Перш за все хочу сказати, що цьогорічна пресконференція Володимира Зеленського вийшла напрочуд інформативним заходом: слово надавали дійсно різноманітним ЗМІ й давали можливість уточнити запитання. Журналісти переважно були конструктивними й не красувалися, а декілька, скоріше за все, погоджених із пресслужбою запитань допомагали зрозуміти, які теми в ОПУ бачать пріоритетними. І навіть той факт, що нерідко президент говорив радше те, що хотів сказати, а не те, про що його запитали, все одно дозволяв послухати риторику і зробити спостереження. Одне з них: на мою думку, з президентом, який почав уживати словосполучення «мій народ», варто більше спілкуватися з позиції дуже прикладних інтересів цього народу. Так би мовити, в часи очільника держави з ознаками популізму цілком є місце популізму в журналістиці.

Ірина Сисак, 5 канал

Марина Шашкова, журнал «Фокус»

Ви помітили, що запитання про провал вакцинації – саме в такому формулюванні, а не в ускладненому обговоренні про відставку Максима Степанова – президенту поставили всього один раз, в останній третині заходу і що це було не зовсім українське медіа («ВВС News Україна»)? Хоча у благополучній країні це запитання стояло би як мінімум першим, другим і третім (якщо взагалі в благополучній країні був би можливий такий провал вакцинації). У кулуарах ми потім обговорили це з колегами, які розповіли, що, зокрема, на їхньому великому телеканалі завжди падають рейтинги, коли вони торкаються теми коронавірусу. Мабуть, справа в тому, що українці живуть у настільки несприятливих умовах, із такою купою малосумісних із хорошим життям проблем, що коронавірус для нас – лише один чинник у цьому ряду.

Шкода, що журналісти зовсім не запитували, що робиться для створення нових робочих місць, що з нашою освітою й чому до світового топ-500 вишів входить лише один український або чи варто панікувати сумлінним громадянам через законопроєкт про спеціальне добровільне декларування майна.

Журналісти багато запитували про анонсовану президентом деолігархізацію – благодатну для президентських рейтингів тему. Найбільші телеканали теж почали висвітлювати її. Зокрема, їй частково були присвячені токшоу «Свобода Савіка Шустера» та «Право на владу». Савік Шустер одразу анонсував, що незабаром, після реєстрації законопроєкту, в його студії знову говоритимуть про це. А якщо описувати максимально стисло висвітлення теми цього разу, то його можна звести до такого обміну думками:

• в усьому світі для обмеження впливу олігархів існують антимонопольні комітети. В Україні такий комітет не працює і президент не хоче цим займатися (Сергій Власенко, «Батьківщина»);
• нічого не працює, бо всюди є агенти олігархів, навіть у «Слузі народу» (Давид Арахамія, «Слуга народу»);
• так наведіть лад у «Слузі народу» (Олексій Гончаренко, «Європейська солідарність»).

Даша Тарасова, «Свобода слова Савіка Шустера»

У «Праві на владу» цю тему обговорювали менш нервово – можливо, тому що деолігархізувати Ігоря Коломойського починав ще Петро Порошенко, а досвід – то велика сила:

• президент повинен взяти більше влади, більше відповідальності й довести боротьбу з корупцією до кінця (Михеїл Саакашвілі, Виконавчий комітет реформ);
• питання не в тому, щоби було більше влади, а щоби було більше правильно структурованої влади. Починати боротися з корупцією потрібно на побутовому рівні (Сергій Щербина, «РБК-Україна»);
• можна ухвалити будь-який закон і запропонувати суспільству будь-що. Суспільство – це консервативна конструкція, змінити звички та свідомість за кілька років неможливо. І олігархату неможливо позбутися за один день (Олександр Мартиненко, «Інтерфакс-Україна»);
• серйозна частина парламенту, в тому числі «Слуги народу», контролюється олігархами й цікаво, як законопроєкт про деолігархізацію вплине на ситуацію в парламенті (Соня Кошкіна, «Лівий берег»);
• дії Володимира Зеленського вже починають виглядати як атака, похід проти системи. Але є відчуття, що він не до кінця усвідомлює складність того, з чим доведеться стикнутися, і включається в занадто велику кількість конфліктів, які можуть привести його на Голгофу (Юрій Романенко, «Хвиля»).

Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко

Коли напередодні пресконференції ОПУ анонсував, що захід буде сповнений символізму, він, мабуть, і подумати не міг, наскільки сповнений. Окрім як роздивитися три літаки, один із яких побудований, другий будується, а будівництво третього ще належить розконсервувати, журналісти мали змогу проїхатися від прохідної ДП «Антонов» до ангару на дуже старенькому автобусі – такому, які їздять по наших райцентрах і селах. У цьому, мабуть, глибока метафора, скільки всього потрібно здолати в нашому випадку на шляху до світлого майбутнього.