16:30
Вівторок, 28 Липня 2020

Чи варто «Українському радіо» повертатися на середні хвилі? Медіапідсумки 21–27 липня 2020 року

1 365
За останні роки Нацрада виділила Першому каналу «Українського радіо», «Променю» та «Культурі» найбільше FM-частот за всю історію цих радіостанцій. Але з точки зору покриття радіо НСТУ все-таки ще є над чим працювати: у великих містах воно часто слабше за FM-покриття комерційних мовників, а маленькі населені пункти покриває вибірково. Покращити ситуацію для компанії могло би повернення до масштабного мовлення на середніх хвилях поруч із FM-мовленням. А для держави це стало би одним із кроків до укріплення інформаційної безпеки через надання громадянам доступу до інформації.
Чи варто «Українському радіо» повертатися на середні хвилі? Медіапідсумки 21–27 липня 2020 року
Чи варто «Українському радіо» повертатися на середні хвилі? Медіапідсумки 21–27 липня 2020 року

Нещодавно ми згадували про домовленості, досягнуті на початку цього року між президентом Володимиром Зеленським і керівництвом українських медіагруп у зв’язку з кодуванням супутникового сигналу: запуск некодованих міжнародних версій головних каналів, розширення покриття цифровим ефірним телебаченням, запуск соціальних пакетів супутникового ТБ з мінімальною абонплатою. Частиною цих домовленостей було встановлення «Зеонбудом» передавачів Т2 у 47 населених пунктах України до 1 травня 2020 року. Історія про ці 47 передавачів тягнеться кілька років і базується на складеному компанією спільно з «1+1 медіа» і Inter Media Group переліку населених пунктів, де потрібно посилити цифрове покриття, щоб воно відповідало відключеному аналоговому.

На сьогодні з цих 47 передавачів встановлено лише сім в Одеській області. Причому запущено в роботу тільки три з них, запуск іще чотирьох затримується через перемовини між «Зеонбудом» і КРРТ з приводу ціни. Для решти 40 передавачів, стверджує «Зеонбуд», частотного ресурсу не буде, поки остаточно не вимкнуть передавачі аналогові.

Зауважте: медіагрупи, чиїми власниками є найбагатші та, вочевидь, одні з найвпливовіших людей країни, після втручання президента виконують домовленості, хоча й не задоволені їхніми наслідками для переходу абонентів на платний супутник. «Зеонбуд» свою частину не виконує і тримається впевнено, вочевидь готуючись до переоформлення ліцензії, яка закінчується у грудні 2020 року. Досі цікаво, хто ж і на яких умовах володіє «Зеонбудом».

Уже певний час дискусія довкола інформаційної безпеки у країні нагадує кидання кізяками: «Давайте ухвалимо закон про протидію дезінформацію». — «Ідіть ви зі своїм законом. Ви закодували супутник і тепер 2 млн українців там дивляться російські канали». — «Не чіпайте кодування, це перехід до цивілізованого ринку. Давайте краще подивимося, що з покриттям Т2». — «Не чіпайте Т2. Наше розрахункове покриття — 95 % населення. Давайте подивимося, що у КРРТ з тарифами». — «Кожен може образити КРРТ. Краще дайте нам відкрити ще один мультиплекс». — «Який вам мультиплекс? У нас і так забагато безкоштовних телеканалів».

Такі дискусії зазвичай тривають доти, доки хтось не вигукне, що в усьому винен Віктор Медведчук, після чого всі розходяться задоволені. Але від цього нічого не змінюється: українці підписують петицію проти 5G і впевнені у штучному походженні коронавірусу, а громадські організації, що борються з дезінформацією, посипають голову попелом через недостатню ефективність своїх зусиль. Здається, саме час згадати, що в нас є Суспільне, і подумати, як саме його можна підсилити.

Телеканали НСТУ поки що, на жаль, не можуть похвалитися високими рейтингами: на ринку відеоконтенту їм доводиться конкурувати не тільки з потужним українським розважальним телебаченням, але і з іще потужнішим світовим розважальним продуктом, який глядачам щедро постачають пірати та останнім часом дедалі більше — найкращі світові ОТТ-платформи. Але в НСТУ є радіо, яке показує хорошу динаміку зростання аудиторії і з точки зору покращення інформаційної безпеки здатне задовольнити частину попиту на якісну інформацію.

