Такими є результати опитування Kantar online Track.

Як відомо, в травні спливає трирічний термін дії санкцій відносно російських веб-ресурсів, у тому числі соцмереж «Вконтакте» та «Одноклассники».

11% опитаних респондентів утрималися від відповіді, чи підтримують вони продовження блокування.

Мешканці Заходу (68%) та Києва (58%), респонденти з матеріальним станом вище середнього (54%) та доходом на особу понад 10 тис. грн (58%) частіше у порівнянні з вибіркою в цілому вважають за необхідне продовжити блокування російських веб-ресурсів.

Мешканці Півдня (57%) та Сходу (54%), респонденти з низьким матеріальним станом (56%) та доходом на члена родини до 3000 грн (53%) частіше зазначають, що блокування слід скасувати.

До блокування російськими сайтами користувались:

• 51% – часто;
• 38% – інколи;
• 10% – не користувалися
• 1% – не відповіли.

Після блокування користувались через спеціальний додаток:

• 17% – часто;
• 41% – інколи;
• 37% – не користувалися;
• 5% – завагалися з відповіддю.

Мешканці Сходу (66%), молодь (70%) та чоловіки (64%) значущо частіше за вибірку в цілому користувалися такими додатками, мешканці Заходу та представники старшої вікової групи – рідше.

Якщо санкції щодо російських сайтів скасують:

• 38% – планують користуватися;
• 42% – не будуть користуватися;
• 20% – не відповіли.

Мешканці Сходу та Півдня значущо частіше за вибірку в цілому говорять про намір користуватися російськими веб-ресурсами (51% та 49% відповідно). Мешканці Заходу (64%), респонденти з матеріальним станом вище середнього (51%) та доходом більше 10 тис. грн на особу (52%) частіше відповідають, що не користуватимуться ними.

Опитування репрезентує міське населення України, яке користується інтернетом у віці 18-55 років за статтю, віком, типом населеного пункту, регіону (проникнення інтернету в цій групі – 84%). Обсяг вибірки 1000 респондентів.

Нагадаємо, 15 травня 2017 року президент України увів у дію рішення РНБО, яке передбачає блокування Mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Одноклассники». Крім того, це суттєво розширено коло російських телерадіокомпаній, IT-компаній і виробників програмного забезпечення, які потрапили під обмеження. 17 травня після офіційної публікації указ набув чинності.

Свою стурбованість щодо блокування інтернет-ресурсів в Україні висловили представники Ради Європи, представництва ЄС, а з критикою цього указу виступили представники «Репортерів без кордонів», Human Rights Watch, Freedom House. Водночас у НАТО сказали, що блокування сайтів – це питання безпеки, а не свободи слова.

Згодом Європейський союз визнав, що у питанні блокування російських інтернет-ресурсів захист нацбезпеки є прерогативою українського уряду.