Про це йдеться в результатах опитування, проведеного Info Sapiens на замовлення Школи політичної аналітики.

Рішення про кодування супутникового сигналу українських каналів не користується підтримкою населення: 64,2% опитаних не згодні, зокрема майже половина опитаних (48,3%) – категорично. 42.4% – проти скорочення державного фінансування кримськотатарського каналу АТR.

Рішення про відкриття українського російськомовного телеканалу для окупованих територій підтримує майже вдвічі більше респондентів, ніж виступає проти (39,6% та 21,3% відповідно).

Більшість опитаних виступає за продовження блокування російських соціальних мереж, хоча противників блокування не набагато менше (32,6% проти 26,9%). 

Щодо питання про прийнятність отримувати інформацію про події на Донбасі з різних ЗМI непідконтрольних територій, то думки респондентів поділились майже порівну: вважають неприйнятним - 33,2%, не бачать в цьому чогось неприйнятного - 32,3%. Майже чверть респондентів категорично заперечують прийнятність використання таких ЗМІ (24,2%).

40,5% (проти 26,4%) вважає, що неприйнятно отримувати інформацію з російських ЗМІ щодо Криму, з них майже третина – що це категорично неприйнятно (29,2%).

Про те, що неприпустимо отримувати з російських ЗМІ інформацію про події в Україні взагалі, говорять 45,9% опитаних, при цьому категорично проти – 30,4%, вважають це припустимим 22,2%.

Дивитись та слухати російські розважальні програми вважають неприйнятним 37,3%, прийнятним - 32,3%. Схожі відповіді були й на питання про доцільність зняття заборони на трансляцію російських фільмів та серіалів, знятих після 2014 року: п’ята частина (20,7%) вважає це неприпустимим, проте назагал прибічники та противники поділились порівну (32% проти 34,4%).

53,8% вважають, що втручання державних органів в роботу ЗМІ є порушенням свободи слова. З цим не погоджуються 13,6%.

75,3% зауважили, що ЗМІ мають нести відповідальність за поширення неправдивої інформації та фейків. При цьому, майже така сама кількість (73,2%) вважає, що захист громадян від шкідливого впливу дезінформації є обов’язком держави (7,1% з цим не згодні).

Опитані говорять про потребу жорсткого регулювання видачі посвідчень журналістів – майже дві третини (61,6%),проти 6,8%. 

На думку опитаних українців, відповідальними за поширення фейків є всі особи, залучені до діяльності ЗМІ (власники, журналісти, редактори та топ-менеджери) – про це сказали 47,6%. Ще 21,3% респондентів насамперед назвали власників ЗМІ, а 14,5% – журналістів.

Чи потрібно в Україні окреме Міністерство інформаційної політики: погодились трохи більше третини респондентів (36,4%), тоді як 24,7% висловились проти. 

Більшість опитаних вважає, що держава має більше підтримувати культуру та виробництво власного культурного продукту. Про потребу більше вкладати в створення україномовних серіалів, фільмів та розважальних програм зауважує 68,2%, тоді як 69,9% впевнені, що слід більше підтримувати українське книговидавництво, а 67,3% – що варто більше стимулювати розвиток української преси, зокрема фінансово.

Понад половина респондентів (52,1%) впевнена, що підтримка державою кримськотатарської мови та культури має бути більшою.

Опитування проведено Info Sapiens на замовлення Школи політичної аналітики в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Польовий етап тривав з 5 по 24 березня 2020 року. Опитування проводилося в межах всеукраїнського Омнібусу Info Sapiens. Вибірка Омнібусу складає 1000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна населенню даної вікової групи за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання відповідно до даних Державної служби статистики України станом на 1.01.2019.

З дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,4%.