«Протягом року було як мінімум 9 різних законопроектів, постанов, листів, які таким чи іншим чином намагалися змусити провайдерів або інших гравців ринку блокувати сайти», – сказала Ірина Чулівська.

Вона відзначила, що ця тенденція є негативною, оскільки існує багато гравців, які намагаються вводити власні правила:

• Міністерство інформаційної політики – складає списки сайтів, які підлягають блокуванню, передає списки експертній раді при міністерстві, потім в СБУ і Комітет Верховної Ради, якщо всі погоджують, суд має ухвалювати рішення про блокування певних сайтів;
• Служба безпеки України – непублічно розсилає листи провайдером із рекомендацією заблокувати певні сайти, загалом до списків, за даними «Лабораторії цифрової безпеки», потрапило близько 80 різних сайтів.
• Суди – без законодавчих норм (за оцінкою «Лабораторії цифрової безпеки») зобов’язували інтернет-провайдерів блокувати сайти через порушення авторських прав та захист честі й гідності.
• Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації – вирішила, що перевіряти, чи дійсно сайти заблоковані, можна за допомогою спеціального обладнання («чорні коробочки СБУ»), щоб зчитувати трафік.

Ірина Чулівська нагадала, що за українським законодавством заблоковано може бути тільки інтернет-ресурси, що містять контент із дитячою порнографією. «Але українські чиновники хочуть зробити якусь структуру, щоб мати кнопку, яка буде сайти вимикати. Ці ініціативи подаються під соусом захисту національних інтересів», – заявила пані Чулівська.

Рейтинг свободи інтернету в Україні, за даними Freedom House, падав щороку з 2014 року. Про це нагадав директор представництва міжнародної неурядової організації Freedom House в Україні Метью Шааф.

У своєму останньому звіті Freedom House звернула увагу на блокування доступу до російських соцмереж «ВКонтакте», «Одноклассники» та інших платформ, а також на кримінальне переслідування людей за їхні політичні висловлювання в інтернеті.

Пан Шааф перелічив такі приклади обмежень свободи інтернету в Україні:

• 2016 рік – блокування сайтів або контенту, що містить, на думку влади, сепаратистський або екстремістський зміст.
• 2016 рік – політично мотивований злив персональних даних журналістів, унаслідок якого в Україні стало небезпечно займатися журналістикою.
• 2015 рік –СБУ вилучило сервер провайдера через нібито антиукраїнський контент і 30 тисяч сайтів втратили доступ до мережі та своєї аудиторії.

«Україна має захищатися від маніпуляцій і дезінформації, але будь-які обмеження мають бути ретельно перевірені на відповідність до міжнародних стандартів», – наголосив пан Шааф.

На його думку, обмеження російських соцмереж не є необхідним у сучасному суспільстві, оскільки такий самий контент можна знайти і у Facebook. А крім того, користувачі продовжують користуватися заблокованими ресурсами, тому що блокування можна обійти.

Представник Freedom House рекомендував українським органам влади приймати рішення про блокування рідко, через суд і тільки з урахуванням небезпечної інформації, а також проводити консультації (щоб не точилися плітки про «чорні коробки»), закладати знання, обґрунтовуватиname="_GoBack"> дії щодо блокування.

Обмеження свободи інтернету можливі виключно у випадках, коли це передбачено законом. «У нас у країні такого закону немає. Суспільству не надали легітимного пояснення», – зазначила експертка з відкритих даних Надія Бабинська.

«Санкційний список був спрямований проти певних осіб, а постраждали всі українці, бо деякі вели бізнес через ці (заблоковані. – ДМ) платформи, мали спільноти, в тому числі допомагали військовим на сході».

«Такі обмеження автоматично відрізають від каналу комунікації. Людина звикла висловлювати свої думки, увипадку блокування вона задумується, може сама себе цензурувати, не висловлювати свою думку. Свобода інтернету – гарантія реалізацій прав людини. Але в Україні вона й далі буде обмежуватися», – спрогнозувала пані Бабинська.

Представники експертного цифрового середовища планують найближчим часом створити коаліцію організацій, які будуть відстоювати свободу інтернету в Україні, моніторити загрози свободі та реагувати на них, повідомила пані Бабинська.

Нагадаємо, 15 травня 2017 року Президент України Петро Порошенко своїм указом увів у дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», які передбачають блокування Mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Одноклассники». Крім того, було суттєво розширено коло російських телерадіокомпаній, IT-компаній і виробників програмного забезпечення, які потрапили під обмеження. 17 травня після офіційної публікації указ набув чинності, й інтернет-провайдери почали обмежувати доступ до вказаних в указі ресурсів.

За даними експертного опитування, проведеного громадською організацією «Інтерньюз-Україна», більшість експертів вважають обмеження доступу до російських інтернет-ресурсів стратегічно правильним рішенням.

Фото: УКМЦ