11:50
П'ятниця, 24 Лютого 2017

Як Комітет свободи слова звіт Нацради розглядав

Коли провайдери приберуть зі своїх мереж канал іномовлення? Наскільки реально вимкнути в червні аналогове ТБ? Чому Нацрада не згадала у звіті про 2,3 млн євро міжнародної допомоги? Ці питання цікавили депутатів – членів профільного комітету, які слухали звіт Нацради
Як Комітет свободи слова звіт Нацради розглядав
Як Комітет свободи слова звіт Нацради розглядав

Комітетське засідання складалося з двох частин. Перша була закритою для журналістів і громадськості – розглядали питання «інформаційної безпеки». Друга, відкрита, була присвячена звіту регулятора.

За зачиненими дверима народні депутати, члени Нацради, представники Міноборони, Мінінформполітики, Держкомтелерадіо, Держспецзв’язку, УДЦР, Концерну РРТ та інших державних установ вирішували, як розширювати мовлення українських телеканалів і радіостанцій на окуповані території та як запобігати впливу на громадян України російських і сепаратистських мовників з окупованих і не підконтрольних територій. Тобто: де й які ставити вежі та передавачі, як глушити сигнал, звідки брати обладнання і кошти на нього. Від депутатів – членів Комітету очікується законодавча підтримка: наприклад, спрощення митних процедур при ввезенні обладнання на територію України.

Після закритого засідання перейшли до звіту Нацради.

Що доповіла Нацрада

Голова Нацради Юрій Артеменко коротко представив ключові напрямки роботи регуляторного органу у 2016 році.

Голова Нацради Юрій Артеменко

  1. Захист інформаційного простору

Нацрада є членом Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення. Головне її досягнення – побудова нової вежі на горі Карачун у Донецькій області. Вежа висотою 184 метри забезпечує покриття прилеглих територій у радіусі 63 кілометри сигналом 10 загальнонаціональних і 4 місцевих каналів.

У 2016 році Нацрада видала мовникам 40 частот на підставі дозволів на тимчасове мовлення (загалом з 2014 року – 74 частоти). На Донбасі здійснюють мовлення 30 телевізійних і 31 радіокомпанія. Станом на грудень 2016 року відновлення мовлення у 29 населених пунктах Луганської та Донецької областей.

У Херсонській області відновлено мовлення кримськотатарської радіостанції «Мейдан», з’явилася нова кримськотатарська радіостанція «Хаят». Наприкінці 2016 року чотири радіостанції отримали ліцензії на мовлення з нової вежі в селищі Чонгар, звідки вони зможуть поширювати сигнал на Кримський півострів і південь Херсонщини. Дві з цих радіостанцій («Українське радіо» та «Мейдан») уже розпочали мовлення.

Член Нацради Сергій Костинський

У 2016 році Нацрада ініціювала проект мовлення громад на основі малопотужного мовлення з метою організації системи оповіщення та заміни проводового радіо. У цьому напрямку потрібна допомога профільного комітету, який розробив законопроект про мовлення громад.

Упродовж року Нацрада вилучила 50 російських телеканалів з Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення та законодавству України. Натомість до переліку були додані 13 нових для України іноземних телеканалів. Було видано 18 ліцензій українським супутниковим телеканалам. Загалом з 2014 по 3016 рік було обмежено ретрансляцію в Україні понад 70 російських телеканалів, на заміну яким з’явилися близько 40 нових українських телеканалів.

Регулятор аналізує також дотримання телекомпаніями вимог законодавства про кінематографію, зокрема при показі російських фільмів і серіалів. Протягом року Нацрада надіслала до Держкіно 167 запитів щодо 137 фільмів. За цими запитами Держкіно скасувало 40 прокатних посвідчень, 33 звернення ще перебувають на розгляді. Окрім цього Нацрада моніторить в ефірі мовників програми за участі фігурантів Переліку осіб, які загрожують національній безпеці.

Ще одним аспектом захисту інформаційного простору Нацрада вважає оголошений нею форматний конкурс українськомовного музичного радіо. «Ми хочемо в середині березня підбити підсумки конкурсу на мовлення радіостанції, де будуть тільки українські пісні та тільки українська музика», - повідомив пан Артеменко.

Член Нацради Олег Черниш

  1. Сприяння становленню суспільного мовника

Ще наприкінці 2015 року Нацрада сформувала наглядову раду Національної суспільної телерадіокомпанії України, повноваження якої розпочалися в січні 2017 року, коли було створено ПАТ НСТУ.