За останні роки Нацрада виділила Першому каналу «Українського радіо», «Променю» та «Культурі» найбільше FM-частот за всю історію цих радіостанцій. Але з точки зору покриття радіо НСТУ все-таки ще є що покращити. Зокрема, за даними УДЦР, зі 185 FM-передавачів, на яких працює УР-1, лише чотири мають потужність по 5000 Вт (три в Херсонській області й один у Києві), один — 3000 Вт (у Красногорівці Донецької області), 23 — 1000 Вт, решта — меншу. При цьому в сусідній із Херсонщиною Миколаївській області є тільки два не дуже потужні передавачі: 500 Вт у Миколаєві та 100 Вт у Первомайську. У прикордонній Харківській області є сім передавачів: 500 Вт у Великому Бурлуку, 250 Вт в Ізюмі, по 100 Вт у Куп’янську, Зачепилівці, Первомайську й Краснокутську і 1000 Вт у Харкові, що виглядає не надто потужно для такого великого міста. Але це все-таки більше, ніж у Дніпрі, де потужність передавача, на якому мовить «Українське радіо», становить лише 500 Вт. Загалом у Дніпропетровській області є ще чотири передавачі: по 250 Вт у Нікополі, Орлах та Кривому Розі та 200 Вт — у Павлограді (тобто в десяти із 13 міст обласного значення в Дніпропетровській області передавачів Першого каналу «Українського радіо» немає). Гориста Львівська область заставлена малопотужними передавачами: по 500 Вт у Львові й Турці, 250 Вт у Рожевому, по 100 Вт у Бродах, Коростеві та Красному, по 30 Вт у Підгородцях, Козьовій, Рівному, Червоному, Старому Самборі, Стільському, Ясениці та Борині, по 10 Вт у Славському, Верхньому та Підбужі. На Волині є тільки два передавачі по 1000 Вт — у Луцьку та Ковелі та три передавачі по 100 Вт — у Горохові, Нововолинську та Шацьку. І цей аналіз потенційних білим плям можна продовжувати.

«Промінь» працює на ще меншій кількості FM-передавачів: 51 по всій Україні, «Культура» — на 46 передавачах.

Покращити покриття в таких умовах могло би повернення до масштабного мовлення на середніх хвилях поруч із FM-мовленням. Попередимо скепсис тих, хто думає, що середні хвилі вже ніхто не слухає: якщо ви їздите в автомобілі по Києву, то, звісно, середні хвилі для вас виглядають як пережиток минулого, але якщо ви живете у віддаленому селі, інформаційними потребами якого не цікавляться ні медіагрупи, ні комерційні радіостанції, ні мобільні оператори, то безкоштовне розмовне радіо — це одне з небагатьох доступних для вас вікон у світ. А для держави це один із кроків до забезпечення інформаційної безпеки через надання громадянам доступу до інформації, включно з мешканцями окупованих територіях: технічні спеціалісти кажуть, що на відміну від FM, середні хвилі глушити не вдається.

Минулого року наглядова рада НСТУ обговорювала з правлінням та ставила завдання придбати середньохвильовий передавач для відновлення трансляції УР-1, від якої компанія відмовилася 1 червня 2019 року (за виключенням мовлення на окупований Донбас та прикордонні території з передавача в Часовому Ярі). Не зробили цього, вочевидь, через скорочення фінансування Суспільного. Можливо, зараз, коли починається процес бюджетування на наступний рік, є сенс знову повернутися до цього питання. 16,5 млн грн. на рік — на таку суму у 2019 році НСТУ укладала договір із КРРТ на трансляцію «Українського радіо» середньохвильовим передавачем із с. Луч у Миколаївській області, потужність якого дозволяла покрити дві третини території України. Скажімо чесно: ця трансляція могла би коштувати менше, якби у КРРТ було не таке застаріле, енергонеефективне обладнання. Заощадити на вартості трансляції могло би придбання нового твердотільного передавача. Його вартість експерти оцінювали у приблизно 1 млн доларів. Причому держава може виділити кошти на передавач цільовою бюджетною програмою і спрямувати їх кому вважатиме за найкраще — НСТУ чи напряму КРРТ.

Інформаційна безпека, так чи інакше, потребує видатків. Тож чи не варто подумати в напрямку розбудови Суспільного радіомовлення, що дозволило би вбити одразу двох зайців: подбавши про безпеку, заодно сприяти демократичним процесам у суспільстві?

