Очільник Міністерства культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко відзвітував за рік роботи на посаді міністра та розповів про місію відомства.

Під час пресконференції у Національному художньому музеї Ткаченко заявив, що місія МКІП полягає у збільшенні ваги культури та створенні умов для перетворення її на ключовий елемент розвитку та усвідомлення власної ідентичності українського суспільства. Також Ткаченко представив нову айдентику Мінкульту, відтепер логотип міністерства матиме відсилку до давньоруської каліграфії.

«Половина 2021 року минула, і за мій рік на посаді ми з командою МКІП маємо що показати і чим пишатися – як у культурному секторі, так і в інформаційній політиці, туризмі та креативних індустріях», – цитує міністра МКІП.

Зокрема, серед головних досягнень МКІП за останній рік Ткаченко виокремив наступні:

• Вже декілька місяців тривають роботи у рамках проекту Велика Реставрація. Оголошено список із 22 об’єктів, над якими у 2021 році тривають ремонтно-реставраційні роботи. У межах Великої Реставрації планується відновити 150 об'єктів культури за три роки.
• Розроблено проєкт Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо переміщення культурних цінностей;
• Розроблено проєкти актів Кабміну про поновлення роботи Державної інспекції культурної спадщини, та державної служби охорони культурної спадщини України.

«Сподіваємось, що вже найближчим часом ці служби почнуть працювати», – зауважив Ткаченко.

• Повернуто до України дві картини;

«Це небагато, але є амбіції створити спецфонд, для того, щоб можна було цією роботою займатися системно, під час війни (Другої світової – Ред.) з України було вивезено десятки тисяч робіт», – сказав Ткаченко.

• Розроблено алгоритм процедури видачі свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України для створення Інйормаційно-телекомунікаційної системи «Вивезення культурних цінностей з території України»;
• проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження традиційного характеру середовища та протидії хаотичні забудов;
• Внесено 105 музейних предметів державної частини Музейного фонду України до Державного реєстру нацнадбання України;
• Видано сім постанов про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини;
• Затверджено порядок відбору проєктів робіт з реставрації, консервації , ремонту на пам’ятках культурної спадщини;
• Встановлено прозорий механізм підтвердження фахового рівня виконавця робіт, що усуне наявні на сьогодні корупційні ризики;
• Борщ подано до ЮНЕСКО;
• Включено вісім елементів нематеріальної культурної спадщини з різних регіонів України;
• Завершено реставраційні роботи на пам’ятці 18 ст. Андріївській церкві у Києві;
• За 2021 рік до Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесено 3464 місцевого значення та 4 національного значення;

Спільно з Українським інститутом нацпам’яті:

• Розроблено і запущено геоінформаційну систему «Віртуальний некрополь української еміграції» та підготовлено до запуску електронний Архів усної історії;
• Відновлено прямі контакти на рівні Інститутів нацпам’яті Польщі та України (вперше за три роки);
• Розпочато серію заходів з переосмислення спадщини комуністичного тоталітаризму «креативна декомунізація»;
• Створено 35 інформаційних та просвітницьких роликів з деміфологізації історії та подолання російських фальсифікацій.

В царині посилення інформаційної безпеки:

• Відкрито набір на безкоштовні курси з вивчення кримськотатарської мови на базі держпідприємства «Кримський дім»;
• Запущено Центр комунікацій та інформаційної безпеки;
• Надруковано та поширено на Сході України та серед військовослужбовців видавничої продукції патріотичного спрямування: 26 видань, загальним накладом 35 тисяч примірників на суму 7 млн гривень;
• Надруковано посібник «Історія Криму і кримськотатарського народу» (по 500 примірників українською та кримськотатарською мовою), здійснено запуск онлайнплатформи з курсом лекцій та відеоуроків з історії, культури та мистецтва кримських татар;
• Реалізовано проєкт про наш Донбас (14 серій);
• Проведено спільний захід «Донбас Медіа Форум 2020»;
• Розроблено стратегію з медіаграмотності.

У сфері державної мовної політики:

• Схвалено Концепцію державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах до 2030 року;
• утворено секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови;
• запущено платформу SpeakUkraine;
• затверджено План заходів з реалізації першого етапу (до 2022 року) Стратегії популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова - успішна держава».

У сфері книгодрукування та промоції читання:

• В рамках програми перекладів творів української літератури іншими мовами видано 53 книжки у 45 видавництва у 25 країнах в перекладі на 20 мов;
• проведено Всеукраїнську програму літературних зустрічей «Читай-пиши» в Донецькій, Луганській, Харківській областях спільно з фондом Сергія Жадана;
• в рамках програми придбання книжкової продукції передано 3 80 972 книги від 79 видавців до 606 публічних бібліотек;
• проведено Всеукраїнські просвітницькі акції з промоції підліткового читання Навиворіт, «#Живі Письменники. Пізнавай», серію всеукраїнських промоційних онлайн-акцій «Дегустація книжок»;
• розроблено та введено в тестову експлуатацію програмний продукт Української цифрової бібліотеки.

У сфері розвитку кінематографу:

• Забезпечено організацію та представлення української кіноіндустрії та українських кінопроєктів на міжнародних кінофестивалях та онлайн-виставках (Німеччина, Торонто, Лондон, Амстердам, Брюссель); організацію та проведення Днів українського кіно (Брюссель, Гельсінки, Італія, Буенос-Айрес); організовано та проведено та проведено 9 міжнародних кінофестивалів в Україні;
• три українські кінопроєкти отримали підтримку їх виробництва від Фонду EURIMAGES на загальну сусу 580 тис. євро;
• проведення зйомок в Україні кінопроєкту (The Last Mercenary) від Netflix та підготовка до зйомок кінопроєкту "Інфініті" від CANAL+

У галузі забезпечення міжнаціональної єдності, гарантування та дотримання прав нацменшин та корінних народів:

• Забезпечено діалог з етнічними та релігійними спільнотами, розпочато роботу Експертних рад з питань свободи совісті на етнополітики;
• запущено культурно-просвітницький онлайн-проєкт «Нова бібліотека Софії»;
• розроблено проєкт Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей ромської національної меншини в українському суспільстві до 2030 року;

За словами Ткаченка, Мінкульт також працював над тим, щоб зробити доступнішими культурні послуги та над розширенням можливостей для створення якісного культурного та креативного продукту в регіонах України. Зокрема:

• Запущено реформу фінансування системи забезпечення населення культурними послугами;
• реалізовано проект «Децентралізація та реформа культурних послуг» з редизайну системи надання якісних та доступних культурних послуг на рівні громади (на прикладі ОТГ 4-х областей);
• проведено другий цикл освітньо-тренінгової програми «Академія культурного лідера» для 45 команд з громад 23-х регіонів.

«Попереду плануємо продовжувати роботу в уже намічених напрямках, зосередившись на: інформаційній безпеці, консолідації суспільства, розвитку культури в регіонах, збереженні спадщини, посиленні креативних індустрій та мистецтва. А також туризму внутрішнього і зовнішнього», – резюмував Олександр Ткаченко.

Фото: Міністерство культури та інформаційної політики