У 2016 році телеканалу «Культура», який є другим каналом суспільного мовлення, видали ліцензію на цифрове мовлення. «Є багато запитань до контенту, все впирається в гроші, але базовий майданчик ми дали», - вважає голова Нацради.

Протягом року «Українському радіо» на конкурсах було надано 23 нові частоти, а на 8 частотах УР збільшено обсяг мовлення до 24 годин на добу. Мережа суспільного радіо, за оцінками пана Артеменка, сьогодні складається зі 161 частоти.

Нині в планах Нацради – дати ліцензію на цифрове мовлення парламентському телеканалу «Рада», повідомив пан Артеменко.

  1. Освоєння нових частот

Протягом року Нацрадою було видано мовникам 65 нових частотних присвоєнь. Завдяки отриманню достатнього фінансування Нацрада має можливість періодично замовляти прорахунок нових частот в «Українського державного центру радіочастот».

Член Нацради Олександр Ільяшенко і народний депутат Владислав Севрюков

  1. Наглядові повноваження

За словами пана Артеменка, у 2016 році Нацрада нарешті отримала можливість застосовувати штрафи, які були записані до закону «Про телебачення і радіомовлення».

Протягом року Нацрада провела 444 перевірки ліцензіатів, за результатами яких застосувала 107 санкцій, а саме: 82 попередження, 17 штрафів на загальну суму близько 33 тис. грн і 8 звернень до суду з позовами про анулювання ліцензії.

Юрій Артеменко наголосив, що Нацрада підтримує обов’язкові штрафи за порушення нових вимог законодавства про квоти на радіо. В перший день нового закону Нацрада помітила порушення в ефірі трьох загальнонаціональних радіостанцій (одна згодом довела, що не порушувала закону). До порушників були застосовані штрафи. Нині, за оцінкою голови Нацради, мовники перевиконують квоти.

Читайте також

  1. Прозорість медіавласності

У 2016 році почали діяти вимоги до телерадіоорганізацій і провайдерів подавати до Нацради щороку до 31 березня інформацію про структуру власності, а також оприлюднювати її на своїх сайтах. Минулого року лише половина ліцензіатів подали такі дані вчасно, зауважив голова Нацради. До 486 ліцензіатів, які не виконали вимог закону, було застосовано штрафи на загальну суму близько 464 тис. грн. Деякі ліцензіати так і не сплатили штрафи, тому Нацрада звернулася до суду щодо стягнення штрафів.

Цього року Нацрада очікує, що всі ліцензіати вже виконають вимоги законодавства і вчасно до 31 березня подадуть інформацію про свої структури власності.

  1. Міжнародна діяльність

Члени Нацради активно працювали з усіма міжнародними організаціями та платформами. За цей напрямок відповідає Ольга Герасим’юк.

За словами Юрія Артеменка, зарубіжні поїздки членів Нацради дають свій результат для розвитку українського медіаринку: «Наприклад, наші корейські поїздки дають результат – закуповуються нові формати. Ми бачимо нові ринки і заохочуємо теле- і кінокомпанії до співпраці з Індією, з Китаєм».

Нацрада співпрацює з іншими державними органами, намагається спростити процедуру ліцензування. Певна колізія виникла з Методикою розрахунків розмірів ліцензійного збору. Наприкінці 2016 року була затверджена нова Методика, яка запровадила нові принципи та коефіцієнти обрахунку ліцензійного збору. Але разом з тим неочікувано удвічі зріс розмір мінімальної зарплати, до якої прив’язана методика. А це удвічі збільшило й розміри ліцензійних зборів, і штрафів, які вираховуються як відсоток від збору. Тому зараз Нацрада ініціювала в методиці одну зміну: пропонує прив’язати її до прожиткового мінімуму замість мінімальної зарплати. «Я вчора (21 лютого. – ДМ) розмовляв з міністром фінансів, з Кабміном, щоб внести цю зміну», - повідомив голова Нацради.

Крім того Нацрада має плідну співпрацю з Незалежною медійню радою та експертними інституціями, які допомагають регулятору в оцінці спірного контенту.