Фото: dolyna.if.ua

Думки, висловлені в рубриці Column, передають виключно погляди самих авторів і можуть не збігатися з позицією редакції «Детектора медіа». Тексти авторських колонок суб'єктивні та не претендують на всебічне висвітлення теми.
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1365
Переглядів
Коментарі
Сергій
11:13 / 29 Липня 2020
Середньохвильове мовлення (СХ) є ефективним інструментом донесення інформації до слухача на тих територіях, де відсутня можливість це зробити, використовуючи інші технології, наприклад, FM чи T2. Тому не піддається сумніву необхідність СХ мовлення на тимчасово окуповані території. І навпаки, середньохвильове мовлення на внутрішні території є дорогим і не ефективним інструментом інформатизації саме через незначну кількість слухачів (радше радіолюбителів) в зоні дії передавача Доцільніше навести лад у використанні наявних частотних присвоєнь у FM діапазоні. Сьогодні Українське радіо (УР-1) має 199 частот у діапазоні 88 - 108 МГц. Це більш, ніж достатньо, щоб повноцінно покрити всю територію країни. Існує дві проблеми з покриттям: малі потужності передавачів і низький підвіс передавальних антен. Щодо потужностей - це специфіка роботи нашого УДЦРа, який надає перевагу прораховуванню малопотужних (100 ватні) частотних присвоєнь для телебачення і радіо. А ось перенесення FM мовлення із висотних веж Концерну РРТ на непристосовані димарі та дахи - це вже ініціатива теперішнього НСТУ. Дивні рішення, але за останні роки десятки передавачів перемістилися на таку інфраструктуру і втрати в покритті становлять понад 200 тис квадратних кілометрів. Усі ці проблеми вирішуються без додаткових витрат з бюджету, було б бажання НСТУ або воля Нацради
Олег Головатенко, SVOBODA.FM
09:32 / 29 Липня 2020
"Попередимо скепсис тих, хто думає, що середні хвилі вже ніхто не слухає: якщо ви їздите в автомобілі по Києву, то, звісно, середні хвилі для вас виглядають як пережиток минулого, але якщо ви живете у віддаленому селі, інформаційними потребами якого не цікавляться ні медіагрупи, ні комерційні радіостанції, ні мобільні оператори, то безкоштовне розмовне радіо — це одне з небагатьох доступних для вас вікон у світ. А для держави це один із кроків до забезпечення інформаційної безпеки через надання громадянам доступу до інформації, включно з мешканцями окупованих територіях: технічні спеціалісти кажуть, що на відміну від FM, середні хвилі глушити не вдається" - лупати сю скалу мені в тому числі довелося довго, аби просто пішов отакий дискурс з розумінням простих прописних істин. Нагадаю, що як радіостанція отримали ліцензію минулого року на 1422 кГц на мовлення з Чернігова. З чим зіткнулися, можу для Детектора розповісти, це дуже цікава тема (facebook.com/holovatenko), проте окрема. А держава ще вчора у цьому питанні повинна була б: - замовити виготовлення для Концерну РРТ і ввести до реєстру НКРЗІ твердотільні передавачі; - розпочати проектно-монтажні роботи і відновити антенні поля; - вивести в окремий регламент і здешевити ліцензування АМ для мовників; - запропонувати потенційним АМ-мовникам символічний пільговий тариф на електрику (здається, у нас не знають, куди подіти потужності АЕС). Якби ми рухалися у цих питаннях, вирішити які часом приватній ініціативі з її обмеженим ресурсом не під силу, то давно зрозуміли б, що: 1. У 21-му столітті без АМ-класики радіомовлення не обійтися як без доброї книжки. До того ж варто експериментувати з DRM; 2. Потрібно мати стратегію розвитку цифрового мовлення DAB+ і переносити ФМ на сучасні мультиплекси, заощаджуючи частотний ресурс, спрощуючи життя і витрати тим самим мовникам, даючи можливість УСІМ мовникам потрапити в ефір, наповнювати ринок цифровими приймачами. 3. Реалізувавши пункти 1 і 2, зрозуміємо, що ФМ себе вичерпав. P.S. Єдина засторога по темі. Бюджетні кошти і преференції потрібно надавати ТИМ, хто робить і так. Поза сумнівом Суспільне - це важливо. І його представникам в Чернігівській області я пробував донести на круглих столах, що мовлення Суспільного на середніх - це НАДважливо (не знаю, чи зрозуміли і чи зачепило це взагалі)! Проте, священною не може бути та корова, для якої 16 млн/рік витрат при бюджетному фінансуванні - це "дорого". А нарахувати кілька мільйонів премій топ-менеджменту після припинення потужного СХ-мовлення з Луча - це недорого. Навряд у такій "корові" є великий сенс при всій корисності (без жартів) її молока.
Перець
18:17 / 28 Липня 2020
Безумовно, необхідно повертати мовлення на середніх хвилях. Середньохвильовий діапазон вщерть заповнений станціями що у Європі, що у США. FM діапазон є ефективним тільки у мегаполісах. У країнах з великими відстанями до населених пунктів, як Україна і ті ж США, найповніше покриття дасть тільки середньохвильовий діапазон. А за те, що у нас середньохвильове мовлення було припинено в умовах війни, хтось повинен понести відповідальність.
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду