МКІП готує проєкт нової «Стратегії інформаційної безпеки», яка замінить затверджену Порошенком
МКІП готує проєкт нової «Стратегії інформаційної безпеки», яка замінить затверджену Порошенком
Міністерство культури та інформаційної політики готує нову «Стратегію інформаційної безпеки» замість затвердженої у 2017 році п'ятим президентом Петром Порошенком «Доктрини інформаційної безпеки України». Про це «Детектор Медіа» повідомила в.о. генерального директора директорату з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Ганна Красноступ.
У Мінкульті зазначили, що проєкт «Стратегії» підготовлено відповідно до рішення Радбезу України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України», що введене в дію указом президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020.
У зв’язку з цим, МКІП було створено робочу групу, до якої увійшли представники державних органів влади та наукових установ. У рамках роботи зазначеної робочої групи було проведено чотири засідання: перше – 26.10.2020, друге – 11.11.2020 року, третє – 27.01.2021 року, четверте – 12.02.2021 року.
Пропозиції до проєкту були подані МВС, МЗС, РНБО, СБУ, Службою зовнішньої розвідки України, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Національним інститутом стратегічних досліджень, НДІ інформатики і права НАПрН України, Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського.
У Мінкульті додали, що нова «Статегія» повинна замінити ухвалену у 2017 році президентом Петром Порошенком «Доктрину інформаційної безпеки України».
«Проект Указу Президента України доповнено статтею щодо визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 25 лютого 2017 року № 47 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про Доктрину інформаційної безпеки України», – повідомила Ганна Красноступ.
Наразі текст проекту знаходиться на стадії погодження із зацікавленими органами, після отримання висновку Міністерства юстиції та РНБО, вказаний проект буде подано на розгляд Уряду, а потім Радбезу. У разі схвалення проекту рішенням РНБО проект «Стратегії» подається на затвердження президенту України, який за результатами його розгляду може видати Указ про введення в дію відповідного рішення РНБО.
«Детектор Медіа» звернув увагу, що на сайті Мінкульту розміщена пропозиція щодо громадського обговорення нової «Стратегії інформаційної безпеки». Матеріал позначений датою 2 квітня, хоча зауваження від громадськості пропонувалось надсилати з 15 до 30 березня.
У МКІП «Детектор Медіа» повідомили, що консультації з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики дійсно були заплановані з 15.03.2021 по 30.03.2021 у електронній формі, про це свідчить відповідний звіт.
«Пропозиції та зауваження до проекту акта до МКІП не надходили, про що підготовлено відповідний звіт. Зазначена дата та час «02/04/2021 16:58:40» показують, коли останній раз адміністратор сайту заходив та робив зміни на відповідній сторінці, а саме: це відбулося 2 квітня для оприлюднення звіту», – зазначила Красноступ.
Коментуючи підготовку проєкту Красноступ заявила про некоректний його аналіз окремими ЗМІ.
Зокрема, 7 квітня сайт «Судебно-юридическая газета» оприлюднив статтю «Відповідальність за поширення дезінформації: що передбачає проект Указу Зеленського про Стратегію інформаційної безпеки, документ». У МКІП вважають, що стаття може «призвести до введення громадськості в оману щодо реального змісту проекту», автор матеріалу «допустив певні неточності, оскільки окремі абзаци із тексту процитовано не повністю, а відірвано від контексту».
«Наприклад, у оприлюдненому на офіційному вебсайті МКІП проекті йдеться про «удосконалення законодавства України про захист персональних даних, узгодження положення нормативно-правових актів України з нормами міжнародних актів, обов’язковими для виконання Україною», натомість у статті йдеться про «перегляд законодавства про доступ до публічної інформації та про захист персональних даних тощо. У проекті йдеться про «перегляд та вдосконалення законодавства України щодо відповідальності за поширення дезінформації для збільшення ефективності впливу на державу-агресора і мінімізації шкоди для своїх національних інформаційних інтересів;», натомість у статті йдеться про «перегляд законодавства щодо відповідальності за поширення дезінформації», – уточнили у міністерстві.
Також МКІП зауважив, що у статті йдеться про начебто «унеможливлення вільного обігу інформаційної продукції (друкованої та електронної), що провокує масові заворушення», у той час коли у тексті проекту написано «унеможливлення вільного обігу інформаційної продукції (друкованої та електронної), що містить пропаганду війни, національної і релігійної ворожнечі, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення суверенітету і територіальної цілісності України, провокує масові заворушення».
«Зазначене може призвести до введення громадськості в оману щодо реального змісту проекту, має маніпулятивний характер та можливо спрямовано на підживлення панічних настроїв серед населення України», – резюмувала Красноступ.
Проєкт «Стратегії інформаційної безпеки» доступний на сайті МКІП за активним посланням.
25 лютого 2017 року п'ятий президент Петро Порошенко підписав Указ, яким увів в дію рішення РНБО «Про Доктрину інформаційної безпеки України» та затвердив Доктрину.
Згідно з указом, метою Доктрини «є уточнення засад формування та реалізації державної інформаційної політики, насамперед щодо протидії руйнівному інформаційному впливу Російської Федерації в умовах розв'язаної нею гібридної війни».