таку цитату: «Кучеренко: Думаю, Зеленський чудово розуміє, що нікуди він від переговорів з Росією не подінеться». Редактори, мабуть, випадково забули уточнити, що член «Батьківщини» говорив саме про енергетичні «переговори». В інший час Кучеренко може виправдовувати дії «Газпрому», називати СРСР «злочинним в лапках», іронізувати зі слів президента Зеленського про ймовірну повномасштабну війну з Росією. Не просто так Перший незалежний не кличе на годинні інтерв’ю інших фігурантів нашого тексту. Наприклад, Володимира Цибулька. Хоча проросійські політичні коментатори героями таких ефірів бувають.

Вирази облич, взаємне розташування, порядок прізвищ, приналежність цитати. Перший незалежний легко нівелює будь-яку «боротьбу»

Вам завжди було цікаво, що має трапитися, аби українські політики перестали ходити на якийсь телеканал? Здається, для деяких людей такої події просто не існує. Адже не існує нічого, що ще не трапилося з каналами Медведчука. І чи то заради кількох тисяч переглядів, чи тому, що їх більше нікуди не запрошують, чи через своєрідну форму мазохізму ці люди згодні ігнорувати, наприклад, таке: на каналі Медведчука буквально розповідають, що Голодомор спричинили європейські країни.

Варто визнати, що ця п’ятірка — не єдині люди, які відвідували Перший незалежний, не представляючи кума Путіна. Сюди ходив народний депутат групи «За майбутнє» Антон Поляков, якого знайшли мертвим 8 жовтня. Ще у квітні на каналі бував колишній головний військовий прокурор Анатолій Матіос, у травні — чинний нардеп «Батьківщини» Вадим Івченко, в серпні — колишній міністр охорони здоров’я Олег Мусій. Але троє останніх досить давно не з’являлися в ефірі. Натомість восени на Першому незалежному побували екснардепка Надія Савченко, екснардеп Борислав Розенблат, екснардеп Ігор Швайка та позафракційний народний депутат, колишній «Слуга народу» Євген Шевченко.

Проте до їхньої репутації в нас запитань уже немає. І частково до цього призвели саме люди, з якими вони не гребували працювати. Та місця, які вони не гребували відвідувати.