Росія фінансувала просування так званого «закону Ківалова—Колесніченка», який надавав російській мові статус регіональної в Україні. Про це повідомили журналісти «Схем», які верифікували документи витоку з російського державного «Правфонду».

Співавтори мовного закону, тодішні депутати від «Партії регіонів» Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, на запит про коментар не відповіли.

Їхній закон запроваджував статус «регіональних» для мов, якими говорить понад 10% жителів на певній території. Так російська стала регіональною у 13 з 27 територіальних одиниць України. «Він був прописаний так, що насправді російську мову можна було вживати не поряд з українською мовою, а замість української мови», — пояснив дослідник мовної політики Володимир Кулик у розмові зі «Схемами».

Журналісти з’ясували, що Колесніченко отримував кошти від «Правфонду» для підтримки закону до і після його ухвалення.

У лютому 2012 року він просив у «Правфонду» 1,9 мільйона рублів (приблизно 65 тисяч доларів на той час) на написання, друк і поширення альтернативного офіційному звіту про нібито невиконання Україною «Європейської хартії з регіональних мов», яка захищає мови під загрозою зникнення. Серед таких тоді була і російська, але у 2025 році Верховна Рада виключила її з переліку.

«Правфонд» тоді надав 1,2 мільйона рублів (майже 41 тисячу доларів). У грантовій заявці вказано, що гроші мали піти на публікацію книги, переклад звіту українською та англійською, гонорари експертам та перекладачам і матеріали в медіа.

Тодішній керівник «Правфонду» Ігор Панєвкін також давав Колесніченку вказівки, що писати у «громадському звіті» для РЄ. В одному з листів до Панєвкіна Колесніченко вказує мету звіту — політичний тиск на владу України. У ньому, наприклад, ішлося про відсутність для російської квот на радіо- й телемовлення та брак російськомовних шкіл.

Співавтором звіту був помічник Колесніченка  Руслан Бортнік, а вступне слово написав депутат Сергій Ківалов. Останній не відповів на запитання «Схем», а Бортнік сказав, що не знав про залучення грошей з Росії.

Після ухвалення закону у 2013 році «Правфонд» дав Колесніченку понад два мільйони рублів (близько 65 тисяч доларів) на видання брошури «для російських співвітчизників» в Україні з інструкціями, як застосовувати закон, використовувати російську у діловодстві, судах та освіті.

Як свідчать документи витоку, поширювати брошуру мали серед держорганів, міжнародних організацій. Її також планували презентувати в пресцентрі інформаційного агентства УНІАН за участі Ківалова. Проте захід відтермінували, Ківалова замінив екснардеп і тодішній працівник Академії наук України Михайло Товт, співавтор брошури.

Товт писав її разом зі Степаном Черничком, тодішнім проректором Закарпатського угорського інституту, а нині ректором цього навчального закладу і депутатом Закарпатської обласної ради від Партії угорців України. У брошурі заохочували використання російської у сфері послуг, зокрема обстоювали право «офіціанта обслуговувати клієнтів винятково російською, бо відвідувач сам обрав цей заклад».

Черничко в коментарі «Схемам» сказав, що не знав про фінансування брошури. На запитання журналістів про подяку російському фонду на першій сторінці брошури він відповів: «Не можу і не хочу коментувати», але потім у листі до редакції уточнив, що «подяка сформульована не від імені авторів, а від імені окремої організації (Вадима Колесніченка «Російськомовна Україна» — ред.)».

Товт, якого нині в медіа згадують як конституційного юриста і очільника фонду «Свалявський меморіальний парк», у розмові з журналістами сказав, що не знає, звідки брали гроші на брошуру. «Я не заперечую, що це фінансувалося тим фондом. Можливо, вони і фінансували. Щодо використання в сучасних умовах російської мови в Україні, безумовно, моя позиція змінилася. А в цілому моя позиція щодо повних прав національних меншин, безумовно, не змінилася», — сказав він.

Нагадаємо, закон «Про засади державної мовної політики» був ухвалений Верховною Радою 3 липня 2012 року і набув чинності 10 серпня 2012 року. Законопроєкт внесли Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов 7 лютого 2012 року. Закон встановлював, що державною мовою є українська, але істотно розширював використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%.

23 лютого 2014 року Рада скасувала цей закон, прийнявши проєкт закону «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про засади державної мовної політики“». Але чинності це рішення не набуло, адже тодішній в. о. президента Олександр Турчинов відмовився його затверджувати, поки не буде ухвалено альтернативного мовного закону.

28 лютого 2018 року на пленарному засіданні Великої палати Конституційного Суду закон зрештою було визнано неконституційним.

Фото: «Схеми»