Члени Нацради, народні депутати, співробітники апарату Нацради і секретаріату Комітету

  1. Плани регулятора

Юрій Артеменко виділив кілька побажань регуляторного органу до народних депутатів і плани Нацради на найближчий час:

  1. Ухвалити новий закон про аудіовізуальні послуги. Якщо в парламенті немає можливості ухвалити одразу цілий закон, Нацрада просить «шматочками» вносити необхідні зміни до чинного закону «Про телебачення і радіомовлення».
  2. Удосконалити норми про прозорість медіавласності. Нацрада пропонує запровадити відповідальність за подання недостовірних даних і запровадити подання ліцензіатами інформації про структуру власності не щороку, а лише під час змін у власності.
  3. Дати можливість Нацраді реагувати на порушення виборчого законодавства. За чинним законодавством Нацрада моніторить порушення мовниками виборчого законодавства і передає інформацію в Центральну виборчу комісію, але в ЦВК «не доходять руки» реагувати на ці порушення. Фактично нині робота Нацради зведена до фіксації порушень, яка відбувається «в пусту».
  4. Встановити чіткі вимоги щодо спонсорської інформації алкогольних брендів, щоб вона не повторювала рекламні ролики.
  5. Врегулювати норми законодавства про політичну рекламу. Нацрада оголосила попередження, які нині оскаржуються, двом телекомпаніям за трансляцію політичної реклами в позавиборчий період. На думку Нацради, політична реклама має бути тільки під час виборів.
  6. Розробити стандарти і критерії щодо змісту передач. Найкращий, на думку Нацради спосіб це зробити – саморегуляція та підписання мовниками Кодексу мовлення. «На жаль канали не можуть обєднатися і прийняти Кодекс», - констатував голова Нацради.
  7. Розпочати вимкнення аналогового сигналу. «Цей рік стане визначальним у впровадженні цифрового мовлення. Нині медіаринок розділився на дві групи: одні вимагають якомога швидше вимкнути аналогове телебачення, бо оплачують подвійне поширення сигналу, інші пропонують відтягнути, бо є загрози інформаційній безпеці, є білі плями. Істина десь посередині. Ми хочемо провести пілотний експеримент в одній з областей (зараз визначаємо – Кіровоградська, Житомирська чи Київська), де потрібно найменше зусиль, щоб покрити білі плями, де місцева влада зможе виділити кошти на забезпечення тюнерами, де буде проведена інформаційна кампанія», - розповів Юрій Артеменко. Він також зауважив, що через обмежене фінансування Нацрада, маючи методику вимірювання покриття цифровим сигналом, не може її реалізувати на практиці.
  8. Запровадити мовні квоти на телебаченні. За словами Юрія Артеменка, Нацрада має результати якогось неофіційного дослідження обсягу державної мови на ТБ, згідно з яким найменше української в ефірі «Інтера» й «України», а лідерами є «2+2» та ICTV. Нині Нацрада вже замовила професійне дослідження, результати якого планує передати членам комітету.

Що цікавило депутатів

Голову Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, представницю фракції «Народний фронт» Вікторію Сюмар зацікавило згадане у звіті Нацради дослідження політичного плюралізму, яке показало, що редакційна політика ЗМІ залежить від власників. Пані Сюмар попросила надати їй це дослідження (Юрій Артеменко пообіцяв це зробити буквально наступного дня). Депутатка поцікавилася, чи говорила Нацрада про цю проблему мовниками, чи спонукала їх до саморегуляції в цьому питанні. Вона нагадала, що в законі «Про аудіовізуальні послуги» готується норма про необхідність дотримання балансу в новинах, яка не подобається телеканалам.

Народна депутатка Вікторія Сюмар

«Ми щодня розмовляємо з керівниками телеканалів, закликаємо до совісті. По одинці кожен з них – хороша людина. Але як піде від нас і в нього завдання мочити конкурентів – він мочить… До нас часто приходять страйкувати патріотичні громадські організації. Я їм кажу: тисніть на канал суспільно – не підпалами, а доносьте свою інформацію», - відповів голова Нацради.

Перша заступниця голови Нацради Ольга Герасимюк нагадала, що два роки тому Нацрада розробила проект Кодексу мовлення, де врегульовано також і питання політичного плюралізму. «Кодекс розміщений у нас на сайті і жоден канал його не підписав. Ми пропонуємо цього року проводити на цю тему відкриті дискусії, круглі столи, за прикладом нашої робочої групи по захисту дітей від шкідливого контенту», - повідомила вона.

Члени Нацради Ольга Герасим'юк, Олександр Ільяшенко, Сергій Костинський

Народний депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Павленко запропонував колегам узяти звіт до відома і рекомендувати Верховній Раді нарешті його заслухати вперше за три роки. Хоча в пана Павленка й виникли деякі зауваження щодо звіту:

«Законодавство визначає структуру звіту Національної ради, там є перелік інформації, яка обовязково має бути у звіті. На жаль, цей звіт не відповідає критеріям, визначеним законом. На майбутнє я би просив, щоб Національна рада дотримувалася вимог закону щодо звіту.

