Народна депутатка від «Слуги народу» Єлизавета Богуцька зареєструвала у Верховній Раді проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту української мови як державної. Про це йдеться на сайті парламенту. У п’ятницю, 18 червня, законопроєкт направили на розгляд комітету. 

На думку Богуцької, небезпека полягає зокрема в тому, що трапляються випадки наруги над мовою, а громадяни, які це роблять, мають можливість обіймати державні посади.

«Серед мовознавців є суперечка, чи дійсно існував латинський вислів "Чия мова — того й влада", проте в 2014 р. Україна зіштовхнулася із військовою агресією Російської Федерації, яка, зокрема, виправдовується захистом російської мови на території України, як у зазначеному вислові. Крім того, трапляються і випадки публічної наруги над українською мовою зі сторони громадян України, що є ще більш небезпечним явищем враховуючи можливість для таких громадян обіймати державні посади чи посади в органах місцевого самоврядування та розповсюджувати свій негативний вплив», – вказано у пояснювальній записці до закону.

Згідно проєктом закону, публічна наруга над українською мовою карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років.

Нагадаємо, народні депутати від «Слуги народу» Микита Потураєв та Євгенія Кравчук 24 травня 2021 року зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт № 5554 «Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». 28 травня інший депутат від «Слуги народу» Олександр Санченко зареєстрував у парламенті альтернативний проєкт закону № 5554-1.

Депутати пропонують відтермінувати набуття чинності ч. 6 ст. 23 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка передбачає, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна. Ця норма має набути чинності 16 липня 2021 року. Натомість Потураєв та Кравчук пропонують, щоб вона набула чинності «через два місяці від дня відміни карантину», який запровадили з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв сказав, що для переходу на трансляцію відеопродукції виключно українською мовою треба створити певні економічні стимули для теле- та кіновиробників. За словами депутата, як стимул для українських кіновиробників, обговорюють пільги в оподаткуванні. Він уточнив, що можливий законопроєкт про економічні стимули для виробників українського відеоконтенту – від художніх до телефільмів та серіалів – наразі існує «на рівні базової ідеї». 1 червня народні депутати не включили до порядку денного сесії законопроєкти №5554 та №5554-1.

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко підтримав ідею відтермінувати початок дії окремих статей мовного закону, які стосуються обов'язкового дубляжу фільмів українською мовою.

Медіагрупи та продакшени підтримали ці законопроєкти. Водночас виробники контенту закцентували увагу на частині проєктів законів, у якій йдеться про безперервний режим функціонування теле- та кіновиробників. Натомість кінематографісти, журналісти та представники телеіндустрії України закликали народних депутатів не підтримувати законопроєкти.

14 червня представники політичної партії «Європейська солідарність» та громадські активісти зірвала засідання Комітету гуманітарної та інформаційної політики. Вони влаштували акцію протесту під стінами будівлі, де знаходиться парламентський Комітет, з метою зірвати позачергове засідання, на якому, за їх словами, планувалося вивести телебачення з-під дії закону про мову. Голова Комітету Микита Потураєв зауважив, що від фракції «Слуга народу» немає жодних пропозицій по скасуванню закону про забезпечення функціонування української мови як державної, який був ухвалений в 2019 році. 

Фото: Єлизавета Богуцька / Радіо Свобода