Комітет свободи слова підтримав звіт Нацради за 2018 рік
Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на черговому засіданні заслухав, обговорив та схвалив звіт Нацради за минулий рік. За таке рішення члени комітету проголосували одноголосно.
Доповідач з цього питання голова Нацради Юрій Артеменко зокрема зазначив, що послідовна позиція національного регулятора щодо припинення ретрансляції тих каналів, зміст яких не відповідає українському законодавству, спонукала до появи в Україні нових, в основному нішевих супутникових телемовників, нині їх налічується 101 компанія, 2018 року нові ліцензії на цей вид мовлення отримали 13 телекомпаній.
«Загалом до Державного реєстру суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення внесено 429 вітчизняних телевізійних мовників, більшість із них також ретранслюються в розгалужених кабельних мережах на всій території країни. Перелік дозволених для ретрансляції іноземних програм, що є чинним на підставі норм Закону «Про телебачення і радіомовлення», за звітний період поповнився 12 програмами з різних країн, загальна кількість іноземних програм наприкінці 2018 року – 182. Таким чином, за останні роки український медіаландшафт кардинально змінився, з кабельних мереж витіснено інформаційний продукт країни-агресора, натомість його місце посідають світові та національні програми», – сказав він, додавши, що Нацрада вже має успішний досвід боротьби в судах з фейками, які поширюють українські телеканали.
За словами пана Артеменка, законодавчі норми щодо мовних квот в ефірі посприяли бурхливому розвитку ринку національного продукту. Із листопада 2016 року по жовтень 2018-го фахівці Національної ради провели моніторинг майже 34 000 годин ефіру радіостанцій, постійно аналізувавши програми 15 загальнонаціональних та 175 місцевих і регіональних радіостанцій. «Результати засвідчують, що наприкінці 2018 року частка пісень українською мовою на загальнонаціональних радіостанціях становить 51%, на регіональних і місцевих – 48%, а середній показник ведення передач українською мовою на вітчизняних загальнонаціональних і регіональних радіостанціях – відповідно 86% і 92%. Такого результату вдалося досягти завдяки принциповій політиці Національної ради. Загалом, за два роки після впровадження законодавством обов’язкової частки пісень і ведення передач державною мовою санкцію «стягнення штрафу» до радіостанцій було застосовано 25 разів. Загальна сума штрафів становить 1 752 847,02 грн. Із них 18 штрафів на загальну суму 1 621 713,38 грн стосуються саме квоти пісень українською мовою», – зазначив голова Нацради.
Окремо пан Артеменко зупинився на питаннях ліцензування, роботи Нацради у виборчий період тощо.
Наприкінці він озвучив завдання, які стоять перед Нацрадою на сьогодні: лобіювання ухвалення закону про аудіовізуальні сервіси; розбудова мереж; боротьба з ворожою пропагандою і протидія фейкам; запуск моніторингового центру; удосконалення повноважень під час виборчих кампаній.
Голова комітету свободи слова Вікторія Сюмар звернула увагу членів Нацради на ситуацію з цифровим мовленням, яке може бути відключене через борги кампанії-монополіста «Зеонбуд» перед Концерном РРТ. Члени комітету поставили низку запитань і висловили пропозиції щодо удосконалення діяльності Нацради.
Члени комітету одноголосно підтримали пропозицію Вікторії Сюмар схвалити звіт Нацради за 2018 рік.
Нагадаємо, що відповідно до закону «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Нацрада щороку готує звіт про свою діяльність, оприлюднює його до 1 лютого наступного за звітним року та надсилає до Верховної Ради і Президента України. За результатами розгляду звіту і Верховна Рада, і Президент України можуть прийняти рішення про незадовільну оцінку діяльності члена (членів) Нацради, призначених за їхніми квотами, і достроково припинити повноваження члена (членів Нацради). Але в парламенті звіт за 2016 рік, який Нацрада затвердила 24 січня, а Комітет свободи слова схвалив 22 лютого 2017 року, а також звіт за 2017 рік так і не заслуховували.
Фото: Світлана Остапа