Крім того, важливий документ – План розвитку національного телерадіоінформаційного простору – вперше за роки не був поданий комітету разом зі звітом. Хоча 9 лютого він був затверджений Національною радою та переданий у Мін’юст на реєстрацію. Це теж є певним чином порушенням процедури щодо звіту.

На низку питань є дуже загальні або хвалебні відповіді. А на низку питань, передбачених законом, просто немає відповіді. Порушено проблему, а як з неї виходити – не сказано. Наприклад, зменшилася кількість дитячих передач – ви просто констатували. Але чому це сталося, що треба зробити, щоб дитячих програм ставало більше – я не знайшов відповіді.

Також за інформацією Міністерства економіки, Національна рада отримала 2,7 млн євро міжнародної фінансової допомоги. Це навпаки добре, але у звіті це треба зазначати».

Юрій Артеменко відповів, що Нацрада дотрималася структури звіту, передбаченої законом, але розширила її інфографікою. Щодо Плану розвитку – Нацрада не змогла його передати комітету, тому що він ще не зареєстрований Міністерством юстиції. Щодо міжнародної фінансової допомоги – Нацрада ніяких коштів не отримувала, заявив голова регулятора. Згодом Ольга Герасим’юк уточнила «Детектору медіа», що кошти міжнародних донорів надавалися не самій Нацраді, а на експертну підтримку – на приїзд іноземних фахівців, які проводили для Нацради семінари й конференції.

Заступник голови комітету, представник фракції об’єднання «Самопоміч» Олександр Опанасенко вкотре поцікавився в Нацради, коли з кабельних мереж України буде прибрано телеканал іномовлення UATV. Адже згідно із законом «Про систему іномовлення України», Мультимедійна платформа іномовлення України не має права мовити в ефірі та в кабельних мережах всередині України (за винятком тимчасово окупованих територій і районів проведення АТО). Пан Опанасенко нагадав, що цю поправку до закону вніс саме він і вже чотири рази протягом року звертався із запитами до Нацради щодо припинення поширення іномовлення в мережах провайдерів.

Заступниця голови Нацради Уляна Фещук пояснила, що тільки наприкінці 2016 року всі ліцензії телекомпанії УТР були переоформлені на Мультимедійну платформу іномовлення України, яка відтепер оперує телеканалом UATV. І Нацрада вже повідомила провайдерів, що вони мають вилучити телеканал UATV зі своїх мереж, за винятком зони АТО. Нині справа за провайдерами.

Заступниця голови Нацради Уляна Фещук

Насамкінець перша заступниця голови комітету, представниця фракції «Блоку Петра Порошенка» Ольга Червакова попросила Юрія Артеменка оцінити реалістичність вимкнення аналогового телебачення 30 червня 2017 року та можливі ризики такого кроку (рівень покриття, стан забезпечення населення сет-топ-боксами).

Голова Нацради досить лаконічно описав ситуацію: «Гроші на тюнери не передбачено в бюджеті. Але це не найбільша проблема. Коли півень клюне – в останню хвилину питання вирішується. В індустрії є дві різні точки зору щодо строків вимкнення аналога. У нас навіть двоє членів Нацради, які опікуються цифровим ТБ і є вихідцями з різних медіагруп, мають різні точки зору. Відповідальним органом за перехід на цифру постановою Кабміну визначено Держспецзвязку. Є міжвідомча робоча група, яка не знаходить порозуміння. Грошей немає, частот немає. «Зеонбуд» з незрозумілим власником. Ми мали два роки стогонів і блукань – тож я сказав давити через плече й одну зону вимикати, набивати шишки, отримувати погані відгуки, але вчитися на цьому. Інші фактори, політичні – це тема окремої розмови».

Народна депутатка Ольга Червакова та міністр інформаційної політики Юрій Стець

Зрештою, Вікторія Сюмар запропонувала колегам рекомендувати Верховній Раді взяти звіт Нацради до відома за результатами розгляду в комітеті й далі спільно працювати над вирішенням спільних проблем. «Мені видається, що ми маємо сьогодні ефективного регулятора інформаційного простору», - резюмувала вона. Члени комітету підтримали рішення одноголосно.

Ознайомитися з повним тектом звіту Нацради можна тут.

Фото: Олена Зашко

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1345
Переглядів
Коментарі
ВОВА
12:55 / 24 Лютого 2017
тупой и еще тупее-это про Национальную раду,да и про тех, кто слушает этот, так называемый, ЗВИТ
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду